Форум "Юридичний Радник"

Звернулись за внесенням змін у статут і посвідченнім підписів на протоколі(в звязку зі зміною місцярозташування і заміною учасника ТОВ). Ніколи цього не робила, тому прошу допомогти. 1 учасник (фіз. особа) продає ТОВ іншій фіз. особі. Майновий внесок до статутного капіталу 51,5% суми статутного капіталу майном. Чи достатньо мені перевірити установчі документи, повноваження учасника і посвідчити справжність підписів на протоколі загальних зборів учасників ТОВ і підпису на статуті нового учасника? Якщо можна зразок такого протоколу. Чи потрібно в Статуті перелічувати передане майно, якщо є акт прийому-передачі.Договору або заяви учасника про вихід і передачу частки не потрібно?

Так протокол і договір ? Протокол складають самі, договір - Ваш.

Для підпису на статуті Вам нічого не потрібно додатково вимагати: переглядаєте 2 статути, паспорт та ідентифікаційний № учасника, більше нічого.А щодо протоколу, то наша управа вважає, що Ви маєте бути присутні на засіданні і тоді можете засвідчувати підписи голови і секретаря зборів. Протокол звичаний з зазначенням порядку денного та голосуванням по цих питаннях.

а почему ТОВ само не заверит протокол своей печатью? Если продается 100% уставного капитала, то оформляется договор о продаже доли в уставном капитале и новая редакция устава.заверенная нотариусом, протокол заверяет само ТОВ, т.к. печать у них уже есть. Если продается не 100%, а меньше, то тоже договор+изм. в устав с нотар.завер.подписями (но я заверяю новую редакцию, а не изменения в устав)+протокол, заверенный самим ТОВ. Не забудьте в данном случае проверить право преимущ.покупки соучредителя. На протоколе заверяю подпись при создании ТОВ с [qoute]нуля[qoute] и при заверении подписей на уставе создающегося с[qoute]нуля[qoute] ТОВ.

на протоколах подписи вообще не заверяем

що ж мені робити? Дуже мало часу, а люди чекають.... Невже без договору купівлі-продажу корпортаивних прав не обійтись? А якщо засвідчити підпис на Статуті і все, згідно з протколом про вихід зі складу ТОВ учасника (якщо він один) і про передачу частки у статутному капіталі, то чи буде це правильним?

Ви можете зробити ім заяви про вихід та відступлення частки, а договір про перехід корпоративних прав вони роблять між собою без нотаріального посвідчення, той хто відступає частку відповідно продавець, а той хто приймає відповідно покупець. Для засвідчення справжності підписі: паспорт+код ну і дивитесь статут

Ни в коем случае не заверяйте подписи на протоколе, протокол подписывается и заверяется печатью предприятия. Заверяются только подписи на уставе. Насчёт выхода из состава учредителей, то обязательно нотариально удостоверенное заявление о выходе из состава учредителей с уведомлением о принятии решения о передаче свой части в уставном фонде либо стороннему лицу, либо другому конкретному учредителю, либо о том, что оставляет предприятию и претензий не имеет. После этого оформляется договор купли-продажи части в уставном капитале. Если передаёт свою часть, то без договора не обойтись, заявлением это сделать нельзя.

Заявление, предупреждение об уступке, сверить с прежним уставом (как производится уступка, у кого преимущества, сроки предупреждения, и т.д.), ДКП, новая редакция, Протокол (если все придут можно заверить) но у них должна уже быть своя печать, тогда копия с него Подпись 200-300 грн. Могут быть скрытые моменты (супруги, налоги и т.п.)

Робите для них заяву про ... радите ім самостійно між собою укласти договір к-п. корпор. прав.Засвідчуєте справжність підпису на статуті. На протоколі ні.

Уважаемые! Будьте любезны, еще раз ознакомьтесь со ст.ст. 147, 148 Гражданского кодекса. Нельзя в заявлении указывать и выход, и уступку, это, как говорят у Вас в Одессе, две большие разницы.

Протокол без участі нотаріуса роблять в 2-х екз., один собі, другий реєстратору (передбачено ст.29 ЗУ [qoute]Про державну реєстрацію юр.осіб...[qoute] .

Саутенко НаталяПриватний нотаріус Харківського міського нотаріального округуХарківВихід з ТОВ та відступлення частки в його статутному фонді Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р. № 1576-XII (далі – Закон про ГТ) встановлює дві підстави для добровільного припинення участі в товаристві з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ). Цими підставами є добровільний вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю (ст. 54 Закону про ГТ) та відступлення всієї належної частки в статутному фонді товариства (ст. 53 Закону про ГТ). Зупинимось докладніше на кожній з цих підстав. ВИХІД З ТОВАРИСТВА Одним із передбачених законом прав учасника товариства з обмеженою відповідальністю є право виходу з товариства. Порядок реалізації цього права законодавець не встановлює. Дані нюанси можуть визначати установчі документи самого товариства. Але не викликає сумнівів те, що реалізувати своє право учасник може в будь-який час, причому на учасника не покладено обов’язок заздалегідь попереджати про це товариство. Рішення про вихід з товариства учасник подає в письмовій формі у вигляді заяви, справжність підпису на якій згідно з Положенням про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740, має засвідчуватися нотаріально. Виходячи з цього, заява до загальних зборів товариства може (а можливо й повинна) мати такий зміст: “Доводжу до вашого відома про мій вихід з товариства” або “Цією заявою повідомляю про мій вихід з товариства”. В такій заяві також можуть фіксуватися побажання учасника щодо розрахунків з ним виходячи з положень закону. Проте законодавець у ст. 54 Закону про ГТ чітко встановив строки виплати учаснику ТОВ, що вибув, та можливі варіанти виплат. Так, при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, й у строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди. Хотілося б звернути увагу на те, що вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі, а вкладом згідно зі ст. 13 Закону про ГТ можуть бути: “...будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі у іноземній валюті”, які оцінені товариством і складають частку учасника та засновника в статутному фонді. Тому йдеться про майно, яке учасник передав товариству при його створенні, та, якщо на час виходу це майно залишилось у власності товариства, за згодою останнього воно може бути повернуто учаснику, що вибув, у натуральній формі. Можливість правомірної передачі учаснику, що вибув, будь-якого майна (в тому числі нерухомості), що товариство набуло в результаті господарської діяльності, як його вкладу, викликає сумнів. Щодо моменту виходу учасника з товариства, тобто припинення корпоративних відносин з товариством, існує декілька точок зору. Так, це може бути: рішення учасника вийти з товариства (час підписання заяви) подання заяви товариству розгляд заяви вищим органом управління товариством внесення відповідних змін до установчих документів реєстрація змін у порядку, встановленому законодавством. Так, навіть належним чином оформлене рішення учасника деякий час після його прийняття може бути не доведеним до відома товариства. А внесення змін до установчих документів, пов’язаних зі зміною складу учасників, та їх реєстрацію у відповідних органах мають проводити ті учасники, які залишилися. Ці питання навряд чи стосуються того учасника, який вибув, оскільки він у подальшому не братиме участь в управлінні справами товариства. Тому, мабуть, найбільш прийнятною є точка зору спеціалістів, які вважають моментом виходу учасника день подачі заяви. В цьому випадку не порушуються принципи однобічності, добровільності, безумовності. Виплата частки проводиться після затвердження звіту про результати діяльності ТОВ за календарний рік, в якому вийшов учасник, у строк до 12 місяців з дня виходу. Однак можливі й певні труднощі. Припустимо, що учасник подав заяву, наприклад, у січні 2002 р. Згідно з Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 р. № 2181-III річний звіт складається протягом 60 днів після закінчення року. Так, звіт за 2002 р. товариство складатиме до 1 березня 2003 р., а виплата має бути проведена учаснику до 10 січня 2003 р., коли звіт за результатами року ще не затверджений. У такій ситуації неможливо виконати вимоги закону щодо 12-ти місячного строку розрахунку з моменту виходу. ВІДСТУПЛЕННЯ ЧАСТКИ Ще однією з підстав для припинення відносин учасника з іншими учасниками й самим товариством є відступлення частки в статутному фонді товариства. Поняття “відступлення частки” з юридичної точки зору означає передачу корпоративного права або сукупності своїх прав та обов’язків, що витікають із участі в товаристві. Згідно зі ст. 53 Закону про ГТ учасник може відступити свою частку в статутному фонді товариства як у повному обсязі, так і частково. Юридично “відступлення частки” полягає в передачі учасником ТОВ частки будь-яким чином, не забороненим законом. З цього приводу існує декілька точок зору. Прихильники однієї стверджують, що таке відчуження може здійснюватися способами, передбаченими Цивільним кодексом УРСР від 18 липня 1963 р. № 1540-VI (далі – ЦК), такими як купівля-продаж, міна та дарування. Інші припускають, що “відступлення” – це угода, пов’язана з передачею частки в статутному фонді товариства, укладення якої можливе на підставі ст. 4 ЦК, де встановлено, що “цивільні права та обов’язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але які не протирічать йому…”. В цьому випадку предмет договору можна сформулювати так: “Учасник ... передав, а учасник ... прийняв частку в статутному фонді товариства. Відступлення частки відбулося оплатно ...” або “Відступлення частки відбулося безплатно”. Договору про відчуження частки можуть бути притаманні умови договору купівлі-продажу, міни, дарування, але сторонами за цією угодою не будуть продавець, покупець, дарувальник та обдарований. Ними виступатимуть відчужувач частки та її набувач. Відзначимо, що “вихід учасника” докорінно відрізняється від “відступлення частки в статутному фонді” тим, що в першому випадку відносини складаються між учасником, який вибуває, і товариством (обов’язок товариства провести виплати відповідно до чинного законодавства), а при відступленні частки – між учасником, який відступає свою частку або її частину, та іншими учасниками або третіми особами. Необхідно звернути увагу нотаріусів на те, що законодавець у ст. 53 Закону про ГТ дозволяє заборонити в установчих документах відступлення частки в статутному фонді третім особам. І лише внесення відповідних змін до установчих документів надасть учаснику можливість скористатися цим правом. При цьому слід враховувати, що на момент передачі частки третім особам учасник має повністю внести свій вклад. При передачі частки одному чи декільком учасникам цього самого товариства аналогічної вказівки закон не містить. Товариство може придбати частка учасника ТОВ після повного внесення вкладу. У цьому випадку воно зобов’язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року. Сторонами за цією угодою є учасник-відчужувач і саме товариство-набувач в особі органу управління. Пункт “б” ст. 59 Закону про ГТ передбачає, що вирішення питання про придбання товариством частки учасника належить до компетенції зборів учасників ТОВ, у зв’язку з чим постає питання про внесення змін до установчих документів. Чи має керівник юридичної особи підписувати такі зміни до установчих документів? Прибічники точку зору про те, що сама юридична особа бере участь у підписанні додаткової угоди, аргументують свою позицію тим, що згідно з вимогами закону товариство протягом року має розпорядитися цією часткою. А до передачі частки учасникам або іншим особам вона залишатиметься за товариством, хоч воно й не матиме прав учасника. Розподіл прибутку, голосування та визначення кворуму у вищому органі здійснюватиметься без обліку частки, набутої товариством. Прихильники іншої точки зору стверджують, що установчі документи мають підписувати тільки учасники товариства, а саме товариство не є учасником, тому достатньо буде лише зафіксувати факт набуття частки самим товариством. Законодавець закріпив правило, згідно з яким учасники товариства користуються першорядним правом набуття частки (її частини) учасника, що її відступив, пропорційно їхнім долям у статутному фонді товариства або в іншому узгодженому між ними розмірі. Прихильники точки зору, згідно з якою “відступлення” здійснюється шляхом продажу, міни чи дарування, стверджують, що при даруванні або міні частки право першорядного набуття не виникає, а при купівлі-продажу слід застосовувати норми ст. 114 ЦК. Цивільний кодекс Української РСРвід 18 липня 1963 р. Стаття 114. Право привілеєвої купівлі частки в спільній власності При продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів. Продавець частки в спільній власності зобов’язаний повідомити в письмовій формі решту учасників спільної часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її. Якщо решта учасників спільної часткової власності відмовиться від здійснення права привілеєвої купівлі або не здійснить цього права щодо будинків протягом одного місяця, а щодо іншого майна протягом десяти днів з дня одержання повідомлення, продавець вправі продати свою частку будь-якій особі. Якщо кілька учасників спільної часткової власності виявили бажання придбати частку в спільній власності, право вибору покупця надається продавцю. При продажу частки з порушенням права привілеєвої купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про перевід на нього прав і обов’язків покупця. (Зі змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 жовтня 1973 р. № 2135-VIII) Фахівці, які наполягають на тому, що “відступлення” частки в статутному фонді є самостійним договором, стверджують, що першочергове право набуття поширюється на всі випадки передачі (оплатної чи безоплатної), тому проведення аналогій тут не зовсім доцільно. Тобто умови й спосіб “відступлення” мають бути доведені до відома всіх учасників, і в тому випадку, коли вони не забажають скористатися своїм привілеєм, ця частка або частина частки може бути передана іншим особам. Хотілося б також звернути увагу на той факт, що учасник може відступити свою частку зі згоди всіх учасників. Не завжди факт згоди на відступлення частки можна підтвердити прийняттям рішення на загальних зборах. Так, збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють більш ніж 60% голосів. Інші ж учасники, які не були присутні на зборах, своєї згоди в зв’язку з цим не висловлюють. На нашу думку, було б більш вірно отримати згоду всіх учасників товариства у вигляді їхніх заяв. У виключних випадках учасник може передати заяву про намір відступити свою частину відповідно до ст. 84 Закону України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII і за відсутності заперечень з боку інших учасників вважати, що таким чином отримано згоду (мовчазну). Закон України “Про нотаріат”від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII Стаття 84. Передача заяв громадян, підприємств, установ та організацій Нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передачу заяви. Безумовно, в разі відступлення всієї належної частки учасником, що призведе до припинення його участі в товаристві, додатково заявляти про вихід не потрібно, оскільки вихід і відступлення є різними підставами для припинення участі в товаристві. Слід мати на увазі, що добровільний вихід учасника з товариства й відступлення частки у статутному фонді передбачає внесення змін до установчих документів товариства та їх подальшої реєстрації. ФОРМА УГОДИ ПРО ВІДСТУПЛЕННЯ ЧАСТКИ Угоди про відступлення частки на суму, що перевищує 100 грн., мають укладатись у письмовій формі. Якщо сторони бажають укласти договір дарування частки на суму більш ніж 500 грн., він має бути нотаріально посвідчений. Істотними умовами договорів про відступлення частки в статутному фонді є: сторони за договором повне найменування товариства, його місцезнаходження, ідентифікаційний код, ким і коли товариство зареєстроване розмір частки у відсотковому розмірі предмет договору спосіб відступлення – оплатний чи безоплатний сума договору та інші зобов’язання за бажанням сторін. Розглянуті питання виходу учасника з ТОВ і відступлення ним частки допоможуть у певній ситуації правильно розробити й оформити відповідні документи.

это статья старая, но мысли умные там есть

ст.ст. 147, 148 Гражданского кодекса - Заявление о выходе и о НАМЕРЕНИИ уступить. ст. 147 уступка не обязательно связана с выходом.

Вот, нашла то, что искала:Щодо створення єдиної нотаріальної практики при застосуванні нотаріусами положень Закону України [qoute]Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців[qoute]По состоянию на 27 марта 2007 года - На главную страницу - МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИЛ И С Т07.10.2004 N 31-32/1761Начальнику Головногоуправління юстиціїМіністерства юстиціїв Автономній РеспубліціКрим, начальникам обласних,Київськогота Севастопольськогоміських управлінь юстиціїЗ метою створення єдиної нотаріальної практики при застосуванні нотаріусами положень Закону України [qoute]Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців[qoute]( 755-15 ) Міністерством юстиції України повідомляється наступне.Відповідно до статті 87 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановленийінший порядок їх затвердження.Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.1 липня 2004 року набрав чинності Закон України [qoute]Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців[qoute] ( 755-15 ) (далі - Закон). Вказаним Законом регулюються відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а такожфізичних осіб - підприємців і, поряд з іншим, встановлюються вимоги по оформленню документів, що подаються для здійснення такої реєстрації.Згідно частин другої та п'ятої статті 8 Закону ( 755-15 ),реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці [B]повинен бути нотаріально засвідчений.[/B]Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками). [B]Справжність підписів засновників (учасників) на установчих документах повинна бутизасвідчена нотаріально.[/B]Нотаріальне засвідчення справжності підписів передбачено зазначеним Законом ( 755-15 ) і у разі проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.У цьому випадку [B]нотаріусами засвідчується справжність підписів голови ліквідаційної комісії [/B]або уповноваженої ним особи на ліквідаційному балансі (стаття 36 Закону).Засвідчення справжності підписів на реєстраційних картках, ліквідаційних балансах, розподільчих балансах та установчих документах здійснюється нотаріусами без використання спеціальних бланків документів.[B]Порядок засвідчення нотаріусами справжності підпису на документах [/B]встановлений розділом 28 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5 ( z0283-04 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за N 283/8882.[B]Усі документи, справжність підписів на яких засвідчується нотаріально, повинні бути підписані у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутностінотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним (абзац перший пункту 16 згаданої Інструкції ( z0283[/B]-04 ).У разі проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи реєстратору, серед іншого, подається [B]нотаріально засвідчена копія рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затвердженозміни до установчих документів.[/B]Відповідно до статті 24 Закону ( 755-15 ), у разі державної реєстрації селянського (фермерського) господарства крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, [B]або нотаріально засвідчена копія договору про право користування землею засновником,[/B] зокрема, на умовах оренди.[U]У разі внесення змін до установчих документів[/U], які пов'язані [B]зі зміною складу засновників [/B](учасників), реєстратору подається [B]нотаріально засвідчена копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копіязаяви фізичної особи про вихід зі складу засновників, або нотаріально засвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.[/B]При внесенні змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи - засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім документів, які передбачені частиною першою статті 29 Закону ( 755-15 ), [B]додатково подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи[/B]або відповідна довідка органу реєстрації актів громадянського стану чи судове рішення про оголошення громадянина померлим.Для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу, засновники (учасники) або уповноважені ними орган чи особа крім документів, які передбачені частинами першою - сьомою статті 24 Закону ( 755-15 ), повинні додатковоподати [B]нотаріально засвідчену копію розподільчого балансу (стаття 32 Закону).[/B]Згідно зі статтею 34 Закону ( 755-15 ), для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи засновники (учасники) юридичної особи абоуповноважені ними орган чи особа повинні подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору,ьсеред іншого, [B]нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про це.[/B]Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення державному реєстратору, поряд з іншими документами, подаються:- якщо припинення юридичної особи здійснюється в результатізлиття, приєднання або перетворення - [B]нотаріально засвідчену копіюпередавального акта[/B]- якщо припинення здійснюється в результаті поділу -[B]нотаріально засвідчену копію розподільчого балансу (стаття 37Закону ( 755-15 ).[/B]Слід наголосити, що згідно вимог статті 37 Закону ( 755-15 ), передавальний акт або розподільчий баланс повинен бути затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи.[B]Підписи на передавальному акті або розподільчому балансі повинні бути нотаріально засвідчені.[/B]Для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа подає реєстратору відповідну [B]заяву, справжність підпису на якій повинна бути засвідчена нотаріально[/B](стаття 47 Закону ( 755-15 ).[U]Отже, засвідчення нотаріусами вірності копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників, заяви про передання права засновника (учасника) іншій особі, заяви про припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності, а такожзасвідчення вірності копій передавального акту або розподільчого балансу здійснюється з дотриманням вимог частини другої статті 75 Закону України [qoute]Про нотаріат[qoute] ( 3425-12 ) та пункту 255 вищезазначеної Інструкції ( z0283-04 ), а саме, коли справжність підписів на цих документах буде засвідчена нотаріусом.[/U]Засвідчення справжності підписів на [B][U]протоколах зборів засновників (учасників) юридичної особи вказаним Законом ( 755-15 ) не передбачено[/U][/B]. Протоколи зборів засновників(учасників) юридичної особи не є документами, які видані фізичними особами, а тому засвідчення вірності їх копій не потребує попереднього засвідчення справжності підписів на них. [B][U]Протоколи зборів засновників (учасників) юридичної особи повинні бутискраплені печаткою юридичної особи.[/U][/B]Директор Департаментуу справах цивільногостану громадянта нотаріату Л.М.Павлова

Знову виникло питання, вже по заяві: якщо внесено 51,5 % суми статутного капіталу(одноособовим учасником і рік ще не пройшов), то і в заяві вказуємо, що відступлення частки в статутному капіталі 51,5 % чи 100% адже продається ТОВ.

[QUOTE]Засвідчення справжності підписів на протоколах зборів засновників (учасників) юридичної особи вказаним Законом ( 755-15 ) не передбачено. Протоколи зборів засновників(учасників) юридичної особи не є документами, які видані фізичними особами, а тому засвідчення вірності їх копій не потребує попереднього засвідчення справжності підписів на них. Протоколи зборів засновників (учасників) юридичної особи повинні бутискраплені печаткою юридичної особи.[/QUOTE]Как по мне, то слова [qoute]законом не передбачено[qoute] не означают, [qoute]запрещено[qoute]. Т.е. на каком основании вы можете отказать человеку в данном действии, только руководствуясь мнением ОБС?

mary, дались Вам эти подписи на протоколе. Зачем делать нотдействие заранее ни кому не нужное, тем более нотариусу. Для госрегистрации юрлица не нужно на протоколе заверять подписи учредителей, а только на уставе в двух экземплярах.(ч.1 ст.24) написано [QUOTE]примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення засновників про створення[/QUOTE]. При внесении изменений в учредительные документы также нужно предоставить госрегистратору [QUOTE]примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення засновників про внесення змін до установчих документів[/QUOTE] (ч.1 ст. 29) Закону ( 755-15 )dordy, относительно[QUOTE]Знову виникло питання, вже по заяві: якщо внесено 51,5 % суми статутного капіталу(одноособовим учасником і рік ще не пройшов), [/QUOTE] как Вы можете проверить внесли это имущество в уставный капитал или нет. Ограничений по выходу участников(учредителей) из состава до окончания формирования уставного капитала или в течении 1 года от создания в законодательстве вы не найдёте. Внимательно прочитайте протокол, очень часто в протоколе пишут выход из состава участников, а заява у нотариуса пишется об уступке доли или наоборот. Договор о кп корпоративных прав в ТОВ на практике не встречала(клиентам это накладнее чем заява об уступке доли). ст. 29 ч.3. [QUOTE]У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, ... [U][B]або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія [U]документа [/U] про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства,[/B][/U]або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.[/QUOTE] Так вот документ о переходе или передаче доли многие юристы трактуют как заява в том числе не обязательно договор купли продажи корпоративных прав.

А давайте недвижимость заявами передавать!!! Чем она лучше, ну или хуже, доли в уставном капитале - тоже ведь имущество!!! :-)))

Вопрос не в передаче недвижимого имущества, правда? А формирование уставного фонда по истечении 1 года с госрегистрации относится к компетенции налоговой. Кто-нибудь знает случаи такой проверки???

Ни одним законом и нормативно-правовым актом не предусмотрено ни понятие, ни форма [qoute]уступки доли в уставном капитале[qoute]!!! Поэтому, если я и делала заявления, то только о выходе из состава участников, но никаких намеков о том, что эта доля отправляется [qoute]по воздуху[qoute] этим самым заявлением к Иванову, не писала!!! А еще как-то писала в заявлении о намерении продать свою долю (ну как предупреждение всех оставшихся участников) или о том, что вопрос с долей будет решаться на общем собрании.

Полностью соглсна с trew. Читаешь и удивляешься, как могут юристы заявлением передавать долю в уставном капитале? Выход участника -это выход, при котором он свою долю забирает и всё ему пропорционально этой доле принадлежащее имущество, прибыль и т.д. А уступка-это дарение. продажа. мена, т.е. отчуждение. Никаких подписей на протоколе, договор и заверяем подпись на Уставе.Нотарыус, что на собрании усасников пртисутствует?

договор ведь можно нотариально не удостоверять

Підскажіть, чи правильно я зрозумів законодавство і тези учасників діалогу.Є ТОВ з двома засновниками, для зміни складу засновників буде достатньо: щоб до складу засновників увійщов ЗАСНОВНИК 3, після внесення змін до установчих документів, ЗАСНОВНИК 1 і ЗАСНОВНИК 2 подають заяви про ВИХІД із товариства і все???