Додано:
17 лютого 2009, 14:13 Tavita
Як правило, документи, складені з додержанням вимог іноземного права, своєю незвичною юридичною термінологією і використанням юридичних формул суттєво відрізняються від документів, прийнятих у правовому обігу України. Зокрема, вони можуть мати незвичні заголовки (наприклад афідевіт, сертифікат, ретейнер, повноваження, дід тощо), міститиАфідевіт - письмова урочиста заява Сертифікат - свідоцтво, посвідчення, довідка Декларація - заява Повноваження - доручення Ретейнер - попередній договір про оплату Статутна декларація - урочиста заява Дід (документ за печаткою) - одностороння угода про відчуження нерухомості, передача абсолютного права власності на нерухомість твердження, що громадянин, який робить заяву, урочисто підтверджує правильність своїх тверджень, форма і умова угод - не співпадати з вимогами українського права тощо. Так, невідомим для українського законодавства є договір про спадкування, укладений спадкодавцем з одним чи кількома особами, уповноваженими на одержання майна спадкодавця після його смерті документ про дарування майна, що знаходиться за межами України, оформлений як одностороння угода у відношенні себе особисто представник може бути уповноважений на укладення угоди від імені особи, яку він представляє і т. інш.
Додано:
17 лютого 2009, 15:05 Tavita
"Ще 29.10.2008 було роз*яснення Головного управлыння юстиції у місті КиєвіМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ«Деякі питання оформлення документівдля дії за кордоном»Документи, що видані та мають юридичну силу на території однієї держави можуть використовуватись на території іншої держави тільки після їх відповідного засвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.Існує два способи такого засвідчення: консульська легалізація та проставлення апостиля.Консульська легалізація офіційного документу означає перевірку його відповідності чинному законодавству України або держави перебування, встановлення та посвідчення дійсності документа або справжності підпису, повноважень посадової особи, яка підписала документ або засвідчила попередній підпис, а також дійсності відбитку штампу, печатки, якими скріплено документ.Консульська легалізація вимагає обов'язкового посвідчення документів компетентними органами України з подальшим засвідченням в консульській установі тієї держави, де має бути представлений цей документ. Слід зазначити, що документ, який пройшов всі етапи засвідчення, є офіційним лише для тієї країни, консульська служба якої його легалізувала.З метою спрощення процесу визнання іноземних документів, 5 жовтня 1961 року в Гаазі (Королівство Нідерландів) підписана Конвенція, що відміняє вимогу легалізації іноземних документів. 10 січня 2002 року Верховною радою України прийнято Закон № 2933- ІІІ, відповідно до якого Україна приєдналася до цієї Конвенції. Чинність для України вона набула 22.12.2003 року.При застосуванні Гаазької Конвенції виконується процедура проставлення апостиля на офіційних документах компетентними органами України для представлення їх на території держав – учасниць Конвенції.Апостиль – це спеціальний штамп у формі квадрата, довжина сторін якого дорівнює щонайменше 9 сантиметрам, який засвідчує справжність підпису, якість в якій виступала особа, що підписувала документ, і автентичність відбитку печатки або штампа, яким скріплено документ. В Україні розмір спеціального штампу апостилю встановлено 10х10.Відповідно до вимог ст. 4 Конвенції, апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Нагадаємо, що текст Конвенції, а відповідно і зразка апостилю, викладено французькою та англійською мовами.Однак апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок [qoute]Apostille[qoute] (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)[qoute] повинен бути викладений французькою мовою.Зразок апостиляAPOSTILLE(Convention de La Haye du 5 octobre 1961)1. Країна: ................................Цей офіційний документ2. підписаний .............................3. у якості ...............................4. містить проставлену печатку/штамп ......Підтверджено5. у .......... 6. дата ..........7. ким ....................................8. N .................9. Печатка/штамп 10. Підпис................ ................ Відповідно до ст.ст. 3, 4 і 6 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, Кабінет Міністрів України своєю постановою № 61 від 18.01.2003р. надав повноваження на проставлення апостиля наступним відомствам:#61656 Міністерству освіти і науки – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами, що стосуються сфери освіти і науки#61656 Міністерству юстиції – на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформлюються нотаріусами України#61656 Міністерству закордонних справ – на всіх інших видах документів.Правила проставлення апостиля, затверджені спільним наказом цих міністерств 05.12.2003р. № 237/803/151/5 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 12.12.2003р. за № 1151/8472.Не проставляється апостиль на документах, виданих закордонними дипломатичними установами України, адміністративних документах, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій, документах, що мають характер листування, а також на оригіналах, копіях паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння збої, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи, нормативно - правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування.Що стосується оригіналів офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, то апостиль може бути проставлений тільки на копіях цих документів, засвідчених нотаріусами України у встановленому порядку.Слід також зазначити, що 22.01.1993 року в Мінську (Республіка Білорусь) в рамках країн СНД, з метою забезпечення належного захисту прав і законних інтересів громадян та осіб, що проживають на їхніх територіях, була підписана Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (далі – Конвенція).10.11.1994 року Верховною Радою України ратифіковано цю Конвенцію та 14.07.1995 вона набула чинності для України.Застосовується Конвенція у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією та Туркменією.Громадяни кожної із держав – учасниць цієї Конвенції (далі – Договірні Сторони), а також особи, що проживають на їхніх територіях, користуються на територіях всіх інших Договірних Сторін по відношенню до своїх особистих і майнових прав таким самим правовим захистом, як і, власне, громадяни Договірної Сторони.Правову допомогу в цивільних, сімейних та кримінальних справах відповідно до вказаної вище Конвенції здійснюють установи юстиції Договірної Сторони.Нотаріальне оформлення документів призначених для дії за кордоном, провадиться з урахуванням права тієї держави, до якої вони мають подаватися. Ця вимога ґрунтується на ст. 98 Закону України [qoute]Про нотаріат[qoute] згідно з якою нотаріуси застосовують норми іноземного права, приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України.Документи складені з додержанням вимог іноземного права, своєю незвичною юридичною термінологією і використанням юридичних формул суттєво відрізняються від документів, прийнятих у правовому обігу України. Вони можуть мати незвичні заголовки (афідевіт, сертифікат, ретейнер, повноваження, дід, тощо).Афідевіт – письмова урочиста заяваСертифікат – свідоцтво, посвідчення, довідкаДекларація – заяваПовноваження – довіреністьРетейнер – попередній договір про оплатуСтатутна декларація – урочиста заяваДід (документ за печаткою) – одностороння угода про відчуження нерухомості, передача абсолютного права власності на нерухомість. До числа найбільш поширених документів, призначених для дії за кордоном, відносяться різного роду документи, зокрема, довідки:- про те, що особа на території України станом на _________ засудженою (за кримінальними справами) не значиться та в розшуку не перебуває- з місця проживання- медична довідка (форма №082-у),'- з місця роботи- з місця навчання Заяви, афідевіти: - про підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі - про сімейний стан у справі відшкодування шкоди родичам, законним спадкоємцям громадянина України, померлого в іншій державі, тощо.Документ, призначений для дії за кордоном, викладається українською мовою. На прохання фізичних чи юридичних осіб може бути оформлений його переклад на іноземну мову за правилами засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу мову.Зокрема, текст перекладу може бути викладений окремо від тексту документа. В такому випадку перекладається весь текст документа, включаючи посвідчувальний напис нотаріуса. Під текстом перекладу вчиняється посвідчувальний напис нотаріуса українською мовою. Переклад, що зроблений на окремому аркуші, пришивається до документа і скріплюється підписом нотаріуса.Застосовується викладення текстів документа та перекладу на одному аркуші. В цьому випадку на лівій стороні аркуша вміщується текст документа українською мовою, а переклад - на правій. Під українським та іноземним текстами нотаріусом вчиняється один посвідчувальний напис українською мовою про посвідчення або засвідчення документа. Одночасно в посвідчувальному написі зазначається про засвідчення вірності зробленого нотаріусом перекладу чи про засвідчення справжності підпису перекладача.При оформленні документів, призначених для дії за кордоном, нотаріуси повинні враховувати деякі особливості їх складання та оформленняТак, в текстах довіреностей, повноважень, афідевітах тощо, крім прізвища, ім'я та по батькові, які мають бути записані згідно з паспортом, може бути також зазначено, під яким прізвищем, ім'ям громадянин відомий в іноземній державі. Наприклад, Сагайдак Іван Петрович, відомий як Джон Сагайдак.Для деяких країн у довіреностях, свідоцтвах про посвідчення факту, що громадянин є живим, крім звичайних реквізитів іноді може зазначатися громадянство чи національність, рік народження , сімейний стан, професія тощо.Дата складання довіреності може бути визначена на початку або в кінці її тексту. Нотаріус вправі посвідчувати довіреність незалежно від терміну її дії, або якщо в ній зазначено, що вона дійсна до її припинення.Документи (листи, фотокартки, квитанції та ін.), що додаються до афідевіту на підтвердження викладених в ньому фактів, підшиваються перед афідевітом. Згідно з вимогами деяких країн наявність цих додатків повинна бути застережена в посвідчувальному написі (Форма № 101).Іноді вимагається подання двох і більше примірників документа, наприклад довіреності. В цьому випадку нотаріус вправі посвідчити дві довіреності однакового змісту, але кожна з них реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій під самостійним номером. У справах нотаріуса залишається один примірник довіреності, на якому зазначаються відповідно два реєстрові номери.Іноземним правом може бути передбачений і особливий порядок підписання документів. Так, на довіреностях, заявах та інших документах громадянину необхідно написати у рядок згідно з даними паспорта своє прізвище, ім'я та по батькові у тій послідовності, яка зазначена у тексті документа, а потім розписатися. У разі, коли документ викладено двома мовами - українською і іноземною - підпис у зазначеному вище порядку має бути зроблений під обома текстами по ширині аркуша.Слід мати на увазі, що на довіреності, афідевіті, заяві тощо, призначених для дії в США, Канаді та інших країнах, неписьменний громадянин проставляє під текстом документа три хреста. При цьому мають бути присутні два свідки, які підписуються з зазначенням повністю свого прізвища, імені, та по батькові.Законодавством канадської провінції Квебек вимагається, щоб довіреність, яка видається на ведення спадкової справи (за умови, якщо вона передбачає реалізацію нерухомого майна), була підписана поряд з особою, яка її видає, також її чоловіком (дружиною).Нотаріус може вчинити в інтересах громадянина України, якщо це передбачено міжнародним договором за участю України, і таку нотаріальну дію як розкриття та оголошення заповіту. Посвідчувальні написи на документах, складених з урахуванням вимог іноземного права, вчиняються, як правило, за формами, передбаченими чинним законодавством (Форми реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 10 січня 2005 року № 1/5). Проте, деякі документи оформляються без вчинення на них звичайного для українського права посвідчувального напису. Як приклад можна навести дід, що оформляється для ведення справ по відчуженню нерухомості в США. Документ викладається англійською мовою на спеціальному типографському бланку. Особа, від імені якої він оформляється, розписується в певному місці діда. На підтвердження його оформлення розписується і нотаріус та проставляє на ньому відбиток печатки. Посвідчувальний напис на діді не проставляється, але до нього додається зроблений переклад на українську мову, який підписується особою. Нотаріус вчиняє на перекладі посвідчувальний напис про посвідчення діда. Переклад у встановленому порядку скріпляється з дідом.В такому ж порядку проводиться оформлення формулярів для пенсійного забезпечення розписок на одержання грошових сум та звільнених розписок.Нотаріус зобов'язаний забезпечити належну культуру оформлення документа. Переклади мають бути надруковані, не допускається написання тексту від руки. На нотаріально оформлювальних документах, призначених для дії за кордоном, прокреслення не проставляється.Управління нотаріату Головного управління юстиції у м. Києві"
Додано:
18 лютого 2009, 02:21 Tavita
[B]FINA[/B]Законодавство всіх країн знати необов'язково. Достатньо ознайомитися з Гаазькою конвенцією 1963 року (Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів) та з Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних, кримінальних справах (Мінська конвенція 1993). Для України Гаазька Конвенція набула чинності з 22.12.2003 року. Є перелік держав, які підписали цю Конвенцію і встановили спрощений порядок легалізації іноземних офіційних документів (апостиль). Цей перелік наведено в самій Конвенції і він включає в себе 93 держави. Але проставлення апостиля може і [B]НЕ[/B] вимагатися державами-учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану процедуру легалізації. У відносинах України з такими державами, як Албанія, Азербайжан, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Польша, Російська Федерація, Румунія, Сербія, Словацька Республіка, застосовуються положення Мінської конвенції, відповідно до якої документи договірних держав не потребують спеціального засвідчення. У Вашому випадку Туреччина входить до переліку країн, які приєдналися до Гаазької конвенції. Тобто документ, що направляється до Туречинни проходить спрощену легалізацію (проставляється апостиль). Щодо документів для Росії - апостиль на документах не проставляється, оскільки відносини України з Росією щодо цього питання регулює Мінська конвенція, яка не передбачає спеціального засвідчення документів (проставлення апостиля)Додаткову інформацію де і ким в Україні проставляється апостиль, надаю нижче:Міністерством освіти і науки – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки До таких документів відносяться: дипломи про освіту, сертифікати про присвоєння вчених звань, атестати, довідки з навчальних закладів, навчальні плани та інші Міністерству юстиції України - на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України. Зокрема, свідоцтва та довідки, видані органами РАЦС, документи, видані або засвідчені нотаріусами, судові рішення та довідки. Міністерству закордонних справ України - на всіх інших видах документів. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПОРЯДКУ ПРИЙОМУ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ПРОСТАВЛЕННЯ АПОСТИЛЯ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ. Відділ апостиля та витребування Департаменту консульської служби МЗС України приймає для проставлення апостиля такі документи: * довідки, видані архівними установами України * довідки про стан здоров'я (за умови їх посвідчення гербовою печаткою обласного управління охорони здоров'я та Міністерства охорони здоров’я) * довідки, видані органами МВС України * інші офіційні документи. Для проставлення апостиля необхідно подати: * оригінал документа, * документ банківської установи про оплату послуг за проставлення апостиля або копію документа, що підтверджує право на звільнення від сплати (за умови пред'явлення його оригіналу). Згідно з Наказом МЗС [qoute]Про розмір та порядок оплати послуг з проставлення апостиля[qoute] N253 від 22.12.2003 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України за N1211/8532 від 24.12.2003 року, плата за надання послуг з проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав становить, для: * громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства - 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51,00 гривня) * юридичних осіб - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 гривень) Від унесення плати звільняються інваліди 1-ої і 2-ої груп, інваліди великої вітчизняної війни, громадяни, віднесені до 1-ої і 2-ої категорій потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставлення апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян. Документи приймаються щоденно (крім суботи, неділі та святкових днів) * прийом документів - 9.00-12.00 * видача легалізованих документів - 16.00-17.00? Термін розгляду документів для проставлення апостиля 5 робочих днів. Термін розгляду документів може бути продовжено до 20 робочих днів у разі необхідності отримання додаткової інформації для вирішення питання проставлення апостиля, про що співробітник відділу повідомить заявника під час прийому документів. ДОВІДКОВУ ІНФОРМАЦІЮ З ПИТАНЬ ПРОСТАВЛЕННЯ АПОСТИЛЯ МОЖНА ОТРИМАТИ в Міністерстві закордонних справ України: за адресою: 01018, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2 за телефоном: 238-16-69 E-mail: cons_vld@mfa.gov.ua, cons_sld@mfa.gov.ua а також на веб-сайті: http://www.mfa.gov.ua/ у Міністерстві юстиції України: за адресою: 01000, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12 (ст. метро [qoute]Університет[qoute]) за телефоном: 235-40-83 на веб-сайті: http://www.minjust.gov.ua/ у Міністерстві освіти і науки України: за адресою: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 10 (зупинка тролейбусів No.5, No.8, No.17 [qoute]Повітрофлотський шляхопровід[qoute]) за телефоном: 216-22-35 на веб-сайті: http://www.mon.gov.ua/