Сторінка 1 з 1

ПовідомленняДодано: 26 жовтня 2006, 20:47
miriv
З якого моменту, все ж таки, виникає право власності на нерухоме майно за нотріально посвідченим договором купівлі-продажу нерухомого майна: з моменту реєстрації договору в ДРП чи реєстрації права власності в БТІ?

ПовідомленняДодано: 26 жовтня 2006, 23:36
Natalya_G
БТІ не проводить реєстрацію договору – державна реєстрація договору проводиться нотаріусом шляхом внесення запису до Державного реєстру правочинів. БТІ реєструє право власності на відповідний об'єкт нерухомості. Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК право власності виникне з моменту державної реєстрації договору. Після чого згідно ст. 182 ЦК це право власності підлягає державній реєстрації, яку здійснює БТІ. А щодо Вашої репліки, біржа, то вона - як мінімум - некоректна. Якщо у всіх буде така реакція на будь-яке питання колеги, то Форум скоро себе вичерпає.

ПовідомленняДодано: 27 жовтня 2006, 12:01
irina
О чём речь? БТИ договора не регистрирует. БТИ регистрирует право собственности, право пользования. А регистрацию договора осуществляет нотариус путём внесения записи в Государственный реестр правочинов. Соответственно согласно норм ГК право собственности возникает именно с момента государственной регистрации ДОГОВОРА, а не права собственности.

ПовідомленняДодано: 27 жовтня 2006, 13:45
Таня
Я пишу, що право власності виникає з моменту державної реєстрації цього договору.Якщо керуватися ЦК, то договори підлягають держ. реєстрації в порядку встановленому законом.(стаття 210) Колеги А де Закон про Держ. реєстр правочинів? Тут багато питань...

ПовідомленняДодано: 27 жовтня 2006, 16:59
Нота
"""Право власності на вищезазначений будинок виникає у ПОКУПЦЯ з моменту державної реєстрації цього ДОГОВОРУ у відповідності з частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України"".В посвідчувальному написі вказується ст. 210 ЦКУ. Тобто право власності виникає у покупця з моменту внесення НОТАРІУСОМ запису до Державного реєстру правочинів.А реєстрацію права власності проводить БТІ згідно ст. 182 ЦКУ."

ПовідомленняДодано: 29 жовтня 2006, 21:01
Natalya_G
"Щодо репліки біржі від 27.10 ""спеціально для мене"". Про що ми з Вами дискутуємо?! Якщо Законом ""Про державну реєстрацію …"" передбачено, що БТІ """"тимчасово проводить реєстрацію"", то на якій підставі Ви робити висновок, що мається на увазі саме реєстрація правочину?! Ще раз повторюсь: БТІ здійснює державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Реєстрація правочину – це зовсім інша дія, з якою саме ЦК пов'язує момент набуття права власності за договором – див. ч.4 ст. 334 /// Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації ///. Щодо Вашої репліки ""А вот регистрация правочинив , не предусмотренна ГК Украины и в данном процесе перехода права собственности участия не принимает "", аналіз ст.ст.210, 334 ЦК доводить, що Ваш висновок хибний і не відповідає закону.Знову ж таки репліка ""Закон про державну реєстрацію на сьогоднішній день один"" неоднозначна в тлумаченні, ми говоримо про різну реєстрацію. Закон "" Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"" та Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затв. постановою Кабінету Міністрів України, регулюють зовсім різні відносини. ""Державна реєстрація правочину"" та ""державна реєстрація прав на нерухомість"" – нетотожні поняття, порядок їх проведення регулюється окремими нормативними актами."

ПовідомленняДодано: 30 жовтня 2006, 16:51
igor
Про що іде спір? Стаття 334. Момент набуття права власності за договором4. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.Стаття 657. Форма окремих видів договорів купівлі-продажу1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.Біржа читайте кодекс! Саме договір підлягає держ реєстрації і після держ реєстрації договору виникає право власності і БТІ тут не при чому

ПовідомленняДодано: 31 жовтня 2006, 12:35
Доктор ZAZ
"Как на форумах иногда пишут- УЛЫБНУЛО вот это:""Погоджуюся с кваліфікованими юристами , що право , я наголошую право , а не власність, переходить з моменту нотаріального посвідчення , або біржевої реєстрації договору"" - насчет биржевой регистрации. Будте любезны, сошлитесь на норматив, где сейчас про возникновение права собственности с момента бирж. регистрации есть? О законе о биржах не надо - что бирж. договор не под. удостоверению, о возникновении права собственности интересно было бы услышать."

ПовідомленняДодано: 01 листопада 2006, 15:58
Доктор ZAZ
Стаття 2. Основні принципи діяльності товарної біржі Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами: рівноправності учасників біржових торгів застосування вільних (ринкових) цінпублічного проведення біржових торгів. Вопросы: Как в ваших договорах с БТИшной ценой, если вы рыночные должны формировать? Как насчет проведения публичности торгов по продаже квартиры, если вы имеете продавца Васю и покупателя Петю которые обо всем уже договорились (о цене, сроках передачи и т.д. и т.п.) и никакие публичные торги им не нужны?Стаття 15. Біржові операції Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі б) якщо її учасниками є члени біржі в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. (частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 26.01.93 р. N 2932-XII, від 15.05.2003 р. N 762-IV)Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам. Вопросы: Стороны, те же Вася с Петей, у вас члены биржи (брокеры)? Как с содержанием биржевого договора, которое разглашать нельзя за исключением цены квартиры, ее адреса и срока передачи?Мое мнение: на бирже выставляется на продажу товар - тысячи тон угля бензина и т.п. с начальной ценой и на биржевых торгах продается тому, кто предложит большую цену, о чем и заключается биржевой договор с последующей регистрацией. Т.е стороны находят товар на бирже. Все эти операции проводят брокеры. Вот здесь публичность, формирование цен и пр. Тянуть за уши в эту схему этих Васю с Петей с их сделкой по продаже квартиры можно только у нас в стране. И получалось это только благодаря одной единственной фразе в законе: «Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню» и то только до принятия нового ГК. Но это так просто к слову.По поводу существующего сегодня - надеюсь ни у кого не возникает сомнения, что договоры отчуждения недв. должны быть нотариально удостоверены и право собственности возникает с момента госрегистрации договора. Госрегистрацию ДОГОВОРА проводит нотариус в день удостоверения договора. БТИ регистрирует УЖЕ ВОЗНИКШЕЕ право. Об сем достаточно много сказано со ссылками на норматив. А мнения уважаемых ученых – это мнение и все (непонятно откуда, кстати цитата и из какого контекста выдернута) Извините, но я не понял что означает и откуда взято НЕГОСУДАРСТВЕННАЯ регистрация договора если это касается недвижимости.Я лично не представляю как бы я регистрировал биржевой ДКП недвижимости в реестре правочинов или как бы я делал договор при правоустанавливающем биржевом, зарегистрированном на бирже после 01.01.2004 г. без решения суда о его действительности. Уважаемая биржа Вам что Васю с Петей не жалко если Вы их договор сейчас зарегистрируете?

ПовідомленняДодано: 07 листопада 2006, 14:25
Таня
Колеги, а чому ви зробили висновок, що державна реєстрація договорів- це їх реєстрація в Державному реєстрі правочинів? Адже закону все таки немає

ПовідомленняДодано: 13 листопада 2006, 18:08
Алекс
"""Коментарі фахівців"" сайту Минюста.Набуття права власності на нерухоме майно із правочинів Питання набуття права власності на нерухоме майно регулюється цивільним законодавством.Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. В області цивільного права, що регулює різноманітні та динамічні відносини економічного обороту, цивільні права й обов’язки найчастіше виникають у результаті цілеспрямованих і правомірних дій фізичних та юридичних осіб. Цивільним кодексом України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Поняття правочину визначено Цивільним кодексом України.Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Діюче цивільне законодавство в залежності від того, чи випливає дія, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних правовідносин, від одного, двох чи більш осіб, підрозділяє правочини на односторонні, двосторонні чи багатосторонні (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Одностороннім є правочин, для здійснення якого досить волі і дії тільки однієї сторони. Такий правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Прикладом одностороннього правочину є договір дарування. Двостороннім або багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Двосторонні договори - це найбільш розповсюджений вид правочинів. Прикладом двосторонніх договорів є договори купівлі-продажу, довічного утримання тощо. Для цих договорів характерне взаємоузгодження волі двох сторін. Воля учасників правочинів, що відображає намір здійснити правочин, повинна одержати визначене закріплення. Це необхідно для того, щоб зміст правочину став відомий її учасникам, умови правочину були чітко зафіксовані і можна було без ускладнень вирішувати спори сторін, якщо такі виникнуть у майбутньому.Форма договору – це спосіб, за допомогою якого виражається воля сторін при здійсненні договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Аналізуючи положення Цивільного кодексу України можна дійти висновку, що правочини щодо відчуження об’єктів нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) чинне законодавство відносить земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Особливість режиму нерухомого майна визначається тим, що права на нього та правочини щодо нього підлягають державній реєстрації. При цьому, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.Державна реєстрація правочинів проводиться нотаріусами відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 671. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Важливість визначення моменту переходу права власності на нерухомі речі, пояснюється тим, що саме з цим моментом пов’язаний перехід до набувача відповідного об’єкта правомочностей, що складають зміст суб’єктивного права власності, – права володіння, права користування та права розпорядження. У зв’язку з цим, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення теж підлягають державній реєстрації. Реєстрація об’єктів нерухомості здійснюється бюро технічної інвентаризації відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.02.2004 за № 157/6445 (із змінами та доповненнями). Як вже зазначалося, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому нерухомим майном, тобто власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, серед іншого, укладати договори відчуження цього майна, а саме, договори купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, ренти, довічного утримання (догляду) тощо.Чинне законодавство передбачає наступні загальні вимоги до порядку укладення договорів відчуження нерухомого майна. По перше, договори відчуження нерухомого майна посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується, так звані правовстановлювальні документи. По друге, посвідчення договорів відчуження нерухомого майна провадиться за місцем розташування цього майна або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину. Слід зазначити, що право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких правовстановлювальних документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, лізингу спадковим договором свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах) свідоцтвом про право власності на об’єкти нерухомого майна свідоцтвом про право на спадщину свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя договором про поділ спадкового майна договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно договором про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно договором про виділення частки в натурі (поділ) іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки рішенням суду договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо. Право власності на земельну ділянку фізичних та юридичних осіб, а також право державної та комунальної власності підтверджуються державним актом. Право власності на земельну частку (пай) фізичних осіб, евакуйованих із зони відчуження, які відселені із зони безумовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також фізичних осіб, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, які проживають у сільській місцевості, може бути підтверджене трудовою книжкою члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідченим витягом з неї при наявності в ній відповідного запису. Крім правовстановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає реєстрації, нотаріус вимагає документи витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а в сільській місцевості, де інвентаризація не проведена, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування з викладенням характеристики відчужуваного нерухомого майна. Враховуючи наведене та аналізуючи положення статей 657 (договір купівлі-продажу), 715 (договір міни), 719, 722 (договір дарування), 729 (договір пожертви), 732 (договір ренти), 748 (договір довічного утримання) Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно за договорами дарування та пожертви виникає у набувача з моменту нотаріального посвідчення цих договорів та отримання дарунка чи пожертви. Право власності на нерухоме майно за договорами купівлі-продажу, міни, ренти та довічного утримання виникає у набувача з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цих договорів. При цьому не слід забувати, як вже вище зазначалось, про необхідність державної реєстрації права власності на нерухому річ (за винятком земельної ділянки) в бюро технічної інвентаризації.Головний спеціаліст Департаменту нотаріату тареєстрації адвокатських об’єднаньТетяна Кириченко http://www.minjust.gov.ua/0/8160"

ПовідомленняДодано: 17 листопада 2006, 02:19
V
Державна реєстрація правочинів - життєва необхідність?