Нотаріус як свідок! Помогите разобраться!

[Хохлушка]

Ситуация: нотариуса вызывают в суд в качестве свидетеля. Нотариус пишет письмо судье, о том, что не может быть свидетелем со ссылкой на ст. 51 ГПК, и, ссылаясь, на п.5 ст. 8 Закона "О нотариате" намекает судье на письменный запрос, чтобы иметь возможность не нарушая действующее законодательство выдать "довідку про вчинену нотаріальну дію" для суда. Реакция судьи, ЦИТИРУЮ :"....у разі повторної неявки Ви будите піддані приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення згідно ст..97 ЦПК України". Ответ мало того, что на непонятном языке написан, так еще и со ссылкой не на ту статью, не говоря уже о содержании вцелом. Судья ссылается на практику Верховного суда, что нотариус может быть свидетелем, при этом отказывается называть каким именно нотрмативным актом это предусмотрено. Может кто-то сталкивался??? Подскажите пожалуйста!

[Rissaline]

Нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії (ст. 8 Закону України “Про нотаріат” із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV від 15.05.2003; в редакції Закону N 614-VI від 01.10.2008). Однак в Узагальненні судової практики Верховного Суду України "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 йдеться про те, що нотаріус може залучатися в якості свідка.

"Неоднаковою є практика вирішення судами питання щодо процесуального становища нотаріуса у справах про визнання недійсними нотаріально посвідчених правочинів. Нотаріуси, що посвідчували правочини, недійсність яких досліджується у суді, можуть за необхідності залучатись як свідки, як треті особи вони можуть виступати у випадках, коли правовою підставою недійсного правочину позивач зазначає неправомірні дії нотаріуса."

[VITAminka]

Почитайте МЕН Номер 6 за 2011 год- статья "нотаріус в цивільниму процесі", там есть и обоснование и образцы заявления в суд

Все там и про нотариуса-свидетеля написано. Правильно они про привод говорят - явиться Вы обязаны. И показания дать - если стороны сделки согласие дадут

[Хохлушка]

Спасибо за информацию. А насчет согласия, я совершенно не против, если бы были бы стороны, а сторон нет, есть только их представители. В законе "Про нотаріат" (ст.8) про представителей ничего не сказано, к сожалению.

[VITAminka]

Спасибо за информацию. А насчет согласия, я совершенно не против, если бы были бы стороны, а сторон нет, есть только их представители. В законе "Про нотаріат" (ст.8) про представителей ничего не сказано, к сожалению.

ну тогда Вам нужно прийти в суд по повестке в качестве свидетеля (чтобы выполнить "святой" долг перед правосудием) и принести примерно такую бумаженцию (прикрепленный файл) - выполнив тем самым святой долг перед ЗУ "Про нотариат".
а это вдруг пригодится:

Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи (статті 62 та 184 ЦПК). Різниця між поясненнями, наданими в якості сторони, третьої особи або представника та показаннями, наданими в якості свідка, полягає у їх процесуальному значенні (показання свідків є доказами у справі, а пояснення – ні) та у кримінальній відповідальності за неправдиві показання та відмову від давання показань. Про таку відповідальність головуючий під розписку попереджає свідка (ч. 5 ст. 180 ЦПК). В Постанові Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначається наступне: «...Розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів. Зокрема, статтею 57 ЦПК передбачено, що доказом у справі є пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, допитаних як свідків. Тому пояснення зазначених осіб, отримані не за процедурою допиту свідків (стаття 184 ЦПК), не можуть використовуватися як засіб доказування...».
Відповідно до статті 51 ЦПК не підлягають допиту як свідки особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з їхнім службовим чи професійним становищем, - про такі відомості.
На нотаріусів покладено обов’язок зберігати нотаріальну таємницю (частина 2 статті 8 Закону України «Про нотаріат»). Нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії (частина 9 статті 8 вказаного Закону).
Отже, нотаріус звільняється від обов’язку зберігати нотаріальну таємницю та вправі дати показання як свідок лише при наявності згоди відповідних осіб. Така згода має бути надана особисто цими особами, і не вбачається можливості передачі права на надання такої згоди представнику в судовому процесі. Крім того, виходячи з формулювання частини 9 статті 8 Закону України «Про нотаріат», доходимо висновку, що згода на допит нотаріуса має бути надана усіма сторонами правочину. Тобто, якщо був нотаріально посвідчений двосторонній правочин - договір, нотаріус може бути допитаний як свідок лише за наявності згоди обох сторін цього договору (при цьому якщо якась із сторін була представлена декількома особами, згода має бути отримана від усіх цих осіб).
Необхідно сказати декілька слів про представників (у разі якщо нотаріальна дія вчинялась за участю представників). Представник хоча і є безпосереднім учасником нотаріальної дії, здійснює її від імені та в інтересах особи, яку він представляє (статті 237, 239 Цивільного кодексу України), саме для останньої виникають права і обов’язки внаслідок укладеного представником правочину. Тож не вбачається можливості і необхідності отримувати згоду на допит нотаріуса від представників. Можливості – тому, що право вирішувати питання про відкриття таємниці нотаріальної дії належить особисто сторонам правочину, і не може бути передане представнику. Необхідності – тому, що якщо особа, від імені якої вчинялася нотаріальна дія, вже надала свою згоду на допит нотаріуса, немає жодних підстав вимагати надання такої згоди ще й від представника.
На практиці постає питання: яким чином має бути зафіксована згода на допит нотаріуса як свідка? Адже, по-перше, самому нотаріусу для того, щоб дати показання, необхідно мати беззаперечне підтвердження існування такої згоди. І по-друге, факт надання такої згоди повинен бути належним чином зафіксований у матеріалах справи.
В кримінальному процесі практикується надання згоди на допит нотаріуса у формі окремого документу. Така практика склалася через те, що допит свідків як правило відбувається на стадії досудового слідства, під час якої не вбачається інший належний спосіб фіксації такої згоди.
В законодавстві немає вимоги про існування згоди на допит нотаріуса обов’язково у формі окремого документу. Враховуючи те, що суд здійснює повне фіксування кожного судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ст. 197 ЦПК), та ведення журналу судового засідання, вбачається можливим надання згоди на допит нотаріуса в усній формі під час судового засідання. Якщо під час цієї події нотаріус не був особисто присутній, до допиту він має отримати від суду відомості про надання необхідної згоди.
Звісно, особа має право подати й письмову заяву про свою згоду на допит нотаріуса як свідка. Якщо така заява подається особою не особисто під час судового засідання, з метою недопущення її фальсифікування, справжність підпису на ній має бути засвідчена нотаріально.
Варто звернути увагу, що для постановлення ухвали про виклик нотаріуса як свідка достатньо заяви однієї із сторін спору, суд не зобов’язаний перевіряти наявність згоди на допит нотаріуса. А ось обов’язок зберігати нотаріальну таємницю покладений на нотаріуса, якому надається право давати свідчення лише за наявності згоди на це осіб, щодо яких вчинялася нотаріальна дія. Отже, саме на нотаріуса покладений обов’язок перевірити наявність такої згоди і обов’язок зберігати нотаріальну таємницю у разі її відсутності.
При цьому, у разі відсутності необхідної згоди не буде мати місце відмова від давання показань з боку нотаріуса – підстави такої відмови передбачені статтею 52 ЦК, і ситуація з нотаріальною таємницею до них не відноситься. Адже, нотаріус по суті не відмовляється давати показання, він просто не має права цього робити, навіть при усьому своєму бажанні.
Але таку ситуацію в жодному разі не можна сприймати як підставу просто не з’являтися за викликом суду. Адже в цьому випадку до нотаріуса можуть бути застосовані заходи впливу та санкції. Якщо перед назначеною датою допита нотаріус не має відомостей про надання необхідних згод, він все одно зобов’язаний з’явитися до суду в назначений час. При цьому варто підготувати клопотання про недопущення порушення нотаріальної таємниці.

Права свідка: відповідно до ч. 4 ст. 50 ЦПК - давати показання рідною мовою, користуватися письмовими записами, відмовлятися від давання показань у встановлених законом випадках (ст. 52 ЦПК), на компенсацію витрат, пов’язаних із викликом до суду (ст. 86 ЦПК); відповідно до ст. 59 Конституції України - право на правову допомогу (Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) від 30.09.2009 року було встановлено, що особа має право на правову допомогу фахівця в тому числі під час допиту її свідка).
Обов’язки свідка: з’явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини (ч. 2 ст. 50 ЦПК); у разі неможливості прибуття за викликом свідок зобов’язаний завчасно повідомити про це суд (ч. 3 ст. 50 ЦПК).
Відповідальність свідка: за завідомо неправдиве показання та відмову від давання показань встановлена кримінальна відповідальність (статті 384, 385 Кримінального кодексу України); за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд, непідкоренні розпорядженню головуючого, в порушенні порядку під час судового засідання, встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу (ст. 185-3 КпАП). Належно викликаний свідок, який без поважних причин не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення (ст. 94 ЦПК). Але відповідно до ч. 4 ст. 94 ЦПК не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до статті 51 ЦПК. Тобто нотаріус не підлягає приводу в суд, якщо відсутні відповідні згоди на допит його як свідка.

[Хохлушка]

Еще раз огромное спасибо за ценную информацию .Воспользуюсь. А писать заяву про "допуск до участі у справі третьої особи" не могу, т.к. в исковом просят признать недействительным ДКП, который оформил нотариус А. по моей доверенности.Т.е. вообще не мой документ оспаривается.

[FINA.]

Викликають в суд як свідка, позов про визнання заповіту недійсним. Яка ж згода . Спочатку за цією ж справою мене викликали як відповідача, потім суддя сказав адвокату, нотаріус не може бути відповідачем. Не можу зібратися з думками що мені писати суду.

[FINA.]

Особа, на яку складено заповіт написала мені заяву згоду про розголошення нот таємниці. Цього достатньо? Суд скоро, відгукніться )))

[sello]

Особа, на яку складено заповіт написала мені заяву згоду про розголошення нот таємниці. Цього достатньо? Суд скоро, відгукніться )))

Оспариваемое завещание прошло через десятки рук, масса людей имело возможность и воспользовалось ею ознакомится с текстом завещания. Никакого повода для беспокойства о, якобы, разглашения тайны нотариального действия в данной ситуации нет. Уж тем более,имея на руках согласие наследника по данному завещанию. Ответ на вопрос - достаточно!
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++