Номер повідомлення:#14
Marysia.
» 29 жовтня 2009, 16:33
ловите,читайте, вивчайте, мнения разные :Оподаткування доходів іноземців (нерезидентів)Конституцією України (ст. 26) визначено, що іноземціта особи без громадянства користуються тимисамими правами і свободами, а також обов'язками,що й громадяни України, якщо вони перебуваютьв Україні на законних підставах. У всіх інших випадках фізична особа —іноземець розглядається з метою оподаткуванняодержаних нею доходів як нерезидент (п. 9.11 ст. 9 Закону № 889-IV).П ерш за все слід визначитися, хто з метою оподаткування вважа¬ ється нерезидентом. Згідно із Законом № 889-IV фізична особа — нерезидент — це фізична особа, яка не є резидентом України. Ціл¬ ком чітке і логічне визначення.А щодо визначення терміна «резидент», то у пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону № 889-IV застосовано такий багатоваріантний підхід, що не допомагає зробити правильне визначення, а заплутує як платників, так і податківців. Хоча наведені в цьому підпункті Закону № 889-IV ознаки резидентства в основному відповідають міжнародним нор¬ мам, закріпленим у міждержавних договорах про уникнення подвій¬ного оподаткування, але який же з наведених варіантів повинен ма¬ти пріоритет чи всі ці критерії мають виконуватися одночасно — не ясно. Оскільки в Законі № 889-IV немає чіткої вказівки на те, що для визначення резидента всі перелічені критерії мають виконуватись од¬ночасно, то достатнім для визнання фізичної особи податковим рези¬дентом України є додержання однієї з наведених умов:фізична особа має місце проживання в Україніякщо фізична особа має місце проживання також в іноземній дер¬ жаві, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце по¬стійного проживання в Україні (для нерезидентів слід вважати, що та¬кий іноземець одержав посвідку на постійне проживання в Україні)якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. Достат¬ньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного прожи¬вання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької ді¬яльностіу разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інте¬ресів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця по¬стійного проживання у жодній з держав, вона вважається резиден¬том, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового рокуякщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична осо¬ ба вважається резидентом, якщо вона є громадянином Україниякщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поши¬рюються вищезазначені умови, то її статус визначається згідно з нор¬мами міжнародного права.Достатньою підставою для визнання особи резидентом є самостій¬не визначення нею основного місця проживання на території України в порядку, встановленому Законом № 889-IV, або її реєстрація як са мозайнятої особи. Проте поря¬ док самостійного визначення особою основного місця прожи¬вання на території України цим Законом не встановлено, і взага¬лі, це не є питанням зазначеного Закону.Отже, оскільки наведених у Законі № 889-IV умов для визна¬чення резидентського статусу іноземцем занадто багато, а це питання є досить важливим як для економіки, так і в цілому для державної безпеки України, то його необхідно вирішувати із за¬стосуванням усього комплексу законодавчих і нормативно-пра¬вових актів України, які тим чи ін¬шим чином регламентують пра¬вовідносини з іноземцями.Тобто іноземець (нерезидент) може бути визнаний податковим резидентом України у таких ви¬падках:при оформленні дозволу на працевлаштування в Україні у порядку, встановленому поста¬новою № 2028, він обов'язково має подати до податкового орга¬ну заяву про самостійне визна¬чення резидентського статусу, а податковий орган повинен пові¬домити працедавця такого іно¬земця про це визначення (наказ №581)іноземець (нерезидент), який перебуває в Україні на легаль¬них підставах (має посвідку на тимчасове перебування в Україні або відповідну відмітку в паспор¬ті тощо) і бажає займатися на те¬риторії України незалежною ді¬яльністю (згідно з термінологією міждержавних договорів про уникнення подвійного оподатку¬вання — наданням незалежних послуг), для одержання статусу податкового резидента і оподат¬кування своїх доходів від провад¬ження такої діяльності за прави¬лами та ставками Закону № 889-IV повинен також самостійно ви¬ значити свій резидентський ста-тус згідно з наказом № 581. При цьому він має довести підстави для його одержання наявністю в нього хоча б однієї обставини з перелічених у пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону № 889-IV. Без пред'¬явлення Повідомлення за фор¬мою, встановленою наказом № 581, будь-який податковий агент повинен утримувати у та¬кого іноземця податок за став¬кою, визначеною п. 7.3 ст. 7 За¬кону № 889-IVфізична особа — нерезидент автоматично набуває статусу по¬даткового резидента України при його державній реєстрації як самозайнятої особи, зокрема як суб'єкта підприємницької діяль¬ності згідно із Законом № 755-IV.Законодавчим актом, який ви¬значає правовий статус, закріп¬ лює основні права, свободи та обов'язки іноземців і осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і встановлює порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом і виїздом з України, є Закон № 3929-ХІІ. Відповідно до ст. 7 цього Закону іноземці, які займаються в Україні підприєм¬ницькою діяльністю, мають такі самі права й обов'язки, що і гро¬мадяни України, якщо інше не випливає з Конституції України та законів України.Щодо одержання та застосу¬вання іноземцями (нерезидента¬ми) ідентифікаційних номерів, то відповідно до Закону № 320/94-ВР ідентифікаційний номер з Дер¬жавного реєстру фізичних осіб — платників податків є обов'язко¬вим для використання підпри¬ємствами, установами, органі¬заціями всіх форм власності, включаючи установи Нацбанку України, комерційні банки та ін¬ші фінансово-кредитні установи в разі:виплати доходів, з яких утри¬муються податки та інші обов'яз-кові платежі згідно з чинним за¬ конодавством Україниукладання цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких ви¬никають обов'язки сплати плате¬жіввідкриття рахунків в установах банків.Таким чином, нерезидент, який прибув на територію України з намірами одержання доходу чи відкриття рахунків в установах банків, повинен одержати іден¬тифікаційний номер з Державно¬го реєстру. Такий самий обо¬в'язок є в нього і в разі, коли він має об'єкти оподаткування, пе¬редбачені чинним законодав¬ством (міжнародним або Укра¬їни), і зобов'язаний сплачувати податки та інші обов'язкові пла¬тежі щодо них.Згідно зі ст. 5 Закону № 320/94-ВР реєстрація фізич¬них осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться органами держав¬ної податкової служби за міс¬цем постійного проживання гро¬мадянина, а для осіб, які не ма¬ють постійного місця проживан¬ня в Україні, — за місцем отри¬мання доходів або за місцезна¬ходженням іншого об'єкта опо¬даткування.Підставою для такої реєстрації є облікова картка фізичної особи — платника податків за формою № 1 ДФ, яка повинна бути підпи¬сана платником податку, тобто нерезидентом.На виконання Закону № 320/94-ВР розроблено Поло¬ження № 43, пп. 2.4 п. 2 якого визначено, що видача картки іноземним громадянам здій¬снюється після виконання вимог Правил в'їзду іноземців в Укра¬їну, їх виїзду з України і транзит¬ного проїзду через її територію, затверджених постановою № 1074.Згідно з пп. 2.5 п. 2 Положення № 43 іноземні громадяни реєс¬труються і одержують картку в державних податкових адмініс¬траціях в АР Крим, областях, міс¬тах Києві та Севастополі при пред'явленні паспорта. Тобто іноземцю для одержання іденти¬фікаційного номера слід зверта¬тись до обласних податкових ор¬ганів, а не до податкових інспек¬цій у районах.Пункт 3.2 ст. З Закону № 320/94-ВР визначає, що об'¬єктом оподаткування у нерези¬дента є лише доходи з джере¬лом походження з України: за¬гальний місячний оподаткову¬ваний дохід загальний річний оподатковуваний дохід доходи, що підлягають кінцевому опо¬даткуванню.Пункт 9.11 ст. 9 Закону № 889-IV є спеціальним розді¬лом, який регулює оподаткуван ня доходів нерезидентів. Згідно з цим пунктом доходи з джере¬ лом їх походження з України, що нараховуються (виплачують¬ся, надаються) на користь нере¬зидентів, підлягають оподатку¬ванню за правилами, встанов¬ леними для резидентів, з ураху¬ванням особливостей, визна¬ чених окремими нормами цього Закону. На цю норму слід звер¬нути особливу увагу, оскільки вищезазначені особливості окремих норм цього Закону що¬до нерезидентів включають і ставки оподаткування, спеці¬ально встановлені для оподат¬кування доходів нерезидентів. Тобто поняття «порядок оподат¬кування» і «ставки оподатку¬ вання» не є тотожними.У таблиці подано види доходів іноземців (нерезидентів) та став¬ки податку, які застосовуються до них.Вид доходу Ставка податку Правова норма3 01.012007 р. Заробітна плата 15% Пункт 7.1 ст. 7 Закону&#185 889-IVДоходи нерезидентів з джерелом їх поход- 15% Те самеження з України, прирівняні в цілях оподат- кування до заробітної плати, а саме нере- зидентів, які: працюють на об'єктах, розташованих на тери- 15% -II-торії України, у тому числі в представництвах нерезидентів — юридичних осіб, незалежно від джерел виплати таких доходів є членами керівних органів резидента — 15% -II-юридичної особи чи фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності або їх представництв за кордоном та отримують заробітну плату, інші виплати й винагороди за рахунок такого резидента є суб'єктами підприємницької діяльності 15% -II-або здійснюють незалежну професійну або встановлена Розділ четвертий Де-діяльність на території України, незалежно ставка єдиного крету Кабінету Міністріввід джерел виплати таких доходів чи фіксованого України №13-92,податку Указ №727/98Доходи у вигляді: Підпункт 9.11.3п. 9.11 ст. 9 Закону&#185 889-IVпроцентів 5% (до 2010 р. Пункт 7.2 ст. 7 Законуне оподатковуються) &#185 889-IVдивідендів та роялті 15% Пункт 7.1 ст. 7Закону № 889-IVІнші доходи, в т. ч. одержані від продажу 30% Пункт 7.3 ст. 7нерухомого або рухомого майна, Закону № 889-IVотримання подарунка та/або спадщини, цивільно-правових договорів, оренди, виграшів, інвестиційних доходів тощо При цьому якщо доходи ви¬ плачуються нерезиденту рези¬дентом — фізичною або юри¬дичною особою, то такий рези¬дент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладанні з нерезидентом догово¬ру, умови якого передбачають от¬римання таким нерезидентом до¬ходу з джерелом його походження з України, резидент зобов'язаний зазначити в такому договорі став¬ку податку, яка застосовувати¬меться до таких доходів.У разі укладання цивільно- правових договорів (контрактів) з нерезидентами не дозволя¬ється внесення до них податко¬вих застережень, згідно з яки¬ми особи, що виплачують дохо¬ди, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків (п. 21.2 ст. 21 Закону № 889-IV).Щодо застосування до дохо¬дів нерезидентів податкової со¬ ціальної пільги та податкового кредиту, то, як і у резидентів, ці пільги можуть застосовуватися виключно до доходів, одержа¬них у вигляді заробітної плати (у розумінні Закону № 889-IV).Згідно зі ст. 21 зазначеного Закону якщо міжнародним до¬говором, згоду на обов'язко¬вість якого надано Верховною Радою України, встановлено ін¬ші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного до¬говору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.Обов'язковою умовою засто¬ сування положень таких дого¬ворів є виконання вимог поста¬нови № 470, зокрема щодо по¬дання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки про його резидентський статус в іноземній державі.Розглянемо порядок застосу¬ вання міжнародних договорів на прикладах.Виплата дивідендів нерезиденту — фізичній особі (Польща)Згідно зі ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Рес¬публіки Польща про уникнення подвійного оподаткування до¬ходів і майна та попередження податкових ухилень, яка набу¬ла чинності з 11.03.94 p., диві¬денди, що сплачуються компа¬нією, яка є резидентом Договір¬ної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі, зокрема для фізичних осіб, за ставкою 15%.Тобто громадянин Польщі може надати податковому агенту, який виплачує диві¬денди, довідку згідно з фор¬мою, передбаченою постано¬вою № 470, та не сплачувати податок в Україні. Без надан¬ня такої довідки податковий агент повинен утримати в нього 15% податку з доходів фізичних осіб. У будь-якому випадку про виплачену суму дивідендів і про утримання по¬датку податковий агент пови¬нен повідомити податковий ор¬ган у розрахунку за ф. № 1 ДФ за ознакою доходу 12.Виплата доходу нерезиденту на підставі цивільно-правового договоруЗгідно з типовими визначен¬ нями, наведеними в міжнарод¬них договорах про уникнення подвійного оподаткування, ро¬ боти, які виконуються за ци¬вільно-правовими договора¬ми, належать, як правило, до незалежних особистих по¬слуг, і при наданні податко¬вому агенту, який виплачує дохід, довідки згідно з фор¬мою, передбаченою постано¬вою № 470, податок з доходуутримуватися не повинен.Водночас дохід нерезидента підлягає оподаткуванню в Україні податковим агентом за ставкою податку, визначе¬ною п. 7.3 ст. 7 Закону № 889-IV (30%), під час його нараху¬вання з відповідним повідом¬ленням про це податкового ор¬гану за ф. № 1ДФ за ознакою доходу 1.Оренда нерухомого майна, що належить нерезиденту і перебуває на території УкраїниПравила оподаткування дохо¬дів, одержаних від здавання не¬ рухомості в оренду, встановле¬но п. 9.1 ст. 9 Закону № 889-IV, згідно з пп. 9.1.3 якого надання в оренду нерухомості, що нале¬жить фізичній особі — нерези¬денту, здійснюється виключно через засноване ним постійне представництво на території України або юридичну особу — резидента (уповноважену осо¬бу), що виконує представницькі функції відносно такого нере¬зидента на підставі письмового договору, а якщо нерезидент є фізичною особою, — виступає також його податковим аген¬том відносно таких доходів. По¬датковий агент повинен утри¬мувати 30% виплачуваної орендної плати та відображати цю інформацію в податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ за ознакою доходу 08.Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважаєть¬ся таким, що ухиляється від оподаткування.Оплата праці директора підприємства з іноземними інвестиціями, якщо директор є нерезидентом (Російська Федерація)Статті 15 та 16 Угоди між Уря¬дом України та Урядом Росій-ської Федерації про уникнення подвійного оподаткування до¬ходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікованої Верховною Ра¬дою України 06.10.95 p., дає можливість утримання податку або в Росії, або в Україні — все залежатиме від того, як прий¬нято на роботу директора (умови роботи за трудовою угодою чи за контрактом з одержанням заробітної плати розглянуто вище).Якщо йому виплачується ди¬ректорський гонорар (ст. 16 Угоди), то наявність довідки згідно з постановою № 470 є підставою для неутримання з нього податковим агентом по¬датку з доходу. В обох випад¬ках виплачений директору до¬хід має відображатися податко¬вим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ за ознакою доходу 01.Щодо спадщини, яка буде прийнята нерезидентом на території України від резидента у 2007 p., то, як вже зазнача¬лось, доходи нерезидентів під¬лягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами Закону № 889-IV, зокрема із застосу¬ванням до їхніх доходів, отри¬маних внаслідок прийняття спадщини, спеціальної ставки, визначеної п. 7.3 ст. 7 Закону № 889-IV.Таким чином, оскільки у ст. 13 Закону № 889-IV вста¬новлено ставки оподаткування зазначених доходів, зокрема 0%, 5% та 15%, то слід вважа¬ти, що ці ставки встановлено для доходів резидентів. Водно¬час до вартості будь-яких об'єк¬тів спадщини, одержаних нере¬зидентами в Україні від рези¬дентів, а також незалежно від їх ступеня споріднення зі спад¬ кодавцем і того, чи є вони інва¬лідами І групи або дітьми-сиро¬тами, застосовуватиметься ставка 30%.Згідно з нормами ст. 13 Зако¬ну № 889-IV відповідальними за сплату (перерахування) по¬датку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину, в т. ч. фізичні особи — нерезиденти, зобов'язані включити її вар¬тість (суму) до складу загаль¬ного річного оподатковуваного доходу і подати до податкового органу за місцем одержання доходу (розташування об'єкта спадщини) річну податкову де¬кларацію до 1 квітня року, на¬ступного за роком одержання спадщини.Так само оподатковуються доходи нерезидентів, одер¬жані у вигляді подарунків в Україні.ДПА України вважає, що не буде порушенням Закону № 889-IV, якщо нерезидент од¬разу під час одержання свідоцтва про право на спадщину подасть декларацію і сплатить податок з її вартості для того, щоб не витрачати зайвий час і кошти на повторне відвідання України з метою подання річної декларації.Стосовно оподаткування до¬ ходів, одержаних нерезидента¬ми від продажу належної їм на праві власності нерухомо¬сті, розташованої в Україні, слід зазначити, що доходи не¬резидентів підлягають оподат¬куванню за правилами, вста¬новленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими норма¬ми Закону № 889-IV. Стат¬тею 11 цього Закону, яка рег¬ламентує оподаткування опе¬рацій від продажу нерухомості, встановлено загальне прави¬ло, згідно з яким при продажу не частіше одного разу протя¬гом звітного податкового року житлового будинку, квартири або частини квартири, кімна¬ти, садового будинку одержаний від такого продажу дохід не оподатковується, якщо за¬гальна площа такого житлово¬го об'єкта не перевищує 100 м2. У разі перевищення за¬значеної площі нерезидент по¬винен сплатити 30% з частини доходу, пропорційної переви¬щенню.Кожен другий та наступні продажі житлової нерухомості протягом звітного року, а також продаж іншої нерухомості (в т. ч. землі) оподатковувати¬меться у нерезидента за став¬кою 30%.При нотаріальному посвід¬ ченні договорів купівлі-про¬дажу нерезидент самостійно має сплатити податок до бю¬джету, а нотаріус має про¬контролювати факт сплати податку та повідомити про це податковому органу.Тетяна ДОБРОДІЙ,начальник відділу розгляду зверненьплатників Департаменту оподаткуванняфізичних осіб ДПА УкраїниКонституція України від 28.06.96 р. (зі змінами та доповненнями)ЗАКОНИ УКРАЇНИ № 320/94-ВРвід 22.12.94 р. «Про Державний реєстр фізичних осіб — платни¬ків податків та інших обов'язкових платежів» (зі змінами та до¬повненнями) № 755-IVвід 12.05.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (зі змінами та доповненнями) № 889-IVвід 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змі¬нами та доповненнями) № 3929X11від 22.12.94 р. «Про правовий статус іноземців та осіб без гро¬мадянства» (зі змінами та доповненнями)УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 727/98від 03.07.98 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99)ДЕКРЕТКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ№ 13-92від 26.12.92 р. «Про прибутковий податок з громадян» (частко¬во втратив чинність)ПОСТАНОВИКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ&#185470від 06.05.2001 р. «Про затвердження Порядку звільнення (змен¬шення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уник¬нення подвійного оподаткування» № 1074від 29.12.95 р. «Про Правила в'їзду іноземців та осіб без грома¬дянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду че¬рез її територію» (зі змінами та доповненнями) № 2028від 01.11.99 р. «Про затвердження Порядку оформлення іно¬земцям та особам без громадянства дозволу на працевлашту¬вання в Україні» (зі змінами та доповненнями)НАКАЗИ ДПА УКРАЇНИ №43від 27.01.98 р. «Про затвердження Положення про картку фі¬зичної особи — платника податків» (зареєстровано в Мін'юсті України 19.02.98 р. за № 124/2564, зі змінами та доповненнями, за текстом — Положення № 43) №581від 05.10.2004 р. «Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи — іноземця про самостійне визначення рези¬дентського статусу та Повідомлення працедавця про самостій¬не визначення фізичною особою — іноземцем резидентського статусу»Прикріплені ресурси buhgalteriya3.doc, 224.12 Кб оподаткування спадщини:З А К О Н У К Р А Ї Н И Про податок з доходів фізичних осіб Згідно п. 2.1 ст. 2 Закону України від 22.05.03 № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон), платниками податків є: резидент, що одержує як доходи з джерелом виникнення на території України, так і іноземні доходи, і нерезидент, що одержує доходи з джерелом виникнення на території України. Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Закону об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід із джерелом його походження в Україні, що підлягає кінцевому оподаткуванню при його виплаті. Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону дохід із джерелом його походження в Україні — це будь-який дохід, отриманий платником податків або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не винятково, доходів у вигляді активів, які передаються в спадщину, якщо такі активи або джерело їхньої виплати знаходяться на території України. Доходи з джерелом їхнього виникнення в Україні, які нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, установленим для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону (пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9), зокрема такою особливістю є застосування до зазначених доходів спеціальної ставки, установленої п. 7.3 ст. 7 Закону. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Закону ставка податку становить подвійний розмір ставки, установленої п. 7.1 цієї статті, від будь-яких доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, перерахованих у пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 цього Закону (відсотки, дивіденди, роялті). З огляду на викладене, а також те, що ст. 7 Закону є загальною і її п. 7.3 повинен застосовуватися у всіх випадках, де передбачене оподатковування доходу нерезидентів, у т.ч. при оподаткуванні спадщини, то вартість (сума) доходів, отриманих нерезидентом із джерел в Україні, у т.ч. у вигляді спадщини, підлягає оподаткуванню за ставкою, передбаченою п. 7.3 ст. 7 Закону (30 % з 01.01.2007). Виходячи з положень Закону, фізична особа - платник податків, у т.ч. нерезидент, що одержав протягом звітного податкового року дохід у вигляді спадщини, зобов’язаний включити його вартість (суму) до складу загального річного оподатковуваного доходу і подати до 1 квітня наступного року річну податкову декларацію до податкового органу за місцем одержання доходу і сплатити податок за ставкою 30 % з вартості (суми) об’єктів такої спадщини, якщо інше не передбачене міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких дала Верховна Рада України. Не буде порушенням Закону, якщо нерезидент відразу при одержанні свідоцтва про право на спадщину подасть декларацію і сплатить податок, оскільки це спростить для нього процедуру виконання обов’язку зі сплати податку в Україні. Також повідомляємо, що Двостороння угода (СНД) від 08.02.95 «Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про запобігання подвійного оподаткування доходів і майна і попередження ухилянь від сплати податків» (далі — Угода), не містить окремої норми, що передбачає порядок оподаткування спадщини. Разом з тим, ст. 20 Угоди передбачає, що види доходів, які виникають з джерел у Договірній Державі (у т.ч. спадщина) можуть оподатковуватися в цій Державі (в Україні). Статтею 22 Угоди встановлено, що якщо резидент однієї Договірної Держави одержує дохід або володіє майном в другій Договірній Державі, які відповідно до положень цієї Угоди можуть оподатковуватися в другій Державі, сума податку на цей дохід або майно, сплачена в цій другій Державі, підлягає відрахуванню з податку, що стягується з такого резидента щодо такого доходу або майна в першій згаданій Державі. Ці відрахування, проте, не можуть перевищувати суми податку першої Держави на такий дохід або майно, нарахований відповідно до її податкового законодавства і правил.
Никогда не говори "никогда"!