Форум "Юридичний Радник"

Клієнт настойчиво вимагає повернути з архіву Держакт, прийшов з Оф.вісником, приніс останні зміни до законодавства, щоб я почитала, а то /[qoute]може ви не в курсі?/[qoute] Пояснила, що я /[qoute]в курсі/[qoute], але чекаю роз'яснеь Мінюсту про порядок вилучення документів з архіву нотаріуса. Сама розумію, що роз'яснеь скоріш за все ми не дочекаємось. Хто як збирається /[qoute]відбиватися/[qoute] від клієнтів?

Конституцією ....Закон зворотньої сили немає..

Ужас, с дрожью думаю о том, что придет когда - то и ко мне такое счастье...

почему такая боязнь? я думаю процедура простая, отметки уже имеем. делаем отметку, снимаем копию и ложим в дело. Закон обратной силы не имеет, кроме случает смягчения гражданской ответственности. Вы представьте этих нещасных которые по 2 года гос. акты делают. Конечно все побегут к нотариусам за ними. скоро вы будете не одна. ))))

У меня вопрос по поводу места расположения отметки: в верхнем левом углу обычно имеется текст или рисунок. Отметку ставить как можно левее на свободном месте или все-таки четко слева листа независимо от наличия там текста?

[QUOTE] я думаю процедура простая, отметки уже имеем. делаем отметку, снимаем копию и ложим в дело[/QUOTE][QUOTE]возможно еще заявление о выдаче документа из архива нотариуса[/QUOTE]а как насчет запроса нотариуса в УЗР по поводу, что госакт не выдавался?!... он же не возникает изниоткуда. это же не инициатива нотариуса выдать госакт, соответственно заявление о выдаче госакта от граждан - это обязательно...а как быть с прописанным в договоре моментом наступления право собственности на зем.участок - с момента получения новым собственником госакта?????

ПРОШУ ВСІХ НЕГАЙНО ЗВЕРУТИ УВАГУ НА НАСТУПНЕ II. Прикінцеві та перехідні положення 1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування. 2. Положення цього Закону щодо посвідчення права власності на земельні ділянки документами, зазначеними у частині другій статті 126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), поширюються також на випадки, коли зазначені документи [B]були укладені (видані) до набрання чинності цим Законом, [/B]але державні акти на право власності на земельні ділянки видані не були. ТОБТО З НОРМ ЗАКОНУ ВБАЧАЄТЬСЯ ЩО МОЖЛИВА ВИДАЧА АКТІВ З АРХІВУ ТІЛЬКИ ЩОДО ДОГОВІР ЯКІ БУЛИ УКЛАДЕНІ В ПЕРІОД 05.03.2009 ПО 01.05.2009 РОКУ....Закон вiд 05.03.2009 № 1066-VIПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянокЗ Iсторiя документа --------------------------------------------------------------------------------05.03.2009 - Прийняття01.05.2009 - Набрання чинності

И я о том же, Нулевой Аркан..

[qoute]Були укладені (видані) до набрання чинності цим Законом[qoute] - а что отсюда усматривается, что с момента принятия и до вступления в силу. Я не вижу тут точку отсчета!?

все равно не буду выдавть - ссылка на то, что закон обратной силы не имеет, опять же задаю надоевший уже всем вопрос- Вы примете как правоустанавливающий, в котором будет написано, что право собственности возникает с момента получения ГА?И ответив положительно на этот вопрос- тогда отдавайте свои акты, я не отдам, потому что принять такой договор как правоустанавливающий документ не смогу-на объект право собственности не возникло.

Греми, прийняття та набрання чинності такі собі різні речі...багато є законодавчих актів з 2003...2004 тд років які так і не набрали чинності.......

"[QUOTE]trew 18.05.2009, 14:44 №10КористувачПовідомлень: 236З нами: 12.01.2007 ну это придумали не мы, для начала [B]наша задача[/B] вернуть покупателю госакт[/QUOTE]Это не моя задача однозначно. Моя задача руководствоваться ст. 2 ЗУ [qoute]Про нотариат[qoute] - Правовою основою дыяльності нотаріату є [B]Конституція України[/B], цей закон, інші законодавчі акти України.[qoute]Заметьте, Конституция - в ней что про обратную силу закона сказано?Да и в нашем Законе что-то я не замечала, а уж потом все остальные законодательные акты идут, так что извините."

Ухожу в монастырь, я имею ввиду, что не усматривается, что только по договорам, которые были удостоверены в период с принятия до вступления в силу. Если читать дословно, то распространяется на все договоры, заключенные до вступления в силу змин!?

Греми, фраза о том расспространяется на договора, которые были заключенны до принятия этого закона есть?...

Ухожу в монастырь!, нет, однако [qoute]до набрання чинності[qoute] вовсе не говорит о [qoute]с момента принятия[qoute]. И я это пишу не потому, что очень желаю отдавать гос. акты из архива, просто хочется одинакового понимания законодательных фраз и, по-возможности, общей обороны всех нотариусов

[QUOTE]Закон в котором все четко прописано[/QUOTE]в Законе до его принятия - тож все четко прописано было, и люди, имея эту четкость, совершили друг с другом договор, в котором и указали, что право собственности возникает у Покупателя с момента получения госакта, и что предыдущий госакт остается в делах нотариуса, ... а теперь подумайте, я Продавец, и не желаю, чтоб госакт с моим именем [qoute]бродил[qoute] дальше, и законодательство на момент заключения договора полностью защищало мои права и интересы, о чем мы с Покупатетелем и огороворили в договоре,...как Вы думаете, жалоб со стороны Продавца не будет, если при этом он у Вас в регионе не последний человек?????

Греми.... вибачте...ми одне одного не зрозуміємо, бо у Вас відсутні знання стадій законодавчого процесу.....

Після стадії „обговорення законопроекту” відповідно до глави 6.10. Регламенту Верховної Ради України йде стадія опублікування і введення в дію закону. Ця стадія передбачає своїм змістом підписання закону Головою Верховної Ради України , його передання (разом із законом або Постановою Верховної Ради України про порядок введення його в дію) на підпис Президенту України та опублікування.За юридичними наслідками ця стадія є однією з найбільш вагомих та напружених і в зв’язку з цим звернемо увагу на наступне формулювання ст. 94 Конституції України “якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений”. У тому разі, коли Президент не погоджується із законопроектом, він має прав на вето. Практика показує, що глава держави подає вето з різних підстав: частіше всього у разі невідповідності норм законопроекту Конституції України у разі невідповідності іншим нормативним актам, з якими даний законопроект регулює однорідну сферу суспільних відносин.Аналіз світової законодавчої практики свідчить, що повернення главою держави закону до парламенту зустрічається в поодиноких випадках, в Україні – це часта практика. 10 відсотків прийнятих законів парламентом розглядаються повторно, а то й тричі. (ЮВУ. – 2001. – №13. – 29 березня – 4 квітня. – С.4).Офіційне опублікування закону здійснюється Верховною Радою України не пізніше десяти днів після надходження до Верховної Ради підписаного Президентом України закону. У проекті Закону України “Про закони і законодавчу діяльність” підкреслюється, що не оприлюднення підписаного Президентом України закону не є перешкодою для його офіційного опублікування. Тобто фактично вперше йде відмежування понять “оприлюднення” (повідомлення у державних електронних засобах масової інформації (телебачення, радіомовлення) про підписання закону Президентом з викладом його змісту або основних положень) та опублікування.У правовій науці висловлюється вірна точка зору щодо того, що опублікування закону юридичним наслідком має вступ його в силу, набрання ним чинності. Варто підкреслити, що вступ прийнятого акту в силу свідчить про початок офіційних дій юридичних норм, що містяться в цьому акті, мова вже не йде про дії законодавця, а лише про юридичний наслідок опублікування акту. (Ковачев Д.А. Механизм правотворчества социалистического государства. Вопросы теории. - М., 1977). Підводячи підсумок, слід зазначити, що кожна стадія законодавчого процесу характеризується комплексом різних за змістом правових та організаційних правотворчих відносин. Зміст кожної окремої стадії обумовлюється відповідною правотворчою діяльністю: з розробки та подання законодавчої ініціативи, наукової експертизи законопроектів, їх обговорення тощо. Сукупність стадій представляє собою регламентовану за допомогою процесуальних норм процедуру підготовки і видання (зміни, припинення чинності) правових норм.Таким чином, стадія законодавчого процесу – це певна організаційно правова форма діяльності правомочних суб’єктів, уповноважених брати участь у законодавчому процесі, і взаємовідносин між ними з відповідними до змісту цієї діяльності юридичними результатами.

115. Законодавчий процес Законодавчий процес — це процедура ухвалення закону, яка складається з певних стадій — самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій.Відразу ж застережимо, що законодавчий процес як юридичне поняття слід відмежовувати від законотворчості як загально-соціального явища. Законодавчий процес, як і будь-який юридичний процес, має два значення: (1) порядок діяльності, спрямованої на створення закону (2) сама ця діяльність.Законотворчість — ширше поняття: воно не вичерпується власне створенням законів, а охоплює і діяльність, пов'язану зі створенням закону, і оцінку його ефективності, і можливе подальше коригування (зміна, доповнення).Формування юридичного мотиву (державної волі) про необхідність регулювання правовими нормами певної групи, роду або виду суспільних відносин у результаті аналізу фактичного стану політики, економіки, соціальної сфери --це стадія, скоріше, законотворчості, ніж законодавчого процесу. Органи, організації, особи, що займаються виявленням потреби в законодавчому врегулюванні, не завжди можуть бути учасниками правовідносин, які складають юридичний процес. Та й законодавчий процес проходить у формах, які суворо встановлені законами або парламентськими регламентами, тоді як потреба в тій чи іншій законотворчості встановлюється у різні способи, використовувані в юридичній, політичній, соціологічній та інших науках (див. § «Стадії правотворчого процесу»).Законодавчий процес має низку стадій:І. Передпроектна стадія.1. Законодавча ініціатива — внесення проекту закону в офіційному порядку до законодавчого органу певними органами й особами. Це власне стадія законодавчого процесу. Відповідно до Конституції України, право законодавчої ініціативи в парламенті належить Президенту, народним депутатам, Кабінету Міністрів, Національному банку. Президент має право вносити законопроект позачергово.Проекти законів вносяться разом із супровідною запискою, яка має містити обгрунтування необхідності їх розробки або ухвалення.II. Проектна стадія.2. Ухвалення рішення про підготовку законопроекту, включення відповідної пропозиції до плану законопроектних робіт.3. Доручення розробити законопроект уряду або постійним комітетам у Верховній Раді створення для цих цілей комісій, робочих груп у складі депутатів, представників зацікавлених громадських організацій, вчених-юристів та ін. Початкова розробка проекту провадиться фахівцями за конкурсом, дорученням або договором.4. Розробка законопроекту і його попередня експертиза із залученням зацікавлених організацій, дороблення і редагування проекту.5. Внесення законопроекту до парламенту, ухвалення його до розгляду, обговорення законопроекту і його узгодження: розгляд поправок виявлення думок зацікавлених осіб про проект і одержання їх пропозицій щодо вдосконалення, доробки проекту ухвалення в порядку першого, другого, третього читання розгляд альтернативних проектів. У необхідних випадках — винесення проекту: а) на обговорення широкого кола кваліфікованих спеціалістів шляхом проведення парламентських слухань, конференцій, «круглих столів» та ін. б) на всенародне обговорення.III. Стадія ухвалення законопроекту.6. Ухвалення законопроекту в результаті голосування (в Україні звичайні закони ухвалюються простою більшістю голосів, конституційні — 2/3 від конституційного складу Верховної Ради) і підготування відповідної постанови законодавчого органу про вступ закону в силу. Тексти законів, ухвалені Верховної Радою, у 5-денний строк підписуються Головою Верховної Ради і невідкладно передаються на підпис Президентові України.IV. Засвідчувальна стадія.7. Санкціонування (підписання) закону главою держави (президентом) в установлені конституцією строки (в Україні - 15 днів).V. Інформаційна стадія.8. Промульгація закону — це не лише підписання його главою держави, а й видання спеціального акта, який містить, зокрема, розпорядження про офіційне опублікування закону. Промульгація закону здійснюється зазвичай актом глави держави — указом, наказом та іншими подібними документами, текст якого в офіційних виданнях передує тексту закону, що промульговується.В Україні — це підписання закону Президентом, підготовка постанови Верховної Ради про порядок введення в дію даного закону і офіційне його опублікування. Текст постанови Верховної Ради в офіційних виданнях передує тексту закону, що промульговується.9. Включення закону до Єдиного державного реєстру нормативних актів, де вказується наданий йому реєстраційний код.10. Опублікування закону — друк його тексту з усіма реквізитами в офіційних друкарських виданнях (в Україні — «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України», газети «Голос України», «Юридичний вісник України»),Можливий додатковий етап на другій стадії після ухвалення законопроекту парламентом і передачі його главі держави на підпис.У багатьох країнах (США, Індія, Україна та ін.) існує право «відкладеного вето» президента.В Україні, зокрема, Президент може скористатися своїм правом відкладеного вето і повернути закон із своїми зауваженнями і пропозиціями Верховній Раді для повторного розгляду. Саме вето об'єктивно може ставати стадією законотворчого процесу, яка має позапарламентський характер. Проте вето переборюється у парламенті.Якщо під час повторного розгляду закон ухвалюється не менше ніж 2/3 голосів установленого Конституцією складу Верховної Ради, Президент зобов'язаний підписати його й представити до офіційного опублікування протягом 10 днів.На всіх стадіях законодавчої діяльності необхідним є вивчення і використання громадської думки, врахування рівня правосвідомості громадян.Для докладного вивчення законодавчої процедури в Україні необхідно звернутися до Регламенту Верховної Ради України - нормативного акта, що містить систему правил, які визначають процедуру діяльності українського парламенту.

[URL=[qoute]http://www.lawyer.org.ua/?i=183[qoute]]http://www.lawyer.org.ua/?i=183[/URL]

trew, т.е. Вас не смущает тот факт, что в дальнейшем Вам принесут договор как правоустанавливающий на землю, в котором прописано, что госакт остается в делах нотариуса и право собственности у Покупателя возникает с момента получения оным нового госакта?!..а меня эт очень сильно смущает...

Його порядок та стадії в Україні закріплені в Регламенті Верховної Ради України. Стадії законодавчого процесу: законодавча ініціатива, суть якої полягає у внесенні до Верховної Ради пропозиції про необхідність прийняття того чи іншого закону розробка проектів законів розгляд законопроектів у комісіях Верховної Ради України розгляд законопроектів на сесії Верховної Ради у першому, другому та третьому читаннях прийняття закону опублікування закону набрання законом чинності, або вступ закону в силу.

"trew 18.05.2009, 15:22 №22КористувачПовідомлень: 238З нами: 12.01.2007 [QUOTE]я еще раз повторяю, [QUOTE]наша задача выполнять Закон, [/QUOTE]а думать о том, что думает продавец по поводу наших Законов не наше дело. тем более, что в любом договоре написано не только КТО купил но и КТО продал, так что имя крупных людей хочешь не хочешь. а все равно фигурирует. [/QUOTE]Так вот я Вам о чем - ЗУ [qoute]Про нотариат[qoute] Вам не закон? а Конституция?"

эммм.... а ми всі помоєму вчились у вищих закладах...... основи начеб то вивчали....... колись нас вчили.... фізичним особам дозволено все, що не заборонено, а юридичним лише те, що прямо передбачено законодавством....... чи шось таке подібне..... піду краще договори до тями доведу.....

trew, а я считаю, что в данном случае без внесения изменений в договор выдать госакт из архива - не представляется возможным,.. может я и ошибаюсь...кто-то уже здесь на форуме писал, что отказ в выдаче госакта - это не отказ в совершении нотдействия, соответственно последствия не такие уж плачевные..а расписать почему невозможно выдать госакт в ответ на заявление гражданина - не так уж сложно, в том числе ссылаясь же на пункты договора, который подписал этот гражданин. и в этом же отказе и расписать возможность выдаче в случае заключения договора о внесении изменений в действующий договор...а слепо исполнять один Закон из множества других действующих - не знаю насколько это правильно?!с уважением

Ухожу в монастырь! я теж не бачу в законі чіткої привязки до 05.03.2009 ПО 01.05.2009 РОКУ.... Мені здається, що законотворчий процес тут ні причому

Бачу такий вихід із ситуації. Клієнту який наполегливо вимагає повернути з архіву Держакт ЗАПРОПОНУВАТИ прийти до нотаріуса (із дружиною чи чоловіком) із продавцем (із дружиною чи чоловіком) та укласти ДОДАТКОВИЙ ДОГОВІР, в якому вказати момент переходу права власності по новому, після цього можна повернути державний акт. Перед цим зробити запит чи не видавався на набувача держакт. Після такої пропозиції - бажання отримати державний акт із архіву може пропасти. ВР проігнорувала принцип, що закон зворотньої сили немає, це в їхньому стилі. АЛЕ НЕ МОЖЕ ВР ВНОСИТИ ЗМІНИ В ДОГОВІР УКЛАДНИЙ РАНІШЕ, це компетенція (чи право) виключно сторін договору ( і навіть не однієї сторони). Моя пропозиція, ні в якому разі без внесення змін в раніше укладений договір не видавати державні акти із архіву.

сиджу і чухаю потилицю---- чи можна вносити зміни до зобовязання яке вже виконане

Полностью поддерживаю точку зрения Нулевого Аркана и Виолеты, я считаю , что выдавать акты с архива нельзя. У меня в договоре прописано, когда возникает право собственности - с момента получение госакта - это основное условие договора,а оно ВЫПОЛНЕНО - нет. Если обратятся ко мне то буду делать как описала Виолетта или напишу отказ или в крайнем случае цена.

Зустрічне ? Чи можна вважати невиконаним зобов[qoute]язання, якщо не отриманий держакт? В світлі вище вказаних законодавчих змін, це як нововиявалені обставини (на дорозслідування).