Форум "Юридичний Радник"

Намагюсь впорядкувати свої думки з приводу того на які землі цей мараторій розповсюджується.....чи вірно я розумію - якщо державний акт виданий на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 06 српня 2006 року то мараторій не розповсюджується...і взагалі ящо державні акти видані на підсаві цивільно-правових угод а не на підставі розпоряджень місцевих рад то мараторій на них не розповсюджується???

Я розумію так як і Ви, але друга половина розуміє інакше. І що далі?

друга це хто?

"15. До 1 січня 2008 року не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарськогопризначення державної та комунальної власності, крім вилучення(викупу) їх для суспільних потреб б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельнихділянок і зміна цільового призначення (використання) земельнихділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осібдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва,земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникамземельних часток (паїв) для ведення особистого селянськогогосподарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх успадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянкувідповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок длясуспільних потреб. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельнихділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами ""а"" та""б"" цього пункту, запроваджується з 1 січня 2008 року за умовинабрання чинності законами України про державний земельний кадастрта про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державноїта комунальної власності і земель товарного сільськогосподарськоговиробництва. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час діїзаборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельнихділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами ""а"" та""б"" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способомвідчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цихземельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє єнедійсними з моменту їх укладення (посвідчення)""."

"давайте пойдём от обратного.....основания для отказа у нас есть?...судя из выше преведённого текста вот что выходит....если в акте написанно ""розпорядження"" - то мараторий...если договор купли-продажи то нет....ведь основание выделения в натуре есть решение местной рады а не договор купли продажи......потом я читала на форуме, что мена запрещена.....послушайе прежде чем катирогически кричать нет!!! почитайте внимательно закон...и не вводите коллег и клиентов в состояние отсутствия ориентации в пространстве...."

Цього року я вже посвідчувала продаж землі, попросила в довідці про наявність обтяжень та обмежень зазначити статус землі і мені написали, що на цю земеьну ділянку не розповсюджується мораторій, втсановлений п.15 Прикінцевих положенть, земля не була розпайована і не підлягає розпаюванню, заборони до продажу немає. Мене це влаштувало.

а если сделать вначале мену...потом её зарегистрировать....то получается что эти земли выходят из под действия маратория.....

Земельний кодек Украъни Стаття 81. Право власності на землю громадян 1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). згідно цієї статті таки якщо в акті написано договір як підстава набуття власності то мараторій не розповсюджується.....тому що це 2 різні шляхи набуття права власності....

хватит ждать манны небесной от ....напомните мне от кого мы её ждём???? Читаем...как написали так и понимаем.....и реализируем в жизнь!

Хочу быть умной. Есть все основания предполагать, что первичная продажа по госактам после распаевки в порядке решения местного совета или распоряжения администрации подпадает под пункт б. При этом выход есть - мена. Клиент покупает какую-нибудь землю под застройку и меняет ее на другую интересующую его землю. Кроме этого, по моему мнению, мене подлежит и земля товарного с/х производства. Однозначно под действие моратория не подпадает земля под садоводчество.

Дрэд.....дальше....мена выводит землю осг-мараторную из под маратория......правила обмена земли осг нигде я пока лично не нашла.....в лиге у меня ссылка идёт из земельного кодекса на цывильный....где написанно :§ 6. Міна Стаття 715. Договір міни1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. 2. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. 3. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. 4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. 5. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). 6. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни. Стаття 716. Правове регулювання міни1. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

"Уже умной. Ты права мена земель после распаевки возможна. Беда в другом, что в недалеком будущем возможно появится дебильное разъяснение, которое ни ты ни я даже в страшном сне не могли увидеть. Цель ясна. Для ""очень заинтересованных"" клиентов можно организовать небольшой судец, кторый выиграет сторона, заинтересована в приобретении земли, мало того можно нагнуть соответствующий райдзк чтобы он выдал новый акт новому владельцу. Создаешь прецендент - едешт по накатанной. Можем пойти далее - отказ в совершении нотар действия - суд - тебя обязывают - ты выполняешь решение суда. Отетстсвенность 0%. мало того, ты снова получаешь прецендент и работаешь аж гай шумить. "

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельнихділянок .....виділених в натурі (на місцевості) власникамземельних часток (паїв) для ведення особистого селянськогогосподарства, ..... крім передачі їх успадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянкувідповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок длясуспільних потреб.Внимательней читайте.....

Дрэд...зачем суд.....пока нет никаких разъяснений и тд...закон не имеет обратной силы и это не может поменять даже разъяснение..... есть Кодекс который они сами придумали...

Не понял, что ты подразумеваешь. Ведь именно мена и выведена из-под понятия іншим способом відчуження..

Хочу быть умной. Милая, ты должна понимать, что когда человек приобреатет землю - он хочет получить гарантии того, что эта земля раз и навсегда останется его землей, а судебное решение прикрывает одновременно и его и тебя, коль скоро ты хочешь заниматься этим сегодня, уже и сейчас, не переживая о последствиях в будущем. А тыговоришь зачем решение...

гражданин без имени...или гражданка...запретили менять целевое назначение уже того что имеете.....если у вас есть сейчс 100 гектар осг то Вы поменять им назвачение не можете в течении года...при этом....вы можете их обменять на другие земли...а если право сбственности Вы набули на основании договора купли-подажи,а не розпоряжения месного исполкома то Вы можите их и продавать

"Дрэд....""его землёй на всегда""...Решение суда о чём....ану направте мои мысли в нужное русло...."

Я думаю, що під мораторій попала земля отримана на підставі п.2 ст.121 ЗК У, тобто збільшення земельної ділянки для ОСГ у разі отримання в натурі земельного паю, а земля наділена рішенням сільської ради безпосередньо для ведення ОСГ ні. Якщо не так, то як? Для того щоб відрізнити одну землю від іншої треба брати у с/р довідку про те, чи земля належала до товарної чи ні.

"так..будем вместе изучать.......читайте чем отличается выделение в натуре на местности от набуття у власність на підставі цивільно-правових угодЗАКОН УКРАЇНИ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) Цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками. Стаття 1. Особи, які мають право на земельну частку (пай) Право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай) громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Стаття 2. Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай) Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай) рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї. Стаття 3. Підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Стаття 4. Особливості виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок єдиним масивом у спільну власність власникам земельних часток (паїв) Особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв) із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом. Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність. Стаття 5. Повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) Сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв). Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів. Стаття 6. Надання землевпорядним організаціям документів і матеріалів, необхідних для виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні та інші землевпорядні організації зобов'язані безоплатно надавати в установленому законодавством порядку землевпорядним організаціям, які уклали договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), наявні у них геодезичні та картографічні матеріали і документи, необхідні для виконання цих робіт. Стаття 7. Розробка і затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями, які отримали в установленому законом порядку ліцензії на проведення землевпорядних робіт, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом. У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів. У разі необхідності в проектах землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) здійснюється перерахунок розміру в умовних кадастрових гектарах та вартості земельної частки (паю). Із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються: деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації заболочені землі інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб. Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів. Стаття 8. Особливості проведення державної землевпорядної експертизи документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Державній землевпорядній експертизі підлягає вибірково до 20 відсотків документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою здійснюється до моменту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у строк, що не перевищує 20 днів. Стаття 9. Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування. Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі. Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв). Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів. Стаття 10. Забезпечення гласності щодо виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) Для забезпечення гласності щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) сільська, селищна, міська рада та районна державна адміністрація в межах своїх повноважень зобов'язані: забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) оприлюднити список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок. Стаття 11. Особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву. Стаття 12. Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Власнику однієї чи більше земельної частки (паю) в межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, видається один державний акт на право власності на земельну ділянку. Власникам земельних часток (паїв), яким земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості) єдиним масивом, видається державний акт на право власності на земельну ділянку, який посвідчує їх право спільної часткової власності чи спільної сумісної власності. Стаття 13. Використання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження. Стаття 14. Обмін земельними ділянками У разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву. Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально. Сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах своїх повноважень сприяють обміну земельними ділянками. Стаття 15. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: розробити та затвердити методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) розробити рекомендації щодо обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. 3. Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 ""Про державне мито"" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113, N 26, ст. 281, N 49, ст. 459 1994 р., N 28, ст. 241, N 29, ст. 257, N 33, ст. 300 1995 р., N 14, ст. 90 1996 р., N 9, ст. 43, N 41, ст. 192, N 52, ст. 306 1997 р., N 6, ст. 46, N 9, ст. 70, N 18, ст. 131 2000 р., N 19, ст. 143, N 29, ст. 232, N 46, ст. 398, N 50, ст. 436 2001 р., N 24, ст. 124 2002 р., N 32, ст. 223 2003 р., N 10 - 11, ст. 87, N 14, ст. 100 із змінами, внесеними Законом України від 3 квітня 2003 року N 664-IV) доповнити пунктом 45 такого змісту: ""45) громадяни, власники земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки, за посвідчення договорів міни земельних ділянок"".   Президент України Л. КУЧМА м. Київ 5 червня 2003 рокуN 899-IV   "

Хочу быть умной. 1. Признание договора действительным. 2. Признание договора недействительным - отказ суда - вступление решения в силу.3. Постановление об отказе совершить нот.действие из-за моратория - решение суда обязать совершить сделку, стороны и ты довольны на будущее - прецендент.4. Пункты 2 + 3 + иск об обязательстве районного земуправления зарегистрировать соответствующие договора и выдать новым собственникам госакты.5. Чтобы вообще исключить любую возможность как-то, кому-то залезть в эту схему, нужно запустить прокурора, который проиграет процес и тогда уже даже госуарство не сможет пойти с каким-нибудь иском к любому собственнику.

постанова про відмову це довгий час.....наше управління вважає що постанова повинна пойти як районний так і апеляційний суд а за надобністю щей верховний ....і тільки потім рішення можна приймати для вчинення нот дії.....просто я непонимаю зачем всё так сложно....когда само законодательство так просто....

да...мена лишь один к одному...а размеры там указали....12 соток на 1 гектар можно поменять...нет?....кто сказал что нет??? на сколько я помню...гражданам разрешенно то что прямо не забороненно.....вот не помню по какому праву нам это в университете преподавали.....

"почиму ищу.....нашла.....я пытаюсь Вам это доказать.....но почимуто Вы все ждёте каких то разъяснений....а ведь сам министр сказал...читайте законы и выполняйте.....Вы высококвалифицированные специалисты.....Тома ну почиму все...лишь тех которые "" виділених в натурі (на місцевості) власникамземельних часток (паїв) для ведення особистого селянськогогосподарства"" ......""Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації."" ...... А Вы катигорически все не хотите это видеть....."

"ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ НАКАЗ від 17 листопада 2003 року N 288 Про затвердження рекомендацій щодо обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) На виконання абзацу третього пункту 2 Прикінцевих положень Закону України ""Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"" наказую: 1. Затвердити Рекомендації щодо обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) (додаються). 2. Голові Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальникам обласних, Київського та Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів взяти Рекомендації до відома і керівництва в роботі. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Жмуцького В. В.   Голова Комітету А. С. Даниленко  ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом Держкомзему Українивід 17 листопада 2003 р. N 288 РЕКОМЕНДАЦІЇщодо обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) 1. Рекомендації щодо обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) (далі - Рекомендації) розроблені відповідно до абзацу третього пункту 2 статті 15 Закону України ""Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"". 2. Рекомендації визначають порядок обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), у разі, якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно. 3. Власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, звертається усно або письмово до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву, на яку він бажає обміняти свою земельну ділянку, із пропозицією укласти договір міни земельних ділянок. 4. У письмовій пропозиції укласти договір міни земельних ділянок зазначається: адреси осіб, які мають укласти договір міни умови майбутнього договору міни строк для відповіді (за бажанням). 5. Оскільки обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників, то у разі відхилення пропозиції укласти договір міни земельних ділянок власник земельної ділянки, який виявив бажання її обміняти, має право звернутись із зазначеною вище пропозицією до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву. 6. У разі прийняття пропозиції власником іншої земельної ділянки щодо обміну земельними ділянками власники земельних ділянок укладають договір міни земельних ділянок. 7. Договір міни земельних ділянок укладається відповідно до вимог Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України. 8. Договір міни земельних ділянок посвідчується нотаріально. 9. Право власності на земельну ділянку за договором міни виникає після нотаріального посвідчення договору міни земельних ділянок, одержання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації.   НачальникЮридичного управління  А. Г. Кальніченко  "

2. Рекомендації визначають порядок обміну земельними ділянками................, що використовується спільно власниками чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Про осг нислова.....я это уже читала раз 20.....