Сторінка 1 з 1
		
			
				
				
Додано: 
02 квітня 2008, 16:45 
				 новачОК
				Звертаюсь до спеціалістів у галузі Цивільного та Сімейного права. Будь ласка, дуже потрібна Ваша допомога.Пробувши у шлюбі 3 роки (однак,спільного майна не набувши), подружжя вирішило розлучитися (заяву на розлучення подала дружина). Є 3-річний син. Чоловік сплачує кредит за автомобіль,іншого майна немає, помешкання також, офіційно не працевлаштовані жодні із подружжя, дружина не працює і не працювала взагалі. Яким може бути вирішення даної ситуації? Чи враховуватиметься причина розлучення? Якщо врахувати ще і те, що у шлюб дружина вступила у віці 17 років.
			 
			
		
			
				
				
Додано: 
02 квітня 2008, 17:09 
				 Patrick
				А разве право собственности на авто було набуто не в браке?
			 
			
		
			
				
				
Додано: 
02 квітня 2008, 19:03 
				 новачОК
				Так, вірно, у шлюбі. Але невже це є спільна сумісна власність подружжя? Адже оформлений автомобіль на чоловіка, і сплачує він за нього кошти із власного заробітку. Тоавто фактично підлягатиме поділу?
			 
			
		
			
				
				
Додано: 
02 квітня 2008, 19:08 
				 Patrick
				авжеж підлягає - набуто у шлюбі, 99,9 % для оформлення  кредиту та договору застави бралася згода дружини, а [qoute]власний[qoute] заробіток ще доказати треба. Звідки він дійсно брав котши, тому що відповідно до Статті 61 Сімейного кодексу     1.  Об'єктом  права спільної сумісної власності подружжя можебути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.{ Частина перша статті 61 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від22.12.2006 }     2. Об'єктом права спільної  сумісної  власності  є  заробітнаплата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.{  Частина друга статті 61 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
			 
			
		
			
				
				
Додано: 
02 квітня 2008, 20:09 
				 новачОК
				Дуже дякую!Можна зробити висновок, що половину вартості автомобіля чоловік повинен буде за рішенням суду сплатити на користь дружини? Яким законодавством можна скеруватись у даній ситуації?
			 
			
		
			
				
				
Додано: 
02 квітня 2008, 20:31 
				 Patrick
				Действующим, а именно гражданский и семейный кодекс Украины. А на усмотрение суда доля, учитывая интересы ребенка может быть увеличена
			 
			
		
			
				
				
Додано: 
04 квітня 2008, 14:52 
				 Patrick
				ТВН, вы вещи, которые подлежат доказыванию берете за аксиому. Но как я сказала ранее, только суд определит плачено за авто личными денюжками  мужа или все-таки из семейного бюджета. Но это уже работа адвокатов сторон.  Никто и не говорит, что это будет просто. Но направление, указанное участниками этой темы, считаю верным...
			 
			
		
			
				
				
Додано: 
04 квітня 2008, 19:17 
				 sindi
				новачОК В мене нещодавно була така ситуація, але в шлюбі придбані майнові права на квартиру, що будується. На мою думку, виходи в даному питанні терба з того, що сумісна власність - це майно, придбане за сумісні кошти. Зважаючи на факт купівлі авто частково за рахунок кредитних коштів, а частково за рахунок власних, тож і сумісна власність виникає в частині вже сплаченої суми за авто (в тому числі і кредиту). Тобто, мова може вестися лише про розподіл коштів, що вже сплачені. гадаю, найпривильнішим в такій ситуації: продаж автомобіля, погашення кредиту та розподіл коштів, що залишилися після погашення кредиту, між бувшим подружжям.     Щодо сплати кредиту лише чоловіком: не зважабчи на те, що дружина не працювала, але вона доглядала дитину, що і є її внеском у сумісну власність.    Інший бік питання - кредит. Не зважаючи на те, як вирішить суд, кредитор (банк) в будь-якому разі має право звернути стягнення на предмет застави - авто у разі невиконання зобовязання боржником - чоловіком. І що означає в такому разі визнання права власності дружини на автомобіль, який у будь-який день, у разі відмови чоловіка від сплати кредиту, можуть примусово продати? так само і навіщо чоловіку (якщо він справді бідний) сплачувати за чужу власність- що ж тоді вони поділи?! 
			 
			
		
			
				
				
Додано: 
26 квітня 2008, 14:43 
				 Клер.
				Якщо є спір, то в суд.