Форум "Юридичний Радник"

Не редки случаи, когда супруги желают придать имуществу приобретаемому в период брака статус «особистого». Ст 57 СК такое предусматривает. В связи с чем напрашивается следующий алгоритм:1.Супруг покупателя, перед нотариальным заверением договора КП, подает нотариусу заявление, в котором подтверждает, что покупка происходит за личные деньги супруга – покупателя. 2. В договоре оговаривается, что имущество переходит в личную собственность покупателя. Наличие и содержание заявления указывается одним из пунктов договора КП или подшивается к его оригиналу (а можно и тог и другое).Хотелось бы услышать мнение коллег, особенно тех кто уже практиковал подобные договора.

"У мене були випадки з подружжям фактичним (пишуть заяву, що проживають спільно ..... з 15.06.2006 року, але грошові кошти, за які купується житл.буд........ набуті лише гр-ном АА самостійно, і в звязку з чим їй відомо, що право власності на цей буд. буде особиста прив. власність гр-на АА)Але щодо зареєстрованого шлюбу - проблема. Одні вважають, що це можливо в силу п.3 ч.1 ст.57 СКУ, другі - неможливо, оскільки це питання повинно бути врегульовано шлюбним договором (ст.97).Я хотіла зробити один договір довічного утримання, де Набувач-Дружина, чоловік якої надав заяву, що він згоден, щоб буд......, набутий за договором довіч.утрим......, належав дружині на праві особистої приват.вл. Але упр.юст. застерегло від цього, ""....нехай укладуть шлюб.договір, в якому це все оговорять"" (причина - ст.97 СКУ). Думаю, що керуватися ст.97 дійсно це більш вірніший шлях. "

Как мне видится, п.3 ч.1 ст.57 и ст. 97 СК не противоречат и не исключают а взаимодобавляют друг – друга. Да и говорят о разных вариантах.Ведь в п.3 ч.1 ст.57, в принципе, говорит о том, что если человек меняет вид имущества (річь) с денежного на другой то форма собственности – остается не низменной, было личным – таковым и осталось (только было деньгами , а стало, ну предположим офисом ). В то время как ст. 97 - дает возможность менять форму собственности на имущество, в случае обмена вида имущества одного на другое (набуття) Т.Е. приобреталось на общие, а стало – личным.

Що таке шлюб і його принципи? За статтею 21 СК це - союз. Трохи ширше, за ст. 3 СК, сім’я це – осередок. Така куца аргументація в СК. Нема розуміння генетичної потреби природи зі своїми прагненнями до відтворення, нема позиції суспільних норм проти самотності, нема цінностей любові, поваги та справедливості, нема осуду нечистоплотності, багато чого нема. Велика сім’я породила ч.2 ст.97 СК, яка полягає в нівелюванні або скасуванні положення ст. 60 СК, якою встановлено загальне правило засад демократичного суспільства – майно набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. В шлюбних відносинах спільна сумісна власність, як аксіома, набувається не враховуючи ініціативу та бажання подружжя. Зареєстрований шлюб або спільне проживання надають в подальшому умову спільної сумісної власності.Але заява, в стилі Passera, можлива. Тільки не шлюбний договір, домовленість не може перечити азам норм права. Спочатку визначається індивідуальна власність. Потрібно заявити про набуття грошових коштів в результаті особистого трудового вкладу під час окремого проживання при фактично припиненому шлюбі, які (гроші) являються об’єктом права одноособової приватної власності. Підтвердження цього факту, як прямий доказ, може підійти заява іншого із подружжя з посиланням на постійне проживання і перебування на консульському обліку за кордоном, у виправно трудовій колонії, лікарні, реальне мешкання в новій сім’ї і народження дітей тощо. Плюс, трудовий вклад - доказ заявником отриманого доходу. Така кубишка – статусу особистого.Якщо дочитати буквально ч.2 ст.97 до кінця то бачимо, що особиста приватна власність кожного із них не тотожність значенню одного із них. При встановленні розміру приватної власності кожного, можливо враховується кількість-якість вкладу, утриманці та розуміння подружжям внутрішньої справедливості. Особиста приватна власність за час шлюбу, як наслідок загальних трудових зусиль розтліває сім’ю, навіть можливою конфіскацією, неповерненням кредиту, даруванням, спадщиною. Для п.3 ч. 1 ст. 57 підходять кошти, які були внесені як вклад у банківську (кредитну) установу до шлюбу або під час шлюбу. Див. СК України, коментар, Київ 2003 стр.126

"биржаА вы до конца п.1 Дочитали? (...... якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.)Вот вы сами и привели один из примеров - почему нотариусы так ""радостно"" и воспринимают биржевые договора.Боюсь вы даже не поймете чего это я так ёрничаю Но коротко, по конкретному вопросу этой темы:1. Единственный вариант договора между супругами который ""не суперечить вимогам цього Кодексу"" - Шлюбний договор. (Почитайте про него повнимательней)2. Отношения между остальными членами семьи в этой теме не обсуждаются"

"А тема про совместное имущество супругов.И не надо так кричать - читаете тему. А вообще то я потрясен вашими исследованиями что 30% СЕМЬИ ЖИВУТ В ШЛЮБІ !!!!!! ??????? да еще христианском (что за секта такая? прокуратуры на них нет)И как говорил класик (В.И. Ульянов) ""Разберитесь, с начала с понятками (понятиями)"" В данной ситуации с тем что такое ШЛЮБ и что такое семья."

"VictoriaВот потому и предлагается добавить в договор пункт ""Це майно покупець набуває за особисті гроші в особисту власність, про що свідчить заява її чоловіка, (а дальше варианты: - описание этого заявления, или ссылка на то что оно будет неотъемлемой частью договора, или и то и другое ). "" и/или подшить к договору заявление ""второй половинки""Вот это заявление и пункт в договоре и есть доказательство, в случае дальнейшего разпоряжения имуществом."

Заявление подшить то можно, но в случае утеря оригинала будет выдан дубликат, а дубликат заявления - нет. Тогда смысл подшивать?

"andyА вот тода и пункт в договоре может згодится. Да и к тому ж Если заявление - неотемлемая часть, то в принципе оно может біть відано как таковая часть и при відаче дубликата (в архиве ведь оно будет.) а можно єто заявление вообще в конце договора ""гдени будь влепить"""

пройшов час і виникло це питання у моїх клієнтівЯ вважаю не можливим брати від другого подружжя таку заяву , бо в подальшому і сама не оформлю купілю-продаж без згоди другого подружжяКолеги, скажіть свою думку по цьому питанню - дуже потрібноЗ повагою

Колеги відгукніться по цій темі

самый лучший способ - брачный договор.1) если он уже есть, то изменения к БД2) если нет, то составить до подписания договора (и вснести змины) или после, как хотите и прописать, что имущество является личной собственностью одного из супругов

Шлюбний договір - єдиний вихід! Які заяви?

почему единый выход. А если действительно, у мужа было наследство, он его самостоятельно законно продал, теперь на полученные деньги хочет себе любимому купить что-то другое, жена про это другое и не возражает, т.к. это не ее деньги. Мы что не можем взять с нее заяву о том, что она знает о покупке не возражает чтобы имущество находилось в собственности мужа а не в общей совместной т.к. деньги, на которые имущество покупается были им получены в результате отчуждения наследственного имущества?(коряво, но что-0то в этом роде)елать? Спора у людей нет. Деньги действительно его личные, так почему надо навязывать брачный договор обязательно людям. Не хотят они этого договора, у них все в семье в порядке и они свои споры решают без участия брачного договора.?

Дякую за спілкування, я теж вважаю, що єдиний вихід - шлюбний договірЯ ніколи не робила таких заяв і вважаю, що це сьогодні у них немає спору, але де гарантія, що через деякий час другий з подружжя не почне претендувати на це майно і скаже, ну і що з того, що я давав таку заяву, а закон каже, що все майно, яке придбане за час шлюбу є спільною сумісною власністюІ що буде потім?

marina57. Через 44 роки, МУЖ приходить до нотаріуса продавати квартиру, з жінкою розлучилися за 2 роки до приходу. Шо робити? На заяву спиратися, але заява ж не регулює ці правовідносини!

Делаю заявление (єто же правочин?), указываю в договоре, что приобретается в личную собственность по согласию мужа (жены) и т.д. ст.97 СК - это брачный договорА ст.57 СК - не устанавливает обязательных требований к документам, подтверждающим ЛИЧНУЮ ЧАСТНУЮ СОБСТВЕННОСТЬ любого из супруговВ соотв. со с.6ЦК -почему не может быть заявление? В рамках дог.куп-пр. мы и Продавца ознакомим с заявлением Покупателя, о том, что деньги, закоторые приобретается имущество лично его

VB, проблема в том, что следующий нотариус (при отчуждении этого имущества) будет требовать присутствие жены, чтобы дала согласие или подтвердила, что преобреталось на личные деньги мужа (а если они поругались, или развелись и т.д.), и всего этого не потребуется, если есть брачный договор

Так правоустанавливающим и будет ДКП

" Нещодавно робила такий договір купівлі продажу. Але зразу попередила подружжя та представника покупця, у разі істотного збільшення майна (перебудови, перепланування), що буде піддержуватися заміною правовстановлюючого документа – договір купівлі-продажу буде замінено свідоцтвом про право власності у зв’язку з істотними змінами, буде знов таки необхідна заява- згода дружини. Вони погодилися. Спочатку брала заяву наступного змісту. З А Я В АЯ, __ ПІБ (чоловіка), цією заявою повідомляю, що грошові кошти, за які буде придбаний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований в місті --ї області по провулку --, під номером --” (---”), що буде предметом договору купівлі-продажу, належать мені особисто ( відповідно до ст. 57. Сімейного кодексу України). Додатково повідомляю, що перебуваю в зареєстрованому шлюбі з гр. хххх Анатоліївною з 08 жовтня 2004 року та на момент подачі цієї заяви в інших шлюбних фактичних відносинах ні з ким не перебуваю. Шлюбний договір з хххххх., нами не укладався. Зміст ст. 57,60, 62, 74, 97 Сімейного кодексу України мені нотаріусом роз”яснено.Текст цієї заяви мною, прочитаний, її зміст мені зрозумілий.„04” вересня 2008 року ПІДПИС:________________Я, ПІБ (дружини) , цією заявою стверджую той факт, що грошові кошти в сумі --- 000 ( ------------------- тисяч) гривень 00 копійок, за які буде придбаний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований в місті ххх Київської області по провулку ххххххххху, х(----), під номером ----- ( -------------------, не є спільною сумісною власністю подружжя та належать моєму чоловікові ПІБ (чоловіка) на праві особистої власності, так як набуті ним відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України , а також додатково повідомляю, що шлюбний договір нами не укладався.При цьому, заявляю, що такий правочин відповідає інтересам нашої сім’ї та погоджуюся з тим, щоб умови договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку визначалися моїм чоловіком самостійно.[[B]U]Мені нотаріусом роз’яснено , що при подальшому відчуженні придбаного майна ( що вказане вище) моєї згоди, відповідно до ст. 65 СК України не потрібн[/B]о.[/U] Зміст п. 3 ст. 57, 60, 65, 74, 97 Сімейного кодексу України мені нотаріусом роз’яснено.Текст цієї заяви мною, прочитаний, її зміст мені зрозумілий.„04 ” вересня 2008 року ПІДПИС:________________ Мені, ПІБ (набувач), представнику „Продавця” , вищевикладені обставини відомо. “04” вересня 2008 року ПІДПИС:_____________________Посвідчувальний напис.[B]В ДОГОВОРІ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ПИСАЛА : [/B]- Покупець довів до відома представника Продавця, а представник Продавця взяв до уваги той факт, що грошові кошти , що витрачаються Покупцем на придбання зазначеного житлового будинку за цим договором , не є спільною сумісною власністю подружжя та є його особистою власністю, про що свідчить заява „Покупця” та його дружини, справжність підписів на якій засвідчено приватним нотаріусом ххххххх округу Київської області, ------------ 04.09.2008 року за реєстром № 1,2, 3."

П О С Т А Н О В А № 11 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р.Про практику застосування судами законодавствапри розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя24. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч. 4 ст. 65 СК). [[B]U]НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ МАЙНО ОДНОГО З ПОДРУЖ[/B]ЖЯ[/U], набуте особою до шлюбу набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування набуте [B][U]за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто[/U][/B] речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди страхові суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню