Форум "Юридичний Радник"

Доброго дня. Прошу поради відносно вирішення наступної ситуації. Фіз. особа у 2008р уклала тоговір купівлі-продажу земельної ділянки не с/г призначення що перебуває у комунальній власності. Покупець за ділянку заплатив лише 0,5% ціни і в 2009р. Управління комунальної власності (Продавець) подало в суд на стягнення основного боргу і штрафних санкцій. Позов відповідно задовольнили. Виконавча служба відкрила провадження, наклала арешт на майно, але фактично нічого стягнуто не було (майна у Покупця не виявилось). На даний час Продавець подав другий позов про розірвання договору і стягнення несустойки 20% суми договору. Та як вже було сказано є судове рішення 2009р. про стягнення всієї суми договору + санкції. Фактично у суду є всі законні підстави задовільнити другий позов і розірвати договір АЛЕ як же перше рішення, його ж ніхто не відмінить. В наших інтересах- залишити договір діючим, чи можливо це відстояти у суді зважаючи на наявність першого рішення???
Буду вдячний за відповідь.

Зобовязання потрібно виконувати своєчасно і в повному обсязі, а не ухилятися від їх виконання чи виконувати неналежним чином. Наявність рішення 2009 року не перешкоджає порушенню провадження і розгляду справи за іншим предметом спору та підставами, але зацікавлена у розірванні договору сторона має чітко усвідомлювати, що вона не має права вимагати повернення того, що було виконане сторонами за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 653 ЦКУ). Отже, покупець, який отримав продану річ ( в даному випадку мова йде про земельну ділянку), не зобовязаний повертати її продавцеві.У відповідності до ч. 5 ст. 653 якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати лише відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.