виконавчий напис на договорі застави

[Ліза]

Шановні колеги!!!Хто якої думки щодо можливості вчинення виконавчого напису на договорі застави ТЗ? (або будь-якого іншого рухомого майна)?Справа в тому, что ЗУ /[qoute]Про реєстрацію обтяжень рухомого майна та задоволення вимог кредиторів/[qoute] у ст.24 не передбачає такого позасудового способу як виконавчий напис нотаріуса, хоча в ЗУ /[qoute]Про заставу/[qoute], Інструкції про вчинення виконавчих дій такий спосіб продовжує існувати... Яка в вас практика, любі колеги???

[Vanda]

Ліза, думаю, що треба уточнити - яка судова практика?

[Marysia.]

и я тоже про этот вопрос сижу думаю, ни к какому мнению еще не могу прийти, у кого-то есть мысли на этот счет? Давайте поделимся, плизз..!

[Natalja]

якщо в договорі застави передбачений виконавчий напис, то, мабуть, можна робити, а якщо ні то в суд

[Marysia.]

Закон про забезпечення вимог кредиторів Стаття 26. Позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із такихпозасудових способів звернення стягнення на предметзабезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувальногообтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконаннязабезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цимЗаконом 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяженняшляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцемабо на публічних торгах 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченоїобтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувальногообтяження є право грошової вимоги 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числів порядку договірного списання, у разі, якщо предметомзабезпечувального обтяження є гроші або цінні папери. У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметомдекількох обтяжень, переважне право на проведення процедуризвернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Якщопроцедура звернення стягнення ініціюється обтяжувачем з нижчимпріоритетом, обтяжувач з вищим пріоритетом вправі протягом 30 днівз дня її ініціювання на підставі письмової вимоги припинити такезвернення стягнення обтяжувачем з нижчим пріоритетом та розпочативласну процедуру звернення стягнення. Консультировалась с людьми, ответ указали на данную статью. Т.К.Это специальный закон то несоответствие его и законао Залоге и привело к тому, что многие нотариусы перестали совершать исполнительную надпись на рухоме. Посоветовали еще почитать статью Кары в Мэне за 2005 год, ищу. Если кто-то может что-нибудь добавить , будь ласка!

[Marysia.]

Стаття 29. Передача обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження Обтяжувач має право після одержання предмета обтяження уволодіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженнямзобов'язанням шляхом набуття права власності на предметзабезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом абодоговором. При цьому обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника таінших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намірнабути право власності на предмет забезпечувального обтяження впорядку, встановленому статтею 27 цього Закону. Боржник або інші обтяжувачі, на користь яких встановленозареєстроване обтяження відповідного рухомого майна, протягомстроку, вказаного в частині другій статті 28 цього Закону, можутьзаперечити проти переходу права власності на предметзабезпечувального обтяження до обтяжувача, який ініціює зверненнястягнення. Таке заперечення надсилається в письмовій форміобтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, та іншимобтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяженнявідповідного рухомого майна. За таких умов обтяжувач, який ініціюєзвернення стягнення, повинен задовольнити забезпечену обтяженнямвимогу шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження впорядку, встановленому статтею 30 цього Закону. Якщо заперечення проти переходу права власності на предметзабезпечувального обтяження надійшло від іншого обтяжувача, накористь якого встановлено зареєстроване обтяження, обтяжувач, якийініціює звернення стягнення, може набути право власності напредмет забезпечувального обтяження лише в разі задоволення нимзабезпеченої вимоги обтяжувача, який заперечує проти цього. Якщовідповідне заперечення надійшло від боржника, набуття обтяжувачем,який ініціює звернення стягнення, права власності на предметзабезпечувального обтяження можливе на підставі рішення суду. У разі набуття обтяжувачем права власності на предметзабезпечувального обтяження відповідне зобов'язання, забезпеченеобтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправіпред'являти боржнику інші вимоги у зв'язку з виконанням цьогозобов'язання. У разі набуття обтяжувачем права власності на предметзабезпечувального обтяження усі обтяження відповідного рухомогомайна з вищим пріоритетом зберігають чинність, а обтяження знижчим пріоритетом припиняються. Стаття 30. Право обтяжувача на продаж предмета забезпечувального обтяження Обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченимобтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувальногообтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов'язаний упорядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомитиборжника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свійнамір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу,місця та часу проведення процедури продажу. Обтяжувач вправіпродати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічнихторгах. Інший обтяжувач, на користь якого встановлено зареєстрованеобтяження, має переважне право на придбання предметазабезпечувального обтяження за умови, що він протягом строку,вказаного в частині другій статті 28 цього Закону, письмовоповідомив обтяжувача, який ініціює звернення стягнення, про свійнамір купити предмет забезпечувального обтяження. Якщоповідомлення про намір купити предмет забезпечувального обтяженнянадійшли від декількох обтяжувачів, право на його придбанняналежить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Ціна купівлі предметазабезпечувального обтяження іншим обтяжувачем повинна бути ненижчою за ціну, яка була запропонована обтяжувачу, який ініціюєзвернення стягнення, будь-якою третьою особою під час проведенняпроцедури продажу. Якщо обтяжувач, який висловив намір придбати предметзабезпечувального обтяження, не вчиняє дій до укладення договорукупівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження протягомп'яти днів із дня проведеної обтяжувачем процедури продажу, правона придбання предмета забезпечувального обтяження переходить доіншого обтяжувача, який висловив намір придбати предметзабезпечувального обтяження, відповідно до встановленогопріоритету. Такому обтяжувачу також надається п'ятиденний строкдля укладення договору купівлі-продажу відповідного рухомогомайна, порушення якого позбавляє його права на придбання предметазабезпечувального обтяження. Якщо обтяжувачі, на користь яких встановлені зареєстрованіобтяження, не скористалися правом на його придбання, обтяжувач,який ініціює звернення стягнення, повинен продати предметзабезпечувального обтяження особі, яка запропонувала найвищу ціну. Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяженняукладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставоюдля набуття покупцем цього предмета права власності на відповіднерухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяженнянабуває право власності на відповідне рухоме майно без будь-якихзабезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірнихобтяжень з нижчим пріоритетом. Протягом десяти днів із дня продажу предметазабезпечувального обтяження обтяжувач-продавець відповідногорухомого майна зобов'язаний надати боржнику та всім обтяжувачам,на користь яких було встановлене зареєстроване обтяження цьогорухомого майна, письмовий звіт про результати продажу.

[Ліза]

Я нашла одно-единственное решение третейского суда: иск от должника, который обжаловал исполнительную надпись как раз на основании ст.26.. Но суд был на стороне нотариуса, поскольку ЗУ [qoute]О залоге[qoute] является более специальным, чем ЗУ [qoute]Об удовлет-и требований кредиторов и регистрации обтяжень[qoute], ведь последний регулирует, во-первых, все виды частных способов обеспечения обязательств, во-вторых, еще и публичные (налоговый залог и др.)... Мое мнение - применяем ЗУ [qoute]О залоге[qoute] - и делаем надпись... Ведь теория говорит, что применяется СПЕЦИАЛЬНЫЙ закон....Друзья, а какая у вас практика?? Вопрос очень серьезный, поскольку из-за отказа совершать исполнительную надпись нотариальное удостоверение договора залога утратит весь смысл!!! Кто что думает, пожалуйста, пишите!!

[Ліза]

Марина 57, тоже не могу пока найти МЕН за август 2005... если найдете - скиньте!

[Marysia.]

нашла но у себя в конторе, начиталась и поняла, пока сами не примем решение никто не поможет и здеяь есть слева,МЭН, зайдите на странички №4 за 2005 за надпись только 1 статья Миськова и Петренко на стр10, остальные все против

[Marysia.]

НАУКОВО-ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису Дата: 12.03.08Експерт: ОЛЕГ ПЕЧЕНИЙкандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого, м. ХарківВідповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, захист цивільних прав юридичних та фізичних осіб здійснюється нотаріусом шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі в випадках і в порядку, установлених законом.Умови, строки та порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом визначені Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. та іншими законодавчими та підзаконними актами. Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.Вчинення виконавчого напису є нотаріальною дією, спрямованою на надання документу виконавчої сили. За юридичною природою, виконавчий напис є розпорядженням нотаріуса про примусове виконання зобов’язання по сплаті грошових сум чи передачі майна. Визначаючи значення цієї нотаріальної дії, слід зазначити, що вчинення виконавчого напису є одним із проявів здійснення нотаріатом завдань попереджувального правосуддя, що дозволяє не доводити справу до суду шляхом усунення або зниження ймовірності виникнення спорів. Функція попереджувального правосуддя визнана в якості постулату діяльності європейського нотаріату (Резолюція Європейського парламенту про положення й організацію нотаріату в 12 державах – членах Співтовариства).Однак при цьому необхідно враховувати, що вчинення виконавчого напису не є вирішенням спору про право цивільне між кредитором і боржником. Саме з цих причин при вчиненні цієї нотаріальної дії нотаріус не викликає боржника та не вивчає його ставлення до вимог кредитора, оскільки це суперечило б сутності виконавчого напису.Однак при вчиненні виконавчого напису нотаріусу слід дотримуватись вимог ст. 42 Закону України «Про нотаріат», за якою вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від посадових осіб підприємств, установ і організацій або направлення документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності в заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.Крім того, окремі законодавчі акти вимагають від нотаріуса при вчиненні виконавчого напису перевірки додаткових обставин. Наприклад, відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», при зверненні стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку боржнику надсилається повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання. При цьому повідомлення поряд з іншими обов’язковими умовами повинно містити вимогу до боржника виконати порушене зобов’язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»). Приписи Закону України «Про іпотеку» також ставлять вчинення виконавчого напису в залежність від повідомлення іпотекодавця, боржника або інших зацікавлених осіб про усунення порушень зобов’язання та звернення стягнення на предмет застави.У всіх випадках, не передбачених законодавством, повідомлення боржника про вчинення виконавчого напису й відкладення на певний строк вчинення виконавчого напису не вимагається. Як і будь-яка інша нотаріальна дія, вчинення виконавчого напису здійснюється відповідно до ст. 42 Закону України «Про нотаріат» після її оплати в день подачі всіх необхідних документів.Кандидат юридичних наук,доцент кафедри цивільного праваНаціональної юридичної академії України ім. Я. Мудрого Олег Печений