Форум "Юридичний Радник"

Як Ви посвідчуєте переклад, наприклад, довіреності на рос.мову,- на одному бланку у дві колонки, чи на двох різних бланках, прошитих і скріплених печаткою?

Я роблю на лицьовій стороні бланка українською мовою, а переклад викладаю на звороті і засвідчую його вірність.

Аркуш ділю на дві колонки, з лівої строни на українській мові, з правої на російській мові, посвідчувальний напис на українській мові за кордон.

делаю на двух бланках и сшиваю, удостоверительная на двух языках для действия за границей.

роблю так як ela

Все вышеперечисленные способы хороши

Підтримую Ксюху

Все хороши, кроме Оксани. Так делать нельзя, це порушення.

Вопрос к Olga:Порушення чого?

Правильнее всего делать так, как ela.

2-мя колонками...під обома колонками засвідчую справжність перекладу

notaЦе дві різні нотаріальні дії на одному бланку. Різні реєстрові номери. На відміну від одночасного посвідчення довіреності та перекладу, де одна дія.

Відповідь nota Інструкції 266. Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення угоди,засвідчення вірності копії та ін.) одночасно вчиняється й перекладна іншу мову, то переклад вміщується поруч з оригіналом угоди,копією тощо на одній сторінці, розділеній вертикальною рискоютаким чином, щоб оригінальний текст розташовувався на лівійстороні, а переклад - на правій. Переклад має бути зроблений зусього тексту документа, що перекладається, і закінчуватисяпідписами.

"Слава, якщо Вам потрібно посвідчити довіреність для Росії, Ви маєте можливість її зробити безпосередньо на російській мові. Переклад не потрібен. Підстава - Мінська конвенція. Безпосередньо перел підписом громадянина, який видає довіреність, робите наступний запис : ""В соответствии со ст.17 Конвенции о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам от 22.01.1993г., текст доверенности изложен на русском языке."" Посвідчувальний запис - для дії за кордоном. Виникає жодне питання. Чи може він бути зробленим на російській мові. Особисто я вважаю, що так. В зазначеній ст.17 визначено, що установи юстиції користуються державними мовами або російською. Тобто або тим або іншим. Таким чином, документ для дії закордоном повинен бути викладеним на одній мові. "

"щодо перекладу є Роз""яснення Міністерства юстиції від 01 лютого 1998 року, яке надруковане у Журналі ""Нотаріат для Вас"" за січень 2005 року №1-2 "

Зробила переклад довіреності як ela, довіреність не прийняли мотивуючи, що посвідчувальний напис та печатка не перекладені.Кліент мусив робити переклад в Росії всієї довіреності. Мені позвонили і сказали ФЕ.Одну довіреність повертали 4 рази то перекладу посвідчувального немає, то треба написати у самому кінці довіреності дані нотаріуса , його № посвідчення та телефон (РосіяОщадний Банк). Писала скаргу МЮ Росії за четвертим разом прийняли без всіх дописок. Я зробила висновок, що з наших українців у Росії знущаються. Ми ж приймаємо російські БЕЗ ПЕРЕКЛАДУ.З Ол не згідна на російській не пишу. При перевірці буде як порушення.

notarius 71, з посиланням на норму права, поясніть чому. На форумі, коли Ваші відповіді читають колеги, професійно неможливо (НЕ МОЖНА) робити такі безапеляційні зауваження.Можливо допоможе правильно розібратися звернення до ст.103 нашого Закону. Інші правила про нотаріальні дії, це й ст.15 цього ж Закону, яка змінюється Мінською конвенцією.До речі, декілька місяців тому, мав можливість зустрічати у себе безпосередньо керівника групи з комплексної міністерської перевірки разом з членами цієї групи. Як зрозуміло, такі довіреності були надані для перевірки. Ні в акті, ні на словах я не почув того, про що стверджує notarius 71.Додатково поясню, цей принцип використовую і по відношенню до заяв (згода подружжя на відчуження, придбання майна). Якраз це й дає можливість уникати всіх недоречностей з посвідчувальним написом на перекладі на українській мові, з яким, як правило, завжди виникають прблеми в Росії.

Ол Але це ж стосується установ юстиції, чи ні?

Ст.101 нашого Закону. Зносини нотаріусів з іноземними органами юстиції. Таня, дайте собі принципову відповідь, з погляду на відомий указ Президента України, чи має право приватний нотаріус посвідчувати документи для дії за кордоном. А потім дайте відповідь чи може цей нотаріус посвідчити документ для будь-якого управління юстиції Росії. А далі вже відповідь на наше запитання.Не претендую на монополію в вирішенні такого питання. Навіть припускаю можливу помилку, але так працюю. Хотілося б почути думку всіх небайдужих колег, тому що застосування такого принципу давало можливість набагато спростити життя собі та людям.

Пропоную не розвивати тему Указа, там є і інші питання.

ОлВаша практика - то дуже добре. Але російські органи вимагають і переклад печатки на російську мову, тобто і печатки нотаріуса в тому числі.У нас прикордонний район з Росією, тому перекладів дуже багато. Роблю як Марина.

Оригінальне рішення, але де межа дозволеного. До кожного документа можна додати – „та за кордоном” і визнати, практично, державною мовою в Україні – російську ... . Правова допомога - існує з багатьма державами і нотаріус на побутовому рівні не є суб’єктом таких спілкувань та зносин. За аналогією і грецькою, угорською, вірменською і так-енною кількістю мов. Управління та міністерство нічого не порозуміє ... !

"V, вибачте, що Ви хотіли сказати? Читаю, читаю слова, а второпати нічого не можу. Що значить додати – „та за кордоном” ... Як мінімум посвідчувальний напис визначає статус нотаріального документа : для дії за кордоном або для дії на території України. Іншого не існує. Не існує ТАКОГО ЄДИНОГО універсального нотаріального документа.17 стаття Мінської конвенції встановлює для її держав-підписантів документальне спілкування на державних мовах або на РОСІЙСЬКІЙ. Про ""так-енною "" мову там нічого не сказано.Стосовно статусу російської мови, як державної в Україні, це просто зайве. Облиште. Вона така ж іноземна мова як англійська чи німецька. Не більше й не менше того! А те, що Закон та міжнародний договір дають можливість такого БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО застосування іноземної мови - це реально спрощує наше життя. Стосовно перекладу печатки - звичайна ""дурь"" окремих росіян. Коли-небудь хтось перекладав печатку на документі з Держави Ізраїль, ФРН та й так далі. Ми приймаємо російські довіреності навіть не піддаючи сумніву, що вона без перекладу на нашу державну мову. Це що, наш комплекс меншовартості? Ні, питання в іншому.Галина, якщо Ви на кордоні, і від Вас вимагають перекладати печатки, запропонуйте подати російські документи з перекладом на нашу державну мову, в тому числі з перекладом печатки російського нотаріуса. Впевнений, з цього нічого не вийде. Чому? Тому що вже на рівні НАШОЇ підсвідомості працює 17 стаття Мінської конвенції. Не має можливості відмовити в прийнятті документа, викладеного на російській мові. То що ж, їм можна, а нам ні?Наостанок. За всю таку мою практику не було жодного випадку не прийняття документів в Росії, на підставі відсутності перекладу печатки."

"Ола як же ст.20 ЗУ ""Про мову""? на рахунок росіян це особливе питання, повертають наші довіреності за будь-якої найменшої зачіпки....моя повернули через те що (як наполягав довіритель) я вказала його посвідку на постійне місце проживання в Україні, а не паспортні дані..колезі повернули через неперекладену печатку....недавно зробила згідно всіх наших правил - зліва на українській, справа - на російській, посвідчувальний напис як на довіреності з одночасним перекладом (здається №38)...раніше робила на одному бланку довіреність на укр мові, на іншому пришивала переклад і засвідчувала переклад..проходило..."

Вважаю, що ст. 17 дозволяє російською мовою складати документи органами юстиції, а не нотаріусами, якщо придираються- то вихід один- робити переклад в Росії. Можливо вимоги логічні- адже документ складається також з відбитка печатки.

"Колеги привіт, я з усього вищевикладеного зробила висновок, що робити більше не буду так як вказала 18.04. Прийшла моя клієнтка якій посвід. довірен. я запитала за довіреність,вона сказала, що чіпляються дуже і до тексту, і до посвідчув. напису, а т.ж і до печатки. Вона дуже ""вічливо"" поговорила з керівництвом у всіх інстанціях, тоді вони трохи спустились на землю, з одним условієм, якби печатка була на рос.мові. Тому треба робити висновки."

Ол, привіт, із запізненням, трохи ніколи. Не зачіпаю і не заперечую, робіть як знаєте. Особисто в мене існують сумніви, тому їх висловлюю.Універсал довіреності, як документа, який можна використати в Україні та Росії, або навпаки, я не виключаю, багато зі мною будуть згідні. Хіба не можна в Україні, Росії та Нікарагуа, зразу, представляти інтереси по визначених питаннях – можна. Як от довіреність на авто, мабуть завжди пишемо „ з правом виїзду за кордон, захисту моїх прав в поліцейських відділках тощо”, а посвідчувальний то простенький, як для дій в Україні. Так?Або в посольство Російської Федерації, посвідчувальний як за кордон, а підготовка документів до надання (представлення в нотконторах, ВРАГСах, УМВС…) проводиться в Україні. Висновок один – якщо посвідчувальний напис для дії за кордоном, він не заперечує проведення дій в інших державах і саме в Україні. Ще не видумано міністерством юстиції такого посвідчувального напису для дії і за кордоном і одночасно в Україні, а документи такі існують.Це все було сказано мною фразою „та за кордоном”. Таким чином можна нівелювати, або забути право на державність мови в Україні, а цього робити не слід, саме з огляду на повагу до нації, хліб якої „кушаємо”.Таня непогано підмітила – спілкування з Росією, прерогатива офіційних представництв (посольств, міністерств...), можу розтлумачити. Нотаріус, як приватна особа, до таких, при видачі довіреностей фізособам, інших документів, не відноситься.Печатка. Думаю це складова того ж документа. Не прочитавши її не існує впевненості в її дійсності і відповідності.

мої ще не повертали ніколи...(тьфу тьфу тьфу)..... і все ж таки хочу уточнити на перекладі печатку розшихровувати чи ні?...до чого ми прийшли?

Глянемо на саму Конвенцію, неупередженими очима. Декілька цитат.ч. 1 статті 4 передбачає надання правової допомоги УСТАНОВАМИ ЮСТИЦІЇ з цивільних, сімейних і кримінальних справах. Статтею 5 (порядок зносин) сказано, що при виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції договірних сторін зносяться один з одним через свої центральніоргани, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок зносин. Це «тільки», на нотаріуса не розповсюджується (авт.).Надання правової допомоги передбачає певний зміст та форму доручення (див. ст. 7)- від кого до кого, найменування справи, імена і прізвища сторін, свідків, підозрюваних, підсудних, засуджених або потерпілих, їх місце проживання і місцеперебування, громадянство, заняття, а по кримінальних справах також місце і дата народження і, по можливості, прізвища й імена батьків, для юридичних осіб - їх найменування і місцезнаходження, по кримінальних справах також опис і кваліфікація вчиненого діяння і дані про розмір збитку, якщо він був заподіяний у результаті діяння. Доручення повинно бути підписане і скріплене гербовою печаткою запитуючої установи.Установа юстиції здійснює вручення документів відповідно на її мові або російською мовою, або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. (стаття 10).Також вручення таких документів регулює стаття 12, де згадуються дипломатичні представництва або консульські установи, ніяк не нотаріус.Стаття 17 передбачає користування державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.А відповідно виконання примусового рішення суду іноземної держави, то прикладені до вимоги документи забезпечуються завіреним перекладом на мову запитуваної Договірної Сторони або на російську мову (ч. 3 статті 53).Відповідно до положень цієї Конвенції нотаріуси не зазначені суб’єктами зносин. Ви, Ол, у повідомленні від 19.04.2007 р. сказали, що не претендуєте на монополію і навіть припускаєте можливу помилку. Я і є той небайдужий, хто хоче спростити життя собі і колегам, але застосування Вашої ідеї принесе тільки сльози та головну біль нотаріусу.Посвідчувальний напис та печатку також потрібно перекладати. З повагою.