У меня появились мысли о том требуются ли специальные знания для решения спора в области авторского права, т.е. нужно ли проводить экспертизу. Итак, издана рекламная книга с нарушением авторских прав, иск подан к заказчику книги, он же ее распостранитель, а так же к издательству (видавець), которое провело корректуру, дизайн, верстку и присвоило ISBN и УДК, что подтверждается исходными данными книги и издательством в возражении на исковое заявление.
В п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 N5 указано: "Належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Види порушень авторського права і (або) суміжних прав,
зокрема, наведені в статтях 50 та 52 Закону N 3792-XII
( 3792-12 ).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про видавничу справу"
( 318/97-ВР ) відносини у сфері видавничої справи регулюються,
зокрема, Законом N 3792-XII ( 3792-12 ), згідно з яким видавець
зобов'язаний дотримуватись норм авторського права (стаття 20
Закону "Про видавничу справу") ( 318/97-ВР ). Таким чином,
здійснюючи видавничу діяльність, видавець, що надав виготовлювачу
видавничої продукції оригінал-макет твору для його друку, буде
належним відповідачем у разі порушення прав автора твору.
Виготовлювач видавничої продукції (типографія) здійснює лише
технічні функції при виданні твору. Проте виготовлення без дозволу
замовника додаткового тиражу видання не допускається (стаття 21
Закону "Про видавничу справу") ( 318/97-ВР ). У разі, якщо
виготовлювач видавничої продукції, наприклад, зі своєї ініціативи
збільшив замовлений тираж твору чи виконав замовлення видавця без
дозволу правоволодільця, він також має відповідати за порушення
авторського права. Таку ж відповідальність виготовлювач несе за
інші дії, зазначені в статті 21 Закону "Про видавничу справу"
( 318/97-ВР ).
Як співвідповідачі можуть залучатися кілька осіб, які,
залежно від характеру порушення майнових прав суб'єкта авторського
права і (або) суміжних прав, несуть солідарну або часткову
відповідальність".
Определеня оригиналов, в том числе и оригинала-макета, приводится в ДСТУ 3772—98. "Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги" На заміну ОСТ 29.106—90 та ОСТ 29.115—88; Чинний від 01.07.99. — К.: Держстандарт України, 1999.—21 с.
Закон України "Про видавничу справу"
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
автор - фізична особа, творчою працею якої створено твір
(документ);
замовник - фізична чи юридична особа, яка замовляє видавничу
продукцію, беручи на себе фінансові зобов'язання;
видавець - фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку
і випуск видання;
видавництво - спеціалізоване підприємство, основним видом
діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої
продукції;
видавнича організація - підприємство, установа або
організація, статутом якої поряд з іншими видами діяльності
передбачено підготовку і випуск у світ видавничої продукції;
видавнича продукція - сукупність видань, призначених до
випуску або випущених видавцем (видавцями);
виготовлювач видавничої продукції - фізична чи юридична
особа, що здійснює виготовлення замовленого тиражу видання;
Стаття 18. Видавництва, видавничі організації
Основною структурною ланкою у видавничій справі є видавництва
і видавничі організації різних форм власності.
Видавництво, видавнича організація діють на підставі своїх
статутів (положень), якими визначаються мета, завдання, функції та
порядок діяльності.
Забороняється створення і діяльність видавництв, у статутному
фонді яких більше 30 відсотків іноземних інвестицій.
Стаття 19. Гарантії прав видавництв і видавничих організацій
Права видавництв і видавничих організацій гарантуються
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Втручання державних органів, їх посадових осіб, громадських
організацій, окремих громадян в організаційно-творчу діяльність
видавців, а також цензура як контроль за ідеологічним змістом
видань забороняються. Відповідними органами контролюється лише
зміст інформації, що охороняється законодавством.
Стаття 20. Права та обов'язки видавця
Права та обов'язки видавця у відносинах з автором
(співавторами) твору в галузі науки, літератури і мистецтва, їх
спадкоємцями чи з особою, якій автори чи їх спадкоємці передали
авторські майнові права, чи з особами, яким належать права на інші
об'єкти права інтелектуальної власності, визначаються
законодавством України з питань інтелектуальної власності.
( Частина перша статті 20 в редакції Закону N 1407-IV ( 1407-15 )
від 03.02.2004 )
З урахуванням специфіки видавничої діяльності видавець має
право:
формувати власну видавничу програму, визначати масштаби і
тематичну спрямованість своєї діяльності;
використовувати випущену за власною тематичною програмою
видавничу продукцію для забезпечення статутної діяльності,
розповсюджувати самостійно видавничу продукцію або користуватися
послугами іншого розповсюджувача;
видавати як обнародувані, так і необнародувані твори науки,
літератури і мистецтва незалежно від їх призначення, жанру,
обсягу, а також способу відтворення, виражені в письмовій чи
будь-якій іншій формі, набувати невиключних або виключних майнових
прав на них;
приймати від юридичних і фізичних осіб замовлення на
підготовку і випуск у світ видань, надавати їм
редакційно-видавничі та інші послуги відповідно до профілю своєї
діяльності;
здійснювати купівлю-продаж видавничої продукції з метою
отримання прибутку, надавати послуги суб'єктам підприємницької
діяльності у роздрібній і оптовій торгівлі;
висувати у встановленому порядку видані видавцем твори науки,
літератури і мистецтва на здобуття державних, громадських,
міжнародних премій;
установлювати творчі та виробничі відносини, культурні
зв'язки з видавцями інших держав;
брати участь у роботі міжнародних організацій видавців,
представляти свою видавничу продукцію на національних і
міжнародних конкурсах, виставках, ярмарках.
Видавець зобов'язаний:
здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства
України, поважати права інших суб'єктів видавничої та
господарської діяльності;
сприяти утвердженню загальнолюдських гуманістичних цінностей,
розвиткові науки, культури, задоволенню духовних потреб
українського народу, ставитися з повагою до національної гідності,
національної своєрідності й культури всіх народів;
дотримувати норм авторського та патентного права, вимог
державних і міждержавних стандартів, інших нормативно-правових
актів, що регламентують видавничу справу;
контролювати своєчасне розсилання виготовлювачем обов'язкових
безплатних і платних примірників видань;
подавати у встановленому порядку державну статистичну
звітність, інформацію про випущені в світ видання;
відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок порушення
законодавства.
Стаття 21. Права та обов'язки виготовлювача видавничої
продукції
Виготовлювачем видавничої продукції може бути поліграфічне
підприємство, інша юридична особа будь-якої форми власності,
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що
перебувають в Україні на законних підставах, або юридичні особи
іншої держави, які мають у своєму розпорядженні засоби
поліграфічного виробництва чи копіювально-розмножувальну техніку.
Виготовлювач приймає замовлення на виготовлення видавничої
продукції за умови наявності у замовника документа про внесення
його до Державного реєстру як суб'єкта видавничої справи. Без
такого документа приймаються до виготовлення лише видання,
зазначені у частині третій статті 12 цього Закону.
Умови та терміни виконання замовлення на виготовлення
видавничої продукції визначаються договором між її замовником і
виготовлювачем. Спори між замовником і виготовлювачем вирішуються
судом.
Виготовлювач видавничої продукції несе відповідальність
згідно із законодавством перед замовником за точне відтворення
видавничого оригіналу, дотримання вимог щодо якості виконання
кожного примірника видання у замовленому тиражі, державних і
міждержавних стандартів, технічних умов та інших нормативних
документів.
Виготовлювач не має права без дозволу замовника передавати
будь-кому, крім випадків, передбачених законодавством,
виготовлений тираж видання або його частину, видавничі оригінали,
макети, фото чи друкарські форми.
Виготовлення без дозволу замовника додаткового тиражу видання
не допускається.
Виготовлювач має право на видавничу діяльність після внесення
його до Державного реєстру з усіма правами та обов'язками,
передбаченими цим Законом для видавця.