Форум "Юридичний Радник"

0

Стаття 8-1. Гарантії нотаріальної діяльності Вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому цим Законом, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду.{ Закон доповнено статтею 8-1 згідно із Законом N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

Правила ведення нот. доловодства8.18. Вилучення і видача будь-яких документів зі справ (нарядів), як правило, не дозволяються. 8.18.1. У виняткових випадках за наявності передбаченого та належним чином оформленого процесуального документа суду, органу прокуратури чи досудового слідства таке вилучення провадиться з відома завідувача контори, архіву, приватного нотаріуса з обов’язковим залишенням у справі засвідченої копії документа, який вилучено, і процесуального документа, на підставі якого здійснено вилучення.

Знаю, но судья вынес постановление

1. Зробіть пошук по форуму 2. Долучайте до справи представника Головного управління юстиції і хай він допомогає пояснити вимоги ЗУ Про нотаріат . 3. Звертайтеся до свого обєднання нотаріусів і хай вони Вас відстоюють . 4. Долучайте до справи адвоката . 5. Пишить скарги до прокуратури , МВС і т.і. про грубе порушення Ваших прав , діючого законодавства , Конституції і про корупційні дії . 6. І.д.

7. Додайте звернення до ВС , Вищій Раді юстиції . 8. До Верховної Ради та Президента І хай вони усі разом розберуться як у нас виконується діюче законодавство . В нас ні хто не зобовязан виконувати приступні накази .

По цьому прикладу напишіть скаргу на відповідну кваліф комісіюГолові Київської окружної кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Косенку В.Й. 03680, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 25. З В Е Р Н Е Н Н Я про дисциплінарну відповідальність судді Шевченківського районного суду м. Києва Ізмайлової Т.Л. 28.10.2003 мною до Шевченківського районного суду м. Києва була подана “Позовна заява про визнання дій відповідача щодо порушення кримінальної справи незаконними”. Відповідачем є Державна податкова адміністрація у м. Києві (останній номер цієї цивільної справи в суді першої інстанції 2-7470/04). 15.04.2004 суддя Шевченківського районного суду міста Києва Ізмайлова Т.Л., як головуюча по даній цивільній справі (на той час ця справа мала № 2-1277/04), винесла ухвалу - “Провадження по справі за позовом Льовіна Анатолія Івановича до Державної податкової адміністрації у м. Києві про визнання незаконними дій відповідача щодо порушення кримінальної справи закрити”. 30.06.2004 судова колегія в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: головуючого судді Коротуна В.М., суддів Євтушенко О.І. та Вовченко В.М. по даній справі (в суді апеляційної інстанції ця справа мала № 22-4122) винесла ухвалу, якою задовольнила мою апеляційну скаргу, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2004 року скасувала, а справу направила на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. 21.10.2004 суддя Шевченківського районного суду міста Києва Ізмайлова Т.Л., як головуюча по даній цивільній справі (№ 2-1277/04), винесла ухвалу - “Провадження по справі за позовом Льовіна Анатолія Івановича до Державної податкової адміністрації у м. Києві про визнання незаконними дій відповідача щодо порушення кримінальної справи - закрити”. 27.01.2005 судова колегія в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва на чолі з головуючою суддею Чобіток А.О. по даній справі задовольнила мою апеляційну скаргу, скасувала ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2004 і справу направила в суд першої інстанції для розгляду в іншому складі суду. Суддя Ізмайлова Т.Л. при повторному розгляді даної судової справи порушила законодавство та обов’язки суддів, вказані у статті 6 закону України “Про статус суддів”, що відповідно до ст. 31 закону України “Про статус суддів” є дисциплінарним проступком та підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Такі дії судді Ізмайлової Т.Л. проявилися в порушенні вимог ст. 21 ЦПК України, згідно якої суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь у її новому розгляді у першій інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі. У даному випадку суддя Ізмайлова Т.Л. брала участь у вирішенні даної цивільної справи в суді першої інстанції і 15.04.2004 винесла ухвалу про закриття провадження у справі, після чого взяла участь у її новому розгляді у першій інстанції після скасування 30.06.2004 попередньої ухвали від 15.04.2004 про закриття провадження у справі. Оскільки суддя Ізмайлова Т.Л. порушила вимоги ст. 21 ЦПК України, то тими самими діями вона одночасно порушила: - ст. 1 ЦПК України, яка визначає, що порядок провадження в цивільних справах у судах України визначається цим Кодексом - ст. 3 ЦПК України, якою встановлено, що провадження в цивільних справах у судах України ведеться на цивільними процесуальними законами України, що діють на час розгляду справи - ст. 1 Конституції України, яка визначила, що Україна є ... правова держава, оскільки діяла поза правового поля держави - ст. 8 Конституції України, якою закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права – порушила цей принцип - ст. 19 Конституції України, яка зобов’язувала її, як посадову особу органу державної влади, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - ст. 129 ч. 3 п. 1 Конституції України щодо такої з основних засад судочинства як законність. Таким чином, суддя Ізмайлова Т.Л. порушила законодавство при розгляді судової справи № 2-1277/04 (2-7470/04) - ст. ст. 21, 1, 3 ЦПК України, ст. ст. 1, 8, 19, 129 ч. 3 п. 1 Конституції України та обов’язки судді, передбачені ст. 6 закону України “Про статус суддів” - при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, не допускати дій, що можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, що відповідно до ст. 31 закону України “Про статус суддів” є дисциплінарним проступком та підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. На підставі викладеного та відповідно до ст. 76 Конституції України, ст. ст. 73, 77, 96, 97 закону України “Про судоустрій України”, ст. ст. 16, 31, 34 закону України “Про статус суддів”, ст. 16 закону України “Про статус народного депутата України”, - П Р О Ш У: порушити дисциплінарне провадження щодо судді Шевченківського районного суду м. Києва Ізмайлової Т.Л. та притягнути її до дисциплінарної відповідальності за порушення нею законодавства (ст. ст. 21, 1, 3 ЦПК України, ст. ст. 1, 8, 19, 129 ч. 3 п. 1 Конституції України) при розгляді судової справи № 2-1277/04 (2-7470/04) та обов’язків, вказаних у статті 6 закону України “Про статус суддів”. Направлення даного звернення не є тиском на суддю Шевченківського районного суду м. Києва Ізмайлову Т.Л. у зв’язку із здійсненням нею правосуддя, оскільки у справі № 2-1277/04 (2-7470/04) вона вже двічі винесла ухвали про закриття провадження у справі, які судом апеляційної інстанції скасовані. Додаток (ксерокопії документів): - ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2004 у справі № 2-1277/04, на 2 аркушах - ухвала судової колегії в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 30.06.2004 у справі № 22-4122, на 3 аркушах - ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2004 у справі № 2-1277/04, на 2 аркушах.

Если реестр 2009 года не забудте в жалобе указать на то, что вас лишают конституционного права на труд. И шапка примерно такова: прокурору г. ХХХХХХХ копия: прокурору ХХХХХХ области копия: генеральному прокурору ХХХХХ, из личного опыта через несколько дней получите письмо от прокурора, о том, что права на труд вас никто не лишал, с предложением забрать изьятые документы

Голові Верховного Суду УкраїниОнопенку Василю Васильовичу01024 м. Київ, вул. П. Орлика, 4-аМіністру юстиції УкраїниЛавриновичу Олександру Володимировичу01001 м.Київ, вул.Городецького, 13Рада суддів України01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5Вища Рада юстиції України04050, м. Київ, вул. Артема, 89Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Карпачовій Ніні Іванівні01008, м.Київ, вул.Інститутська, 21/8Голові Апеляційного суду міста КиєваЧернушенку Антону Васильовичу01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15СКАРЖНИКИ: дата: 27 грудня 2006 рокуСКАРГАна незаконні дії судді Апеляційного суду міста КиєваВільгушинського М.Й.18 грудня 2006 року першим заступником Голови Апеляційного суду м. Києва Вільгушинським М.Й. за поданням Головного управління по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю служби безпеки України, з грубими порушеннями вимог законодавства, з порушенням правил інституційної підсудності, без виклику та повідомлення підприємств, грубо нехтуючи Конституцією України, винесено у відношенні дочірнього підприємства 2 (дві) протиправні, незаконні Постанови про розкриття банківської таємниці.26 грудня 2006 року все тим же суддею Вільгушинським М.Й. за поданням ГУ БКОЗ СБ України, знову з грубими порушеннями вимог законодавства без виклику та повідомлення підприємств, винесено у відношенні дочірнього підприємства 4 (чотири) тотожні Постанови щодо витребування у зазначених підприємств та у контрагентів документів у зв’язку з перевіркою можливої причетності службових осіб товариств до незаконного отримання бюджетних коштів у вигляді відшкодування податку на додану вартість.Зазначені Постанови прийняті в наслідок зухвалого порушення закону, з привласненням повноважень суду першої інстанції з позбавленням підприємств прав на оскарження даних незаконних постанов та повністю забувши, що в Україні панує верховенство права, а не верховенство особистих потреб пана Вільгушинського М.Й.Звертаю Вашу увагу на особливо тяжкі порушення норм законодавства:Порушення правил інституційної підсудності – розгляд питання щодо розкриття банківської таємниці та витребування документів в межах оперативно-розшукової справи не віднесено до компетенції Апеляційного суду м. Києва. Відповідно до вимог законодавства заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. В нашому випадку дане питання віднесено до компетенції місцевого районного суду. Таким чином суддя Вільгушинський М.Й. грубо порушив ст.26 Закону України «Про судоустрій України», ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України.Порушення конституційного права на оскарження незаконних постанов – Вільгушинський М.Й. виносячи незаконні постанови, в резулятивній частині зазначив, що дані Постанови оскарженню не підлягають, на них не може бути внесено подання прокурором.Отже заборонивши оскаржувати Постанови, суддя протиправно позбавив підприємства права на захист порушених прав, забувши, що відповідно до ст. 2 Закону України суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.Відповідно до ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства, крім інших є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.Згідно з п. 3 ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.Таким чином позбавивши підприємства права оскаржувати винесені Постанови пан Вільгушинський М.Й. грубо знехтував Конституцією України та іншими законами, чим явно вказав на свою особисту зацікавленість при винесенні цих нікчемних постанов.Порушення права участі підприємства у розгляді справі – при розгляді питання, щодо доцільності надання документів, не було запрошено для надання пояснень представників підприємств, не було вислано копій постанов на адресу підприємства, а самі підприємства навіть не було повідомлено про розгляд даного питання, що є порушенням вимог ст. 289 цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п'ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку.Очевидна правова необґрунтованість та незаконність постанов – при винесенні Постанов від 26 грудня 2006 року суддя керувався виключно ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», але суддею зовсім не було приділено уваги тому факту, що дана стаття тільки регулює права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Частиною 1 ст. 8 даного закону чітко зазначено, що оперативним підрозділам надається право для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності тільки при наявності підстав передбачених статтею 6 цього Закону, в той час як в незаконних Постановах взагалі не вказані та необґрунтовані підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності стосовно підприємств.При винесенні Постанов від 18 грудня 2006 року Вільгушинський М.Й. керувався ст. 141 Кримінально-процесуального кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність».Однак даними статтями не визначається право саме Служби безпеки України на звернення до суду з вимогою про розкриття банківської таємниці.Крім того необхідно зазначити, у зв’язку з тим, що розкриття банківської таємниці здійснювалось без порушення кримінальної справи суддею грубо порушено вимоги ст. 141 Кримінально-процесуального кодексу України, відповідно до якої прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється з письмового дозволу власника такої інформації або за рішенням суду, причому суду місцевого, а не апеляційного. Крім того, Постанови винесені з грубим порушенням ст.2 Закону України «Про службу безпеки України», яка визначає компетенцію Служби безпеки України, оскільки питання правомірності відшкодування податку а додану вартість є виключною компетенцією органів державної податкової служби, а тому органи Служби безпеки України взагалі не мали права звертатися з такою заявою. Зазначений факт суддею Вільгушинський М.Й. повністю проігноровано.При винесенні даних постанов суддя Вільгушинський М.Й. керувався не вимогами чинного законодавства, а особистою зацікавленістю, що призвело до винесення даних незаконних, протиправних постанов, які повністю не відповідають вимогам законодавства.Отже виносячи вищезазначені незаконні та упереджені Постанови суддя насамперед поставив свою особисту зацікавленість у вирішенні справи забувши, що в Україні панує верховенство права. Своїми діями грубо порушивши права підприємств на здійснення діяльності, права підприємств на оскарження незаконно винесених Постанов. Мабуть пан Вільгушинський М.Й. забув, що перш за все завданнями судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб України. Згідно ч. 1 ч. 34 Закону України «Про статус суддів» підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо судді можуть бути: • подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян• подання голови відповідного суду, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування• повідомлення в засобах масової інформації.Згідно ст. 98 Закону України «Про судоустрій України» дисциплінарне провадження здійснюють: • кваліфікаційні комісії суддів - щодо суддів місцевих судів • Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів апеляційних судів та Касаційного суду України • Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону України «Про судоустрій України», право на ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Голові Верховного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду щодо судді відповідного спеціалізованого суду, за винятком ініціювання звільнення судді) Міністру юстиції України голові відповідної ради суддів членам Ради суддів України.Враховуючи вищевикладене, -П Р О Ш У:1. Порушити перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України питання про притягнення Першого заступника голови Апеляційного суду міста Києва судді Вільгушинського Михайла Йосиповича до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення чинного законодавства України під час винесення Постанов від про розкриття банківської таємниці від 18 грудня 2006 року та Постанов про надання дозволу на витребування документів від 26 грудня 2006 року.2. Забезпечити притягнення Першого заступника голови Апеляційного суду міста Києва судді Вільгушинського Михайла Йосиповича до дисциплінарної відповідальності.3. Повідомити про результати розгляду скарги.

ось ще приклад скарги в вашому випадку в апеляційну інстанціюКАСАЦІЙНА СКАРГАна Постанову Апеляційного суду м. Києва від 26.12.2006 р.26.12.2006 р. Апеляційний суд м. Києва, в особі першого заступника Голови Апеляційного суду м. Києва Вільгушинського М.Й. за відсутності та без повідомлення скаржника прийняв Постанову, якою надав дозвіл Головному управлінню по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України витребувати у скаржника документи фінансово-господарської діяльності, пов’язані з відшкодуванням з державного бюджету податку на додану вартість.Постанова Апеляційного суду м. Києва від 26.12.2006 р. є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.Відповідно до п.4 ч.1 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» Службі безпеки України як органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право: ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, за вимогою керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу суду - витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку.Відповідно до ч.5 ст.97 КПК України заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.Відповідно до ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства, крім інших є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством України не передбачено, що постанови про надання дозволу на витребування документів в межах оперативно-розшукової діяльності не підлягають оскарженню, Постанова Апеляційного суду м. Києва від 26.12.2006 р. підлягає касаційному оскарженню.1) Постанова прийнята в порушення ст.ст.6, 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», що підтверджується наступним.Відповідно до ст.6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є: 1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: - злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами - осіб, які готують або вчинили злочин - осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання - осіб безвісно відсутніх - розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України - реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності 2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави. Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках. Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.Враховуючи, що в оскаржуваній Постанові нема навіть посилання на підстави для проведення оперативно-розшукових заходів, оскаржувана Постанова є незаконною оскільки, нею надано дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів без наявності передбачених ст.6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підстав.2) Постанова прийнята в порушення ст.2 Закону України «Службу безпеки України», що підтверджується наступним.Відповідно до ст.2 Закону України «Про службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.Враховуючи, що проведення оперативно-розшукових заходів обґрунтовано в оскаржуваній Постанові можливістю незаконного отримання бюджетних коштів у вигляді відшкодування податку на додану вартість, органи служби безпеки України, взагалі не мали права проводити будь-які оперативно-розшукові заходи, оскільки контроль за правомірністю відшкодування податку на додану вартість покладено на органи державної податкової служби.Це підтверджується ст.2 Закону України «Про державну податкову службу», відповідно до якої завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.Таким чином, суд надав дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів підрозділу Служби безпеки України в сфері контролю за додержанням податкового законодавства, тобто за межами встановленої законом компетенції Служби безпеки України, що є порушенням ст.2 Закону України «Про Службу безпеки України».3) Постанова прийнята в порушення ст.26 Закону України «Про судоустрій України», що підтверджується наступним.Відповідно до ст.26 Закону України «Про судоустрій України» апеляційні суди: 1) розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону 2) розглядають по першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів) 3) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику 4) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам 5) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.Враховуючи, що законом не передбачено повноваження апеляційних судів розглядати справи з надання дозволів на проведення оперативно-розшукових заходів по першій інстанції, оскаржувана Постанова прийнята з порушенням правил інстанційної підсудності, оскільки суд, прийнявши оскаржувану Постанову, привласнив повноваження місцевого суду.Відповідно до ст.383 КПК України у касаційному порядку можуть бути перевірені: 1) вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції 2) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку. У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд.Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст.97, 383 КПК України, - ПРОСИМО СУД:1. Скасувати Постанову Апеляційного суду м. Києва від 26.12.2006 р. про надання дозволу на витребування документів.2. У поданні Головному управлінню по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби Безпеки України про надання дозволу на витребування документів відмовити.Додатки:• копія Постанови Апеляційного суду м. Києва від 26.12.2006 р.• копія касаційної скарги (1 екз.)

Скоріше за все, суддя, як,завжди, не в курсі змін до нашого закону.Спокійно і тактовно довести до його відома ці зміни і запропонувати доставити реєстр для огляду особисто, у Вашій присутності.

У розмові все валіть на начальство з УЮ - не дам реєстру, бо мене виженуть з роботи!

"Згідно Закону така постанова не оскаржується, але на практиці, відповідно до реєстру рішень судів, апеляція приймає такі заяви та задовільняє їх, а відповідно, і скасовує такі постанови суддів.Голові суду_____Приватного нотаріуса _________ міського нотаріального округу ________________________-ЗАЯВАпро скасування постанови суду від --------------2009 рокуПостановою _________ районного суду м. _____ від ________-2009р. задоволено подання слідчого ____ про проведення виїмки та надано згоду на виїмку у приватного нотаріуса МНО __________. з приміщення нотаріальної контори за адресою м. ___, вул. _________, ___, документів, на підставі яких було посвідчено _________, Проте, при винесенні цієї постанови судом не було враховано положення Закону України «Про нотаріат». Відповідно до ст. 14 Закону України «Про нотаріат» документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв'язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.Приватний нотаріус зобов'язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.Відповідно до ст. 5 цього Закону нотаріус зобов'язаний дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення. Відповідно до пункту «и» статті 12 Закону «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України, зокрема у разі знищення нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів. Відповідно до ст. 8-1 цього Закону, вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому цим законом, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернути судом негайно після огляду.Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» від 28.03.2008 р. № 2 проведення огляду, обшуку або виїмки, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку щодо осіб, особливий статус яких визначений відповідними законами, відбувається відповідно до КПК з урахуванням відповідних положень цих законів.Таким чином, вилучення документів, що зберігаються у приватного нотаріуса не допускається.Враховуючи наведене, постанова від ________-2009р. не відповідає ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат» та не може бути виконана.У листі Верховного Суду України від 19.11.1996 № 16/6 зазначено, що скасування застосованих заходів здійснюється відповідним органом або судом у разі, коли необхідність цього заходу відпала.Враховуючи наведене, керуючись ст.. 8-1 Закону України «Про нотаріат»,ПРОШУ:Скасувати постанову _________ районного суду м. ______ від _________2009р. про надання згоди на виїмку у приватного нотаріуса МНО . з приміщення нотаріальної контори за адресою м. ______, вул. ___, _, документів, на підставі яких було посвідчено _____________ .Приватний нотаріус __________________"

Огромное всем спасибо. Вечером напишу суть дела. Отвоевалась, реестр не отдала.

Сьогодні була в суді по питанню вилученню реєстр. схилила голову і сказала, що я готова дати рєстр на експертизу,але ст.8-1 -зась. Суддя (господарсього суду) погодилась, що коли призначить експерт експертизу, я в той день привезу реєстр для проведення експертизи. На моє запитання: [qoute]Хто буде оплачувати мені всі витрати (в т.ч. транспортні), залишилося без відповіді. От так.

Ситуация такова. Осенью 2007 года я удостоверила доверенность на продажу квартиры. Через 2 дня тот же человек удостоверил доверенность на восстановление утраченных документов на квартиру, получение дубликатов и т.д. Через 2 недели, когда квартира по доверенности была уже продана, договор удостоверялся не у меня, а у другого нотариуса, клиент пришел отменять доверенность. По реестру [qoute]правочинов[qoute]я посмотрела, что смысла отменять доверенность уже нет, так как квартира продана, но клиент настаивал и доверенность была отменена. Полтора года шел суд. Хотели признать доверенность недействительной,а в связи с этим и договор купли- продажи на том основании, что он якобы психически болен, но две экспертизы категорически заявляют, что он полностью деездатен. Раз деездатен, то тогда он не помнит, где был, у кого был и вообще подписывал что-либо. Чудеса !!!! Где и что подписывал клиент не помнит, но точно знал куда надо идти, чтобы отменить доверенность. Оригинал доверенности они взяли у нотариуса, который оформлял сделку, мой экземпляр у меня еще 3 месяца назад. Тогда я реестр отвоевала, а сегодня эта дама- [qoute]дызнавач[qoute] появилась с постановлением судьи. Это был немного шок. 2 часа держала оборону. Она мне угрожала обыском, возбуждением уголовного дела. Я выстояла, написала отказ со ссылкой на ст. 8-1 и ст. 14 нашего Закона, ст. 14 ее возмутила, мадам [qoute]дызнавач[qoute] беленела, но ушла. Я офицально ей заявила, и устно, и письменно, что готова дать реестр эксперту, чтобы он его осмотрел, но только в моем присутствии, ее это не устраивает. У меня почему закралась такая мысль, что у дамы есть умысел его передать на экспертизу, и он там пропадет. Интуиция меня никогда не подводила. Завтра пишу жалобу в апеляционный суд. После прочтения КПК и всего остального уверена в своей правоте. Еще раз всем большое спасибо за поддержку в трудную минуту.

Кстати, согласно ст.347 КПК такие постановления судов можно обжаловать.

Я з дуру віддала років 5 назад 2 реєстри в прокуратуру. З тих пір їх найти не можуть.

Мені ОБЕП принесли постанову про вилучення реєстру та примірнику документа у звязку з перевіркою - ніякої справи не було, і досі немає. Нічого не дала, постанову скасував апеляційний суд. Между прочим, следователь с постановой - это не все, должна быть исполнительная служба, с листом, постановою про відкриття виконавчого провадження, а дальше я мальчикам объяснила, что вместе с исполнителем мы едем к нашему общему начальству и там будем решать как подобный бред исполнить. Перспективы сразу охладили милицейский пыл.

А можно поподробней о исполнительном

[QUOTE]ЗУ “Про виконавче провадження”ст.3 Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службоюп.2 ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом[/QUOTE]ВИКА, эта дама [qoute]дызнавач[qoute], скорее всего гос.исполнитель., а постановление по ст.93 ГПК.

Мне сегодня пришло постановление судьи, в котором он мне отказал в принятии апеляции на его постановление о проведении выимки реестра.

а судью доводы по поводу того что вилучати реестр по нашему закону нельзя не устроили?

ВИКА, я фигею без баяна. И что теперь делать?коваль, [QUOTE]Между прочим, следователь с постановой - это не все, должна быть исполнительная служба, с листом, постановою про відкриття виконавчого провадження[/QUOTE]это где написано?

[qoute]Кошмар, душа моя[qoute], что творится!!! У каждого свои законы, бред ...

Раз суддя незважає на закон, то можуть прийти озброєні [qoute]люди[qoute] і виконають постанову. Думаю, що треба закрити контору і терміново вирішувати це питання через управління, а вони - через міністерство. Управління може вирішувати це питання з судовою адміністрацією. Якщо допустити, що реєстр вилучать, потім повернути його буде неможливо.

Согласна с ЛЮ7,эти безголовые создания могут натворить неизвестно чего, поэтому надо перестраховаться.

Все нормально, постановление судьи № 2 может быть обжаловано. Ищу образец.ДЫзначач стала очень вежливой и культурной. Я ее немного воспитала.

Держитесь, Вика!

[QUOTE]Мне сегодня пришло постановление судьи, в котором [B][U]он [/U][/B]мне отказал в принятии апеляции на [B][U]его [/U][/B]постановление о проведении выимки реестра[/QUOTE]Я чего то не понял? Принимать или нет апеляцию решает апеляционный суд, а не суд первой инстанции. Суд первой инстанции в этом деле как курьер - передать по инстанции и усё.