Форум "Юридичний Радник"

ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї 02.02.2010 N 04-06/15 Про практику застосування господарськими судамиземельного законодавства п.3.4.2. Право користування (в т.ч. на правах оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості, винятково за умови, якщо в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно вимог земельного законодавства України, таке право було і воно належним чином посвідчене. У вирішенні спорів про право власника об'єкта нерухомості на земельну ділянку, на якій він розташований, судам слід враховувати, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень статті 377 ЦК України ( 435-15 ) і статті 120 ЗК України ( 2768-14 ).4.1.4. За змістом статті 377 ЦК України ( 435-15 ) та статті 120 ЗК України ( 2768-14 ) до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). З огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 ЦК України ( 435-15 ) покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно необхідно враховувати, що така особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і відсутність у цієї особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки. Враховуючи викладене, у таких випадках положення статті 212 ЗК України ( 2768-14 ) застосуванню не підлягають. Примусове звільнення земельної ділянки шляхом знесення розташованого на ній об'єкта нерухомості, право власності на який оформлено у встановленому законом порядку, порушує права особи, гарантовані статтею 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

На пов.1Гарно, але це для судів і тільки господарських.Нам треба всього лиш посвідчити договір ?, щоб зацікавлені особи могли довести договір до судів...Та і не важливо до яких- загальних, господарських, адміністративних )))Звідси і виходить, що ми законом [qoute]узаконені[qoute] посередники (функція нам державою надана для безспірності),посередники між законодавством (державою) і судами (державою).Хто ми сьогодні??!!!Питання риторичне (((

:)Вот! Первая весенняя ласточка!Приятно.Надеюсь, остальные(рекомендации) окажутся её близняшками, а не наоборот: спинка - белая, грудка- чёрная.:)[B]OLNIK![/B][QUOTE]посередники між законодавством (державою) і судами (державою).[/QUOTE]Між державою і державою?Так мы ж - пограничники! :)

На сообщ.3Так любой из нас сегодня -[qoute]пограничник[qoute], находится т.е. в состоянии - граничащем с ...)))

Как вы яхту назовете, так она и поплывет.Вначале было слово. Вероятно, именно вследствие его материализации украинский нотариат успешно деградирует. Не обижайтесь.

:)Тешу себя надеждой, что слову всё ж таки предшествовала разумная мысль.И [qoute]успехи деградации[qoute] нотариата - результат вовсе не слов, а поступков определённых хорошо нам известных людей.