Момент переходу права власності на квартиру в житлово-будівельному кооперативі.
Житлово-будівельний кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі об'єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і наступної його (їх) експлуатації.( N 76, 17.05.2005, Наказ, Правила, Форма типового документа, Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства
«Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій») [12].
Згідно з ст.. 6 Закону України «Про кооперацію» [13] (остання редакція від 05.02.2011 р.) кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Як зазначив Старцев О.В. (Підручн. / За ред. О.В. Старцева: 2-ге вид., перероб. і допов. - К. : Істина, 2005. - 600 с) [14], основною відмінністю кооперативів від юридичних осіб інших організаційно-правових форм є мета його діяльності - це задоволення потреб його членів у послугах певного виду. Члени споживчого кооперативу забезпечують себе товарами, результатами виконаних робіт, наданих послуг. Кооператив не має на меті насичення ринку товарами, роботами, послугами (хоча це і не виключається). Він створюється і діє для своїх членів.
Житлово-будівельний кооператив, за класифікацією Закону України "Про кооперацію", може бути як виробничий (кооператив безпосередньо будує житло та вільно продає його на ринку; при цьому створення виробничого кооперативу не означає, що в ньому можуть працювати лише його члени - ч. 2 ст. 34 Закону України "Про кооперацію" дозволяє кооперативу залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є його членами), так і споживчий (кооператив, маючи грошові внески його членів, звертається як замовник до спеціалізованої підрядної організації, яка виконує всі будівельні роботи, наслідком чого є перехід усіх збудованих квартир у власність його членів).
Згідно з ст.. 19-1 Закону «Про кооперацію» члени житлово-будівельного, дачно будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу мають право володіння, користування, а за згодою кооперативу- і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо вони не викупили це майно.
Тобто, до моменту викупу майно належить на праві власності самому кооперативу. До повної сплати пайових внесків член кооперативу в разі виходу з нього має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.
У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
Підтвердженням повної сплати внесків за житло ЖБК є розрахункові документи. На підставі цих документів, згідно з ст.. 18 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором прав видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно. До прийняття нової редакції вказаного закону, тобто до 16.03.2010 (16.03.2010 нова редакція (закон від 11.02.2010 N 1878-VI /1878-17/) ст.. 18 встановлювала, що «для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права». Як бачимо, законодавець не пов'язував момент виникнення права власності з його державною реєстрацією. Таким чином, право власності на житло (а також інші об'єкти), внески за яке було повністю оплачено до 16.03.2010 р., наступило з моменту їх внесення, незалежно від дати державної реєстрації права власності. Відповідно до принципу прямої дії нормативних актів у часі, навіть якщо право власності було зареєстровано після вказаної дати, моментом переходу права власності є сплата повної вартості житла. Якщо оплата пайових внесків відбувалась після 16.03.2010 р., то момент переходу права власності пов'язується з датою його державної реєстрації.
Додано: 21 грудня 2012, 11:53