Сторінка 1 з 1

Додано:
04 лютого 2009, 13:33
DarynaEva
Шановні колеги, підкажіть чи траплялись у вас такі випадки! Прийшов банк з двома договорами іпотеки, в іпотеці одне те саме майно, кредитні різні - і хоче один виконавчий по двох договорах іпотеки. Чи можливо це?

Додано:
04 лютого 2009, 13:36
Льолік
Ні.

Додано:
04 лютого 2009, 13:38
Veдьмо4ка
а банк больше ниче не хочет?! ну например юристов сменить:-)

Додано:
04 лютого 2009, 13:51
скрепка
ДаринаЕва може у них договір іпотеки і договір наступної іпотеки ???

Додано:
04 лютого 2009, 13:57
DarynaEva
Майно те саме, боржник той самий, КРЕДИТНІ РІЗНІ.. Я перечитала інструкцію і не бачу чіткої заборони. Правда бентежить, що тоді виходить виконавчий має бути в двох екземплярах:)

Додано:
04 лютого 2009, 14:38
Олена
DarynaEva, самі подумайте, ви ж виконавчий робите на нотаріально посвідчуваному договорі, який встановлює заборгованість і на ту суму, яка вказана в договорі. Як ви можете зробити один виконавчий? Просто цікаво на це подивитись.

Додано:
04 лютого 2009, 14:47
Veдьмо4ка
[QUOTE] перечитала інструкцію [/QUOTE]Инструкция весчь хорошая, однако ...Вы Закончики откройте и попробуйте осмыслить ихуспехов:-)

Додано:
04 лютого 2009, 14:48
DarynaEva
Так вот я и думаю. В одному виконавчому писати: на майно таке-то, що переадне в заставу згідно договору іпотеки , за р.№1 та договору іпотеки за р№2, строк виконання по яких настав відповідно 12.01.2009, 13.01.2009.сума заборгованості:- сума заборгованості по кредитному договору № 1- пеня по ньому ж- сума заборгованості по кредитному договору № 2що становить 200000 тисяч гривень.і на кожну іпотеку скидаюа в реєстрі - виконавчий вчинено в двох екземлярах до таких то договорів іпотек

Додано:
04 лютого 2009, 14:50
DarynaEva
Нулевой Аркан, а вам не кажется что вы всегда хамите и ни когда толком ни одного ответа не дали. Может вам читать надо

Додано:
04 лютого 2009, 14:52
Veдьмо4ка
DarynaEva, как ни странно это Вам кажется:-)

Додано:
04 лютого 2009, 14:57
Любава
Один договір іпотеки = Один Виконавчий напис. А строк договору закінчено?

Додано:
04 лютого 2009, 15:04
DarynaEva
Строк договорів не закінчено

Додано:
04 лютого 2009, 15:05
Patrick
Понимаю, что сейчас выгребу, но извиняюсь тоже не вижу проблемы:1 договор ипотеки - один виконавчий напис2 договор ипотеки - один виконавчий напис Нулевой Аркан, что именно почитать, подскажите пожалуйстаПардон, дочиталась :))) Хоче один напис... Просто объяснению не поддается зачем?

Додано:
04 лютого 2009, 15:06
Patrick
если сроки не закончены и ипотека жилья, то оооооочень аккуратненько, а лучше и не ....

Додано:
04 лютого 2009, 15:12
Любава
різни зобов'язання, різни договори іпотеки, різни виконавчи написи. Якщо строк не закінчено та це спірне питання, розірвання нот.договору за згодою двох сторін договору, або за рішенням суду. Можливо укласти договір про задов. вимог

Додано:
04 лютого 2009, 15:12
DarynaEva
Патрик, дякую! Іпотека адмін приміщення і землі

Додано:
04 лютого 2009, 15:20
DarynaEva
Я зрозуміла для нотаріусів абстрагуватися і замість двох договрів, двох виконавчих (двох сум) зробити один (одна сума) не можливо. Я не питала чи це доцільно. Я питала чи це є можливим

Додано:
04 лютого 2009, 15:29
Любава
ЦЕ РІЗНИ НОТ.ДІЇ. А якщо це ж майно є предметом договорів іпотек тільки в інших банках???? І вони теж прийдуть за виконавчим написом.Додовайте все в перший виконавчий напис.

Додано:
04 лютого 2009, 15:35
Veдьмо4ка
DarynaEva, на каком основании Вы будите делать исполнительную по задолженности по кредитному договору № 2, на ипотечном договоре, который обеспечивал исполнение кредитного договора № 1или Вы хоитете чтоб в Законе было прямо написано: ТАК ДЕЛАТЬ НЕ МОЖНОс уважением

Додано:
04 лютого 2009, 15:41
DarynaEva
Ну вот Нулевой Аркан, чего я и хотела услышать:) Огромнейшее спасибо. Согласна что нельзя

Додано:
04 лютого 2009, 15:50
Олена
ну слава богу

Додано:
04 лютого 2009, 18:12
notar2007
Примусове стягнення майна, яке виступає предметом іпотеки чи застави, можливе лише на підставі рішення суду – роз‘яснення Мін‘юсту Примусове стягнення нерухомого та рухомого майна, яке виступає предметом іпотеки чи застави, можливе лише на підставі рішення суду. Примусити боржника здійснювати дії, спрямовані на відчуження предмету іпотеки чи застави, не вправі ніхто інший, ніж суд. Про це йдеться в роз’ясненні Міністерства юстиції щодо здійснення позасудового регулювання звернення стягнення на нерухоме та рухоме майно, яке є, відповідно, предметом іпотеки та застави. У роз’ясненні, зокрема, зазначається: На сьогодні правила про іпотеку встановлює Закон України [qoute]Про іпотеку[qoute]. Названим Законом регулюються відносини щодо позасудового регулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки. Так, у разі невиконання або неналежного виконання боржником (іпотекодавцем) основного зобов’язання кредитор (іпотекодержатель) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на підставі договору здійснюється згідно із:застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ураховуючи вищенаведені норми, слід звернути увагу на таке. Договором згідно з Цивільним кодексом України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина перша статті 626). Тобто, договір – це домовленість, що свідчить про волевиявлення сторін та узгодженість їх дій. За своєю юридичною природою договір є інститутом добровільного виконання зобов’язань з метою досягнення результату, задля якого був укладений договір, і якого намагаються досягти сторони у договорі шляхом вчинення певних дій. У зв’язку з цим, через умови договору закладена поведінка боржника, яку вправі вимагати кредитор від боржника. У разі відхилення боржником від поведінки, встановленої договором, кредитор, керуючись фактом виникнення цих обставин, може вимагати від боржника виконання його обов’язку шляхами, передбаченими договором. У цьому полягає сутність зобов’язання. Водночас боржник, у разі порушення ним взятого зобов’язання, має можливість виконати договір, правовим наслідком якого є припинення договору, або укласти окремий договір між кредитором і боржником про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню, що свідчить про згоду боржника на звернення стягнення на предмет іпотеки (слід зазначити, що боржник, у цьому випадку, не несе витрат, які б він зазнав у разі примусового стягнення, зокрема, стосовно сплати державного мита, виконавчого збору). Проте, якщо боржник не погоджується діяти у такий спосіб, воля боржника для кредитора виражається шляхом невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) договору. Тому законодавець у разі настання вказаних подій, пропонує боржнику і кредитору розв’язати їх спір через інститут правосуддя, тобто через суд. Таким чином, неналежне виконання умов договору (тобто порушення договору) однією із сторін є лише підставою для звернення до суду з позовом про примусове виконання стороною взятих на себе зобов’язань. Ураховуючи нинішню в країні ситуацію кожний випадок незадоволення вимог є індивідуальним і лише суд як орган, що покликаний здійснювати захист гарантованих Конституцією України та законами прав та інтересів, може дослідити і встановити правомірність чи неправомірність дій сторін. Єдиного підходу до всіх боржників не може бути. Як свідчить практика, сьогодні майже кожний іпотечний договір містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у разі невиконання договору, яке полягає у задоволенні шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а цей договір є підставою для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за кредитором. Але кредитор не є суб’єктом примусового стягнення (стаття 2 Закону України [qoute]Про виконавче провадження[qoute]) і не може примусити боржника, всупереч його волі, до певної поведінки. Це застереження в іпотечному договорі можливо реалізувати лише шляхом укладення окремого договору між кредитором та боржником і саме цим договором можливо урегулювати їх відносини з приводу предмету іпотеки. Тому, національна правова система і побудована на інститутах добровільного та примусового виконання зобов’язань, і лише баланс та прозорість їх функціонування у будь-яких суспільних відносинах гарантує дотримання прав, свобод та інтересів його учасників. На нашу думку, це є логічним, і цю позицію підтверджує Цивільний кодекс України, засадами якого є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом рівність сторін перед законом їх вільне волевиявлення справедливість, добросовісність та розумність тощо (стаття 3). При цьому, Конституцією України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (стаття 41). Слід звернути увагу, що на відміну від Закону України [qoute]Про іпотеку[qoute], Закон України [qoute]Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень[qoute] містить чітку послідовність дій у разі позасудового звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є рухоме майно. А саме, він визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання, правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача, порядок передачі обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження. Правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача визначені у статті 28 Закону. Зокрема, якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов’язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду. Вказаним Законом також визначена і процедура передачі обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження (статті 29). Зокрема, якщо заперечення проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження надійшло від боржника, набуття обтяжувачем, який ініціює звернення стягнення, права власності на предмет забезпечувального обтяження можливе на підставі рішення суду. Отже, можна стверджувати, що законодавець запровадив при зверненні стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави, механізм аналогічний, як при зверненні стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, а саме - на підставі договору, а у разі наявності спору між кредитором та боржником – через суд. Підсумовуючи наведене, наголошуємо, що примусове стягнення предмету іпотеки (чи застави) можливе лише на підставі рішення суду, оскільки примусити (заставити) боржника здійснювати певні дії, спрямовані на відчуження предмету іпотеки (застави), ніхто інший, ніж суд, не вправі. Натомість, добровільні дії і боржника, і кредитора, наслідком яких буде зміна власника обтяженого іпотекою (заставою) майна, можливі на підставі договору про позасудове врегулювання спору, який буде належним чином виконаний обома сторонами.Прес-служба Міністерства юстиції УкраїниTел. 271-16-76 E-mail: press@minjust.gov.ua http://www.minjust.gov.ua/0/17978

Додано:
04 лютого 2009, 18:20
Veдьмо4ка
notar2007, и че?...дайте-ка отказ Банку в совершении исполнительной, ссылаясь на Розъяснения МЮУ:-)

Додано:
04 лютого 2009, 18:29
olga
Нулевой Аркан, это даже разъяснением назвать нельзя - где номер, где дата, кто подписал и т.д.

Додано:
04 лютого 2009, 18:29
Veдьмо4ка
olga, так отож:-)