Постановление Верховного суда Украины
Додано: 11 вересня 2012, 15:15Постановление Верховного суда Украины от 23 мая 2012 года № 6-37цс12. Хочется услышать мнение коллег.
Як ст. 578 ЦК України, так і спеціальна норма – ч. 2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку», передбачають, що майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою всіх співвласників. Умовою передачі співвласником нерухомого майна в іпотеку своєї частки в спільному майні без згоди інших співвласників є виділення її в натурі та реєстрація права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Якщо майно, яке є спільною частковою власністю, передано в іпотеку без згоди інших співвласників, то наявність таких обставин свідчить про невідповідність договору іпотеки актам цивільного законодавства, що є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 205 ЦК України.
Саме такого висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, застосовуючи в справі, яка переглядається, норми ст. ст. 355, 356, 358 ЦК України й залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходячи з того, що спірний об'єкт як предмет іпотеки не є самостійним об'єктом нерухомості, який може бути переданий в іпотеку без згоди інших співвласників, оскільки не був виділений у натурі та не був зареєстрований як окремий об’єкт нерухомості.
Разом з тим, ухвалюючи таке рішення, суд касаційної інстанції не врахував, що нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки та складають 13/100 частин багатоквартирного будинку, конкретно визначені й відокремлені від решти 87/100 частин, що є самостійними об'єктами права власності – приватизованими квартирами, які окремо обліковуються в органах БТІ.
