Додано: 20 жовтня 2010, 17:13Виникла слідуюча ситуація: фізична особа - підприємець взяла кредит в Банку під заставу авто. Оскільки позичальник не сплачував кредит, то відповідно Банк звернувся до суду та отримав рішення суду про стягнення з ФОП заборгованість згідно кред. договору. Виконавчий документ було пред'явлено до органів ДВС, які в свою чергу описали та арештували заставний автомобіль, але реалізувати майно не встигли, оскільки ФОП (боржник) звернувся до госп. суду з заявою про визнання його банкрутом. Госп. суд виніс постанову про визнання боржника ФОП банкрутом та відкриття ліквідац. процедури і відповідно призначили ліквідатора (арб. керуючого). Державна виконавча служба закінчила виконавче провадження та направила оригінал вик. документу на адресу ліквідатора. Майно, яке раніше було описано й арештовано (заставний автомобіль)також було передано арб. керуючому згідно акту приймання - передавання. Через деякий час ми дізналися, що іншою юр. особою було оскаржено вищевказану постанову про банкрутство, в результаті чого її було скасовано. Виникає питання: які дії повинен вжити арб. керуючий щодо майна, яке було передано йому на зберігання та стосовно оригіналу виконавчого документу, який було надіслано ДВС на його адресу? Яким законодавчим актом регламентовані його дії? Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ в редакції від 30 травня 1999 р. на жаль не передбачає дії арб. керуючого після скасування постанови про банкрутство. На практиці ми зіткнулися з тим, що арб. керуючий після скасування постанови госп. суду передав заставне майно боржнику, а оригінал вик. документу повертати до ДВС або направити стягувачу - відмовився.Заздалегідь вдячна за відповідь.