Форум "Юридичний Радник"

0

Помогите разобраться. Ст. 1275 ЦК передбачає, що якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.Здесь все понятно.А как быть в такой ситуации, когда есть завещание на двоих, например Васю и Петю. Вася умер раньше завещателя. Завещатель не изменил завещание. Как быть с завещанной Васе частью наследства после смерти завещателя? Ее часть переходит к Пете по аналогии с ч. 1 ст. 1275 или или она будет наследоваться по закону?

Методичні рекомендації:[qoute]IІ. Спадкування за законом. 1. Спадкування за законом виникає, якщо:спадкодавець не залишив заповіту заповіт в цілому або його окреме розпорядження визнано недійсним всі спадкоємці за заповітом не прийняли або відмовилися від прийняття спадщини [B]особа на користь якої складено заповіт померла до відкриття спадщини [/B]заповітом охоплена лише частина спадщини.[qoute]

И из практики: госконторы в таких ситуациях выдают по закону.Кстати, Вася - бездетный?

Сана, кстати, а какое в данном случае это имеет значение- детный или бездетный Вася?

П О С Т А Н О В А № 7Пленуму Верховного Суду Українивід 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкуванняп. 5. За наявності заповіту [B]на все майно [/B]правило частини другої статті 1223 ЦК застосовується [B]у разі неприйняття спадщини [/B]або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом. [B]У разі неприйняття спадщини [/B]чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Стало быть, если завещание на конкретное имущество(абзац 2, п. 5 постанови № 7), например, только на дом или на квартиру, и один из наследников не принял(т.е. умер), то наследственная маса переходит к другим наследникам по завещанию.

В госконторах с мая месяца так и выдают

Тут спорный вопрос. Одно другому противоречит.

Господа, а что такое вообще приращение долей, это кому приращение наследникам по закону (так было по старому ГК) или наследникам по завещанию.Если раньшще прежде всего был закон и приращение долей [qoute]приращивало [qoute] доли наследникам по закону, потому что так распорядился ГК (ст.534)То кто сегодня по новому ГК должен решать, кому прирастет (увеличится ) и чья доля наследника по закону или наследника по завещанию.?Если по новому ГК наследование осуществляется по завещанию [U]или[/U] по закону, а не наоборот,и и завещатель определяет кого он хотел бы считать наследниками и не важно, сколько этих завещаний от одного и того же завещателя ведь от этого не зависит право завещателя определить обьем [U]наследства[/U], которое должно наследоваться по завещанию (ст.1236 ГК) и кого он назначил наследниками по завещанию- это тоже его право (ст.1235)Господа, а что такое вообще приращение долей, это кому приращение наследникам по закону (так было по старому ГК) или наследникам по завещанию.Если раньшще прежде всего был закон и приращение долей [qoute]приращивало [qoute] доли наследникам по закону, потому что так распорядился ГК (ст.534)То кто сегодня по новому ГК должен решать, кому прирастет (увеличится ) и чья доля наследника по закону или наследника по завещанию.?Если по новому ГК наследование осуществляется по завещанию [U]или[/U] по закону, а не наоборот,и и завещатель определяет кого он хотел бы считать наследниками и не важно, сколько этих завещаний от одного и того же завещателя ведь от этого не зависит право завещателя определить обьем [U]наследства[/U], которое должно наследоваться по завещанию (ст.1236 ГК) и Нигде в законе нет нормы, что [qoute]наследники по завещанию именно на это имущество по завещанию и больше ни на какое[qoute], их просто определил завещатель как наследников по завещанию.Все может быть определено собственником( завещателем) и в разное время, и в разных завещаниях, но все с отлагательным условием- на момент смерти. Вот на момент смерти- все в одном деле и собирается.

На пост.№10АВсе , по причине [qoute]похылого[qoute] возраста в нотариате -ничего не умею исправить и изменить.Попыток было сделано уйму- редагировать это сообщение №10- не получилось, значит так тому и быть.

1. Может, если завещатель знал о смерти наследника по завещанию и не изменил завещание, то часть умершего наследника наследуется по закону. Ведь есть институт подназначения наследника на случай, в частности, смерти наследника по завещанию.2. Не знаю насколько можно руководствоваться рекомендациями, но ст. 1275 ЦК предусматривает только случай [U]отказа [/U]от принятия наследства. А случай [QUOTE]смерти до... [/QUOTE]не предусмотрели.И даже, если можно руководствоваться рекомендациями, то там указано, что наследование по закону происходит если: [qoute]... [U]особа [/U]на користь якої складено заповіт померла до відкриття спадщини...[qoute] То есть можно предположить, что если это единственный наследник, поскольку указано в единственном числе?3. Можно ли считать смерть непринятием наследства? Если да, то можно руководствоваться Постановлением: [qoute]...п. 5. За наявності заповіту на все майно правило частини другої статті 1223 ЦК застосовується у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом. У разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну...[qoute]А если нет?...

Вывод какой?Нужно четко урегулировать законодательно, что бы не было разных толкований.

1. Може, якщо заповідач знав про смерть спадкоємця за заповітом і не змінив заповіт, то частка померлого спадкоємця спадкується за законом?. Адже існує інститут підпризначення спадкоємця на випадок, зокрема, смерті спадкоємця за заповітом.2. Ст. 1275 ЦК передбачає тільки випадок коли один із спадкоємців за заповітом відмовився від прийняття спадщини, тоді частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. А випадок смерті до відкриття спадщини не передбачає.3. І навіть, якщо можна керуватися рекомендаціями, то там вказано, що спадкування за законом настає якщо: [qoute]..особа на користь якої складено заповіт померла до відкриття спадщини...[qoute] Тобто можна подумати, що це якщо він єдиний спадкоємець, оскільки вказано у однині. Теж не прояснили ситуацію.4. Чи можна вважати смерть неприйняттям спадщини? Якщо так, то можно керуватися Постановою: [qoute]...п. 5. За наявності заповіту на все майно правило частини другої статті 1223 ЦК застосовується у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом. У разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну...[qoute]А якщо ні, то?...

В том то и дело, что законом не урегулировано, но законом урегулирован вопрос об [qoute]обьеме наследства[qoute], которе должно наследоваться по завещанию ( ст.1236).Подназначение наследника - это [U]право[/U] завещателя, а не обязанность, и это право может быть осуществлено одновременно с составлением завещателем завещания,если завещатель не знал о смерти назначаемого им наследника, или после первого завещания, когда завещатель узнал о смерти назначенного им наследника.Обьем завещания, и наследники по завещанию- это права завещателя, но не государства (ст.1235,1236 ГК)Он (завещатель) составил завещание(ия), определил имущество, которое захотел завещать, и никто за него, даже государство, не вправе решать кому оно должно перейти в случае смерти собственника, если он (собственник) сам промолчал.