Додано:
12 лютого 2007, 16:14 irina
Несовешеннолетний ребёнок является собственником квартиры. На руках у родителей - согласие опекунского совета исполкома сельского совета. Имеет ли исполком сельского совета полномочия давать такое согласие ? И каким нормативным актом предусмотрены такие полномочия ? Где сказано, что должно быть именно согласие органа опеки и попечительства, а не опекунского совета ? Помогите, кто знает.
Додано:
12 лютого 2007, 16:25 Ex lege
"IRINA, згідно з п. 1.6 Правил опіки та піклування, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 17.06.1999 р. за №387/3680: ""Для допомоги в роботі при органах опіки та піклування створюються опікунські ради, що мають дорадчі функції. А по законадавству для вчинення правочину потрібна ""попередня згода органів опіки та піклування"", а не згода опікунської ради."
Додано:
12 лютого 2007, 16:36 victoria
"Шановна Ирина, прикріплені файли щось не відкриваються - негаразди у роботі сайту. Можливо ці листи будуть Вам корисні.МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Л И С Т 25.07.2006 N 19-50-556 Асоціація українських банків 02660, м. Київ, вул. Раскової, 15 Відкрите Акціонерне товариство ""Державний експортно-імпортний банк України 03150, м. Київ, вул. Горького, 127 Закрите акціонерне товариство ""Перший міжнародний банк"" 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4 Щодо отримання згоди органів опіки та піклування На запит щодо надання роз'яснень про необхідність отриманнязгоди органів опіки та піклування при вчиненні угод з нерухомиммайном Міністерство юстиції повідомляє таке. Аналіз положень Закону України ""Про основи соціальногозахисту бездомних громадян і безпритульних дітей"" ( 2623-15 ) укомплексі з положеннями Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) таЗакону України ""Про охорону дитинства"" ( 2402-14 ), на думкуМіністерства юстиції, дає можливість стверджувати наступне. Статтею 12 Закону України ""Про основи соціального захистубездомних громадян і безпритульних дітей"" ( 2623-15 ) передбачено,що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненніправочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюванихзаконом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовножилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманнямбатьками та особами, які їх замінюють, житлових прав іохоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомогомайна, право власності на яке або право користування яким маютьдіти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональнувідповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересівдітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належногодітям нерухомого майна. Згідно з абзацом другим частини другої статті 32 Цивільногокодексу України ( 435-15 ) на вчинення неповнолітньою особоюправочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повиннабути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів)або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України ""Проохорону дитинства"" ( 2402-14 ) батьки або особи, які їх замінюють,не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладатидоговори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальнійреєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав,здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися відІмені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Згідно з частиною третьою статті 177 Сімейного кодексуУкраїни ( 2947-14 ) батьки малолітньої дитини не мають права бездозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо їїмайнових прав: - укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченнюта (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділуабо обміну житлового будинку, квартири - видавати письмові зобов'язання від імені дитини - відмовлятися від майнових прав дитини. Таким чином, оскільки одним з правочинів, які не можутьвчиняти батьки або особи, які їх замінюють, без дозволу органівопіки та піклування, відповідно до статті 177 Сімейного КодексуУкраїни ( 2947-14 ), статті 12 Закону України ""Про основисоціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей""( 2623-15 ) та частини третьої статті 17 Закону України ""Проохорону дитинства"" ( 2402-14 ) є відмова від майнових прав дитини,до яких відноситься, зокрема, і право користування жилимприміщенням, у випадках, коли з поданих нотаріусу документів,зокрема зі змісту правоустановлювального документу, довідки прореєстрацію місця проживання або місця перебування дитини,вбачається, що право власності або право користування цим майномналежить дитині, нотаріусом обов'язково вимагається згода органівопіки та піклування. Щодо визначення права дитини на проживання в житловомуприміщенні, що відчужується, повідомляємо таке. Згідно з положеннями частин третьої та четвертої статті 29Цивільного кодексу України ( 435-15 ) місцем проживання фізичноїособи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків(усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна абомісцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я,в якому вона проживає. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти дочотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів)або одного з них, з ким вона проживає, опікуна абомісцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'ятощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання невстановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами,опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Згідно з частиною другою статті 18 Закону України ""Проохорону дитинства"" ( 2402-14 ) діти члени сім'ї наймача абовласника житлового приміщення мають право користуватися займанимприміщенням нарівні з власником або наймачем. Відповідно до положень Житлового кодексу України ( 5464-10 )до членів сім'ї власника житлового приміщення віднесено дружину(чоловіка) власника житла (якщо стосовно цього житла в подружжя невиникло право спільної власності), їхніх дітей та батьків, а такожінших осіб, якщо вони постійно проживають спільно з власникомжитла та ведуть з ним спільне господарство (частина друга статті64 і частина перша статті 156 Житлового кодексу УРСР). Згідно зі статтею 405 Цивільного кодексу України ( 435-15 )члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, маютьправо на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цимжитлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщоінше не встановлено домовленістю між ним і власником житла абозаконом. Враховуючи наведене, нотаріуси, для встановлення фактукористування нерухомим майном, витребовують довідку про реєстраціюмісця проживання або місця перебування дитини за адресою майна, щовідчужується або заставляється, видану житлово-експлуатаційноюорганізацією або іншим відповідним уповноваженим органом з питаньреєстрації. Коли з поданих документів нотаріусом установлено, що такадитина проживає за іншою адресою, ніж адреса майна, щовідчужується, а також те, що така дитина не має права власності наце майно (його частину) нотаріус має право не витребовувати згодуорганів опіки та піклування на посвідчення такого правочину. Прицьому, нотаріусом при його посвідченні роз'яснюється зміст статті176 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) щодо зобов'язаннябатьків передати у користування дитини майно, яке має забезпечитиїї виховання та розвиток. В такому ж порядку мають посвідчуватись правочини за участюдітей віком від чотирнадцяти років, оскільки особа, яка досяглачотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, завинятком обмежень, які встановлюються законом (частина другастатті 29 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Таким чином, згода органів опіки та піклування необхідна лишеу випадку, якщо дитина є власником (співвласником), або має правона користування жилим приміщенням, що відчужується. Водночас, у зв'язку з тим, що на сьогодні в Україні не існуєдієвих механізмів виявлення дітей, що мають право користуваннянерухомим майном, не визначено меж компетенції органів опіки тапіклування по наданню згоди на здійснення будь-яких правочинівщодо майна, право користування яким мають діти, Міністерствоюстиції погоджується із пропозицією Асоціації Українських Банківщодо внесення відповідних змін до законодавства. Заступник Міністра Л.В.ЄфіменкоМІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Л И С Т 18.02.2004 N 19-14-73 Щодо надання роз'яснень У Міністерстві юстиції України розглянуто листа щодо наданняроз'яснень стосовно положень законодавства про участь органу опікита піклування при вчиненні батьками малолітніх і неповнолітніхдітей правочинів щодо відчуження житла, яке належить дітям, таповідомляється наступне. Щодо житлових прав дітей, то згідно з частиною другою статті176 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) права батьків та дітейна користування житлом, яке є власністю когось із них,встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 31 Цивільного кодексуУкраїни ( 435-15 ) фізична особа, яка не досягла чотирнадцятироків (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібніпобутові правочини (правочин вважається дрібним побутовим, якщовін задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному,духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який маєневисоку вартість) та здійснювати особисті немайнові права нарезультати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняютьсязаконом. Відповідно до положень статті 71 Цивільного кодексу України( 435-15 ) опікун не має права без дозволу органу опіки тапіклування відмовитися від майнових прав підопічного, видаватиписьмові зобов'язання від імені підопічного, укладати договори,які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державнійреєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житловогобудинку, квартири, а також укладати договори щодо іншого цінногомайна особи, над якою встановлено опіку. Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу ( 435-15 ) крімправочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа увіці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа)має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендієюабо іншими . доходами самостійно здійснювати права на результатиінтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом бутиучасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не забороненозаконом або установчими документами юридичної особи самостійноукладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатисявкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків(усиновлювачів) або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортнихзасобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріальнопосвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника. При цьому, піклувальник має право дати згоду на вчиненняособою, над якою встановлено піклування, вищезазначених правочинівлише з дозволу органу опіки та піклування (частина друга статті 71Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Крім того, частина третя статті 17 Закону України ""Проохорону, дитинства"" ( 2402-14 ) визначає, що батьки або особи, якіїх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки іпіклування укладати договори, які підлягають нотаріальномупосвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належнихдитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуженняжитла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмовізобов'язання. Відповідно до частини третьої статті 18 вищезазначеногоЗакону ( 2402-14 ) органи опіки та піклування зобов'язаніздійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їхзамінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилихприміщень та купівлі нового житла. Нотаріуси вимагають дозвіл органу опіки і піклування на правоопікуна укладати, а піклувальника давати згоду на вчинення відімені 4 підопічного угод, якщо вони виходять за межі побутових(п.31 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусамиУкраїни, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14червня 1994 р. N 18/5 ( z0152-94 ). Такими угодами є договори, що вимагають нотаріальногозасвідчення та спеціальної реєстрації, про відмову від майновихправ, які належать підопічному, поділ майна, поділ, обмін тапродаж житлової площі, а також видача письмових зобов'язань тощо. Крім того, майно, одержане дитиною за договором проприпинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачеюправа власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру,земельну ділянку тощо), може бути відчужене до досягнення дитиноюповноліття лише з дозволу органу опіки та піклування (частинап'ята статті 190 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ). Таким чином, законодавство України передбачає обов'язковеотримання дозволу органу опіки та піклування при вчиненні батькамиправочинів щодо відчуження нерухомого майна, яке належить їхдітям. Перший заступник Міністра у зв'язках з Верховною Радою України В.Ф.Супрун"
Додано:
13 лютого 2007, 16:54 SV
згідно з п. 4 ст. 34 Закону України „Про місцеве самоврядування” до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад входить вирішення питань опіки та піклування.- Згідно з п. 1.3, 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року № 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 року за № 387/3680, органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.- У відповідності з п. 1.6 Правил, для допомоги в роботі при органах опіки та піклування створюються опікунські ради, що мають дорадчі функції і до складу яких входять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і громадськості. Обов’язки секретаря опікунської ради виконує штатний інспектор опікунської ради.- Згідно зі ст. 34 закону України „Про місцеве самоврядування” питання опіки та піклування належать до компетенції виконкомів сільських, селищних, міських рад. Основною формою роботи виконавчого комітету є його засідання, яке скликається в разі необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Виконком по питанням, що належать до його компетенції приймає відповідне рішення, яке підписується сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. На вимогу громадян ім vоже бути видана копія відповідного рішення, яка скріплюється підписом секретаря виконкому, або відповідальної за діловодство особи (з зазначенням посади) та скріплюється печаткою сільської, селищної, міської ради. - На підставі викладеного, вважаю, що рішення органу з опіки і піклування повинно оформлюватись рішенням виконкому відповідної ради.