Форум "Юридичний Радник"

Только опытным! Купля-продажа корпоративных прав. Учредители физ.лица - покупатель Нерезидент физ.лицо. Особенности договора?

я пасс.

Да никаких... только может быть переводчик, но это не особенность договора

:)))))))))))))

Ухожу за половину виста

Don Vito Corleone, а че это Вы так сразу:-))))

тошо только...

[qoute]Особенности договора?[qoute] - никаких

данный вопрос не только для опытных как мне кажется. ничего особенного в этом договоре нет, нерезиденты имеют теже права и обязанности что и резеденты в особенности заключения договоров. Требуете его паспорт и нотариально заверенный перевод ну код конечно согласно нашего законодательства нерезеденты действуют на территории нашего государства с идент. кодом. если нерезидент незнает украинского языка можете еще заверить подлинность подписи переводчика под текстом договора.

Можливо краще продавати ЧАСТКУ у статутному фонді, оскільки корпоративні права дуже широке поняття і наприклад, продати право участі у загальних зборах товариства, дискусійне.

[B]право участі у загальних зборах товариства [/B]- хм... оригинально...это где такое продают?, подскажите адресок?!-)

Право на участь у загальних зборах -- це є складова частина Корпоративного права (крім нього на участь в товаристві, на прибуток, на статутний капітал і т. д.). Що тут незрозумілого!!!, коли продаєм корпоративні права то також продаємо і його складові.

ROMAN IVANOVUCH, да Вы - лучший!!!что исчо продадим?

Так це не я продаю а VVV2 продає корпоративні права, а я стверджую, що потрібно продавати частку у стат фонді.

да это я к продаже права на участие в общем собрании:)

чи потрібен розподільчий баланс для спадкування акцій

Всеукраїнська громадська організація є засновником ПП. Хочуть це ПП відступити Благодійній організаціїї. Реєстратор вимагає договір купівлі-продажу. Проблема в тому, що не має статутного капіталу. Що відчужувати?

корпоративные права ПП

[QUOTE]Всеукраїнська громадська організація є засновником ПП. Хочуть це ПП відступити Благодійній організаціїї. Реєстратор вимагає договір купівлі-продажу. Проблема в тому, що не має статутного капіталу. Що відчужувати?[/QUOTE]хм.. сначала б разобраться надо порядок создания ЧПшки общественной организации, т.к. они создаются для реализации целей и задач ОО... и в названии ЧПшки фигурирует название ОО..... поэтому порядок передачи прав собственника на ЧП в этом случае...

Були методитчні рекомендації якогось УЮ:ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО. ЯК ЗМІНИТИ ВЛАСНИКА Незважаючи на те, що Цивільний кодекс України прямо не передбачив серед видів юридичних осіб приватного підприємства, на цей час не можна вважати, що така юридична особа не має права на існування. Це твердження можна обґрунтувати наступним: ч. 1 ст. 83 Цивільного кодексу України встановлює, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та інших формах, встановлених Законом. Законом, який встановлює інші форми суб'єктів господарювання, можна вважати Господарський кодекс України. Саме ч. 1 ст. 63 цього Кодексу дане визначення підприємства, а ч. 1 ст. 113 визначає, які підприємства є приватними. До того ж, Господарський кодекс не передбачає порядку організації та діяльності такого роду підприємств, а містить відсилання до інших нормативних актів (ч. 2 ст. 113 ГКУ). На цей час відсутній закон, яким би регулювався порядок створення, діяльності, передачі права власності, передачі у спадщину приватного підприємства. Тому, відповідно, на практиці виникає багато проблем при оформленні такого роду документів. Пропоную спробувати поміркувати на тему заміни власника приватного підприємства та можливості знайти вихід з ситуації, що склалася.Цивільний кодекс України серед інших об'єктів цивільних прав називає підприємство як єдиний майновий комплекс, зазначаючи при цьому, що до складу підприємства входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 191 ЦКУ). Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю і відповідно може бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів як в цілому так і в окремій його частині. Оскільки підприємство – це нерухоме майно, то зовсім очевидно що на таке майно розповсюджуються вимоги ст. 182 Цивільного кодексу України стосовно необхідності державної реєстрації права власності. Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” регулює відношення реєстрації прав власності на нерухоме майно, але ж ч. 2 ст. 1 робить застереження: “Дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію прав на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти та інші об'єкти цивільних прав, на які іншими законами поширено правовий режим нерухомої речі, а також на державну реєстрацію підприємств як суб'єктів господарювання, на реєстрацію ділянок надр для добування корисних копалин.” В свою чергу дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців (ст. 3), а відповідно цим законом регулюються відносини щодо реєстрації підприємств з метою надання їм статусу суб'єкта (а не об'єкта) цивільних правовідносин, тому розглядати таку реєстрацію як реєстрацію права власності на підприємство було б, ймовірно, не зовсім правильним. Незважаючи на це, підприємство є об'єктом цивільних правовідносин, отже, має оборотоздатність (ст. 178 ЦКУ), тому відповідно може відчужуватися та передаватися у спадщину за волею власника. Згідно з приписами Цивільного кодексу України, договір відчуження підприємства підлягає нотаріальному посвідченню (ст. ст. 657, 719 та ін.), а відтак, відповідно без такого посвідчення він (договір) вважається неукладеним (ст. 640 ЦКУ). До того ж, у випадку купівлі-продажу також необхідна державна реєстрація договору. Деякі фахівці вважають, що предметом відчуження (спадкування) у цьому випадку може бути не власне підприємство, а майнові права засновника (власника) щодо нього. Але ж з такою точкою зору навряд чи можна погодитись, оскільки майнове право – це суб'єктивне право учасників майнових правовідносин, тобто відношень, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а також з тими матеріальними (майновими) вимогами, що виникають між учасниками цивільного обороту з приводу розподілу цього майна та обміну (товарами, послугами, роботами, цінними паперами, грошима та ін.). Майнові права поділяються на речові (право власності, право господарського відання, право оперативного управління) зобов'язальні (в т. ч. права на відшкодування шкоди та ін.) право інтелектуальної власності спадкові права. Таким чином, права засновника (власника) приватного підприємства є різновидом майнових прав, що безпосередньо пов'язані з майном і не можуть відчужуватися окремо, а тому відчуженню підлягає у цьому випадку не майнове право, а безпосередньо майно, тобто підприємство. Визначившись з предметом правочину щодо відчуження, слід перейти саме до процедури нотаріального посвідчення таких договорів. Як відомо, ні Закон України “Про нотаріат”, ні Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не встановлюють порядку посвідчення нотаріусами договорів відчуження підприємства. Порядок нотаріального посвідчення такого роду правочинів обмежується в цих нормативних документах порядком посвідчення договорів щодо нерухомості взагалі. Які саме документи повинен вимагати нотаріус для вчинення такої нотаріальної дії, а також що саме слід перевірити та на що звернути увагу. Оскільки, згідно зі ст. 191 Цивільного кодексу України, підприємство як єдиний майновий комплекс визнане нерухомістю, то, відповідно, при нотаріальному посвідчені правочину щодо відчуження такого об'єкту слід керуватися ст. 55 Закону України “Про нотаріат” та п.п. 38, 39, 41-43, 61 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. У разі, коли підприємство знаходиться у спільній частковій власності та відчужується частка одного із співвласників, також слід керуватися розділом 2 вказаної Інструкції. Таким чином, нотаріальне посвідчення договору відчуження підприємства має відбуватися за місцезнаходженням цього підприємства або за місцезнаходженням однієї з сторін правочину. Відомості щодо місця знаходження підприємства нотаріус може встановити зі свідоцтва про реєстрацію, виданого відповідним органом про реєстрацію юридичної особи. В якості документа, що підтверджує право власності відчужувача на таке майно може бути прийнятий статут підприємства та витяг з Єдиного державного реєстру, що видається в порядку ст. 20 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. У такому витягу може міститися інформація про повну назву підприємства, його місцезнаходження, данні щодо власника (власників) підприємства та інша інформація, що може бути необхідна нотаріусові при посвідченні договору. Ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” застережує, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Таким чином дані, що містяться у вищевказаному витягу, разом зі статутом можуть бути прийняти нотаріусом в якості документів, що підтверджують право власності відчужувача та факту реєстрації підприємства. Згідно з п. 29 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року N 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Тому, відповідно, витребовувати згоду іншого з подружжя відчужувача на укладання такого правочину не обов'язково. Якщо відчужувачеві належить лише частка у праві власності на підприємство, то продати таку частку він може тільки за умови виконання вимог ст. 362 Цивільного кодексу України. При відчуженні такого об'єкту цивільних прав, як підприємство, слід також перевірити відсутність заборон та/або арештів на це майно. Незважаючи на те, що реєстр обтяжень не містить такого об'єкту, як підприємство, відсутність обтяжень можна перевірити на всі типи майна відчужувача. Також перевіряється відсутність податкової застави на майно відчужувача та набувача за реєстром обтяжень рухомого майна. Посвідчуючи договір купівлі-продажу підприємства, у разі коли відчужувачем є фізична особа, нотаріусові необхідно пам'ятати, що дохід, отриманий відчужувачем від продажу нерухомості, підлягає оподаткуванню у відповідності до ст. 11 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, а не п. 9.6 ст. 9 цього ж Закону, оскільки п. 9.6.7 ст. 9 встановлено, що “під терміном "інвестиційний актив" розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу”. Таким чином, дохід, одержаний платником податку від продажу протягом звітного податкового року об'єкта нерухомості, іншого за зазначене у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 статті 11, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону. В такому випадку нотаріус виступає податковим агентом та зобов'язаний надіслати інформацію про договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу. Отже, для нотаріального посвідчення такого договору слід також вимагати документ про оціночну вартість даного нерухомого майна, розраховану органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства. Доцільно також витребувати від відчужувача баланс підприємства за формою 1, інвентаризаційний опис та аудиторський висновок. Аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні (Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 N 3125-XII). Аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності (Аудиторська палата, Рекомендації щодо порядку підбору та призначення акціонерним товариством аудиторів фінансової звітності від 30.10.2003 N 128). Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (Мінфін, Наказ "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку" від 31.03.1999 N 87). Таким чином, начебто вищевказаних документів буде достатньо для підтвердження права власності на такий об'єкт цивільних прав як підприємство. Але на практиці залишається дискусійним питання щодо необхідності витребування при нотаріальному посвідчені договору відчуження правовстановлювальних та інших документів у разі, якщо у складі підприємства є будівлі (споруди) та інше майно, право власності на яке підлягає реєстрації (автотранспорт, цінні папери, корпоративні права та ін.). Але ж належність такого майна підприємству буде підтверджуватися балансом та іншими вищевказаними документами, титульний власник майна після відчуження не змінюється (таке майно значиться за підприємством, а не за власником підприємства), тому, на вважаємо, витребовування даних документів не має сенсу. Також постає питання щодо необхідності попередження кредиторів підприємства стосовно наступного відчуження. Наприклад, Цивільний кодекс Російської Федерації вимагає вчинення такої дії у разі продажу підприємства (ст. 562). Але ж цивільне законодавство України не зобов'язує продавця вчинити подібні дії, тому, вважаємо, що це право слід залишити на розсуд сторін, але ж про наявність кредиторів обов'язково повинно бути зазначено в тексті договору відчуження. Аналогічні дії слід вчиняти нотаріусові і у разі видачі свідоцтва про право на спадщину на підприємство у випадку смерті власника. Тобто, предметом права на спадщину виступає саме підприємство, а не його майно або майнове право на підприємство.

Дякую, я це читала. Мене смущає ось це [QUOTE]они создаются для реализации целей и задач ОО... и в названии ЧПшки фигурирует название ОО..... [/QUOTE] Тому я думаю, що не можуть вони продавати.