Форум "Юридичний Радник"

Посвідчую договір з розстроченням платежу. Останній платіж до 01 вересня 2013 року. Сторонам необхідно щоб право власності наступила зараз, але чи можливо відповідно до ст. 694, 695 ЦК України накласти заборону до повного розрахунку ( відповідно вказавши про це в договорі, що сторони домовились .....).

ласточка написав:Посвідчую договір з розстроченням платежу. Останній платіж до 01 вересня 2013 року. Сторонам необхідно щоб право власності наступила зараз, але чи можливо відповідно до ст. 694, 695 ЦК України накласти заборону до повного розрахунку ( відповідно вказавши про це в договорі, що сторони домовились .....).

а где в этих 694, 695 ЦК України написано о возможности наложения запрета? Может сначала ЗУ Про нотариусов почитать на предмет в каких случаях запрет накладывается и существует ли возможность накладывать запрет "по договорённости сторон"?

Доктор ZAZ, а вы читали эти статьи, п. 6. ст. 694 "З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продацю належить право застави на цей товар", п.3 ст. 695 "До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення ч. 3,5,6 ст. 694 ". При оформлении договора азастави, ипотеки, по соглашению сторон накладівается заборона, а ст. 73 ЗУ "Про нотариат" - в усіх інших випадках передбачених законом.

Шо удивительно, читал. Ещё в конце 2003 года первый раз прочитал
Только в вашей логической цепочке один большой провал: вот эта фораза в законе "продацю належить право застави на цей товар" не предусматривает возможность наложения запрета. Ибо если вы внимательно читали тот же источник, то там есть такое

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду

и вот то, что напысано в п. 6. ст. 694 и есть классический случай залога (ипотеки) на основании закона, т.е. без заключения договора залога (ипотеки) по факут возникновення определённых обстоятельств, предусмотренных законом. В вашем случае продажа чего-то с рассрочкой платежа.
Лично я не знаю как накладывать запрет по залогу, который возник на основании закона. Если вам известно это, поделитесь. Думаю не одному мне интересно будет

ласточка , поверте Доктору, наш Доктор правильно лечит....

Я бы в вашем случае после заключения сделки делала бы договор ипотеки относительно объекта продажи и вот тогда возникли бы все вам так необходимые условия для наложения запрета.

А як ми накладаємо заборону у випадку відчуження земельної ділянки комунальної власності з відстроченням платежу?

"ми" - это кто...

notarnota написав:А як ми накладаємо заборону у випадку відчуження земельної ділянки комунальної власності з відстроченням платежу?

а как это вы так накладываете?

Ну, шоб накласть, есть много способов

Виконую постанову Кабінету Міністрів. Вважаю, що це питання потрібно уважно вивчити і розглянути всі за і проти. Думаю, що такий порядок накладання заборони має право на життя. Тим більше, що ЦК передбачає, що "до застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення щодо застави, яка виникає на підставі договору".

notarnota написав:Виконую постанову Кабінету Міністрів.

я давно такие договора не оформляла и соответственно про какую именно постанову КМ идет речь - не в курсе..

notarnota, если можно, процитируйте пожалуйста : какие конкретно пункты постановы Вы внедряете в жизнь?

notarnota написав: Думаю, що такий порядок накладання заборони має право на життя. Тим більше, що ЦК передбачає, що "до застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення щодо застави, яка виникає на підставі договору".

Я тоже так думаю уже много лет.
Но шо поделать? Застава е, а механизму немае. За много много лет его так никто и не прописал.

Per se, это я вам пасибку за вашу подпись кликнула. Тарасу Шевченку пасиба тоже.
Можно, я и себе такую поставлю?

notar95 написав:Per se, это я вам пасибку за вашу подпись кликнула. Тарасу Шевченку пасиба тоже.
Можно, я и себе такую поставлю?

notar95, та пожалуйста! -)) Я не жадная,думаю и Кобзарю приятно будет -))

ласточка написав:Доктор ZAZ, а вы читали эти статьи, п. 6. ст. 694 "З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продацю належить право застави на цей товар", п.3 ст. 695 "До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення ч. 3,5,6 ст. 694 ". При оформлении договора азастави, ипотеки, по соглашению сторон накладівается заборона, а ст. 73 ЗУ "Про нотариат" - в усіх інших випадках передбачених законом.

ласточка, Ви абсолютно праві -

продацю належить право застави на цей товар

,
право у продавця є, але він хоче цим правом скористатися, чи не хоче- це він вирішує.
Якщо він хоче скористатися таким правом застави, то згідно зі ст.575 ЦК, це іпотека.
І про неї є цілий закон, якщо договором іпотеки буде передбачено накладення заборони, накладайте.

У всіх є права, але вони не автоматом інколи виникають і тільки тому, що є, а виникають із дій напрвлених на виникнення прав (ст.202 ЦК)
Порівняйте статті ЦК, де про довічне утримання, про спадковий договір, ст.47, накінець, там написано прямо -нотаріус НАКЛАДАЄ заборону, закон так встановив.
А все інше, в порядку, знову ж таки, законом встановленому.
Мені тоже належить право на достойний рівень життя- до кого звернутися, щоб це право мені "видали готівкою", та ще й автоматом, чи хоча б банкоматом?

notarnota написав:Виконую постанову Кабінету Міністрів. Вважаю, що це питання потрібно уважно вивчити і розглянути всі за і проти. Думаю, що такий порядок накладання заборони має право на життя. Тим більше, що ЦК передбачає, що "до застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення щодо застави, яка виникає на підставі договору".

Вот и я говорил, как накласть есть целая постанова КМ

OLNIK написав:

ласточка написав:Доктор ZAZ, а вы читали эти статьи, п. 6. ст. 694 "З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продацю належить право застави на цей товар", п.3 ст. 695 "До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення ч. 3,5,6 ст. 694 ". При оформлении договора азастави, ипотеки, по соглашению сторон накладівается заборона, а ст. 73 ЗУ "Про нотариат" - в усіх інших випадках передбачених законом.

ласточка, Ви абсолютно праві -

продацю належить право застави на цей товар

,
право у продавця є, але він хоче цим правом скористатися, чи не хоче- це він вирішує.
Якщо він хоче скористатися таким правом застави, то згідно зі ст.575 ЦК, це іпотека.
І про неї є цілий закон, якщо договором іпотеки буде передбачено накладення заборони, накладайте.

У всіх є права, але вони не автоматом інколи виникають і тільки тому, що є, а виникають із дій напрвлених на виникнення прав (ст.202 ЦК)
Порівняйте статті ЦК, де про довічне утримання, про спадковий договір, ст.47, накінець, там написано прямо -нотаріус НАКЛАДАЄ заборону, закон так встановив.
А все інше, в порядку, знову ж таки, законом встановленому.
Мені тоже належить право на достойний рівень життя- до кого звернутися, щоб це право мені "видали готівкою", та ще й автоматом, чи хоча б банкоматом?

Да. Сейчас только так.
К сожалению.
Но у меня вопрос: почему до сих пор никто не додумался прописать механизм посвыдчення договору з накладанням забороны при продаже з розстроченням платежу?
Было бы очень удобно : делаешь договор, бабахаешь заборону до повного розрахунку и всем хорошо, все спят спокойно.

ласточка написав:Посвідчую договір з розстроченням платежу. Останній платіж до 01 вересня 2013 року. Сторонам необхідно щоб право власності наступила зараз...).

Кілька років тому в нашій держконторі була подібна практика накладання заборон при посвідченні договорів з розстрочкою платежу. Тільки вона (держконтора) накладала навіть не заборону, а (ви не повірите) АРЕШТ! Чим усе це закінчилося, розповідати не дуже хочеться. Сумна історія.
Особисто я, засвідчуючи договори з розстрочкою платежу, щоб уникнути ходіння по судах і в плані безперечності, завжди в одному із пунктів договору вказую, що за згодою сторін право власності виникає після остаточного розрахунку...

Посвідчую договір з розстроченням платежу. Останній платіж до 01 вересня 2013 року. Сторонам необхідно щоб право власності наступила зараз, але чи можливо відповідно до ст. 694, 695 ЦК України накласти заборону до повного розрахунку ( відповідно вказавши про це в договорі, що сторони домовились .....).

А в чому проблема наприклад наше БТІ реєструє навіть договори з розсрочкою платежу. Вони аргуметують так підлягає договір реєстрації от ми його і реєструємо.

І так не буває що і з розсрока платежу і відразу право власності і право продати цей обєкт яка тоді суть цього договру.

۩ALC۩ написав:Особисто я, засвідчуючи договори з розстрочкою платежу, щоб уникнути ходіння по судах і в плані безперечності, завжди в одному із пунктів договору вказую, що за згодою сторін право власності виникає після остаточного розрахунку...

по моему скромному мнению ст. 697 ЦК к моменту возникновения права собственности по недвижимости - не может быть применена .

Со следующего года ( если ничего опять не изменится) можно будет спокойно делать договор к-п с рассрочкой платежа и тут же ипотеки..

zagoruiko написав:Посвідчую договір з розстроченням платежу. Останній платіж до 01 вересня 2013 року. Сторонам необхідно щоб право власності наступила зараз, але чи можливо відповідно до ст. 694, 695 ЦК України накласти заборону до повного розрахунку ( відповідно вказавши про це в договорі, що сторони домовились .....).

А в чому проблема наприклад наше БТІ реєструє навіть договори з розсрочкою платежу. Вони аргуметують так підлягає договір реєстрації от ми його і реєструємо.

І так не буває що і з розсрока платежу і відразу право власності і право продати цей обєкт яка тоді суть цього договру.

К сожалению, именно так и есть.
Большой и очень спорный вопрос можно ли предусмотреть в договорое купли-продажи недвижухи с рассрочкой платежа момент возникновения права собствености с момента полного расчёта. Я вот лично считаю, что НЕТ. При наличии ст. 334 в ЦКУ. Собственность вообще-то возникает с момент держреестрации правочину. Точка. Независимо от того, есть рассрочка или нет. И регистрировать в БТИ своё, возникшее уже, право покупатель может без проблем хоть с рассрочкой, хоть без. Что БТИ и делают благополучно и совершенно законно. И по такому договору покупец должен продавцу одно - заплатить деньги за УЖЕ находящееся у него с собственности имущество.
И вот в связи с наличием п. 6. ст. 694, я пишу в договоре, что сторонам известно, что продавцу принадлежит право залога на эту недвижуху до полного расчёта, который в свою очередь подтверждается нотзаявой продавца.
И вот этого, опять же считаю, вполне достаточно для того, чтоб любой, взявший в руки договор (и умеющий читать ), понял, что есть рассрочка, что есть залог по закону, и дальнейшее распоряжение невозможно до полного расчёта. Ну, или по крайней мере, возможно только с согласия продавца.
И отсюда вопрос: а нафиг вам тогда этот запрет? Шоб було? Клиенту яйцеклад занести по широкой дуге?

Большое спасибр всем за ответы. Все дело в том, что у нас БТИ если указано, что должна быть заява о полном расчете, то не регистрируют, БТИ вообще не регистрируют если есть рассрочка платежа и нет пункта о том, что стороны согласны зарегистрировать.
В моем случае сторона необходимо зарегистрировать дабы прописатся ( унас без Вытяга про регистрацию не прописывают) и Продавцам хочется под страховаться. Я уже думала указать в договоре так как позже посоветовал Доктор - "И вот в связи с наличием п. 6. ст. 694, я пишу в договоре, что сторонам известно, что продавцу принадлежит право залога на эту недвижуху до полного расчёта, который в свою очередь подтверждается нотзаявой продавца". Вы считаете что такой вариат имеет право на жизнь?
" Покупець дає свою згоду на реєстрацію права вдасності за Покупцем у відповідному органі, який здійснює державну реєстрацыю цих прав. Одночасно сторони домовились, що у зв'язку з розстроченням платежу, відповідно до п.6 ст. 694 Продавцю належить право залога на вищезазначену квартиру до повного розрахунку, що буде підтверджено нотаріально засвідченою заявою від Покупця", якось так.

БТИ вообще не регистрируют если есть рассрочка платежа и нет пункта о том, что стороны согласны зарегистрировать.

Это вопросы тупых юристов БТИ и продавцов, которые хотят "подстарховаться". Если вы под их "единственно верно-законное" мнение подстраиваете договоры и тот же ЦК, ну тут я пасс...

Вы считаете что такой вариат имеет право на жизнь?

Ну живёт же. И ничего, нихто не жаловался пока

" Покупець тут наверно слово "ПРОДАВЕЦЬ" должно быть? дає свою згоду на реєстрацію права вдасності за Покупцем у відповідному органі, який здійснює державну реєстрацыю цих прав.

А вот это, извините, бред. Покупатель уже собственник. По ЦК и в связи с наличием вытяга с реестра правочинов. С какого перепугу ему, собственнику, кто-то ещё разрешение на регистрацию, его, покупателя, законного права собственности давать будет?

П О С Т А Н О В А КМ від 22 квітня 2009 р. N 381 "Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності". Договри посвідчувала ще у 2009 -2010 роках. Покупцям видавали ДА до проведення розрахунку, після проведення розрахунку - заборона знімалась. І ще, можливо я і не права, але читаючи ст.572 ЦК вважаю, що право застави це не право на укладення сторонами договору застави, а таке саме як і право власності чи інше право, яке виникає чи виникло на підставі договору чи закону. Тобто право застави, яке виникло на підставі закону - воно вже існує, незалежно від того чи між сторонами укладається будь-який договір.

зачем тогда придумали понятие "залога"и его вида "ипотека"??

notarnota написав:Тобто право застави, яке виникло на підставі закону - воно вже існує, незалежно від того чи між сторонами укладається будь-який договір.

Та застава, про которую Вы пишите - не возникла на основании закона!!!! Она может возникнуть в будущем на основании договора и имя этому договору - ипотка!!!! А у продавца есть право и выбор - взять имущество в залог или нет! Но ни как не обязанность!!!

Може я і тупа, але не розумію чому застава може виникнути у майбутньому, а не відразу в силу саме якраз укладення між сторонами договору купівлі-продажу з розстроченням платежу. Виникнення права застави (як і права власності в інших випадках), а не права на укладення договору застави, повязується саме із укладенням такого договору.Поясність мені тоді яка застава виникає на підставі закону. А іпотека це таж сама застава нерухомого майна.

notarnota написав:оясність мені тоді яка застава виникає на підставі закону.

например податкова застава возникает в силу закона.

notarnota написав:П О С Т А Н О В А КМ від 22 квітня 2009 р. N 381 "Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності". Договри посвідчувала ще у 2009 -2010 роках. Покупцям видавали ДА до проведення розрахунку, після проведення розрахунку - заборона знімалась. І ще, можливо я і не права, але читаючи ст.572 ЦК вважаю, що право застави це не право на укладення сторонами договору застави, а таке саме як і право власності чи інше право, яке виникає чи виникло на підставі договору чи закону. Тобто право застави, яке виникло на підставі закону - воно вже існує, незалежно від того чи між сторонами укладається будь-який договір.

А всё-таки, Вы думаете, что изложенный в такой редакции пункт этой постановы:

"встановлення відповідно до законодавства заборони на продаж
або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного
розрахунку за договором купівлі-продажу" -

дает основание нотариусу автоматически наложить запрет на отчуждение? Что тогда значат слова "відповідно до законодавства"? Какое такое законодательство дает право на договоре купли-продажи земли с рассрочкой платежа автоматом накладывать запреты?

Ванда, що ви вкладаєте у поняття "автоматично". І коли законодавці жодним чином не дбають про нас та про простих громадян, тобто недолуго прописують законодавчі норми, мусимо дбати про себе самі. Найбільший ризик у таких випадках це за відсутності заборони продаж покупцем купленої земельної ділянки без проведення розрахунку, тому що ДА видають до проведення розрахунку. Як ви думаєте, хто буде крайнім. Неважко здогадатися. І один випадок переконав мене у тому, що робила правильно накладаючи заборони при посвідченні таких договорів. Коли змінилася влада -прийшли нові мери, вишуковували будь-які підстави для визнання одного договору недійсним (земельна ділянка знадобилася іншим). І у суді лише цієї фрази з постанови КМ і відсутності заборони на такому договорі було б достатньо для його розірвання чи визнання недійсним.