А ви кажете дієздатність...

[Violetta]

http://vechirka.ck.ua/2009/01/08/psikhchno_khvor_atakujut_susdv__psikhatrv.htmlПсихічно хворі атакують сусідів і психіатрів У світі постійного прогресу прогресують і психічні хвороби. Точніше – вдосконалюються. Раніше вони примушували своїх жертв розбиратися з лікарями, так би мовити, в рукопашну. На сьогодні ж їх агресія набула незвичайної форми, хоча і цивілізованішої: пацієнти із сусідами за місцем проживання, як і раніше, скандалять, а на своїх лікарів просто подають до суду. Принаймні так стверджує головний лікар Черкаського психіатричного диспансеру Костянтин Гаркавий.– Лікарі повинні лікувати хворих і діагностувати хвороби, – почав Костянтин Анатолійович. – Але останнім часом черкаські психіатри почали виконувати не властиві їм функції. А саме – вирішувати соціальні питання і судитися зі своїми пацієнтами. Щоб стало зрозуміліше, почну здалеку. До нас усе частіше почали надходити листи від сусідів психічно хворих із жорсткими вимогами закрити тих на примусове лікування в психіатричних клініках. Мотивування просте: вони себе не контролюють, можуть забути вимкнути газ, підпалити житло, затопити сусідів і, взагалі, висадити весь житловий комплекс у повітря. Хворих звинувачують у десятках злочинів, яких вони не скоювали. На думку скаржників, усіх людей із хворою психікою треба зігнати в особливі каральні резервації і насильно тримати за колючим дротом на підставі того, що психічно хворі заважають жити психічно здоровим. Хоча як психіатр скажу: по-справжньому психічно здорових людей серед черкасців небагато.– Зараз же ніби примусове психіатричне лікування скасоване?– У тім і річ, за винятком випадків, коли хворий представляє особливу небезпеку для суспільства. Але в нашому випадку йшлось про брата і сестру. Так, вони з дитинства недоумкуваті. Часто бувають дратівливі, кричать. Але на людей не кидаються, хоча і заважають сусідам. Виходить, тільки на цій підставі я, переступаючи закон, повинен закрити їх для лікування?– Але ж зараз рідко можна знайти яку-небудь багатоповерхівку, де б не було ваших реальних або потенційних пацієнтів?– Навіщо далеко ходити: у моєму під'їзді 15 квартир, у двох із яких проживають психічно хворі інваліди. – Чи правда, що психіатрів намагаються використовувати у вирішенні майнових питань і питань, пов'язаних зі спадком?– Таке було багато разів. Найбільш часто трапляються ситуації, коли родичі психічно хворої літньої людини або так звані /[qoute]доглядачі/[qoute] приводять її до психіатра і беруть відповідні довідки про стан приведеного, які потім починають використовувати в судових розглядах при вирішенні питань про ділення спадку, в тому числі і пов'язаного з нерухомістю, якою володіє хворий. Ми не можемо поставити людині діагноз, якого у неї немає. Але часто трапляється так, що нас починають звинувачувати в тому, що ми навмисно зробили людину /[qoute]хворою/[qoute]. – Наприклад.– У будь-якої людини після 70 років настають необоротні деструктивні зміни психіки. Це і зниження пам'яті, і підвищена неуважність. І це – найменше. Ми, природно, під час обстеження ці всі симптоми фіксуємо в індивідуальній картці пацієнта. А нас потім звинувачують, що ми /[qoute]змовилися/[qoute] і написали те, чого немає. Інколи доходить до абсурду. Є такий випадок – колишні свекруха і невістка вирішують майнові справи і питання, з ким після розлучення залишиться дитина. І як основний факт свекруха зі своїм сином пред'являють суду інформацію, що колись, ще у дитинстві, невістка зверталась у психоневрологічний диспансер і там лікувалася. Колишній чоловік пише на неї в усілякі інстанції скарги нібито вона психічно хвора досі і їй залишати дитину просто небезпечно. До нас приходить із цих інстанцій багато запитів, чи дійсно така-то у нас лікувалася. Ми відповідаємо, що так, але дуже давно. В результаті нас починають звинувачувати родичі невістки, що колись до нас приходила її мати і купувала довідки, ніби її дочка хвора. – Навіщо матері для дочки отримувати довідки, які можуть зіпсувати їй репутацію на все життя?– Як говорять ці люди, нібито треба було звільнити її від якихось занять чи складання іспитів у школі. Загалом – марення.– Мені здається, що у психіатрів робота сповнена не менших парадоксів, ніж хвороби їх пацієнтів.– Відповім не прямо. Якщо на території нашого обслуговування живе людина, щодо якої є обгрунтовані дані, що вона – психічно хвора і їй треба надати допомогу, ми не можемо прийти до неї додому і сказати: /[qoute]Йди до нас на лікування/[qoute]. Але ми можемо прислати або передати їй запрошення відвідати психоневрологічний диспансер. Якщо хворий відмовляється, лікар-психіатр зобов'язаний подати на нього до суду, щоб отримати дозвіл на примусовий огляд. Проте суд рішення не приймає: у тому ж законі написано, що питання про примусовий огляд повинне розглядатися в присутності не лише прокурора, але й особи, яку хочуть цьому огляду піддати. – Виходить, якщо психічно хворий на той момент сидить десь на дереві і вважає себе за птаха, то ні на яке узгодження питання про його примусовий огляд він не піде?– Природно. Багато наших пацієнтів чудово знають свої права, і їх глузду завжди цілком достатньо, щоб навідріз відмовитися відвідувати збори, присвячені питанню їх примусового огляду. Деякі наші пацієнти починають писати на нас у судові інстанції різні заяви. Наприклад, одна хвора, коли дізналася, що ми подали на неї заяву до суду про примусовий огляд, подала у відповідь заяву, що наша лікарка замовила вбивство її сина. До речі, до цього пацієнтка про себе говорила, що вона сама – кілер... Більше того, хвора якимсь чином змогла заявити через засоби масової інформації, що /[qoute]в психодиспансері покривають тяжкі злочини/[qoute]. – Хворі починають розуміти, що кращий засіб боротьби з психіатрами – суди і масмедіа?– Саме так. Інший наш пацієнт написав до суду заяву, ніби ми, лікарі, вступивши в підступну змову з його батьками, сприяємо тому, щоб у нього відібрали квартиру. – Тенденція такого юридичного і психологічного протистояння хворих лікарям – це нещодавнє явище чи подібні випадки були і раніше?– Мій батько тривалий час теж працював психіатром. Я тоді ще був школярем. Так ми вже тоді вимушені були писати заяви і кілька разів змінювати номери телефонів у зв'язку з тим, що нам телефо-нували хворі з різними погрозами. Але оскільки телефонний номер, у тому числі і змінений, можна було елементарно дізнатися, просто зателефонувавши в довідкову, то незабаром після зміни номера дзвінки від хворих ставали знову звичайним явищем.– Усе обмежувалося тільки дзвінками?– Ні, звичайно. Приходили листи з образами, під двері підкидалися записки хворобливого змісту.– Чи бували випадки, коли в цих посланнях звучали справедливі звинувачення?– Такого не було. Річ у тім, що існує категорія хворих на параною, якими оволоділа нав'язлива ідея, ніби за ними полюють лікарі-психіатри. І у всіх своїх бідах вони схильні звинувачувати персонал, який їх лікує. При цьому параноїки вимагають, щоб лікарі негайно припинили їх не лише переслідувати, але й лікувати.– І якщо лікар не слухається хворого, тоді...– Ось один із недавніх випадків. Серйозно хворий на психопатію чоловік тривалий час не приходив до нас на огляд. У таких випадках ми телефонуємо хворому або шлемо поштою запрошення відповідного змісту. Якщо хворий і на це не реагує, наш працівник вимушений прийти до нього особисто. До психопата додому пішла наша співробітниця. Як тільки жінка увійшла до двору, хворий спустив на неї собаку, який її покусав.– Зважаючи на те, що ви розповіли, робота психіатра ще небезпечніша, ніж робота тих же оперативників?– Я так сказати не можу: у міліції не працював.Цікаві спостереженняПсихічно хворі жінки, нападаючи на медперсонал, проявляють значно більшу витонченість і жорстокість, ніж чоловіки.У психіатричних стаціонарах практично не буває самогубств серед хворих.Із професійних інструкцій психіатрівЖоден співробітник не повинен носити на робочому місці блискучі речі. Блискучий предмет може викликати у психічно хворого несподівану агресивну реакцію, і він нападе на медпрацівника. В історії психіатрії зафіксовано випадки, коли у медсестер разом із сережками обривали вуха, а спроби стягнути з їхніх пальців персні закінчувалися жорстокими переломами. Медпрацівникові психіатричної установи не рекомендується голосно розмовляти, щоб не спровокувати атаку хворих.Під час оформлення на психіатричний стаціонар у хворих вилучаються будь-які небезпечні предмети, навіть шпильки. У Смілянській психіатричній лікарні ще пам'ятають, коли відразу після надходження хворий вихопив ніж і зарізав фельдшера. Трагедія сталася на момент, коли психічно хворого ще не встигли оглянути. До хворого, що перебуває в буйному або збудженому стані, дозволяється підходити щонай-менше чотирьом медпрацівникам: буйні, навіть жінки або худорляві чоловіки, володіють нелюдською силою.Данило Протас

[Сана]

То есть - когда видим странного клиента, начинаем разговаривать шепотом...А первым делом вообще снимаем серьги, кольца и другите золотые [qoute]цацки[qoute]...Ох!:-(((Судя по нынешним клиентам, нам с утра до вечера придется разговаривать шепотом...И при этом - иметь [qoute]голые[qoute] пальцы, уши, запястья и шею...:-(((И спряяяяяяяяяятать всеееееееее ножницыыыыыыыыыыы в конторееееееееееееее!!!

[Vолодимир]

Дуже слушне зауваження , особисто такі предмкти давно тримаю подалі від клієнтів і це не жарт .

[нло]

[QUOTE]До хворого, що перебуває в буйному або збудженому стані, дозволяється підходити щонай-менше чотирьом медпрацівникам: буйні, навіть жінки або худорляві чоловіки, володіють нелюдською силою.[/QUOTE]еще несколько перлов МЮ и я буду обладать нечеловеческой силой!

[МАГнолія]

0

[ДОМИСОЛЬ]

МАГнолія , :)))))

[Veдьмо4ка]

МАГнолія, суперрррр:-)))

[Veдьмо4ка]

0

[ДОМИСОЛЬ]

)))))

[Олена]

У будь-якої людини після 70 років настають необоротні деструктивні зміни психіки. Це і зниження пам'яті, і підвищена неуважність. І це – найменше. Ви знаєте, мені ще до 70 дай боже дожити, а от зниження пам'яті і підвищена неуважність (особливо при розмові з чолоовіком)....оо-оо-о, теба задуматись.А, щодо блискучих цяцьок - то нам мабуть треба їх навпаки на видне місце і побільше, побільше.. Може психи з порога біситися почнуть: 2 вигоди - вспієш охорону визвати і правочин від недієздатного не оформиш :)))))

[Jaine]

Ось як треба встановлювати дієздатність : чіпляти на видному місці блискучі предмети і дивитися на реакцію клієнтів:))

[Летучая Мыша]

у меня в кабинет стоит увлажнитель воздуха, в виде яблока, он [qoute]дымит[qoute], так реакция у всех разная. один сказал, какой у вас чайник классный, а другой говорит вы что на рабочем месте самогон гоните? Так когда меня спрашивают, а что это у вас такое, я уже отвечаю, бомба замедленного действия.

[Jaine]

Але є ще категорія [qoute]тихих[qoute] психічно хворих, які можуть мати високий рівень інтелекту, цілком успішно виконувати роботу, або просто мати такий, що ви ніколи не догадаєтеся, що у них наприклад: шизофренія. Таке можна тільки під час експертизи встановити.