Номер повідомлення:#1
Алекса
» 18 листопада 2006, 01:43
"ПРОЕКТ Вноситься народними депутатами України Алексєєвим Ігорем Вікторовичем Бондиком Валерієм АнатолієвичемЗ А К О Н У К Р А Ї Н ИПро внесення змін до Закону України «Про нотаріат» та Декрету КМ України «Про державне мито»(щодо сплати державного мита приватними нотаріусами)Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:I. Частину першу статті 31 Закону України “Про нотаріат” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №39, ст.383) викласти в наступній редакції:“Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством, а також плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.” ІІ. Доповнити статтю 31 Закону України “Про нотаріат” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №39, ст.383) частиною третьою наступного змісту:“Державне мито, що справляється приватними нотаріусами, спрямовується до Державного бюджету України.” ІІІ. Пункт 3 статті 2 Декрету КМ “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №13, ст.113) викласти в наступній редакції:“3) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами і виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів” IV. Пункт 3 статті 3 Декрету КМ “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №13, ст.113) викласти в наступній редакції:“3. За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами і виконавчими органами сільських, селищних, міських рад:” V. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАдо проекту Закону України «Про внесення змін до Декрету «Про державне мито» та до Закону «Про нотаріат»1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону.На сьогоднішній день вчинення нотаріальних дій регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом «Про нотаріат» (далі - Закон) та пов’язаним з ним Декретом «Про державне мито» (далі - Декрет).Закон, вводячи поняття «вчинення нотаріальних дій», що мають за мету надавати юридичної вірогідності правам, фактам, що мають юридичне значення, зазначає загальну категорію осіб - нотаріусів, які мають право вчиняти такі дії, проводячи різницю між ними тільки за ознакою їх місця роботи - державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах, приватних нотаріусів - у власних нотаріальних конторах, при цьому, закон зазначає, що документи, які вони оформлюють, мають рівну юридичну силу.При всьому, значущим є поняття «вчинення нотаріальних дій» і закон не провадить поділу осіб, які мають право на їх вчинення, за якоюсь ознакою, вводячи лише загальну категорію таких осіб - «нотаріуси».Законом передбачено, що за вчинення нотаріальних дій в якості оплати державні нотаріуси справляють державне мито, тоді як приватні нотаріуси справляють плату за домовленістю сторін. На практиці розмір державного мита та плата приватному нотаріусу за однаковою підставою - «вчинення нотаріальних дій» - є теж однаковою, з тією лише різницею, що державне мито в повному обсязі як цільовий платіж зараховується до бюджету, а плата приватному нотаріусу зараховується до його доходу.Протиріччя, що виникає при цьому, полягає в тому, що Декрет встановлює загальнообов’язкову підставу для сплати державного мита - вчинення в інтересах фізичних та юридичних осіб дій та видачу документів, що мають юридичне значення, тобто, в тому числі, за вчинення і нотаріальних дій. При цьому, Декрет ніяким чином не розмежовує вчинення таких дій за ознакою їх здійснення державними або приватними нотаріусами, тобто, значущим є поняття саме «вчинення дій» в інтересах осіб та справляння (сплату) за ці дії державного мита.Але ч.3 ст.2 Декрету не відносить до об’єктів справляння державного мита приватних нотаріусів, і відповідно до цього та ч.3 ст.3 Декрету при встановленні ставок державного мита не враховує приватних нотаріусів при вчиненні нотаріальних дій.Це можна пояснити тільки тим, що Декрет «Про державне мито» за №7-93 був прийнятий 21 січня 1993 року, тобто ще до прийняття закону «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII, і, таким чином, Декрет в повній мірі не міг передбачити всі можливі варіанти змін існуючої системи нотаріату (появу інституту приватних нотаріусів), зазначивши тільки загальнообов’язкові засади щодо справляння мита за єдиною ознакою - вчинення нотаріальних дій.. З огляду на це, приватні нотаріуси, отримуючи плату за вчинення дій замість справляння державного мита, автоматично виключають всіх осіб, що користуються їх послугами, з кола платників державного мита, які прямо визначені Декретом, чим фактично порушують Декрет в частині засад справляння державного мита, встановлені ним, а також позбавляють Державний бюджет гарантованих цим Декретом надходжень.Слід зазначити, що спроба виправити існуюче протиріччя була зроблена протягом 1996 - 1997 рр. шляхом внесення змін до Закону про бюджет, однак, такі міри є неповноцінними, оскільки не розв’язували проблему взагалі, а тільки встановлювали рівновагу між справлянням державного мита і державними і приватними нотаріусами строком на один бюджетний рік.2. Підстава для прийняття, мета та завдання проекту закону.Підставою для прийняття законопроекту є необхідність в чіткому визначенні та закріпленні умов справляння державного мита, що будуть виключати неоднозначне тлумачення норм закону щодо умов його справляння нотаріусами як повноважними на те особами незалежно від того, працюють вони в державній чи приватній нотаріальній конторі, за єдиною ознакою - вчинення ними нотаріальних дій на користь фізичних та юридичних осіб.Метою прийняття та завданням законопроекту, серед іншого, є усунення вищевказаних протиріч, які існують в Законі України «Про нотаріат» та Декреті «Про державне мито» і стосуються умов та порядку справляння державного мита приватними нотаріусами, а саме - при вчиненні ними таких самих нотаріальних дій, як і державні нотаріуси, приватні не справляють державне мито на єдиних чинниках, визначених Декретом «Про державне мито», а справляють плату в розмірі державного мита, яка за цією ознакою зараховується до їхнього доходу, а не спрямовується до державного бюджету, чим порушуються загально визначені засади справляння державного мита, передбачені Декретом «Про державне мито» для всіх осіб, на користь яких вчинюються нотаріальні дії.3. Загальна характеристика та основні положення проекту закону. В законопроекті пропонується провести розмежування для приватних нотаріусів понять «справляння держмита» та «отримання плати», що є логічним (державний нотаріус за вчинення нотаріальних дій справляє державне мито та отримує від держави заробітну плату, приватний нотаріус за вчинення нотаріальних дій також повинен справляти державне мито та отримувати плату за домовленістю (яка буде зарахована до його доходу) від осіб, що користуються його послугами. В Законі пропонується також чітко визначити, що державне мито, яке справляють приватні нотаріуси, повинно надходити до Бюджету як повноцінна стаття його доходів, визначена Декретом «Про державне мито».Таким чином будуть усунуті існуючі законодавчі протиріччя та можливість неоднозначного тлумачення норм закону, а також будуть узгоджені умови справляння державного мита за єдиною ознакою, визначеною Декретом - вчинення нотаріальних дій - всіма повноважними на вчинення таких дій особами - нотаріусами - незалежно від того, належать вони до державних або приватних. 4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання.Базовими нормативно-правовими актами, що відносяться до цих правовідносин є : - Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII- Декрет «Про державне мито» № 7-93 від 21 січня 1993 року5. Фінансово-економічне обґрунтування.Прийняття Закону України «Про внесення змін до Декрету «Про державне мито» та до Закону «Про нотаріат» не потребує додаткових матеріальних витрат з Державного бюджету України.6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту закону.Прогнозованими наслідками прийняття законопроекту стануть : - синхронізація і приведення у відповідність поняття «вчинення нотаріальних дій в інтересах фізичних та юридичних осіб» щодо сплати державного мита, визначених Законом «Про нотаріат» для державних нотаріусів, до загального знаменника, визначеного у Декреті «Про державне мито» щодо порядку справляння державного мита як загальнообов’язкової імперативної норми, а саме - однакового справляння державного мита за вчинення нотаріальних дій нотаріусами як повноважними особами, визначеними Законом «Про нотаріат» без поділу їх за ознакою «державні» та «приватні»- приведення у відповідність до існуючих реалій у зв’язку з новаціями законодавства (виникнення та існування інституту приватних нотаріусів) положень Декрету «Про державне мито», які виникли після його прийняття- усунення порушення засад справляння державного мита шляхом включення до кола осіб - платників державного мита згідно Декрету «Про державне мито» тих осіб, хто звертається за вчиненням нотаріальних дій до приватних нотаріусів, - дотримання принципів соціальної рівності перед вимогами закону при отриманні доходів від підприємницької діяльності- повноцінне наповнення статей доходів Державного бюджету, визначених Декретом «Про державне мито».Шановні колеги! Ну це вже занадто!Спочатку зменшили до 0,01 % ставку по іпотекам, тепер по заставам, збір в Пенсійний Фонд наступного року - ""просто супер"", з наступного року - знову податкові агенти, а тепер ще хочуть за наш рахунок збільшити доходи бюджету. Оскільки це"