Форум "Юридичний Радник"

наталka написав:Потрібна швидка відповідь!

Я завжди вважала що якщо громадянин Росії дає згоду на купівлю дружиною нерухомості в Україні потрібно ще його ідентифікаційний номер.

Так от звонять мені і говорять, що вони не встигають його (код) отримати, чоловік лише пришле згоду на купівлю, а якийсь нотаріус їм сказала, що у цьому випадку код чоловіка у згоді та взагалі не потрібен.

Я у шоці, вже багато договорів через такі "непонятки" від мене пішли до таких нотаріусів.

Чи я не права? А....

8. При посвідченні правочинів майнового характеру нотаріусом у текстах правочинів зазначаються: для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; для юридичних осіб - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер. На підтвердження наявності номера (коду) нотаріусу подається відповідна довідка або витяг, фотокопія якої (якого) долучається до примірника правочину, який залишається у справах нотаріуса.

Якщо особа через свої релігійні переконання у встановленому законодавством порядку відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, нотаріус перевіряє цей факт за її паспортом.

У випадку засвідчення справжності підпису на заяві, примірник якої залишається у справах нотаріуса, копія документа, зазначеного в першому та другому абзацах цього пункту, долучається до примірника цієї заяви.

наталka написав:Адже коли українець дає згоду на купівлю ми вимагаємо його код і свідоцтво про шлюб, а при перевірці податкової застави перевіряємо як продавців так і покупців і їх подружжя теж.

Адже грошові кошти на купівлю витрачаються спільні і у разі виникнення податкової застави у подружжя - договір можливо укласти лише при згоду податкового органу.

Адже грошові кошти на купівлю витрачаються спільні і у разі виникнення податкової застави у подружжя - договір можливо укласти лише при згоду податкового органу.

olya02 написав:Нет, ну проверка покупателей это уже чересчур...

Per se написав:

olya02 написав:Нет, ну проверка покупателей это уже чересчур...

тогда зачем код на согласие , если это гражданин другой страны?

olya02 написав:

Per se написав:

olya02 написав:Нет, ну проверка покупателей это уже чересчур...

тогда зачем код на согласие , если это гражданин другой страны?

Как по мне - все расписано в 8 пункте, который я выше процитировала.
При посвідченні правочинів майнового характеру зазначається податковий номер.
Да, заявление не правочин, но имеется в виду указать коды сторон правочина, а по сути недвижимость приобретается в совместную собственность, то есть когда супруг(а) дает соласие на приобретение недвижимости, а это является действие имущественного характера, и соответственно для супруга(и) также возникают гражданские права и обязанности в связи с приобретением недвижимости, как и для стороны указанной в правочине, так что в какой-то мере заявление на приобретение недвижимости отчасти оже можно считать правочином и соответственно брать код...
Но это мое мнение, правильное оно или нет - не знаю...

Vatson написав:

olya02 написав:

Per se написав:

olya02 написав:Нет, ну проверка покупателей это уже чересчур...

тогда зачем код на согласие , если это гражданин другой страны?

Как по мне - все расписано в 8 пункте, который я выше процитировала.
При посвідченні правочинів майнового характеру зазначається податковий номер.
Да, заявление не правочин, но имеется в виду указать коды сторон правочина, а по сути недвижимость приобретается в совместную собственность, то есть когда супруг(а) дает соласие на приобретение недвижимости, а это является действие имущественного характера, и соответственно для супруга(и) также возникают гражданские права и обязанности в связи с приобретением недвижимости, как и для стороны указанной в правочине, так что в какой-то мере заявление на приобретение недвижимости отчасти оже можно считать правочином и соответственно брать код...
Но это мое мнение, правильное оно или нет - не знаю...

В данной ситуации и мое мнение тоже, воспринимаю -согласие на отчуждение, пусть даже в форме заявление, как правочин майнового характера, можете кидать тапками.

чоловік лише пришле згоду на купівлю

bonus auditor написав:а угода - це правочин, чи не так?

bonus auditor написав:Ой, я тут щось пропустила!?
"угода - это всегда правочин" - згодна, "но не всегда правочин = угода .. вот так" - не згодна і не розумію, і навіть боюсь собі уявити (!!! ), що Ви, шановний, мабуть плутаєте поняття "Угода" і "договір". Адже терміну "угода" ЦК України 2003 року не містить, його замінили на "правочин". Порівняєм: стаття 41 ЦК УРСР 1963 року - "Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори)."
Стаття 202 ЦК України 2003 року: "1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори)."
Ну а якщо у Вашому твердженні замінити "угода" на "договір", тоді все стає на свої місця: "договір - це завжди правочин, але не завжди правочин - це договір".

bonus auditor написав:Я, може, також вважаю згоду іншого з подружжя правочином, однак Закон України "Про нотаріат" (стаття 78) так не вважає: "справжність підпису засвідчується на документах, ... які не мають характеру угод", а угода - це правочин, чи не так?

bonus auditor написав:Адже терміну "угода" ЦК України 2003 року не містить, його замінили на "правочин".

bonus auditor написав:Ви, шановний,

Vatson написав:это типа поправили?:))))все поняли, что имела ввиду Per se под "угодой".

Per se » 24 листопада 2011, 12:08
текст ЦК 1922 року щодо правочинів
IV. ПРАВОЧИНИ
26. Правочини, тобто дії, направлені на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин, можуть бути односторонні і взаємні (договори).
27. Правочини можна учиняти на словах або в письмовій формі.
Письмові правочини поділяються на: 1) звичайні 2) засвідчені, 3) нотаріальні, тобто вчинені в нотаріальному органі та внесені в нотаріальну актову книгу.
27. Правочини можна учиняти на словах або в письмовій формі.
Письмові правочини поділяються на: 1) звичайні і 2) нотаріально посвідчені .
28. Правочин, учинений у письмовій формі, повинен бути підписаний особою, від якої він походить, або представником цієї особи.
Особа, що не може через неписьменність, фізичні вади або хворобу власноручно підписати правочин, може доручити підписати його за себе іншій особі. Підпис останньої повинен бути засвідчений належним порядком з тим, що повинна бути вказана причина, через яку особа, що уклала правочин, не змогла його власноручно підписати.
29. Недодержання форми, що вимагається законом, веде до недійсності правочину лише в тому випадку, коли такий наслідок недодержання форми прямо в законі зазначений.
30. Правочин є недійсний, коли він учинений з метою суперечною закону, або в обхід закону, а також, коли правочин направлений до очевидної шкоди для держави.
31. Правочин є недійсний, коли він учинений особою, що цілком позбавлена дієздатності або тимчасово перебуває в такому стані, що вона не може розуміти значення своїх дій.
32. Особа, що учинила правочин під впливом обману, погрози, насильства або внаслідок зловмисної угоди її представника з контрагентом, або внаслідок помилки, що має істотне значення, може вимагати по суду визнання правочину недійсним цілком або ж частково.
33. Коли особа під впливом крайньої нужди учинила невигідний для себе правочин, суд, на вимогу потерпілої сторони або на вимогу належних державних органів та громадських організацій, може або визнати правочин недійсним, або припинити чинність його на майбутнє.
34. Правочин є недійсний, коли він учинений за згодою сторін лише для вигляду і без наміру викликати юридичні наслідки.
35. Якщо удаваний правочин учинений з наміром приховати інший правочин, то застосовується положення, що стосується до того правочину, який дійсно був на увазі.
36. Правочин, визнаний недійсним, вважається таким з моменту його вчинення.
37. Недійсні частини правочину не зачіпають інших частин його, оскільки можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення його недійсної частини.
38. Дієздатні особи можуть учиняти правочини і через вибраних ними представників, за винятком заборонених законом випадків.
39. Правочини, вчинені представником від імені представлюваного в межах повноважень, мають обов’язкову силу для представлюваного і породжують безпосередньо для нього права й обов’язки.
40. Представник не може учинити правочина від імені представлюваного ні у відношенні себе (представника) особисто, ні у відношенні третьої особи, представником якої він одночасно є.
41. Правочин визнається учиненим під відкладальною умовою, коли права й обов’язки, встановлені правочином, повинні наступити з настанням цих умов.
Правочин визнається учиненим під скасувальною умовою, коли права й обов’язки, встановлювані правочином, повинні припинитись з часу настання цих умов.
42. Умовно зобов’язаний не повинен своїми діями викликати стан речей, що погіршував або знищував би залежне від умови право. В противному випадку, по настанні умови, він зобов’язаний відшкодувати завдані збитки.
43. Коли настанню умови недобросовісно перешкодила сторона, якій ненастання умови є вигідне, то вважається, що умова настала.
Коли настанню умови недобросовісно сприяла сторона, якій настання умови є вигідне, то вважається, що умова не настала.
Страшнее законов в нашей стране - только практика их применения