Форум "Юридичний Радник"

986/1000 Нежитлове багатоповерхове приміщення належить фізичній особі №1, а 14/1000 - фізичній особі №2.
Міська рада прийняла рішення про продаж зхемельної ділянки під будівлею особі №1.

Чи можна посвідчувати такий договір?

якщо не можна, то на що тоді опиратися в постанові про відмову?

Остап написав:986/1000 Нежитлове багатоповерхове приміщення належить фізичній особі №1, а 14/1000 - фізичній особі №2.
Міська рада прийняла рішення про продаж зхемельної ділянки під будівлею особі №1.

Чи можна посвідчувати такий договір?

якщо не можна, то на що тоді опиратися в постанові про відмову?

А второй совладелец что на это говорит-у него такое же право на выкуп земли под недвижимостью,я б на его месте задумалась.

В этом случае выкуп возможен при условии выделения доли в недвижимости в натуре, и площади земельного участка пропорциональной доле в праве собственности на строение. У меня был такой случай.

Остап, я з"ясував би на підставі якого документа особа №1 користувалася земельною ділянкою, на якій розташована відповідна частка приміщення. Підозрюю,що скоріше за все - ніякого документа не існує. Як завжди, колись "були усні домовленості". Якщо так, то чого не посвідчувати? З іншого боку, можна відкласти договір до з"ясування, чи не має заперечень проти продажу земельної ділянки власник № 1))))))))

Особа №1 користується ділянкою згізно договору оренди. Під час дії даної оренди у 2007 році він частину приміщення продав особі №2. При цьому зміни в договір оренди не вносились.

Зараз особа №1, маючи відповідне рішення міської ради , НАПОЛЯГАЄ на укладенні договору купівлі-продажу.

Про порядок викупу земельних ділянок співвласниками нерухомого майна в спільну часткову власність з урахуванням роз’яснень , наданих у листі Держкомзему від 09.11.2006 р. № 14-22-78336.

У практичній роботі зустрічаються випадки надання дозволів на викуп земельних ділянок, які перебувають в оренді чи користуванні суб’єктів підприємницької діяльності, на яких знаходиться частина будівель та споруд, що належать суб’єктам на праві власності.
Листом від 09.11.2006 р. № 14-22-7/8336 щодо надання роз’яснення застосування частини другої статті 127 Земельного кодексу України, у випадку щодо частини будівель і споруд, що належать суб’єктам на праві власності Держкомзем України повідомив.
Відповідно до частини 2 статті 127 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих земельних ділянок.
Законодавством не передбачено можливість одним із співвласників викупити частину земельної ділянки, яка знаходиться під частиною нерухомого майна, проте, всі співвласники нерухомого майна можуть викупити земельну ділянку під об’єктом нерухомого майна у спільну часткову власність.
З чим ми стикаємось реально на практиці.
Як правило, право користування єдиною земельною ділянкою для обслуговування таких об’єктів, що належать співвласникам на праві спільної часткової власності чи спільної сумісної власності в цілому не оформляється. Отримавши право власності на частину будівлі чи споруди, суб’єктом здійснюється оформлення землекористування під частиною будівлі чи споруди, яка йому належить. Не чекаючи інших співвласників замовляється проект відведення, укладається договір оренди землі, не на частину земельної ділянки, а на земельну ділянку, як окремий об’єкт. Даній земельній ділянці присвоюється кадастровий номер, дані про неї вносяться в базу даних, тобто здійснюється її державна реєстрація. Із суміжними землекористувачами погоджуються межі.
Фактично не існує земельної ділянки для обслуговування цілої будівлі в тому розумінні, як це визначено у частині 1 статті 79 Земельного кодексу України (частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами).
Колізії виникають на етапі викупу земельної ділянки. Враховуючи роз’яснення Держкомзему України викуп таких ділянок можливий тільки у спільну часткову власність.
Однак, отримавши погодження органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, орендар наполягає на викупі земельної ділянки, як самостійного та юридично відокремленого об’єкта нерухомості.

Статтею 356 Цивільного кодексу України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно із статтею 358 Цивільного кодексу України співвласник має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, або співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Статтею 364 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності та на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до статті 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 358, 364, 367 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 127 Земельного кодексу України можна зробити висновок, що викуп земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, які є спільною власністю покупців цих ділянок може здійснюватись тільки при умові поділу майна між співвласниками в натурі.
Тобто беручи до уваги, що право спільної часткової власності може здійснюватись співвласниками за їхньою згодою, то можливість викупу такої ділянки у власність може мати місце лише за умови поділу співвласниками в натурі будівлі чи споруди, що розташовані на даній земельній ділянці, тобто нотаріально посвідченого договору про виділ в натурі частки нерухомого майна на підставі якого приміщення будуть виділені в окрему будівлю.
У цьому випадку, після приведення у відповідність до укладеного договору правовстановлюючих документів на будівлі та споруди, може іти мова про викуп земельної ділянки.
У випадку неможливості поділу в натурі між співвласниками будівлі чи споруди з виділенням їх в окремий об’єкт нерухомості, викуп земельної ділянки може здійснюватись усіма співвласниками майна та співкористувачами єдиної земельної ділянки, яка обслуговує будівлю чи споруду в цілому, тільки у спільну власність.

можливо в постанові про відмову слід посилатися на частину четверту ст. 120 ЗК України, а саме на те, що право співвласників нежитлової будівлі на земельну ділянку, надану для її обслуговування, визначається пропорційно до часток осіб у праві власності на будівлю, а відтак право на викуп землі не може бути реалізоване лише одним з співвласників будівлі.