Форум "Юридичний Радник"

Думаю – нет.

непонятно каким боком туда занесло посольство Росии, апостилировать должен был уполномоченный орган Республики Кипр, А легализации на Украине и не нужна, это ж документ входящий в страну а не исходящий из нее, а легализация осталась только для Германии, для все др. стран -апостилирование, ну или почти для всех

а почему посольство Украины, если документ выдан на територии другого государства, то это государство и апостилирует, разве не так?

Как такое может быть, допустим вы сделали доверенность для действия в Австрии, и что Австрийское посольство будет апостил. эту доверенность, это бред, апостилирует в данном случае МЮУ Стаття 3 КонвенцииЄдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.Прочтите jur

это процедура легализации предусматривает как один из этапов легализацию в посольстве того гос-ва где документ будет действовать но никак не апостилирование

Вот в этом вопрос, я бы не стала заверять такую копию, как-то там все запутано

Р.S.Можливо консульська легалізація , була в даному випадку проведена оскільки це є адміністративний документ, що має відношення до комерційних чи митних операцій -тому апостиль і не міг застосовуватися (ст. 1 Конвенції ) ( не можна вже настільки сумніватися в компетентності російського консула). Був лист МЗС 16.06.2006 № 51/16-2216 в якому зазначено,»Таким образом в понимании консульской легализации «соответсвующим образом легализированым» считается иностранный официальный документ, который в соответствии с требованием действующего законодательства Украины пользуется доказательной силой официального документа на территории Украины»А відповідно до статті 13 «Мінської» конвенції «Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів. ТБТ якщо Росія легалізувала іноземний документ – і він на її території визнається офіційним, то і на території України він має статус офіційного документа і не потребує додаткової легалізації українськими органами.Відповідно - п. 318 Інструкції «без легалізації……» , думаю, що копію в такому випадку можна засвідчувати.

NO, підтримую, доповню.Держави - члени Співдружності Незалежних Держав, учасники Конвенції - Вірменія Таджикистан, Бєларусь, Туркменістан Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Україна Молдова, Азербайджан. Росія, Грузія.Про чинність Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах для України додатково див. Лист Міністерства юстиції N 26-53/7 ( v53_7323-06) від 21.01.2006 Ст. 1 Конвенції - Надання правового захисту 1. Громадяни кожної з Договірних Сторін, а також особи, щопроживають на її території, користуються на територіях всіх іншихДоговірних Сторін у відношенні своїх особистих і майнових правтаким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї ДоговірноїСторони. 2. Громадяни кожної з Договірних Сторін, а також інші особи,що проживають на її території, мають право вільно і безперешкоднозвертатися до суду, прокуратури й інших установ других ДоговірнихСторін, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні ікримінальні справи (далі - установи юстиції), можуть виступати вних, подавати клопотання, пред'являти позови і здійснювати іншіпроцесуальні дії на тих же умовах, що і громадяни цієї ДоговірноїСторони. 3. Положення цієї Конвенції застосовуються також до юридичнихосіб, створених відповідно до законодавства Договірних Сторін.Ст. 13 Конвенції проголошено, що документи, які на території однієї із Договірних Сторін виготовлені чи засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах її компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території інших Договірних Сторін без будь-якого додаткового засвідчення. Україною Конвенція ратифікована 10 листопада 1994 року (Закон України від 10.11.94 № 240/94-ВР) із певними застереженнями, зокрема з приводу того, що Україна не бере на себе зобов'язання визнавати і виконувати: - виконавчі написи та нотаріальні акти щодо грошових зобов'язань. Застереження України, висловлені у вказаному Законі стосуються обсягу правової допомоги, визначеної положеннями статті 6 та пунктом [qoute]а[qoute] статті 51 згаданої Конвенції і не відносяться або перечать основному змісту статті 13 Конвенції. Висновок, якщо документ не про примусове виконання стягнення богу та відшкодування чи погашення боргових зобов’язань, то можна засвідчити з ньогокопію .