
Держкомзем воює з Мін’юстом за земельний кадастр Заступник генерального директора з питань реєстрації Центру державного земельного кадастру Олександр Горобец розповів, як він оцінює нововведення до Земельного кодексу, а також про труднощі, пов’язані з новим законом. Як Ви оцінюєте зміни в земельному законодавстві, згідно з якими зміну права власності на землю фіксуватиме юрист, а не відділення земельних ресурсів, як це було раніше? Мені здається, це може спровокувати певні порушення, махінації із земельними ділянками. Автори закону узяли за основу правила переходу власності на квартири. Проте мені здається, вони поквапилися. Ринок землі дещо складніше. А в чому, власне, складність? Нотаріус свій напис зробив, все добре. Проте невідомо, як інформація потраплятиме в єдину систему. Мені здається, треба доопрацювати порядок проставляння відмітки органом земельних ресурсів. Держкомзем зараз готує постанову, якою упорядковуватиметься механізм внесення змін в єдину систему. Якщо держава не знатиме землевласників і землекористувачів, вона не зможе гарантувати права на землю. Але закон, хай і популістський, вже прийнятий, постанова є. Це займає, зокрема, в Київської області більше року. Неодноразово були скандали, що Центр ДЗК спеціально затягує процес заповнення бланків. Чому переоформлення ділянок затягувалося так надовго і чому постійно не вистачало бланків? Якщо говорити про останній рік, то причиною цього була реорганізація структурних відокремлених підрозділів Центру ДЗК. По Київській області було багато скарг, що бланки повільно заповнюються, що люди не можуть швидко переоформити свої права на землю, тому Київську регіональну філію Центру ДЗК розділили на два структурні підрозділи, щоб одне чітко займалося питаннями перереєстрації, а інше — питаннями виготовлення технічної документації. Дебет з кредитом звели і зараз виходимо на нормальну роботу. Тобто люди не будуть так довго чекати своїх документів. Біда ще в тому, що довкола відділень земельних ресурсів дуже багато посередників, які частенько не можуть нормально зробити акт, щоб при винесенні землі в натуру не виходило, що половина ділянки виявлялася на сусідній ділянці. І як можна вирішити проблему з такими накладками? Лише полюбовно. Або звернутися в центр ДЗК, до державної земельної інспекції. Раніше пропонували зробити в рамках проекту Світового банку мобільні групи, які оперативно проводили б камеральні перевірки, вирішували б подібні спори. Але проект був скасований, тому що Україна не змогла забезпечити дію Закону «Про нерухоме майно». Експерти говорять, якщо перевірити ще раз, то дуже багато ділянок в країні мають не одного власника. По деяким ділянкам, у тому числі, є і не один кадастровий номер. Як так виходить? Виділення кадастрових номерів віднесене до сфери компетенції органів земельних ресурсів, тому це питання — до них. Взагалі складно сказати, скільки в країні таких проблемних ділянок. Там, де земля коштує дорого, такі випадки будуть. По-перше, інколи сільради одну і ту ж ділянку виділяють декільком людям за принципом «хто швидше добіжить». По-друге, є випадки, коли акти підроблювали, вписували зовсім інші номери, продавали одну ділянку кілька разів. Тобто виділення кадастрових номерів нічим не врегульоване? Врегульовано розпорядженням, незареєстрованим в Мін’юсті України. Відповідно, людина, що має акт права на власність, у власності не упевнена? Чому? Акт стає дійсним після реєстрації у Центрі ДЗК. Після того, як людина прийшла до реєстратора в район, розписався в книзі, акту привласнюється унікальний реєстраційний номер. Після цього право власності підтверджується. Коли в Україні з’явиться єдиний земельний кадастр? У нинішньому році повинні були завершити реєстрацію всіх держактів на землю, їм повинні були привласнити кадастрові номери. Проте закону про державний земельний кадастр немає. Це вже стало політичним питанням. У 2004 році був ухвалений Закон «Про реєстрацію прав власності», де головним тримачем реєстру визначений Держкомзем, а адміністратором — Центр ДЗК. У зв’язку з тим, що реєстр нерухомості ведеться у складі Державного земельного кадастру, то для погодження Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень» був розроблений і поданий до Секретаріату Президента України відповідний проект закону України «Про державний земельний кадастр». З того часу почалися бойові дії між Держкомземом і Мін’юстом, який вважає, що теж повинен брати участь в створенні цього реєстру. Мін’юст давав безліч зауважень до закону, Держкомзем постійно думав, що прописати в законі — за цей час змінилося п’ять голів комітетів. Наталія ГУЗЕНКО Вт 26 Травня 2009р. 00:25