Форум "Юридичний Радник"

У 2004-му році моєму чоловікові була подарована квартира, проте у договорі дарування є пункт /[qoute]Обдаровуваний зобов’язується надати право довічного користування площею квартири дарувальнику/[qoute]. Продати помешкання з цим пунктом ми не можемо. Дарувальник згоден визнати цей пункт договору недійсним. Нам повідомили, що ми можемо зробити додаток до договору дарування, щоб не розривати його і не передаровувати квартиру знову. Та зробити це доповнення ми можемо тільки у того нотаріуса, який укладав першодокумент. Цей же нотаріус стверджує, що такий додаток до договору дарування є незаконним і укласти його вона не може, бо не розроблена форма документу додаткового договору. Чи правда це? Чи можемо ми зробити це доповнення у іншого нотаріуса?Буду вдячна за пораду

Вообще-то мне кажется, что согласно ст. 725 ГК такое условие могло быть прописано только на пользу третьего лица, а никак не дарителя по договору. Лучше внести изменения у того же нотариуса.

У тому й річ, що такий пункт договору відверто протизаконний. Та нотаріус, який укладав договір дарування, стверджує, що внести поправки до нього за згодою обох сторін неможливо, а єдиний шлях - це розірвання договору і укладання нового. Проте це тягне за собою ряд грошових витрат на податки державі і вимагає купи часу, витраченої в БТІ (яке теж працює не безкоштовно). Тому мене цікавить, чи можемо ми внести ці зміни (визнати пункт договору недійсним за обопільною згодою) у іншого нотаріуса.

як варіант Я, (паспорт серії області, ідентифікаційний), 1900 року народження, як сторона договору дарування квартири, посвідченого 30.07.2001 року за реєстром № приватним нотаріусом , а саме виступаючий за вказаним договором дарувальником квартири, що розташована у м. , буд. кв., цією заявою відмовляюсь від права пожиттєвого безкоштовного проживання у квартирі, що розташована у м. , буд. кв. яке надане мені на підставі договору дарування квартири, посвідченого 30.07.2001 року за реєстром № приватним нотаріусом , обдарованою за вказаним договором ФІО, року народження, що проживає в м. У зв'язку з вказаним вище я ніяких матеріальних чи інших претензій до ФІО(обдар), не маю і в майбутньому мати не буду.

[B]Весна[/B], дякую за пропозицію, та ріелтори відмовляються працювати з заявою від дарувальника. Стверджують, що вона має меншу юридичну силу ніж власне договір дарування. Наполягають, що єдиний варіант - це саме внесення змін до договору дарування, якими пункт буде визнаватися недійсним за обопільною згодою. Тут радше питання в тому, чи можна цю додаткову угоду укласти в іншого нотаріуса.

ні не можна, якщо нотаріус працює. Хіба, що дочекайтесь, поки нотаріус піде у відпустку і його буде хтось заміщювати.

Але такий додатковий договір до договору дарування не є протизаконним? Правильно?

Стаття 217. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину 1. Недійсність окремої частини правочину не має наслідкомнедійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можнаприпустити, що правочин був би вчинений і без включення до ньогонедійсної частини.Думаю, треба звернутися в судХоча, ст. 7172. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити накористь дарувальника будь-яку дію майнового або немайновогохарактеру, не є договором дарування.

Дякую всім за консультацію! Думаю, ми ще спробуємо поговорити з нотаріусом і попереконувати її. Інакше доведеться розривати договір дарування, а це надто довго і дорого, чого і хочеться уникнути.

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншимактам цивільного законодавства, а також моральним засадамсуспільства.Фактично, ваш договір не є договором дарування, значить цей правочин є недійсним Стаття 215. Недійсність правочину 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в моментвчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цьогоКодексу. [B]2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановленазаконом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такогоправочину недійсним судом не вимагається.[/B]Це моя думка, але саму процедуру, чесно казати, не знаю... Може хтось підскаже?

Таке враження, що ми опинилися в юридичному замкненому колі, і хоч квартира зареєстрована на чоловіка в БТІ і в ЖЕК, проте він не є власником...

[QUOTE]та ріелтори відмовляються працювати з заявою від дарувальника. Стверджують, що вона має меншу юридичну силу ніж власне договір дарування. [/QUOTE][QUOTE]грошових витрат на податки державі і вимагає купи часу, витраченої в БТІ (яке теж працює не безкоштовно). [/QUOTE]Позвольте не согласиться - риелторы у Вас за бесплатно? Какая вообще в этом необходимость? Думаю, что Вам надо только лично общаться с нотариусом.

0

Шановний [B]S-phone[/B], ріелтор нас консультує дійсно безкоштовно. А послуги його потрібні, бо він знає ринок і має ряд покупців на помешкання. Повторюю: мета - без перепон продати квартиру. Наявність же того, хто має право довічного користування площею квартири, знижує її вартість на дуже і дуже значні суми, як і знижує кількість потенційних покупців, готових надавати хай навіть тільки на папері право довічного користування чужим людям.

На Лиге читала решение суда, кажется Запорожская область, про визнання такого договору дарування, який встановлює обов'язок обдаровуваного надати дарувальнику право користування подарованим житловим будинком недійсним (підстава - ст. 717 ЦК) Реституция.

Поверніть Дарувальнику його квартиру (ДД), а ріелтора - в сад. Можна ще як радить Ex lege.

Зрозуміло, тобто квартиру можна тільки віддати і отримати знову, договір про визнання недійсним одного пункту і правда неможливий. А реєстри-перереєстри в БТІ доведеться пройти ще двічі.

Сторони можуть укладати змішаний договір (ст.628 ЦК) - дарування плюс сервітут.

Стаття 627. Свобода договору 1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу [B]сторони є вільними вукладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договоруз урахуванням вимог цього Кодексу[/B], інших актів цивільногозаконодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності тасправедливості.ст. 6 [B]Сторони в договорі не можуть відступити від положень актівцивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це[/B], атакож у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актівцивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносинміж сторонами.