Форум "Юридичний Радник"

Засновник ТзОВ планує стати державним службовцем. У зв/[qoute]язку із цим він не має права управляти товариством. Яким чином у нотаріальному порядку він може закріпити це, чи можливо делегувати комусь свої повноваження засновника на час перебування на державній службі? Допоможіть, терміново!!!

Треба йому виходити зі складу засновників ТОВ.

Никогда не делала, почитайте в МЕНе №6(36) грудень 2007 Договір управління корпоративними правами

За договором управління він все одно залишиться засновником ТОВ, а закон про держслужбу це не дозволяє.

N-22, з Вами не згоден - підтримую Compos mentis.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА Л И С Т 31.05.2006 N 3976 Державний комітет України з питань регуляторної політики тапідприємництва в межах компетенції розглянув лист та повідомляєнаступне. Основним Законом в Україні є Конституція України( 254к/96-ВР ). Відповідно до статті 78 Конституції України ( 254к/96-ВР )народні депутати України не можуть мати іншого представницькогомандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачуваніпосади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю(крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити доскладу керівного органу чи наглядової ради підприємства абоорганізації, що має на меті одержання прибутку. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншимивидами діяльності встановлюються законом. Закон, який визначає статус (права, обов'язки івідповідальність) народного депутата України у Верховній РадіУкраїни та за її межами та який встановлює правові і соціальнігарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатськихповноважень, є Закон України [qoute]Про статус народного депутатаУкраїни[qoute] ( 2790-12 ). Так, стаття 3 цього Закону ( 2790-12 ) визначає несумісністьдепутатського мандата з іншими видами діяльності: Народний депутат не має права: 1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівникомцентрального органу виконавчої влади 2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути надержавній службі 3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови 4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваноюроботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності,а також медичної практики у вільний від виконання обов'язківнародного депутата час 5) залучатись як експерт органами досудового слідства,прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю 6) входити до складу керівництва, правління чи радипідприємства, установи, організації, що має на меті одержанняприбутку. Народний депутат зобов'язаний додержуватись інших вимог таобмежень, які встановлюються законом. Слід звернути увагу на те, що в пункті [qoute]в[qoute] частини 1 статті 2Закону України [qoute]Про боротьбу з корупцією[qoute] ( 356/95-ВР ) зазначено,що народні депутати України відносяться до суб'єктів корупційнихдіянь, які несуть відповідальність за корупційні діяння та іншіправопорушення, пов'язані з корупцією. Так, в пунктах [qoute]б[qoute] і [qoute]в[qoute] частини 1 статті 5 цього Закону( 356/95-ВР ) визначено, що народний депутат України не має права: - займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи черезпосередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб усправах державного органу, в якому він працює, а також виконуватироботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчоїдіяльності, а також медичної практики) - входити самостійно (крім випадків, коли державнийслужбовець здійснює функції з управлінням акціями (частками,паями), що належать державі, та представляє інтереси держави враді товариства (спостережній раді) або ревізійної комісіїгосподарського товариства), через представника або підставних осібдо складу правління чи інших виконавчих органів підприємств,кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо,організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюютьпідприємницьку діяльність. Окремо слід зазначити, що спеціальний закон, який визначаєпоняття і види господарських товариств, правила їх створення,діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновниківє Закон України [qoute]Про господарські товариства[qoute] ( 1576-12 ). В статті 3 цього Закону ( 1576-12 ) зазначено, щозасновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства,установи, організації, а також громадяни. Згідно із статтею 23 цього ж Закону ( 1576-12 ) управліннятовариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання(призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства визнаютьсяголова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а утовариствах, де створена рада товариства (спостережна рада), -голова та члени ради товариства (спостережної ради). Посадовими особами органів управління товариства не можутьбути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України,керівники центральних та інших органів виконавчої влади,військовослужбовці, депутати місцевих рад, які працюють у цихрадах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури,суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, атакож посадові особи органів державної влади та місцевогосамоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюютьфункції з управління акціями (частками, паями), що належатьдержаві, та представляють інтереси держави в раді товариства(спостережній раді) або ревізійній комісії товариства. Особи, якимсуд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бутипосадовими особами тих товариств, які здійснюють цей виддіяльності. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки,хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть обіймати утовариствах керівні посади і посади, пов'язані з матеріальноювідповідальністю. Отже, в зв'язку з вищевикладеним вважаємо, що народнідепутати України можуть бути засновниками підприємств, установ,організацій, при цьому, вони не мають права входити до складукерівництва, правління чи ради цих підприємств, установ,організацій. Перший заступник Голови К.Ващенко

колись робив такий запит в МЮУ щодо нотаріусів, написали що нотаріус може бути засновником. Якщо знайду вставлю

Шановний nоtD, Зазаначена особа не хоче бути депутатом, а лише державним службовцем, тобто працювати на державній посаді. Вони запитують, невже особа повинна позбавлятися своєї приватної власності у таких випадках, якщо вона набула її до цього періоду? Це її приватна власність. Куди її подіти? Крім того, ця приватна власність є ще і спільною сумісною власністю подружжя? Можливо це можна вирішити лише зборами засновників + подати на збори належним чином складену заяву із засвідченою справжністю підпису або видати доручення на представництво інтересів на час роботи на державній службі?

Шановна (-ий) Даня на депутата як і на держ службовця поширюється зазначений в наведеному листі Закон України [qoute]Про боротьбу з корупцією[qoute] Стаття 2. Суб'єкти корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією За корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані зкорупцією, на підставі цього Закону несуть відповідальність такіособи, уповноважені на виконання функцій держави: [U][B] а) державні службовці[/B][/U] б) Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр,віце-прем'єр-міністри, міністри в) народні депутати України, депутати Верховної РадиАвтономної Республіки Крим, депутати сільських, селищних, міських,районних у містах, районних, обласних рад г) посадові особи місцевого самоврядування ґ) військові посадові особи Збройних Сил України та іншихвійськових формувань (крім військовослужбовців строкової служби).

Створення (заснування) суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи, а також володіння корпоративними правами [U]не є підприємницькою діяльністю[/U].http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/2145A15FB67A241188256DF00073F8DE?OpenDocument З А К О Н У К Р А Ї Н И Про боротьбу з корупцією Стаття 5. Спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:б) [U]займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб,[/U] бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики) в) [U]входити самостійно [/U](крім випадків, коли державний службовець здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства), через представника або підставних осіб до складу правління чи [U]інших виконавчих органів підприємств[/U], кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльністьСтаття 23. Органи управління товариством та їх посадові особи Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства [U]визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена наглядова рада товариства, - голова та члени наглядової ради товариства.[/U]Стаття 62. Виконавчий орган товариства з обмеженою відповідальністю У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий [U](директор). Дирекцію очолює генеральний директор[/U]. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.Тобто державний службовець не може бути директором, головою ревізійної комісії.