Номер повідомлення:#15
sello
» 01 червня 2007, 23:34
"L, пробачте що так піздно відповідаю на Ваше на передостаннє і останннє повідомлення. Чомусь півтора дня не відкривався Юррадник. Як завжди, у наші роботі, як мабуть і в іншій, два аспекти: правовий і моральний. Розумний баланс, на мій погляд, має право і обов""язок на існування. На жаль, було багато випадків, коли вірив клієнту, намагався чим можу допомогти, а в результаті клієнт, як потім з""ясовувалося, вирішував свої проблеми за ""мій рахунок"". Тепер по суті наведених Вами ситуацій. Припустимо: 1. Звернулася до мене дитина 12-ти років, згідно відповідних статтєй ЦК ніякої заяви не можу від неї прийняти, як би мені цього по-людськи не хотілося. (доречі, а якщо дитина 12-річного віку пренесе мені свідоцтва про народження свого старшого брата - 15-річного віку, вимушений буду заяву прийняти, адже особу до 16 років встановити не можу). У той же час, зробив би собі певні нотатки по цій справі і у цей же б день направив листи по факту можливого відкриття спадщини і факту звернення до мене малолітнього 12-річного спадкоємця до а) райвиконком - органи опіки і піклування б) райпрокуратуру. І поки б не довів би цієї справи до логічного ЗАКОНОГО завершення - ніякий б орган мене з не примусив видавати спадщину, обминаючі 12-річну дитину (звісно, якщо він є ""законним чином підтверджений"" спадкоємець. 2. Якщо стороння 12-річна дитина (не спадкоємець, не родич) використовується дорослими шахраями для досягнення своїх корисних цілей, я, закриваючи очі на закон і, відповідно, порушуючи його - закон, оформлюю спадщину на малолітньог шахрая, то який суд візьме до уваги мої благородні пориви допомогти дитині? 3. Якщо від імені 12-річної дитини виступає опікун - заяву про прийняття спадщини від імені малолітнього приймаю без усяких застережень. Обов""язково допоможу, якщо поросить, скласти заяву до суду. Доречі, оплата судових витрат та мито, здається зовсім немає, оскільки - від імені і в інтересах малолітнього. Адвокати опікуну не знадобляться. Впевнений ні одна людина, яка має хоч краплину совісті тай суд у такій справі не буде мати законих (а про моральні - я вже й не кажу) підстав стягувати з мене моральну шкоду, адже я діяв згідно зі ст.8 ЗУ ""Про нотаріат"". 4. Шановний (на) L, Ви самі визнаєте, що може скластися ситуація, коли мати дітей, проживаючи у іншому місті, не подає своєчасно заяву від імені дітей про прийняття спадщини післі їх померлого батька. Згоде з Вами, така ситуація дуже можлива. Але питання: яке я, як нотаріус маю до цього відношення? У якому закладі, установі, організації я можу отримати інформацію скільки дітей мав спадкодавець на момент смерті? До такого Реєстру Мінюст ще не додумався! Наскільки мені відомо, державні нотаріуси на сьогоднішній день, не вимагають від спадкоємців, своєчасно прийнявших спадщину, будь-якої довідки про наявність або відсутність малолітніх/неповнолітніх дітей у спадкодавця.До Тіни. Кожна зустріч нотаріуса з клієнтом - індивідуальна. Це аксіома. Аналогії немає. І якщо на час Вашої перевірки зауважень не з""явилося, це не означає, що завтра їх не виникне (як, доречі, і у мене). І якщо суд буде керуватися законом, а не Інструкцією, з врахування вищевикладеного до L у пункті 2-му, не впевнений, дуже не впевнений що Ваше керівництво стане ""горою"" на Ваш захист. Хоча дуже хотів би у це вірити.З повагою! "