Форум "Юридичний Радник"

Коллеги интересны Ваши мнения. :-)Фабула:В ч. 2 ст. 377 ГКУ сегодня прописано:[QUOTE] Размер и кадастровый номер земельного участка, право на который переходит в связи с переходом права собственности на жилой дом, здание или сооружение, являются существенными условиями договора, который предусматривает приобретения права собственности на эти объекты (кроме многоквартирных домов).[/QUOTE]В ч. 6 ст. 120 ЗКУ (в ред. ЗУ 1702-VI) предусмотрено:[QUOTE] Существенным условием договора, предусматривающего приобретение права собственности на жилой дом, здание или сооружение, является кадастровый номер земельного участка, право на который переходит в связи с приобретением права собственности на эти объекты.[/QUOTE] Допустим, есть лицо Х, которому на праве собственности принадлежит нежилое строение, приобретенное им в 2007 г. Какое-либо право (собственности, аренды) на земельный участок лицом X не оформлено. Сегодня лицо Y желает приобрести у лица Х означенное нежилое строение. Вопрос:1. Правомерно ли будет, если нотариус удостоверит договор купли-продажи строения, не указав кадастрового номера и размера земельного участка, поскольку земельного участка как такового – нет (он ещё просто не сформирован согласно ст. 79 ЗКУ), права на землю у лица Х отсутствуют, следовательно, не переходят?

Кадастровий номер - істотна умова договору, відсутність істотної умови договору тягне за собою нечинність договору. Не буду посвідчувати таки договори, не хочеться собі пригод на Новий рік.

:)[qoute]права на землю отсутствуют[qoute] и [qoute]права на землю не оформлены[qoute] - это ж две большие разницы.В 2007 году приобретено каким способом? По договору?

[QUOTE]земельного участка как такового – нет (он ещё просто не сформирован согласно ст. 79 ЗКУ)[/QUOTE]- вакум під будівлею чи чорна матерія якась... :-)

Прохффесор Ёпрст, здорово Вам. Скажите на духу, Вы приложили руку к этому шедевру? :-)

[B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] [qoute]права на землю отсутствуют[qoute] и [qoute]права на землю не оформлены[qoute] - это ж две большие разницы. [/QUOTE]Несомненно, Вы правы коллега, когда пишете, что [qoute]права на землю не оформлены[qoute] и [qoute]права на землю отсутствуют[qoute] – это не одно и то же. [B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] В 2007 году приобретено каким способом? По договору? [/QUOTE]По договору купли-продажи. Лицо, назовём его Z, которое продало нежилое сооружение лицу Х в 2007 г. также не имело оформленных прав на землю. Да этого и не требовалось. :-)[B]acus[/B]:[QUOTE] - вакум під будівлею чи чорна матерія якась... :-) [/QUOTE]Под нежилым сооружением – [qoute]земля[qoute] (см. ст. 1 ЗУ от 19.06.2003 г. №962-IV). :-)[qoute]Земельного участка[qoute] – нет. (см. ст. 79 ЗКУ).

Прохффесор Ёпрст, встречный вопрос:Правомерно ли будет, если нотариус удостоверит договор купли-продажи строения, не указав кадастрового номера и размера земельного участка, которые согласно действующему законодательству (ч. 2 ст. 377 ГКУ и ч. 6 ст. 120 ЗКУ), являются существенными условиями договора? Т.е. прав ли нотариус, когда он нарушает закон?

Профессор!Не обижайтесь, что слегка [qoute]засорю[qoute] Вашу тему, как коллеги выражаются, [qoute]нормативом[qoute].Я тут касательно Вашего вопроса [qoute]историческими исследованиями[qoute] увлеклась :):) не пугайтесь - норматива будет много :)З А К О Н УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ Про затвердження Земельного кодексу Української РСР ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1970, N 29, ст. 205 ) { Дoкумeнт взятo з сайта [qoute]Законодавство України[qoute] } Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки п о с т а н о в л я є: Стаття 1. Затвердити Земельний кодекс Української РСР ( 2874а-07 ) і ввести його в дію з 1 січня 1971 року. ... м. Київ, 8 липня 1970 р. N 2874-VII ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР { Кодекс втратив чинність, крім статті 14 на підставі Постанови ВР УРСР N 562-XII від 18.12.90, } ... ГЛАВА 3 ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ Стаття 13. Землекористувачі Земля в Українській РСР надається в користування: - колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам - промисловим, транспортним, іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам - громадянам СРСР. У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, земля може надаватися в користування і іншим організаціям та особам. ГЛАВА 4. ПОРЯДОК НАДАННЯ ЗЕМЕЛЬ У КОРИСТУВАННЯ Стаття 16. Надання земель у користування Надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. [B]Стаття 20. Документи, що стверджують право землекористування [/B] Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. [B] Право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів. [/B] ГЛАВА 14.ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ КОЛГОСПНОГО ДВОРУ Стаття 63. Право колгоспного двору на присадибну земельну ділянку Кожний колгоспний двір має право на присадибну земельну ділянку, яка надається в порядку і в межах норм, передбачених статутом колгоспу. Присадибна земельна ділянка надається для будівництва житлового будинку, господарських будівель, під город, сад та на інші потреби. До присадибної ділянки входить вся площа, в тому числі і зайнята будівлями. Присадибна ділянка не може передаватися в користування іншим особам або оброблятися з застосуванням найманої праці. Право колгоспного двору на присадибну ділянку засвідчується записом в земельній шнуровій книзі колгоспу. Стаття 64. Порядок надання присадибних земельних ділянок Присадибна земельна ділянка надається колгоспному двору за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) її розміри встановлюються з урахуванням кількості членів двору та їх трудової участі в громадському господарстві колгоспу. При здійсненні компактної забудови сільських населених пунктів колгосп виділяє колгоспникам біля їх житлових будинків присадибні ділянки в меншому розмірі, надаючи їм решту земельної ділянки за межами житлової зони населеного пункту. При цьому загальна земельна площа, виділена в користування колгоспного двору, не повинна перевищувати розміру присадибної ділянки, передбаченого статутом колгоспу. ... Стаття 77. Надання присадибних земельних ділянок робітникам і службовцям радгоспів та іншим громадянам, які проживають у сільській місцевості Радгоспи та інші державні сільськогосподарські підприємства, організації і установи надають присадибні ділянки або городи із земель, призначених для цієї мети, постійним робітникам і службовцям, а також вчителям, лікарям та іншим спеціалістам, які працюють і проживають у сільській місцевості. Надання присадибних ділянок або городів провадиться на основі рішення адміністрації радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, організацій і установ. Колгосп за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) надає присадибні земельні ділянки вчителям, лікарям та іншим спеціалістам, які працюють і проживають у сільській місцевості. Робітникам, службовцям, пенсіонерам та інвалідам, які проживають у сільській місцевості, при наявності вільних присадибних земель у колгоспах, радгоспах, інших державних сільськогосподарських підприємствах, організаціях і установах, присадибні ділянки можуть надаватися відповідно за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) або адміністрації радгоспу, підприємства, організації чи установи, затверджуваним виконавчим комітетом сільської Ради народних депутатів. [B] Робітники, службовці та інші громадяни, які проживають у сільській місцевості, використовують надані їм присадибні земельні ділянки для будівництва жилих будинків та господарських будівель, а також ведення особистого підсобного господарства. [/B]...Стаття 87. Землі міської забудови та їх використання Землями міської забудови вважаються землі, що забудовані або призначені для цієї мети за генеральним планом розвитку і забудови міста. Земельні ділянки для житлового, промислового та іншого капітального будівництва надаються державним підприємствам, організаціям і установам, а також житлово-будівельним кооперативам та окремим громадянам для індивідуального житлового будівництва у безстрокове користування за рішенням виконавчого комітету міської Ради народних депутатів у відповідності з генеральним планом розвитку і забудови міста. Землі, призначені під міську забудову, до їх забудови використовуються попередніми землекористувачами. ... Стаття 88. Розміри земельних ділянок для цивільного та житлового будівництва Розміри земельних ділянок для об'єктів цивільного і житлового будівництва визначаються виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів у відповідності з будівельними нормами і правилами. В містах, де допускається індивідуальне житлове будівництво, виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів можуть надаватися громадянам для цієї мети земельні ділянки в розмірах від 0,03 до 0,06 гектара, з врахуванням місцевих умов, незалежно від кількості членів сім'ї. Розміри земельних ділянок для будівництва жилих будинків житлово-будівельних колективів і спарених будинків громадян встановлюються Радою Міністрів Української РСР. [B]Стаття 89. Перехід права користування земельною ділянкою при передачі будівель і споруд При передачі державними підприємствами, організаціями і установами будівель і споруд, що знаходяться в їх оперативному управлінні, в оперативне управління іншим державним підприємствам, організаціям і установам разом з цими об'єктами переходить, на підставі рішення виконавчих комітетів міських Рад народних депутатів, і право користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування будівель і споруд, що передаються. Стаття 90. Перехід права користування земельною ділянкою при переході права власності на будівлю На землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі. Якщо попередній власник будівлі одержав земельну ділянку на пільгових умовах за нормами, що перевищують діючі, за новим власником будинку може бути закріплена в користування земельна ділянка, виходячи з норм, встановлених статтею 88 цього Кодексу. [/B]

П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 2536-XII від 03.07.92, ВВР, 1992, N 38, ст.561 Законом N 3180-XII від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277 ) Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки п о с т а н о в л я є: 1. Земельний кодекс Української РСР , крім глави 5, ввести в дію з 15 березня 1991 року, а главу 5 - з 1 липня 1992 року. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 2536-XII від 03.07.92 ) 2. Надалі до приведення земельного законодавства Української РСР у відповідність із Земельним кодексом Української РСР застосовуються чинні акти законодавства Української РСР, оскільки вони не суперечать Кодексу. 3. Земельний кодекс Української РСР застосовується до правовідносин, що виникнуть після введення Кодексу в дію, тобто з 15 березня 1991 року, крім правовідносин, передбачених главою 5 Кодексу, до яких ця глава застосовується з 1 липня 1992 року. ( Частина перша пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 2536-XII від 03.07.92 ) До земельних правовідносин, що виникнуть до 15 березня 1991 року (а до правовідносин щодо земельного податку і орендної плати - до 1 липня 1992 року), Земельний кодекс Української РСР застосовується до тих прав і обов'язків, які виникнуть після введення Кодексу в дію. ( Частина друга пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 2536-XII від 03.07.92 ) 4. Право на проведення геологознімальних, пошукових та інших розвідувальних робіт, дозвіл на які видано до 15 березня 1991 року, зберігається до закінчення строку, обумовленого при видачі дозволу. [B]5. Встановити, що:[/B] рішення про надання і вилучення земельних ділянок, прийняті до 15 березня 1991 року відповідними органами в межах їх компетенції, але не виконані на час введення Земельного Кодексу Української РСР в дію, підлягають виконанню відповідно до вимог Кодексу [B] громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування ( Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )[/B] обчислення строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 27 Кодексу, починається з часу введення його в дію. 6. Раді Міністрів Української РСР підготувати і подати на розгляд Верховній Раді Української РСР такі проекти законодавчих актів: ... 7. Визнати таким, що втратив чинність з 15 березня 1991 р., Земельний кодекс Української РСР, затверджений Законом Української РСР від 8 липня 1970 р. крім статті 14 яка визнається такою, що втратила чинність з 1 липня 1992 року.( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 2536-12від 03.07.92 ) Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК м. Київ, 18 грудня 1990 року N 562-XII

[B]ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ [U](1991 року[/U])[/B]... Стаття 7. Користування землею Користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування. Користування землею на умовах оренди для сільськогосподарських цілей повинно бути, як правило, довгостроковим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства сільськогосподарським підприємствам і організаціям громадським об'єднанням релігійним організаціям промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб оборони для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам. У тимчасове користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям громадським об'єднанням релігійним організаціям організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб оборони сільськогосподарським підприємствам і організаціям житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних та фізичних осіб. У тимчасове користування із земель, що перебувають у колективній і приватній власності, земля може надаватись відповідним власникам цієї землі за договором, який реєструється у сільській, селищній, міській Раді народних депутатів: громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання худоби промисловим, транспортним та іншим підприємствам, установам і організаціям для несільськогосподарських потреб. ...Стаття 22. Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Стаття 23. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку ( Дію статті 23 зупинено щодо власників земельних ділянок, визначених статтею 1 Декрету N 15-92 ( 15-92 ) від 26.12.92 згідно з Декретом N 15-92 ( 15-92 ) від 26.12.92 ) Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України. [B]Стаття 30. Перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду При переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу. [/B]Стаття 67. Земельні ділянки для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва [B]Громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки [/B]для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач. Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара, селищах міського типу - 0,15 гектара, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 гектара, у містах - 0,1 гектара. Розмір земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва не повинен перевищувати 0,1 гектара, будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Д Е К Р Е Т КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ { Декрет втратив чинність на підставі Закону N 139-V ( 139-16 ) від 14.09.2006, ВВР, 2006, N 43, ст.419 } Про приватизацію земельних ділянок { Із змінами, внесеними згідно з Кодексом N 2768-III ( 2768-14 ) від 25.10.2001, Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України. Забороняється передача у приватну власність земельних ділянок на територіях зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. 2. Установити, що передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов'язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює. [B]3. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю. [/B] 4. Установити, що громадяни України мають право продавати або іншими способами відчужувати земельні ділянки, передані їм для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, без зміни їх цільового призначення. ... м. Київ, 26 грудня 1992 року N 15-92

:)Текст ст. 120 ЗК Украины (2002 года) и ст. 377 ГК (2004 года) приводить не буду, т.к. за их цитирование на форуме скоро отстреливать начнут.Я это всё к чему.Полагаю, утверждать, [B]что [B]права пользования [/B] на земельный участок ( права землекористування)[/B] у какого - то там собственника дома(здания, сооружения) [B]нет[/B] - это [qoute]слегка[qoute] неправильно :) это право пользования землёй (право землекористування) благополучно переходило от собственника к собственнику (от владельца к владельцу) на основании ст.ст. 89,90 ЗК УССР 1970 года, затем на основании ст. 30 ЗК Украины (1991 г.), ну и нынче в силу ст. 120 ЗК.:) П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР м. Київ, 18 грудня 1990 року N 562-XII , в т.ч. её пункт 5. [B]до сих пор не отменены[/B] Так что, [qoute]отсутствие прав на землю[qoute], в контексте [qoute]новейшей[qoute] редакции ч.2 ст.377 ЦК - это вопрос очень неоднозначный.:))Предлагаю обратиться к [qoute]первоисточникам[qoute]- земельно-шнуровим книгам сільськогосподарських підприємств і організацій - погосподарським книгам сільських Рад, - реєстровим книгам виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.

Stonehenge - 5 баллов!

[B]Калина[/B]:[QUOTE] Прохффесор Ёпрст, встречный вопрос:Правомерно ли будет, если нотариус удостоверит договор купли-продажи строения, не указав кадастрового номера и размера земельного участка, которые согласно действующему законодательству (ч. 2 ст. 377 ГКУ и ч. 6 ст. 120 ЗКУ), являются существенными условиями договора? Т.е. прав ли нотариус, когда он нарушает закон? [/QUOTE]Это софистика, коллега. )))Законодатель дал определение понятию [qoute]земля[qoute]:[QUOTE] Земля – поверхность суши с почвами, полезными ископаемыми и другими природными элементами, которые органично сочетаются и функционируют вместе с ней (ст. 1 ЗУ от №962-IV). [/QUOTE]Законодатель также дал довольно чёткое определение понятия [qoute]земельный участок[qoute]:[QUOTE] Земельный участок – это часть земной поверхности с установленными границами, определенным месторасположением, с определенными в отношении его правами (ч. 1 ст. 79 ЗКУ). [/QUOTE]В приведённом мною случае:[B]Во-первых[/B], отсутствуют установленные границы.[B]Во-вторых[/B], не определено месторасположение.[B]В-третьих[/B], отсутствуют определённые права. Замечу, что ч. 2 ст. 377 ГКУ и ч. 6 ст. 120 ЗКУ в качестве объекта права определяют лишь земельный участок. Название ст. 373 ГКУ звучит следующим образом - [qoute]Земля (земельный участок) как объект права собственности[qoute]. Исходя, из содержания норм названной статьи также можно сделать вывод, что понятия [qoute]земля[qoute] и [qoute]земельный участок[qoute] не являются тождественными. Таким образом, учитывая, что ч. 2 ст. 377 ГКУ и ч. 6 ст. 120 ЗКУ в качестве объекта права определяют лишь земельный участок, а не землю - можно прийти к выводу, что предписания норм названных статей применяются лишь в том случае, когда имеет место быть земельный участок. Пока же земельный участок не сформирован, то и применяться названные нормы, не должны. Вы согласны коллега с таким подходом? :-)

[B]V[/B]:[QUOTE] Прохффесор Ёпрст, здорово Вам. [/QUOTE]Приветствую Вас коллега [B]V[/B]! :-) Давненько мы не общались. :-)[B]V[/B]:[QUOTE] Скажите на духу, Вы приложили руку к этому шедевру? :-) [/QUOTE]Я таки извиняюсь спросить, но Ви имеете шо сказать по глобальному вопросу? )))

Попытка два:-) Скажииите, пожаалуйста, можете чуток отвлекшись объяснить нам, что сие значат - изменения в указанные Вами статьи.Подвоха в моем вопросе никакого нет. Ценю Ваше видение со стороны, как коллеги. Какой реальный смысл изменений статьей и что в результате может получится?Мое мнение, преследовалась цель каким-то невидимым образом обязать всех приватизировать находящиеся в пользовании земли. Что Вы думаете по моему высказыванию?

Как-то вскользь проскочило в постах – обязательные условия - нечинный договор и сразу в голове появился рой вопросов и мыслей. Да ну, назвать-то можно по всякому, да толку. Нужно видеть, слабо сказано, нужно пропотеть основные понятия, т.с. костяк, как-то - предмет сделки, знать хорошо процесс, да и правильно прочитать собою писанное. Сплошные нестыковочки выходят. Неубедительно выглядит назвавшийся законодателем:-)

Не согласная я, коллега. Интересно, а как сейчас граждане строят дома, если [QUOTE]Во-первых, отсутствуют установленные границы.Во-вторых, не определено месторасположение.В-третьих, отсутствуют определённые права. [/QUOTE]? Где хочу, там и строю?

Калина, замечено с акцентом:-)... они еще и пользуются правом на землю

[B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] Профессор!Не обижайтесь, что слегка [qoute]засорю[qoute] Вашу тему, как коллеги выражаются, [qoute]нормативом[qoute].[/QUOTE]Ничуть на Вас не обижаюсь коллега. Очень даже рад. :)[B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] Я тут касательно Вашего вопроса [qoute]историческими исследованиями[qoute] увлеклась :) [/QUOTE]Я сам всегда тоже так делаю – исследую историю вопроса. Очень разумно, а главное эффективно. [B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] :) не пугайтесь - норматива будет много :) [/QUOTE]Не пугаюсь. [qoute]Норматив[qoute] мне знаком. :)[B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] Полагаю, утверждать, что права пользования на земельный участок ( права землекористування) у какого - то там собственника дома(здания, сооружения) нет - это [qoute]слегка[qoute] неправильно :) [/QUOTE]А вот здесь не могу согласиться с Вами коллега, учитывая, что мы рассматриваем конкретно-определённую, реальную правовую ситуацию. Постараюсь объяснить почему. В СССР, права частной собственности на землю не существовало. Следовательно, в ЗКУССР от 08.07.1970 г. право частной собственности закреплено не было. Право пользования, в том числе на условиях аренды имело место быть. Далее, 18.12.1990 г. был принят ЗКУ №561-XII, Постановление ВРУССР №562-XII и Постановление ВРУССР №563-XII. Именно последнее Постановление является примечательным, поскольку положило основы начал разгосударствления и приватизации земельных участков.ЗКУ №561-XII в том виде, в котором он наиболее известен, существует со дня принятия ЗУ от 13.03.1992 г. №2196-XII. Именно после этого закона можно говорить о появлении в Украине частной собственности. ЗКУССР от 08.07.1970 г., ЗКУ 18.12.1990 г. №561-XII, несмотря на все различия, имели один общий, но очень существенный принцип – [B][qoute]земельный участок наследует судьбу недвижимого имущества, которое на этом земельном участке расположено[qoute][/B]. В ЗКУССР от 08.07.1970 г. Такой принцип был вполне оправдан ЗКУССР от 08.07.1970 г., когда права частной собственности на землю не существовало. Но при ЗКУ 18.12.1990 г. №561-XII такой принцип изжил себя, поскольку [U]рассматривать земельный участок как принадлежность основной вещи, например зданию – недопустимо[/U]. Вместе с тем во многих странах здания, сооружения, жилые дома рассматривают как принадлежность земельного участка – это возможно. Далее, 25.10.2001 г. был принят действующий ЗКУ №2768-III. В котором уже не было принципа [qoute]земельный участок наследует судьбу недвижимого имущества…[qoute] Вспомним первичную редакцию ст. 120 ЗКУ:[QUOTE] При переходе права собственности на здание и сооружение право собственности на земельный участок или его часть может переходить на основании гражданско-правовых соглашений, а право пользования – на основании договора аренды (ч. 1 ст. 120 ЗКУ). [/QUOTE]Действующий ЗКУ использовал в начале принцип равнозначности. Согласно которого и земельный участок и недвижимое имущество, расположенное на этом земельном участке являются отдельными, различными объектами собственности с раздельной регистрацией и раздельным налогообложением etc.В 2004 г. вступил в силу ГКУ, ст. 377 которого долгое время входила в противоречие с тогдашней редакцией ст. 120 ЗКУ. В 2007 г. названные статьи стали практически идентичны.С принятием ЗУ №1702-VI в Украине создаются предпосылки для возникновения и реализации такого понятия как [B][qoute]единый и неделимый объект недвижимости[qoute][/B]. Вернёмся к основному вопросу. Дополню, что нежилое сооружение было возведено в 2003 г. неким лицом назовём его А у которого на основании краткосрочного договора аренды в пользовании находился земельный участок из земель коммунальной собственности. В 2003 г. у лица А благополучно заканчивается аренда земельного участка, аренду орган местного самоуправления не продлевает, да А собственно это и не нужно. [B]Земельный участок как таковой перестаёт существовать.[/B] В том же 2003 г. лицо А продаёт нежилое сооружение лицу Z. Означенное лицо вплоть до 2007 г. владеет и пользуется нежилым сооружением (землю не оформляет да это в тот период и не требуется). В 2007 г. осуществив своё право, распоряжения собственностью продаёт нежилое сооружение – лицу Х. Дальше Вы знаете.[I]Сегодня стал вопрос об отчуждении нежилого сооружения вновь. Согласитесь оформлять сегодня право аренды на земельный участок под нежилым сооружением (процедура, которая и сегодня является достаточно долгой и затратной) или уж тем более выкупать земельный участок (ещё дороже), то есть приватизировать земельный участок платно, лишь, для того чтобы продать нежилое сооружение – просто глупо. [/I]Вот почему, мне интересно рассмотреть вариант, когда землю под сооружением [I]де-юре[/I] действительно рассматривать, как землю. Ведь собственником сооружения права на землю не оформлялись, границы земельного участка не устанавливались etc. А ст. 120 ЗКУ и ст. 377 ГКУ в качестве объекта правоотношения рассматривают лишь земельный участок.Что скажете коллега? :-)

[B]Калина[/B]:[QUOTE] Не согласная я, коллега. Интересно, а как сейчас граждане строят дома, если[QUOTE] Во-первых, отсутствуют установленные границы. Во-вторых, не определено месторасположение. В-третьих, отсутствуют определённые права. [/QUOTE]? Где хочу, там и строю? [/QUOTE]Как граждане Украины сейчас строят дома, мне – неизвестно. Учитывая то, что я видел раньше в Украине, то в подавляющем большинстве случаев имело место возведение самовольных строений, кстати, далеко не всегда на земельных участках, права на которые оформлены надлежащим образом. Могу Вам сообщить коллега, что строить, возводить, размещать жилые дома, здания, сооружения граждане Украины, юридические лица [I]etc.[/I] должны, прежде всего, согласно регулирующих этот вопрос НПА:[B]1.[/B] ГКУ[B]2.[/B] ЗКУ[B]3.[/B] ЗУ [qoute]Об основах градостроительства[qoute] от 08.02.2001 г. №2275-III[B]4.[/B] ЗУ [qoute]О планировании и застройке территорий[qoute] от 20.04.2000 г. №1699-III[B]5.[/B] ЗУ [qoute]Об архитектурной деятельности[qoute] от 25.05.1999 г. №687-XIV[B]6.[/B] Постановление КМУ от 30.09.2009 г. №1104[B]7.[/B] Приказ Государственного комитета строительства, архитектуры и жилищной политики Украины от 05.12.2000 г. №273.А также ещё очень большое количество прочих НПА, различных разъяснений [I]etc.[/I] Но ([B]![/B]) коллега основной вопрос ведь заключается не в этом и уж тем более, основной вопрос не заключается в том, как граждане строят дома сейчас ([B]![/B]). Сообщением выше я привёл несколько более детальное описание истории рассматриваемого нежилого сооружения. Если я Вас правильно понял, то Вы, полагаете что понятия [qoute]земля[qoute] и [qoute]земельный участок[qoute] тождественны, почему? Ведь законодатель довольно определённо дал понять, что это не так.

[B]V[/B]:[QUOTE] Ценю Ваше видение со стороны, как коллеги. Какой реальный смысл изменений статьей и что в результате может получится? [/QUOTE]Спасибо за добрые слова коллега [B]V[/B]. Прежде необходимо обратится к авторам ЗУ №1702-VI. Так согласно Пояснительной записки к Проекту закона №4430 (сегодня – ЗУ №1702-VI):[QUOTE] Метою і основним завданням проекту закону є спрощення порядку набуття фізичними та юридичними особами права власності та користування на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності, а також розширення прав землевласників та землекористувачів щодо користування ними. [/QUOTE][QUOTE] Ухвалення даного проекту закону дозволить спростити порядок набуття фізичними та юридичними особами права власності та користування на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності та істотно скоротить строки такого набуття. [/QUOTE]Естественно как водится в украинских законах, имеют место быть коллизии и неоднозначное толкование норм принятого законодательного акта, в том числе и противоречия норм в самом акте законодательства. Как я уже говорил ранее, с одной стороны такие редакции ст. 120 ЗКУ и ст. 377 ГКУ создают в Украине предпосылки для формирования такого понятия как [B][qoute]единый и неделимый объект недвижимости[qoute][/B]. Украина стремится в Эуропу. ))) А в просвещённой Эуропе ))) (за исключением Восточной её части) земельный участок с расположенным на нём зданием как отдельные объекты права собственности давно считаются моветоном))). Исключение – право суперфиция. В некоторых странах исключением являются определенные виды коммерческой недвижимости. С другой стороны авторы закона не проработали его механизм в целом, а также дали возможность неоднозначного толкования норм закона, что при определённых условиях может привести к катастрофическим последствиям.В Украине сегодня в городах и уж тем более в сельских местностях огромное количество собственников жилых домов, которые не приватизировали земельные участки под своими жилыми домами. Многие из этих людей уже использовали своё право бесплатной приватизации (Вы помните коллега: [qoute]один раз по каждому виду использования[qoute]). Чтобы таким людям оформить право на земельный участок под жилым домом придётся лишь выкупать у государства (платная приватизация) или оформлять аренду. Для большинства из этих людей это непосильный труд и неподъёмные суммы. Если нотариусы массово будут отказывать гражданам в удостоверении договоров отчуждения недвижимого имущества лишь на том основании, что земельный участок под жилым домом не приватизирован – это в дальнейшем приведёт к колоссальному социальному коллапсу. Я сейчас затронул лишь собственников жилых домов, а ведь есть собственники зданий, гаражей, прочих строений и сооружений.[B]V[/B]:[QUOTE] Мое мнение, преследовалась цель каким-то невидимым образом обязать всех приватизировать находящиеся в пользовании земли. Что Вы думаете по моему высказыванию? [/QUOTE]Понимаете ли, коллега нельзя быть собственником насильно. [U]Приобретение права собственности, права пользования – есть право, а не обязанность.[/U] Но вот когда уже стали собственником, извольте быть ответственны, поскольку собственность – обязывает. Проблема ещё усугубляется тем, что нет единой государственной политики в сфере земельных правоотношений. Налоговое органы, суды стали использовать такое понятие как [qoute]фактический землепользователь[qoute] (в законодательстве отсутствует) – что является недопустимым. Несмотря на то, что с 2009 г. существенно упростился порядок оформления прав на земельные участки Украина в Европе остаётся государством, где оформление прав на земельные участки является наиболее сложным и дорогостоящим. Я считаю, что невозможно обязать человека приватизировать земельный участок – это противоречит сути приватизации. Людям дано право, а не наложена обязанность.

Доброе утро, когда спали-то? Благодарю за откровенность, мне более ценны Ваши взгляды без ссылок:-) Деклараций, пафоса и популизма авторам не занимать. Жаль, не установлена в законе ответственность писак за последствия. Нет дисциплины и умения себя вести в столь ответственных моментах. Не научены они правильно воспринимать окружающую среду. Несмотря на свое привилегированное положение, не понимают своего статуса и поэтому очень плохо относятся к простым сельским людям, которым, в основном и предназначены все земли.Никакого спрощення порядку или сроков не вижу, лишь все наоборот. На кого рассчитана вся эта гадость, где подоплека, загадка? В последнее время все нововведения таят в себе корысть и преследуют личную выгоду определенных лоббистов. В нашем случае закон материальный и принесет выгоду только прилипалам и всем госструктурам, имеющим отношение к землям законных пользователей. Вы правы, закон утопия и полное несоответствие здравому смыслу, и прямая дорога ему в КСУ.В чем главная причина ошибки. Для того, чтобы зем. участок и строение представляли собою единоцелое нужно восстановить нормы права, от которых мы удачно отказались много лет назад:-) Т.е., всеми, безоговорочно, должен пониматься постулат – дом без земли, равно как и земля без дома в отдельности существовать не могут. Если это два раздельных объекта, что мы имеем сегодня, тогда земля не может переходить в собственность зачетом, себе на уме или попроще, только назвав ее характеристику (кадастровый). Жалко той бамаги, глупости на которой писаны:-)[QUOTE]С другой стороны авторы закона не проработали его механизм в целом, а также дали возможность неоднозначного толкования норм закона, что при определённых условиях может привести к катастрофическим последствиям.[/QUOTE]Прошу Вас, разъясните Вашу мысль более подробно. Вы таки видите в законе обязаловку выкупа земель и насильственную приватизацию?

Я даже не хочу говорить какое удовольствие мне принесло прочтение всего этого...А какой слог, какой слог, господа... это ж надо в наше непостоянное время- такое постоянство.На сообщ.23[QUOTE] где подоплека, загадка? В последнее время все нововведения таят в себе корысть и преследуют личную выгоду определенных лоббистов. В нашем случае закон материальный и принесет выгоду только прилипалам и всем госструктурам, имеющим отношение к землям законных пользователей. Вы правы, закон утопия и полное несоответствие здравому смыслу, [/QUOTE]Подоплека- да она налицо, еще со времен принятия закона [qoute]о регистрации прав собственности на недвижимость и их ограничений[qoute].Госкомзем просто хочет править бал (грубо когнечно, на фоне вышесказанного),и пытается все это подвести под единый обьект (садиба). Но уже если это делаете путем внесения нескольких предложений в качестве изменения в закон, то хоть расскажите, как эти предложения реализовать в письменном виде, конкретному лицу (землепользователю, собственнику, госоргану, который всем этим правит,... да и мне, нотариусу-на худой конец) Честно говоря, я не против.Но зачем это все делать срочно, даже если выборы, (чит. за мой счет, за счет моих нервов, моих оправданий перед ранее проконсультированными гражданами, ну и моей ответственности,- как результат),или ждут моей, а может и нетолько моей [qoute]забастовки[qoute]?

З наступаючим Новим роком ! Який, як нам обіцяють, буде дійсно новим. Дай Боже нам усім здоров'я, терпіння та розуму! Та поки треба якось ще дожити цей рік з тими подарунками що під Новий рік нам підготували. Один з яких це доля [qoute]права на земельні ділянки, що знаходяться на даний момент у постійному користуванні власників житлових будинків на цих зенмельних ділянках розташованИХ[qoute] .ДАЛЕКО НЕ УСІМ ТАКИМ ЗЕМЕЛЬНИМ ДІЛЯНКАМ КАДАСТРОВІ НОМЕРИ ПРИСВОЄНІ, І, ЯК КАЗАВ ВЕЛИКИЙ ЛЕНІН,[qoute]ЩО РОБИТИ?[qoute] ЯК НАМ НОТАРІУСАМ І ПЕРЕСІЧНИМ ГРОМАДЯНАМ....

[B]К № 20[/B]Доброго дня, Профессор! :)[QUOTE]Сегодня стал вопрос об отчуждении нежилого сооружения вновь. Согласитесь оформлять сегодня право аренды на земельный участок под нежилым сооружением (процедура, которая и сегодня является достаточно долгой и затратной) или уж тем более выкупать земельный участок (ещё дороже), то есть приватизировать земельный участок платно, лишь, для того чтобы продать нежилое сооружение – просто глупо. [/QUOTE]Полностью согласна с этим, более того, считаю, что в подобной ситуации для собственника нежилого сооружения [qoute]вынужденно[qoute] заключённый договор аренды земельного участка будет фиктивным, т.к. собственник сооружения не имеет цели пользоваться земельным участком - он на самом деле желает произвести отчуждение своего объект недвижимости. Рассуждая имеенно так, я никогда не отказывала в нот. удостоверении договоров отчуждения недвижимости на том основании, что права отчуждателя на земельный участок не оформлены. Даже при нынешней редакции ст. 377 ГК я бы не настаивала на заключении договора аренды или иного договора, дающего право пользования земельным участком, если бы мне предоставили необходимую информацию об участке (размер и кадастровый номер). [QUOTE]нежилое сооружение было возведено в 2003 г. неким лицом назовём его А у которого на основании краткосрочного договора аренды в пользовании находился земельный участок из земель коммунальной собственности. В 2003 г. у лица А благополучно заканчивается аренда земельного участка, аренду орган местного самоуправления не продлевает, да А собственно это и не нужно. [B]Земельный участок как таковой перестаёт существовать[/B].[/QUOTE]С Вашим утверждением о том, что в указанной ситуации [qoute]Земельный участок как таковой перестаёт существовать[qoute] я не соглашусь (мне не понятно, как Вы пришли к такому выводу) [I]:) Если заканчивается срок действия договора аренды недвижимого имущества, разве эта недвижимость как таковая перестаёт существовать? [/I][QUOTE]Земельный участок – это часть земной поверхности с установленными границами, определенным месторасположением, с определенными в отношении его правами (ч. 1 ст. 79 ЗКУ). [/QUOTE]- границы участка установлены, т.к. для заключения договора аренды в 2003 году была изготовлена и утверждена соответствующая землеустроительная документация - определённое месторасположение участка также указано в решении органа местного самоуправления и в договоре аренды земельного участка- права в отношении участка определены: он находится в коммунальной собственности соответствующей территориальной громады. [QUOTE]собственником сооружения права на землю не оформлялись, границы земельного участка не устанавливались[/QUOTE][B]- Права на землю не оформлялись, но это не означает, что этих прав у него нет[/B][QUOTE] ст. 120 ЗК (в первоначальной редакции)1. При переходе права собственности на здание и сооружение право собственности на земельный участок или его часть может переходить на основании гражданско-правовых соглашений, а право пользования – на основании договора аренды. 2. При отчуждении строений и сооружений, которые расположены на арендованом земельном участке, право на земельный участок определяется в соотвествии с договором аренды земельного участка[qoute][/QUOTE]-[B] Границы земельного участка были установлены ещё в 2003 году на момент оформления краткосрочной аренды. [/B]

[B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] Доброго дня, Профессор! :) [/QUOTE]Здравствуй коллега [B]Stonehenge[/B]! :)[B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] Даже при нынешней редакции ст. 377 ГК я бы не настаивала на заключении договора аренды или иного договора, дающего право пользования земельным участком, если бы мне предоставили необходимую информацию об участке (размер и кадастровый номер). [/QUOTE]:) Понимаете ли, коллега в чём беда, ведь кадастровый номер и размер (площадь) присваивают и определяют лишь земельным участкам, с землёй такие фокусы не проходят. Таким образом, чтобы присвоить кадастровый номер земельному участку из земель коммунальной собственности и определить его размер, площадь – собственнику строения необходимо, чтобы у него возникло какое-либо право на означенный земельный участок. Права эти хорошо известны: [B]а)[/B] право собственности, [B]б)[/B] право пользования (аренда), [B]в)[/B] право постоянного пользования. Последнее отбрасываем сразу – не наш случай. Опять выходим на необходимость оформления права аренды земельного участка или же выкупа, сиречь платной приватизации земельного участка. [U]Замкнутый круг[/U]. [B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] С Вашим утверждением о том, что в указанной ситуации [qoute]Земельный участок как таковой перестаёт существовать[qoute] я не соглашусь (мне не понятно, как Вы пришли к такому выводу) [/QUOTE]Постараюсь объяснить чуть ниже и выстроить некую логическую цепочку. [B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] :) Если заканчивается срок действия договора аренды недвижимого имущества, разве эта недвижимость как таковая перестаёт существовать? [/QUOTE]Если речь идёт о [B]частной собственности[/B], то, конечно же, нет. Однако в приведённом случае речь идёт о [B]публичной собственности[/B]. Это особый институт собственности. Публичная собственность имеет особый правовой режим. Народ Украины является субъектом права собственности на землю, а орган местного самоуправления является в данном случае субъектом осуществления права собственности или, говоря проще – распорядителем земли. При этом распорядитель земли обладает дуализмом правового статуса реализуемых им полномочий. [B]Во-первых[/B], публичные полномочия, касающиеся реализации его властных функций. [B]Во-вторых[/B], частные полномочия, касающиеся реализации правомочий собственника (право владения, право пользования, право распоряжения). Итак лицу А в 2002 г. был выделен в краткосрочное пользование на условиях аренды земельный участок из земель коммунальной собственности. Размер земельного участка определён, право возникло, кадастровый номер не присваивался (2002 г. всё же). В 2003 г. срок договора аренды земельного участка оканчивается (истекает). Права и обязанности сторон прекращаются. Земельный участок опять становится частью земель публичной собственности. Ведь [U]земельный участок являлся таковым лишь на основании возникшего договора и существовал лишь в течении конкретно-определённого и закреплённого в договоре срока[/U]. Ещё совсем недавно украинский законодатель предусматривал возможность, когда одному лицу принадлежит на праве собственности или пользования земельный участок, а другое лицо имеет в собственности сооружение, расположенное на таком земельном участке. Достаточно вспомнить недавнюю редакцию первых двух абзацев ч. 2 ст. 134 ЗКУ:[QUOTE] Не подлежат продаже на конкурентных началах (земельных торгах) земельные участки государственной или коммунальной собственности или права на них в случае: размещения на земельных участках объектов недвижимого имущества, находящихся в собственности граждан, юридических лиц, у которых отсутствуют акции (доли, паи), принадлежащие государству, [B]кроме случаев отказа собственника расположенного на земельном участке недвижимого имущества от его выкупа или заключения договора аренды[/B] (ч. 2 ст. 134 ЗКУ в ред. ЗУ от 16.09.2008 г. №509-VI). [/QUOTE]Сегодня после вступления в силу ЗУ от 05.11.2009 г. №1702-VI редакция ч. 2 ст. 134 ЗКУ изменилась. В случае, о котором мы ведём речь, распорядитель земли (орган местного самоуправления) не предлагал поочерёдным собственникам (Z, X) нежилого строения выкупить земельный участок или заключить в отношении него договор аренды. Следовательно не получал отказа и не передавал означенный земельный участок в пользование или в собственность третьим лицам. [B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] - границы участка установлены, т.к. для заключения договора аренды в 2003 году была изготовлена и утверждена соответствующая землеустроительная документация - определённое месторасположение участка также указано в решении органа местного самоуправления и в договоре аренды земельного участка - права в отношении участка определены: он находится в коммунальной собственности соответствующей территориальной громады. [/QUOTE]:) Согласен с тем, что Вы изложили, но позволю себе дополнить:[B]Лишь для конкретно-определённого субъекта (прежде всего, но, не ограничиваясь), которого более не существует и на конкретно-определённый срок, который истёк.[/B] Позволю себе также заметить (краснея от нескромности) что земельный участок находится в коммунальной собственности, не может. Да, да. ))) Иногда говорят (да и сам я бывает, так говорю) для краткости: [qoute]земельный участок коммунальной собственности[qoute] или [qoute]земельный участок, находящийся в коммунальной собственности[qoute]. Это неправильно (однако это не касается земельных участков выставляемых на земельные торги). Правильно говорить: [qoute]земельный участок из земель коммунальной собственности[qoute] и [qoute]земельный участок, относящийся к землям коммунальной собственности[qoute] соответственно. К чему я это пишу. [U]Земельный участок, относящийся к землям коммунальной собственности – это явление временное. Через определённый промежуток времени такой земельный участок либо вновь трансформируется в земли коммунальной (публичной) собственности, либо станет земельным участком, находящимся в частной собственности и войдёт в гражданский оборот. Третьего не дано.[/U] В описываемом случае земельный участок существовал в период с 2002 по 2003 гг., далее вновь стал землёй публичной собственности. Что касается землеустроительной документации, то это отдельный вопрос. [B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] - Права на землю не оформлялись, но это не означает, что этих прав у него нет [/QUOTE]Согласен с Вами. :-) Дополню лишь, что права не являются обязанностями, Вы согласны коллега?[B]Stonehenge[/B]:[QUOTE] - Границы земельного участка были установлены ещё в 2003 году на момент оформления краткосрочной аренды. [/QUOTE]Несомненно. :-) Дополню лишь, что границы земельного участка перестали существовать с тех пор, как земельный участок вновь стал землями коммунальной собственности.Что же делать, коллега? :-)Неужели собственнику строения необходимо оформлять аренду земельного участка или выкупать земельный участок под сооружением из земель коммунальной собственности лишь, для того чтобы продать нежилое сооружение?:) Вы бы удостоверили договор купли-продажи недвижимости, приняв как данность что под сооружением [qoute]земля[qoute], а не [qoute]земельный участок[qoute], следовательно ч. 2 ст. 377 ГКУ в таком случае – [qoute]фтопку[qoute]))) ?

[B]V[/B]:[QUOTE] Доброе утро, когда спали-то? [/QUOTE]Доброе утро коллега! :-) Мне вполне хватает нескольких часов.[B]V[/B]:[QUOTE] Благодарю за откровенность, мне более ценны Ваши взгляды без ссылок:-) [/QUOTE]Спасибо. :)[B]V[/B]:[QUOTE] Никакого спрощення порядку или сроков не вижу, лишь все наоборот. На кого рассчитана вся эта гадость, где подоплека, загадка? [/QUOTE]По моему скромному мнению ЗУ №1702-VI упростили порядок приобретения и прекращения права пользования на земельные участки из земель государственной и коммунальной собственности. Это правда. Спасибо авторам ЗУ №1702-VI.Дополнили ч. 1 ст. 31 ЗУ №161-XIV абз. 8, ч. 1 ст. 141 ЗКУ дополнили п. [qoute]е[qoute]. Вот уже неплохо. Ведь раньше для большинства субъектов хозяйствования аренда земельных участков из земель государственной и коммунальной собственности была сущим адом. Сегодня им проще. :-)[B]V[/B]:[QUOTE] В нашем случае закон материальный и принесет выгоду только прилипалам и всем госструктурам, имеющим отношение к землям законных пользователей. [/QUOTE]Это тоже. )))[B]V[/B]:[QUOTE] Вы правы, закон утопия и полное несоответствие здравому смыслу, и прямая дорога ему в КСУ. [/QUOTE]ЗУ №1702-VI – ещё не утопия. Многие из его предписаний вполне адекватны. Но ЗУ №1702-VI даёт возможность слишком широкого толкования многих его положений. Вы же знаете, как принято в бывшем СССР, [qoute]хотели как лучше…[qoute])))[B]Утопия – это ЗУ №1559-VI.[/B] [B]V[/B]:[QUOTE] всеми, безоговорочно, должен пониматься постулат – дом без земли, равно как и земля без дома в отдельности существовать не могут. [/QUOTE]:) Такой постулат, может быть безоговорочным лишь в том случае, когда законодатель создаст как минимум предпосылки для адекватного применения права. Сегодня этого, к сожалению, в Украине – нет. Ээээх… такое хорошее понятие [qoute]единый и неделимый объект недвижимости[qoute], а сегодняшний украинский законодатель в состоянии испоганить и его. [B]V[/B]:[QUOTE] [QUOTE] С другой стороны авторы закона не проработали его механизм в целом, а также дали возможность неоднозначного толкования норм закона, что при определённых условиях может привести к катастрофическим последствиям. [/QUOTE]Прошу Вас, разъясните Вашу мысль более подробно. Вы таки видите в законе обязаловку выкупа земель и насильственную приватизацию? [/QUOTE]Конечно, в самом ЗУ №1702-VI этого прописано быть не может. Но трактовки ЗУ №1702-VI мы с Вами имеем возможность видеть уже сейчас. Что касается механизма ЗУ №1702-VI в целом. Боюсь, коллега [B]V[/B], что не всем интересно будет читать мои рассуждения о необходимости проработки механизма ЗУ №1702-VI, поскольку по-хорошему это займёт добрых 3-4 листика. :)

[B]OLNIK[/B]:[QUOTE] Но зачем это все делать срочно, даже если выборы, (чит. за мой счет, за счет моих нервов, моих оправданий перед ранее проконсультированными гражданами, ну и моей ответственности,- как результат),или ждут моей, а может и нетолько моей [qoute]забастовки[qoute]? [/QUOTE]Рад приветствовать Вас коллега [B]OLNIK[/B]! :-)Полагаю, что [qoute]срочно[qoute] определяется многими факторами, но все эти факторы, к сожалению – политические.

Так в этой статье право на землю что подразумевает? Право собственности, право пользования или постоянного пользования? Или всё сразу? Если земля не приватизирована, то у неё нет кадастрового номера, и он не может быть существенным условием. Так ведь? Если есть участок отведенный в пользование под строительство дома, построен дом, дом продаётся, почему вдруг необходимо получать номер, если его выдали без номера? И продаётся не участок а дом. А если не продаётся а дарится дом? А если домовладение с уставноленной площадью? Зачем такие усложнения не понятно.