Номер повідомлення:#7
V
» 24 січня 2006, 22:14
" Зі всього видно, що законодавець не практик. Безкінечні ляпсуси, прямі протиріччя, відсутність елементарних понять, експертних висновків до прийняття законів на слух та з льоту непрофесіоналами, сумнівність та доречність інших документів в догонку – це реалії. Як бути? Ущемлення прав громадян, ні. Що хотілося сказати і як сказано в результаті. Ми повинні вичитати між рядками. Закон (ст.55) під когось? Знову політика замість юриспруденції. Великі регіони акумулюють всі важелі правління. В основному це потрібно центральним банкам та олігархам тіньовикам. Далі. Перше, якщо норма є, вона уже не мертва, п. Катерина. Інше, що таке місцезнаходження однієї із сторін? Дочекаємося офіційних тлумачень юстиції та інших правників, але це все підзаконність понять. В скорому часі, враховуючи інертність депутатів та завантаженість проблемами виборів, змін на рівні закону не чекаймо. Привіт вакханалія, хто скоріше встигне! Згідно Закону України Про внесення змін до статті 3 Закону України ""Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"" від 15 грудня 2005 року ІV-№ 3214 та Пропозицій Президента від 05.01.2006 року для фізичних осіб визначені поняття реєстрації – місце проживання, перебування та місце переважного знаходження. Тобто, потрібно звертати увагу тільки на реєстрацію проживання паспортним відділком. А якщо особа без громадянства, знята з реєстраційного обліку (при переїзді в іншу місцевість), іноземний громадянин або особа, яка прийнята на постійний облік в Посольстві України за кордоном при виїзді на ПМП (українці з закордонним паспортом) це що, особи які позбавлені гарантованих ст. 47 Конституції прав на житло. Ким? За що? Тільки тим, що про них забули. Виявляється ця категорія осіб має право на набуття нерухомого майна будь-де через нотаріуса на вибір. Тоді потрібно терміново, на момент відчуження, зніматися з обліку та реально визнавати, що інститут прописки віджив своє поняття режиму. Значить, будемо всі переходити до ствердження засвідченням справжності підписів на заявах про проживання в певному місці та вилками, ложками, білизною, ствердженнями свідків, співмешканців. Буде дуже доречне п. Vолодимир посилання на ст. 647 – договір є укладеним у місці проживання фізичної особи. Залишається тільки визначити хто саме перший зробив пропозицію укласти договір. Що це за нове - переважно перебуває строком менше шести місяців на рік (див. Закон). На мій погляд, абсолютна чехарда, яку світ не бачив. Далі буде."