Сторінка 1 з 1

ПовідомленняДодано: 01 липня 2009, 15:53
nion
У меня офис в жилом помещении, знаю эта тема обсуждалась не раз, но по поиску найти не могу, помню читала, кто-то из коллег вывешивал письмо мИНИСТЕРСТВА ЖИЛИЩНО - КОМУННАЛЬНОГО хозяйства ( если не ошибаюсь), что нотариусы и адвокаты могут не переводить жилые помещения в нежилые, для осуществлении своей деятельности..Газовики задолбали ( письмо енергонадзора есть)ОЧЕНЬ ПРОШУ ПОМОЧЬ

ПовідомленняДодано: 01 липня 2009, 15:55
Олена
nion, на жаль листа не маю. Але коли мене довбали газовики, просто відправила їх до суду (правда у мене квартира).

ПовідомленняДодано: 01 липня 2009, 17:05
В шоке!
Тарифи на газ для нотаріуса. Лист Нац.комісії регулювання електроенергетики України від 14.02.2005 р. № 05-39-14/704 (МЕН, 2006, № 6, с.23)можно найти в Лиге. Если нет, скину текст

ПовідомленняДодано: 01 липня 2009, 18:07
nion
Спасибо всем за ответ, но это у меня все есть. На форуме когда-то обсуждалась эта тема и кто-то и Решение Верховного суда вывешивал.

ПовідомленняДодано: 01 липня 2009, 18:29
ТТК.
У мене на розгляді претензія тепловиків,я дуже прошу по цьому питанню скиньте все,що нас касаєтьс , це тарифи по всім комунальним послугам, вихід із жилого та інше.Дуже прошу?

ПовідомленняДодано: 01 липня 2009, 18:36
Marysia.
" ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ РЕГУЛЯТОРНОЙ ПОЛИТИКИ И ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА ПИСЬМО от 31.07.2007 г. N 5620 Государственный комитет Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства рассмотрел Ваше письмо <...> и сообщает следующее. В соответствии с частями 1, 2, 5 статьи 4 Закона Украины [qoute]О собственности[qoute] собственник по своему усмотрению владеет, пользуется и распоряжается принадлежащим ему имуществом. Собственник имеет право совершать в отношении своего имущества любые действия, не противоречащие закону. Он может использовать имущество для осуществления хозяйственной и другой не запрещенной законом деятельности. На сегодняшний день действующим остается еще Жилищный кодекс УССР, согласно статье 6 которого жилые дома и жилые помещения предназначаются для постоянного проживания граждан, а также для использования в установленном порядке в качестве служебных жилых помещений и общежитий. Предоставление помещений в жилых домах для нужд промышленного характера запрещается. Статья 10 данного Кодекса устанавливает, что граждане обязаны бережно относиться к дому, в котором они проживают, использовать жилое помещение в соответствии с его назначением, соблюдать правила пользования жилыми помещениями, экономно расходовать воду, газ, электрическую и тепловую энергию. Жилые дома и жилые помещения не могут использоваться гражданами в ущерб интересам общества. В соответствии с пунктом 3 Правил пользования помещениями жилых домов, утвержденных постановлением Кабинета Министров Украины от 8 октября 1992 года N 572 (в редакции постановления Кабинета Министров Украины от 24 января 2006 года N 45), использовать жилые помещения для проведения хозяйственной деятельности промышленного характера запрещено. Таким образом, по мнению Госкомпредпринимательства Украины, граждане, которые используют жилое помещение в соответствии с его назначением (проживают в нем), соблюдают правила пользования жилыми помещениями (не используют жилые помещения для осуществления хозяйственной деятельности промышленного характера), не наносят ущерб окружающей среде, не нарушают права и охраняемые законом интересы граждан, юридических лиц и государства, - могут использовать жилое помещение для осуществления предпринимательской и другой деятельности. Заместитель Председателя Г. Билоус Напечатано:[qoute]Бухгалтер[qoute], N 39, октябрь, 2007 г. © Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2008© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 - 2008 "

ПовідомленняДодано: 01 липня 2009, 18:47
Marysia.
"Галина ГРИЦЕНКО,юрисконсульт Центру аналітичних дослідженьз питань права та безпеки «ЮКОН», м. ХарківТАРИФИ НА ГАЗ ДЛЯ НОТАРІУСА Сайт: WWW.YURRADNIK.COM.UA:Жанна 20.02.2006 Уважаемые коллеги!Известно ли Вам про письмо НКРЭ от 14.02.2005 года за № 05-39-14/704, которым нас, частных нотариусов, заставляют оплачивать за газ, цитирую «у разі використання природного газу споживачем не на комунально-побутові потреби оплата за спожитий газ повинна здійснюватись виходячи із відповідного рівня ціни.» Т. е., исходя из этого, мы, нотариусы, не используем газ для коммунально-бытовых потребностей, а «як суб’єкти господарської діяльності». У нас прокатилась волна проверок и составленных актов, которым обязывают перезаключить договоры. И наши объяснения разбиваются о глухую стену некомпетентных и непрофессиональных чиновников. Может у коллег есть судебные прецеденты? Буду рада диалогу.НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИЛ И С Т14.02.2005 № 05-39-14/704ВАТ «Дніпрогаз»Щодо надання роз’ясненьНаціональна комісія регулювання електроенергетики України в межах компетенції розглянула лист ВАТ «Дніпрогаз» від 7 лютого 2005 року № 0466/7/5-4 щодо ціни на газ природний, що споживається приватними нотаріусами, і повідомляє.Відповідно до пункту 14 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», плата за використання газу власниками квартир (будинків) наймачами, орендарями вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами.Згідно з повноваженнями, наданими НКРЕ постановами Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та від 27 грудня 2001 року № 1729 «Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом», Комісія затверджує роздрібні ціни на газ природний, що використовується населенням на комунально-побутові потреби, та граничні рівні цін, що використовується суб’єктами господарської діяльності.Таким чином, за спожитий природний газ, що використовується населенням виключно для задоволення комунально-побутових потреб, оплата здійснюється за цінами, встановленими постановою НКРЕ «Про роздрібні ціни на газ природний, що використовується населенням на комунально-побутові потреби» № 310 від 10 березня 1999 року.До комунально-побутових потреб населення належать використання природного газу газовими приладами та пристроями на опалення (газові котли, конвектори та опалювально-варильні печі), підігрів води та приготування їжі (газові водонагрівачі та газові плити), що забезпечує належний рівень проживання громадянина у житловому приміщенні та ведення домашнього господарства у підсобних приміщеннях.Оплата природного газу, спожитого на будь-які інші потреби споживачів, здійснюється виходячи із граничного рівня ціни встановленого для відповідних категорій споживачів: бюджетні організації та установи промислові споживачі підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб’єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні.Наявність прибутку від здійснення своєї діяльності (господарської, підприємницької, професійної тощо) споживачем не є визначальним фактором для застосування ціни на природний газ.Таким чином, в незалежності від відношення до тієї чи іншої галузі економіки, сфери діяльності та місця провадження діяльності, у разі використання природного газу споживачем не на комунально-побутові потреби оплата за спожитий природний газ повинна здійснюватись виходячи із відповідного граничного рівня ціни.Член Комісії Ю. АндрійчукЗважаючи на те, що Національна комісія регулювання електроенергетики (надалі – НКРЕ) не вперше наводить подібні міркування стосовно того, за яким тарифом приватні нотаріуси мають сплачувати за користування природним газом та електроенергією, слід більш детально визначитись із: 1) законодавчою обґрунтованістю цих міркувань та 2) їх юридичною силою.Відповісти на друге питання значно легше, тому почнемо з нього. НКРЕ України була утворена за Указом Президента України «Про Національну комісію з питань регулювання електроенергетики» № 738 від 08.12.1994 р. Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України» НКРЕ України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підконтрольним і підзвітним Президентові України. Вона здійснює свої повноваження безпосередньо та через підпорядковані їй територіальні органи. Згідно з п. 8 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 р. «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» НКРЕ регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює: #8722 граничний рівень оптових цін підприємств на газ природний, що використовується для потреб населення та бюджетних організацій#8722 роздрібні ціни на газ природний, що використовується для потреб населення#8722 тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України#8722 тарифи на зберігання природного газу#8722 тарифи на транспортування газу природного розподільними мережами та поставку газу природного#8722 за погодженням з Мінекономіки граничний рівень оптової ціни на газ природний для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб’єктів господарювання (далі – підприємства), в тому числі блочних (модульних) котелень (в обсягах, що використовуються на виробництво теплової енергії для населення, бюджетних установ, за умови ведення цими підприємствами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води для зазначених споживачів). Додамо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 244 від 02.03.2006 р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1729» НКРЕ встановлює за погодженням з Міністерством економіки ціни на природний газ, що поставляється для всіх категорій споживачів, не вище встановленого Кабінетом Міністрів України граничного рівня.Відповідно до підпунктів 15, 16 п. 4 Положення про НКРЕ України, затвердженого Указом Президента України № 213/95 від 14.03.1995 р., НКРЕ захищає в межах своїх повноважень інтереси споживачів у питаннях, що стосуються цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, а також надійності їх постачання та якості послуг з боку постачальних організацій. Крім того, вона формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, тарифів на їх транспортування, зберігання, постачання та розподіл, а також транспортування трубопроводами інших речовин. Відповідно до пункту 13 того ж Положення НКРЕ в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень. Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів. Рішення Комісії можуть бути оскаржені у встановленому законодавством порядку.Оскільки листи не перераховані серед форм, у яких можуть прийматися рішення НКРЕ, вони не є обов’язковими для виконання перерахованими суб’єктами. Таке твердження знайшло своє підтвердження навіть у одному з листів самої НКРЕ, а саме: як зауважило Міністерство юстиції, листи не є нормативно-правовими актами, вони носять роз’яснювальний, інформаційний характер і не повинні містити нових правових норм (абз. 3 Листа НКРЕ від 03.02.2006 р. № 05-39-14/551 «Щодо відкликання листа»).Незважаючи на таке формулювання, Комісія часто не дотримується задекларованих принципів, особливо стосовно встановлення «нових правових норм». В обґрунтування цього твердження та у відповідь на перше питання наводимо такі аргументи.Фахівці НКРЕ у коментованому листі зазначають, що оплата за використання природного газу за цінами, встановленими постановою НКРЕ «Про роздрібні ціни на газ природний, що використовується населенням на комунально-побутові потреби» № 310 від 10.03.1999 р., здійснюється у тому разі, якщо природний газ використовується виключно для задоволення цих потреб. У разі використання природного газу на будь-які інші потреби оплата здійснюється, виходячи з граничного рівня ціни, встановленого для відповідних категорій споживачів. Виходячи з названих аргументів, видається, що при визначенні ціни газу для приватних нотаріусів слід: – спочатку з’ясувати, які категорії споживачів газу існують – потім визначитись із поняттям «комунально-побутові потреби населення», тобто чи входять нотаріуси до цієї категорії. 1. На жаль, законодавство України не містить чіткої позиції з цих питань. Так, НКРЕ визначає категорії споживачів наступним чином: у листі № 05-39-14/164 від 19.01.2004 р. це населення, бюджетні установи та організації, підприємства комунальної теплоенергетики, промислові споживачі та інші суб’єкти господарської діяльності, а в листі № 05-39-14/704 від 14.02.2005 р. – населення, бюджетні організації та установи промислові споживачі підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб’єктів господарювання , в тому числі блочні (модульні) котельні. Як бачимо, у першому листі названа ще й така категорія, як «промислові споживачі та інші суб’єкти господарської діяльності». Для порівняння звернімося до постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. «Про забезпечення споживачів природним газом». Відповідно до п. 2 вказаної постанови залежно від джерел задоволення потреби у природному газі можна виділити наступні категорії споживачів:1 – населення2 – установи та організації, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні промислових підприємств (в обсягах, що використовуються на виробництво електричної енергії, а також теплової енергії для населення, бюджетних установ та організацій, за умови ведення цими підприємствами окремого бухгалтерського обліку виробництва тепла і гарячої води для зазначених споживачів із забезпеченням засобами приладового обліку)3 – дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз», суб’єкти господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб4 – газодобувні підприємства (відповідно до затвердженого Міністерством палива та енергетики переліку) для забезпечення власних технологічних потреб5 – промислові споживачі та інші суб’єкти господарської діяльності .Відповідно до Наказу НАК «Нафтогаз України» від 31.03.2005 р. № 168 «Про затвердження прейскуранта цін на природний газ» залежно від врахування/неврахування у ціні на природний газ тарифів на його транспортування і постачання:a) із урахуванням вказаних тарифів: – населення – бюджетні установи та організації – підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні промислових підприємств (в обсягах, що використовується на виробництво теплової енергії для населення, бюджетних установ). Їх різновидом є вказані особи (в обсягах, що використовується на виробництво теплової енергії для населення, бюджетних установ, що отримують природний газ безпосередньо з «прямих труб»)б) без урахування вказаних тарифів: – промислові споживачі та інші суб’єкти господарської діяльності – дочірня компанія «Укртрансгаз» на виробничо-технологічні потреби – ВАТ з газопостачання та газифікації на нормовані втрати природного газу – дочірня компанія «Укртрансгаз» на власні потреби об’єктів, що знаходяться на її балансі, та для АГНСК – ВАТ з газопостачання та газифікації на нормовані втрати природного газу та для АГНСК – дочірня компанія «Газ України» на власні потреби об’єктів, що знаходяться на її балансі.Оскільки сенсом віднесення приватних нотаріусів до тієї чи іншої категорії споживачів природного газу є визначення розміру оплати за його споживання, більш важливою для цих цілей є друга з наведених класифікацій . Однак, віднесення приватних нотаріусів до тієї чи іншої категорії залежить ще й від визначення поняття «комунально-побутові потреби», тобто чи можна їх включити до категорії «населення», яке сплачує за газ за тарифами, встановленими постановою НКРЕ від 10.03.1999 р. № 310 «Про роздрібні ціни на газ природний, що використовується населенням на комунально-побутові потреби».2. Фахівці НКРЕ вважають, що приватні нотаріуси не входять у категорію «населення», бо, споживаючи природний газ, задовольняють не «комунально-побутові потреби». А звідси – приватні нотаріуси входять до категорії «промислові споживачі та інші суб’єкти господарської діяльності/господарювання», тобто мають сплачувати за газ за тарифами, встановленими для цих суб’єктів. Незважаючи на своєрідність такої логіки для повної впевненості у її правильності слід з’ясувати, що ж с#225ме розуміється під «комунально-побутовими потребами» та як їх можна відрізнити від інших потреб населення. У цьому на допомогу приходить НКРЕ, яка у листі від 14.02.2005 р. № 05-39-14/704 дає визначення цього поняття, проте без посилань на нормативно-правові акти (оскільки законодавчого визначення дійсно не існує): до комунально-побутових потреб населення належать використання природного газу газовими приладами та пристроями на 1) опалення (газові котли, конвектори та опалювально-варильні печі), 2) підігрів води та 3) приготування їжі (газові водонагрівачі та газові плити), що 4) забезпечує належний рівень проживання громадянина у житловому приміщенні та 5) ведення домашнього господарства у підсобних приміщеннях. У зв’язку із вказаними ознаками постає необхідність порівняти це поняття із поняттями «житлово-комунальні» та «комунальні послуги». Саме ці поняття найчастіше вживаються у нормативно-правових актах, у той час як поняття «комунально-побутові потреби» вживається лише в актах НКРЕ, Міністерства економіки, Міністерства палива і енергетики або НАК «Нафтогаз України» стосовно природного газу. Така вузька сфера застосування цього терміна за логікою мала б стимулювати законодавця до чіткого визначення цього поняття, проте воно відсутнє.Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири зобов’язаний серед іншого також укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 р. житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Отже, поняття «житлово-комунальні послуги» є більш широким, аніж «комунальні послуги», і включає до свого обсягу не тільки комунальні, а й інші послуги, що забезпечують умови проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях. У той же час поняттям «комунальні послуги» охоплюється газопостачання, яке відповідно може надаватися не тільки у жилих, а й у нежилих приміщеннях. Тоді чи буде споживання газу у нежилих приміщеннях задовольняти «побутові потреби»? Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил побутового обслуговування населення» № 974 від 04.06.1999 р. побутовою послугою є вид діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовника. Поняття «побутової потреби» стає більш зрозумілим у ч. 2 ст. 31 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР, де під побутовою послугою розуміється діяльність, пов’язана з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Таким чином, побутові потреби є особистими, однак за логікою останні ними не обмежуються. На жаль, цей висновок не дає можливості з’ясувати сутності комунально-побутових/побутових потреб у газопостачанні, а тому слід урахувати наступне. Відповідно до пп. 1.1, 1.2 Типового договору про надання послуг газопостачання, затвердженого постановою НКРЕ № 1 від 04.01.2000 р. із змінами, внесеними постановою НКРЕ № 783 від 07.09.2005 р., Виконавець (газопостачальне підприємство) зобов’язується безперервно надавати Споживачеві – наймачеві (орендарю, власнику) квартири (приватного будинку) та членам його сім’ї, іншим особам, які зареєстровані в житловому приміщенні (квартира, комунальна квартира, приватний будинок), послуги з постачання природного або скрапленого газу від групових резервуарних установок для побутового споживання з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та тиску, а Споживач зобов’язується своєчасно здійснювати оплату за спожитий природний або скраплений газ і користування послугами за встановленими згідно із законодавством цінами в термін і на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до положень договору він укладається між газопостачальним підприємством та споживачем . У цьому договорі неодноразово (п.п. 1.4, 4.5, 5.2.5) посилаються на «види споживання газу за постановою Кабінету Міністрів України № 619 від 08.06.1999 р.». Оскільки такої постанови не існує, будемо виходити з того, що малася на увазі постанова Кабінету Міністрів України № 619 від 08.06.1996 р. «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників». Так, нею встановлюються такі види споживання природного газу: плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання плита газова у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача плита газова та водонагрівач опалювально-варильна піч (кухонне вогнище) – на приготування їжі, підігрів води та інші побутові потреби індивідуальне опалення в будинках не вище двох поверхів, крім будинків, де встановлено опалювально-варильну піч (кухонне вогнище) приготування кормів та підігрівання води домашній худобі. Як бачимо, вказані види споживання природного газу увійшли до визначення терміна «комунально-побутові потреби», дане НКРЕ у листі від 14.02.2005 р. № 05-39-14/704. Видається, що таке визначення комунально-побутових потреб є найбільш прийнятним, оскільки ним встановлюється перелік тих видів споживання, які зазвичай здійснюються населенням у побуті. Згідно з п. 14 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», плата за використання газу власниками квартир (будинків), наймачами вноситься за затвердженими в установленому порядку цінами, тобто за цінами, встановленими постановою НКРЕ від 10.03.1999 р. № 310. Тому приватні нотаріуси, які виконують нотаріальні дії у житлових приміщеннях , мають сплачувати за газ за тарифами вказаної постанови НКРЕ, тобто за тарифами, встановленими для населення. Проте НКРЕ, висловлюючи аналогічну позицію, виходить з того, що населення використовує природний газ для задоволення тільки комунально-побутових потреб, і «розподіляє» споживачів на тих, що задовольняють потреби в природному газі в житлових та нежитлових приміщеннях . Однак, при цьому постає питання про перевищення НКРЕ своїх владних повноважень, зокрема: – НКРЕ в постанові № 310 від 10.03.1999 р. «Про роздрібні ціни на газ природний, що використовується населенням для комунально-побутових потреб», постанові № 1 від 04.01.2000 р. «Про затвердження Типового договору про надання послуг з газопостачання», не кажучи вже про численні листи, які вже згадувались, встановлює такий додатковий критерій як «комунально-побутові потреби», у той час як Кабінет Міністрів наділив НКРЕ повноваженнями щодо встановлення роздрібних цін для населення (без зазначення його конкретних потреб) – згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 р. «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» об’єктом споживача є територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня тощо ), що належить споживачеві на правах власності або користування, проте НКРЕ в Типовому договорі, затвердженому постановою НКРЕ № 1 від 04.01.2000 р. визнає таким об’єктом лише житлове і підсобне приміщення (куди поділося нежитлове приміщення – та ж майстерня, наприклад?). #9632"

ПовідомленняДодано: 01 липня 2009, 18:47
Marysia.
Дата: 05.11.07Тема: АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА щодо сплати приватними нотаріусами послуг за тепло- і водопостачання при здійсненні нотаріальних дій у житловому приміщенні Зайцев Олексійдиректор Центру аналітичних досліджень з питань права та безпеки «ЮКОН»,кандидат юридичних наукВикористані джерела:1. Конституція України від 28 червня 1996 року.2. Господарський кодекс України № 436-IV від 16 січня 2003 року.3. Житловий кодекс УРСР № 5464-Х від 30 червня 1983 року.4. Цивільний кодекс України № 435-ІV від 16.01.2003 року.5. Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII.6. Закон України “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 року N 1875-IV.7. Закон України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 рокуN 2633-IV.8. Указ Президента України «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» № 932/98 від 23 серпня 1998 року.9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» від 3 жовтня 2007 р. N 1198.10. «Правила користування приміщеннями житлових будинків», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».11. Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357.12. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води».13. Наказ Міністерства юстиції України від 17 квітня 2007 року № 186/5 «Про внесення змін до Положення про вимоги до робочого місця (нотаріальної контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням».14. Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 р. № 60.15. Лист Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.03.2006 року № 01-39-09/1538 «Щодо тарифів на електричну енергію для приватних нотаріусів».16. Лист Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.02.2005 № 05-39-14/704 «Щодо надання роз’яснень».17. Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.06 № 802 щодо тарифів на послугу з централізованого водопостачання, яку надає КП “Виробничо-технологічне підприємство “Вода”. http://www.city.kharkov.ua/?page=docs/showdoc.phpid=223018. Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.06 № 804 щодо тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії КП “Харківські теплові мережі” та послуги з централізованого опалення для населення, які надаються КП “Харківські теплові мережі”. http://www.city.kharkov.ua/?page=docs/showdoc.phpid=223419. Гавриш Т.С., Селіванова І.А., Круторогова С.І. Правовий висновок щодо неправомірності притягнення до адміністративної або іншої відповідальності нотаріусів за використання житлового приміщення для здійснення нотаріальної діяльності // МЕН.-2006.-№ 6.-С. 18-20.20. Гриценко Г. Тарифи на газ для нотаріусів // МЕН.-2006.-№ 2.-С. 61-66.До Центру аналітичних досліджень з питань прав та безпеки «ЮКОН» надійшов лист приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу з проханням дослідити питання сплати приватними нотаріусами послуг за тепло- і водопостачання при здійсненні нотаріальних дій у приміщенні, котре перебуває у житловому фонді. Пояснювалось звернення тією обставиною, що зазначеному нотаріусу представники комунально-побутових організацій неодноразово пропонували заключити договори за тепло- і водопостачання як приватному підприємцю або як юридичній особі. Аргументи нотаріуса щодо статусу приміщення для здійснення приватної нотаріальної діяльності як житлового приміщення і оплати ним наданих послуг як споживачем категорії «населення» не знаходять свого сприйняття у представників комунально-побутових організацій. У зв’язку із вищевикладеним позиції та аргументи сторін слід проаналізувати. Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 17 квітня 2007 року № 186/5 «Про внесення змін до Положення про вимоги до робочого місця (нотаріальної контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням» приміщення повинно використовуватись приватним нотаріусом на підставі відповідного документа про право власності, договору про оренду або договору про співпрацю з іншим приватним нотаріусом. У нашому випадку приватний нотаріус володіє житловим приміщенням - квартирою та зареєстрована за її адресою. У наведеному Положенні наявні вимоги щодо розташування Приміщення на першому, другому або в цокольному поверхах будинку. До Приміщення приватного нотаріуса має бути забезпечено вільний доступ відвідувачів. Якщо Приміщення розташоване в житловому будинку, робота приватного нотаріуса не повинна порушувати права громадян, які проживають у цьому будинку, чи перешкоджати здійсненню їх законних інтересів. Нотаріус зобов’язаний дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року N 572 (із змінами). У цьому випадку вхід до Приміщення повинен розташовуватися не вище другого поверху. Якщо Приміщення приватного нотаріуса розміщене в житловій квартирі, ця квартира повинна мати окремий вхід з вулиці. У випадку, котрий аналізується мається дозвіл на обладнання виходу з вулиці. Є акт прийомки приміщення після перепланування та ремонту, але з жилого фонду воно не виводилось і такого рішення виконкомом не приймалось.Таким чином, приміщення для здійснення приватної нотаріальної діяльності повністю відповідає вимогам Міністерства юстиції України, тобто розміщено у житловій квартирі та має окремий вхід з вулиці.Щодо вимоги до сплати приватним нотаріусом послуг за тепло- і водопостачання при здійсненні нотаріальних дій у приміщенні, котре перебуває у житловому фонді, як приватному підприємцю або як юридичній особі, то слід звернути увагу на те, що приватний нотаріус не відноситься до цих категорій.Згідно з положеннями Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» діяльність нотаріусів не належить до підприємницької діяльності. Підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України). Частина друга ст. 55 ГК України називає суб’єктами господарювання господарські організації та фізичних осіб (громадян України, іноземців та осіб без громадянства), які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.У той же час Конституція України гарантує непорушність права приватної власності (ст. 41). Відповідно, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності (ст. 319 ЦК).Власник житлового будинку (квартири) має право, а не зобов’язаний, використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (ст. 383 ЦК). Аналогічне правило міститься в Правилах користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 45), відповідно до яких використовувати житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру заборонено, та в ст. 6 ЖК, яка зазначає, що надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.Як вже зазначалось вчинення нотаріальних дій не є підприємницькою діяльністю і не має на меті одержання прибутку. В той же час, з аналізу статей 3, 259, 261 Господарського кодексу України слідує, що промислове виробництво є різновидом підприємницької діяльності та представляє собою господарську діяльність в певних галузях, направлену на створення, відновлення або знаходження матеріальних благ (продукції, енергії, природних ресурсів), а також на продовження виробництва у сфері обігу (реалізації) шляхом переміщення, зберігання, сортування, пакування продукції чи інших видів діяльності, та на одержання прибутку.Таким чином, нотаріус який здійснює нотаріальні дії у власній квартирі, використовує її у відповідності із встановленими законодавчими нормами на свій розсуд, не здійснює в ній господарської діяльності промислового характеру (промислового виробництва і т.п.).Враховуючи те, що приватний нотаріус не належить до підприємців та юридичних осіб, а є власником житла - фізичною особою, то відповідно приватний нотаріус повинен сплачувати за надання теплової енергії та водопостачання як представник категорії «населення». Інше законодавством України не встановлено.Обґрунтованість зробленого твердження підтверджується вирішенням аналогічного питання щодо оплати приватним нотаріусом спожитої електричної енергії та газ.Так, Листом Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.03.2006 року № 01-39-09/1538 «Щодо тарифів на електричну енергію для приватних нотаріусів» визначено, що споживання електричної енергії приватними нотаріусами у приміщеннях житлового фонду здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією, що укладається відповідно до Правила користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357, з оплатою за електричну енергію за тарифами, встановленими для населення.Такий же висновок зроблено щодо сплати за спожитий газ в результаті вивчення законодавства України, з урахуванням спеціального щодо поставленої проблеми Листа Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.02.2005 № 05-39-14/704 «Щодо надання роз’яснень» .Споживачем теплової енергії та водопостачання, відповідно до Законів України “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 року N 1875-IV та Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 рокуN 2633-IV є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію та воду на підставі договору.Слід враховувати розподіл на категорії тарифів щодо тепло- та водопостачання як це здійснено, наприклад, в м. Харкові. Споживачі розділені на 3 категорії: 1) виконавці послуг у житловому фонді 2) бюджетні установи 3) інші споживачі .Нагадаємо, що у випадку, наведеному у запиті, приватного нотаріуса представники комунально-побутових організацій пропонують відносити до інших споживачів. У той же час тариф до категорії «інші споживачі» щодо теплопостачання застосовується для розрахунків між виробниками теплової енергії та іншими юридичними особами, фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, а також поширюється на розрахунки з фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, за нежитлові приміщення (Див.: Додаток 1 до Додатку 2).У свою чергу тариф до категорії «населення» застосовується для розрахунків між виробниками та виконавцями послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у житловому фонді, визначеними у відповідності до вимог частини 2 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та п. 4.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженому наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 р. № 60, а також поширюється на гуртожитки бюджетних установ та учбових закладів, відомче житло (Див.: Додаток 1 до Додатку 2).Одним із фактів підтвердження є реалізація вказаних правил у рішеннях виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.06 № 802, 804 (Див. Додатки № 1, 2). Підсумовуючи виказане, можна зробити висновок, що до категорії «інші споживачі» віднесені: 1) юридичні особи 2) фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності 3) фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, за нежитлові приміщення.Тобто «фізичні особи-приватні нотаріуси» не відносяться до категорії «інші споживачі» у випадку, коли вони є власниками житла. У той же час саме до категорії «населення» відносяться власники житлових приміщень - фізичні особи.Таким чином, враховуючи законодавство України і наявність аналогії вирішення цього питання щодо оплати приватним нотаріусом спожитої електричної енергії та газ, можна зробити висновок що сплата приватними нотаріусами за спожите тепло та воду у приміщеннях житлового фонду здійснюється виключно за тарифами, встановленими для населення.

ПовідомленняДодано: 01 липня 2009, 18:49
Marysia.
и еще , с форума копировала текст, который меня интересовал, может хоть что-то пригодится:и еще с меня была...не долго...я ещё и 3 вывески повесил....значит так...пошла я к начальнику жека...и объяснила: Житловий кодекс: 1. Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється. Нотариальна діяльність не є промисловою діяльністю! ЦК України Стаття 317. Зміст права власності 1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. 2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Стаття 319. Здійснення права власності 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. 3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. 4. Власність зобов'язує. 5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. при цьому Закон [qoute]Про нотаріат[qoute] - каже що нотаріус сприяє громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду ТОБТО ми ж навпаки тільки допомагаємо громадянам та суспільству!!! ПРАВИЛА користування приміщеннями житлових будинків 1. Ці Правила визначають порядок користування приміщеннями житлових будинків. 2. Користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно з свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди). 3. Використовувати житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру заборонено. 4. Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на: своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належної якості згідно із законодавством відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням, шкоди, заподіяної їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного утримання будинку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку. 5. Власник квартири має право за погодженням з членами сім'ї здавати внайм (в оренду) квартиру або кімнату квартири та укладати інші договори відповідно до законодавства. Користування наймачем (орендарем) квартири (кімнати) здійснюється згідно з договором найму (оренди). 6. З метою виконання функцій із забезпечення утримання та використання власного, неподільного і загального майна власники квартир можуть утворювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до законодавства. 7. Власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди) використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян дотримуватися правил утримання тварин у домашніх умовах утримувати тварин у квартирі, де проживають співвласники або наймачі (орендарі), за погодженням з ними не захаращувати сходові клітки, позаквартирні коридори, колясочні, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинку, підтримувати чистоту і порядок в ньому. 8. Ремонт квартири, викликаний проведенням ремонту житлового будинку, встановленням додаткового обладнання або іншими причинами, не залежними від власника, наймача (орендаря) квартири, здійснюється власником будинку. 9. У приміщеннях житлових будинків заборонено: зберігати вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм утримувати на балконах і лоджіях тварин, зокрема птицю, і бджіл 10. Мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі): мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг. У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря) за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім'ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар). 11. Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством. 12. Балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі: ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків зниження якісних показників послуг, порушення встановлених договором строків усунення несправностей або перевищення допустимих перерв у наданні послуг - шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації в розмірі, встановленому законодавством. 13. Спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків, розв'язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку. (Правила в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. N 45) Ви де небуть бачите пряму заборону для викистання мого власного жилого приміщення для здійснення нотаріальної діяльнсті??? форума копировала текст, который меня интересовал, может хоть что-то пригодится:и еще с меня была...не долго...я ещё и 3 вывески повесил....значит так...пошла я к начальнику жека...и объяснила:Житловий кодекс: 1. Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється. Нотариальна діяльність не є промисловою діяльністю!ЦК України Стаття 317. Зміст права власності1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. 2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Стаття 319. Здійснення права власності1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. 3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. 4. Власність зобов'язує. 5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. при цьому Закон [qoute]Про нотаріат[qoute] - каже що нотаріус сприяє громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду ТОБТО ми ж навпаки тільки допомагаємо громадянам та суспільству!!!ПРАВИЛА користування приміщеннями житлових будинків 1. Ці Правила визначають порядок користування приміщеннями житлових будинків. 2. Користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно з свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди). 3. Використовувати житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру заборонено. 4. Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на: своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належної якості згідно із законодавством відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням, шкоди, заподіяної їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного утримання будинку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку. 5. Власник квартири має право за погодженням з членами сім'ї здавати внайм (в оренду) квартиру або кімнату квартири та укладати інші договори відповідно до законодавства. Користування наймачем (орендарем) квартири (кімнати) здійснюється згідно з договором найму (оренди). 6. З метою виконання функцій із забезпечення утримання та використання власного, неподільного і загального майна власники квартир можуть утворювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до законодавства. 7. Власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди) використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян дотримуватися правил утримання тварин у домашніх умовах утримувати тварин у квартирі, де проживають співвласники або наймачі (орендарі), за погодженням з ними не захаращувати сходові клітки, позаквартирні коридори, колясочні, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинку, підтримувати чистоту і порядок в ньому. 8. Ремонт квартири, викликаний проведенням ремонту житлового будинку, встановленням додаткового обладнання або іншими причинами, не залежними від власника, наймача (орендаря) квартири, здійснюється власником будинку. 9. У приміщеннях житлових будинків заборонено: зберігати вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм утримувати на балконах і лоджіях тварин, зокрема птицю, і бджіл 10. Мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі): мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг. У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря) за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім'ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар). 11. Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством. 12. Балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі: ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків зниження якісних показників послуг, порушення встановлених договором строків усунення несправностей або перевищення допустимих перерв у наданні послуг - шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації в розмірі, встановленому законодавством. 13. Спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків, розв'язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку. (Правила в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. N 45)Ви де небуть бачите пряму заборону для викистання мого власного жилого приміщення для здійснення нотаріальної діяльнсті???форума копировала текст, который меня интересовал, может хоть что-то пригодится:

ПовідомленняДодано: 02 липня 2009, 00:54
Cuba
Все эти вопросы очень хорошо освещены в журнале МЭН №6(42), грудень 2008[qoute]Організація та захист нотаріальної діяльності[qoute].

ПовідомленняДодано: 02 липня 2009, 14:38
Олюко
отписывалась, отписывалась, а потом прописалась в квартире, в которой офис находится, и все отстали.

ПовідомленняДодано: 21 січня 2010, 17:06
Алёнка
я, дуже прошу: може є якась судова практика, або позитивне рішення суду що до, оплати за теплову енергію, бо боротися з нашими тепловиками дуже важко. А те що є в журналі МЕН № 6, та інше, до них не доходить, в судах тільки знизують плечима, приміщення судів теж відключають. ПРОШУ ДОПОМОЖІТЬ

ПовідомленняДодано: 21 січня 2010, 17:38
Marysia.
а цена получается намного больше? может нет смысла бороться? надо подсчитать

ПовідомленняДодано: 03 лютого 2010, 18:04
Marysia.
поделитесь опытом,плиз, что вы там наваяли? До меня сегодня тоже дошли. Из горводопровода. Я спокойно взяла акт, вызвали на 11 число на техническую комиссию. У них запрет с 31.01. на проверки сняли вот они и начали ходить, блин. А вы уже ходили куда то и чтопредъявляют. не хочу идти если честно, точно начну говорить грубости.

ПовідомленняДодано: 29 вересня 2010, 00:44
Jaine
оленка, Marysia ! Як у вас справи з установами тепловодопостачання ?