Допоможіть з розірванням шлюбу

[Deus]

Шановні, допоможіть будь-ласка, в мене така справа, розірвання шлюбу та поділ майна можливий в одному провадженні, і як воно оформлюється, як додаток до позовної заяви про розірвання шлюбу, чи як додаткова позовна заява про поділ спільного майна подружжя? а також визначення проживання дитини, потрібна заява від обох з подружжя чи достатньо вказати в самому позові що згода досягнута?

[кувшинка]

1. Це різні провадження, оскільки різний предмет позову, та їх розгляд у одному провадженні неможливий.

2. У позові про розірвання шлюбу позивачем обов'язково зазначається, що за домовленістю між батьками дитина після розлучення буде проживати разом з матір'ю (батьком), що не позбавляє також після розірвання сторонами шлюбу вирішувати це питання окремим позовним провадженням за позовом одного з батьків про визначення місця проживання дитини.

3. Позов про поділ спільного майна - це теж окреме провадження, яке, я б особисто, не радила б Вам (при будь - якому накалі емоцій зараз) вирішувати у судовому порядку. Домовитися завжди можна, пішовши на поступки один одному, якщо не хочете платити мито та судові витрати, які інколи перевищують суму позову (оцінку всього майна, яке підлягає поділу), та щоб за такі гроші суд між вами та другим подружжя ваше ж і поділив, на чому держава (і не тільки) непогано заробляє!

[Deus]

Дякую за відповідь, але не мені вирішувати про витрати на ітз та мито, оскільки я юристконсульт, який складає позов, своєму клієнту я радив домовитися, але, як я зрозумів його дружина не хоче й чути про мирне вирішення спору, і тільки через, тому я складаю позов де буде покладена сумісна оплата на ітз та мито, таким чином сума буде великою, і можливо тоді вони захочуть поділити майно без судового розгляду.

[кувшинка]

Deus,
правильно Ви мене зрозуміли, просто окрім поради домовитися, на яку люди не реагують бо емоції зашкалюють, конкретні цифри - скільки їм буде коштувати задоволення їхнє ж майно і поділити примусово,зазвичай до тями приводять набагато скоріше!

Удачи!

[Rissaline]

1. Це різні провадження, оскільки різний предмет позову, та їх розгляд у одному провадженні неможливий.

Хто Вам сказав, що це неможливо? Ще й як можливо! Єдиний реєстр судових рішень містить купу рішень, які винесені внаслідок розгляду в одному провадженні вимог про розірвання шлюбу та поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. Готуючи позов, варто не забувати про ст. 126 ЦПК України, а також сплатити держмито та ІТЗ по двох вимогах.

[Юля555]

Здавствуйте, меня интересует расторжение брака украинки и иностранца, раздел имущества. Брак зарегестрирован та территории Украины. Новый СК Украины от 04.10.2011 не говорит и слова о иностранцах. Нужна Ваша помощь.

[кувшинка]

1. Це різні провадження, оскільки різний предмет позову, та їх розгляд у одному провадженні неможливий.

Хто Вам сказав, що це неможливо? Ще й як можливо! Єдиний реєстр судових рішень містить купу рішень, які винесені внаслідок розгляду в одному провадженні вимог про розірвання шлюбу та поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. Готуючи позов, варто не забувати про ст. 126 ЦПК України, а також сплатити держмито та ІТЗ по двох вимогах.

Rissaline, давно хочу Вам задать вопрос, да все никак не представится случай, если не хотите, - не отвечайте, право Ваше: Вы по специализации – адвокат, нотариус, или…?

Я объясню кто мне сказал:
1. Из сути № 1 я не могла предположить, что подобный вопрос задает юрист - практик, тем более готовящий иск, потому как уж человек в процессе подготовки в первую очередь ЦПК прочтет, где четко этот вопрос расписан, потому я и не стала человека загружать юридическими нюансами.
2. Поскольку я поняла, что не специалист просит помощи, не обратившись еще к юристу или адвокату, я, исходя из чистой практики посоветовала ему подать именно три различных иска,
потому как:
в силу той же ст. 126 ЦПК суд вправе разъединить иски с разным предметом спора в разные производства, что на практике нашего региона – абсолютная аксиома.
Согласитесь, выслушать в одном судебном заседании и докопаться до сути показаний сторон по бракоразводному процессу, + тут же свидетелей и орган опеки с их заключениями + свидетелей по разделу имущества со всеми квитанциями, доказательствами, а, если необходимо, в случае раздела имущества в натуре, - отложить рассмотрение предметов спора по расторжению брака (который более 6-7 мес. в судах обычно на рассматривается, включая срок примирения сторон), и определению места жительства ребенка (рассмотрение может тянуться годами, включая сроки изготовления ООП своих заключений...), - до окончания проведения экспертизы по разделу имущества (тоже годами), -

ну это, если честно, то такого бедлама, не знаю как в Вашем регионе, а в нашем, - я не наблюдала никогда, и судебных решений тоже.
Волокита в судах и без такой кучималой еще та, поэтому адвокаты у нас сразу составляют три разных иска, тем более, что и пошлина по ним своя, дороже только затраты на рассмотрение каждого дела, ну насколько это того стоит в сравнении с той путаницей и волокитой? Да и не факт, что их необходимо будет доплатить в случае, если судья разъединит производства по этим делам в отдельные в силу той же ст. 126 ЦПК, как Вы и написали.

Повторяю, ответ был не для юриста - практика, а просто для человека, как ему лучше практически поступить. Понятно, что теоретически – ст. 126 ЦПК – да и вообще = возможно все. Вопрос в том стоит ли практически оно того и зачем мешать такой коктейль?

[VITAminka]

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
21.12.2007 N 11
Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя

4. Оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК ( 1618-15 ) повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК.
5. Позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред'являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування (ч. 10 ст. 110 ЦПК) ( 1618-15 ), а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них (ч. 2 ст. 110 ЦПК).
Відповідно до ст. 111 ЦПК ( 1618-15 ) Верховний Суд України визначає підсудність справи про розірвання шлюбу тільки в разі, якщо ніхто з подружжя не проживає в Україні.
У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст. 110 ЦПК ( 1618-15 ).
8. Розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК) ( 2947-14 ), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК ( 2947-14 ) подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити:
- з ким з них будуть проживати діти;
- яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо;
- умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
14. У випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.

18. При вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
21. При вирішенні питання щодо можливості розгляду у процесі про розірвання шлюбу вимоги про поділ спільного майна подружжя судам слід мати на увазі, що у випадках, коли такий поділ зачіпає інтереси третіх осіб (наприклад, коли майно є власністю селянського (фермерського) господарства, іншого суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, до складу співзасновників яких, крім подружжя та їхніх неповнолітніх дітей, входять і інші особи, або власністю житлово-будівельного чи іншого кооперативу, член якого ще не повністю вніс свій пайовий внесок, у зв'язку з чим не набув права власності на відповідне майно, виділене йому кооперативом у користування), суду належить обговорити питання про виділення цієї вимоги у самостійне провадження в порядку ст. 126 ЦПК ( 1618-15 ).
Зазначений підхід не застосовується у випадках поділу грошових сум (вкладів), внесених у банківські (фінансові) установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, оскільки при поділі таких коштів права зазначених установ не зачіпаються. Ці вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до ст. 61 СК ( 2947-14 ) є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
22. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК ( 2947-14 ) та ст. 372 ЦК ( 435-15 ). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Якщо шлюбним договором змінено передбачений законом режим спільної сумісної власності, то при розгляді спору про поділ майна подружжя суду необхідно виходити з умов такого договору. При цьому слід мати на увазі, що в силу ч. 4 ст. 93, ч. 1 ст. 103 СК ( 2947-14 ) положення шлюбного договору, що ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище, порушують його права та інтереси, на вимогу такої сторони за рішенням суду можуть бути визнані недійсними з підстав, установлених ЦК ( 435-15 ).

возможно все решить в одном производстве

[MG]

мне также известна практика отдельных производств: 1) расторжение, где указано, что стороны определились с проживанием ребёнка с мамою и 2) раздел, который как правило затягиватеся на ....

[кувшинка]

"VITAminka"
возможно все решить в одном производстве

Витаминочка,
приведенная Вами постанова абсолютно не противоречит вышенаписанному.
Хорошо, что в первый раз слышите, следующим этапом - хоть раз увидеть процедуру рассмотрения каждого предмета спора, и сразу станет ясно, что в одном производстве решить три спора практически возможно только в одном случае:
если истец и ответчик согласны с растордением брака + определились добровольно с местом жительства ребенка + добровольно разделили движимое имущество (тебе - ходолильник, мне - телевизор), - и всем этим фактам нужно документальное юридическое подтверждение решением суда, дабы предотвратить возможное недоразуменя в будущем. И здесь никто не говорит, в т.ч. и приведенная постанова Пленума, о том, что рассмотрение в одном производстве невозможно.

В остальных случаях, при наличии реального спора об определении места жительства ребенка, разделе имущества в натуре (особенно недвижимости, да еще земли), -
да стороны скорее помирятся и снова поженятся пока что-либо суд меж ними разделит или определит (процедура рассмотрения, особенно по ребенку сложная...)....

Впервые не то что слышу, а вообще даже практически не могу представить, чтобы такие дела объединялись и рассмотривались в однм производство (выше мотивацию привела).

Приведенная Вами Постанова никак особо на предмет обсуждения этой темы кардинально не влияет, потому как никто не говорит, что это невозможно в принципе:
возможно, но в очень редких (конкретно приведенных мною выше) обстоятельствах!

[VITAminka]

ну это, если честно, то такого бедлама, не знаю как в Вашем регионе, а в нашем, - я не наблюдала никогда, и судебных решений тоже.

Справа № 2-672/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 лютого 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Головіна В.О. при секретарі Михайловій Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В

Позивач звернуся до суду з позовом посилаючись на те, що з відповідачем перебуває в шлюбі зареєстрованому 25 вересня 2009 року виконавчим комітетом В`язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, згідно актового запису № 3.

Від спільного життя дітей не мають.

У зв`язку з тим, що сім`я розпалась позивач просить суд розірвати шлюб.

Спору про поділ майна не має.

В судовому засіданні позивач і відповідач просили позов задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 60, 130 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 25 вересня 2009 року виконавчим комітетом В`язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, згідно актового запису № 3.

Після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.





Суддя:


В. О. Головін

Справа № 2-320/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 березня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Хоменко Н.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача –адвоката ОСОБА_2,

за участю відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила шлюб з відповідачем, зареєстрований 16 серпня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Павлоградського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 472 –розірвати.

В обґрунтування позову вона вказала на те, що від шлюбу вони дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося. Фактичні шлюбні відносини припинені. Причиною розпаду сім'ї є несумісність характерів, різні погляди на життя і побут. Сторони втратили почуття любові та поваги. Позивач вважає, що сім'я розпалася остаточно і відновлена бути не може.

У судовому засіданні позивач, її представник - адвокат ОСОБА_2, кожен окремо, підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення та розірвання шлюбу.

09 лютого 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя (арк.с.28-29), в якій просив ухвалити рішення, яким розділити майно, яке є їх спільною сумісною власністю, виділивши в натурі частину цього майна кожному та стягнути з відповідачки на його користь грошову компенсацію вартості придбаних речей у сумі 27805 грн. 69 коп., судові витрати просив покласти на відповідача.

В обґрунтування позову, відповідач за первісним позовом –позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 посилався на те, що з 2000 року він проживає разом з ОСОБА_1 та веде з нею спільне домашнє господарство. 11 серпня 2000 року, згідно договору міни, він придбав квартиру АДРЕСА_1. 16 серпня 2003 року він зареєстрував в шлюб з ОСОБА_1 у відділі реєстрації актів громадянського стану Павлоградського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації актів зроблено запис №472. Від шлюбу вони дітей не мають. Ними сумісно було прийнято рішення про продаж квартири АДРЕСА_1, яка належала йому згідно договору міни, і вирішено питання про вкладення коштів, отриманих від продажу квартири, в будівництво будинку АДРЕСА_2. Зі згоди дружини ОСОБА_1, позивач за зустрічним позовом, зареєструвався у будинку АДРЕСА_2, та почав його будувати. За час шлюбу, ними було придбано спільне майно на загальну суму 137651 грн. 91 коп., яке є їх спільною сумісною власністю і яке складається із затрат в будівництво будинку АДРЕСА_2 та придбання меблів та побутової техніки, яке відповідач в добровільному порядку поділити не хоче, у зв’язку з чим, він вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримав зустрічну позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені у зустрічній позовній заяві.

Відповідач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення зустрічної позовної заяви, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача за зустрічною позовною заявою - адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечував проти задоволення зустрічної позовної заяви посилаючись на те, що власником будинку АДРЕСА_2 є мати відповідачки за зустрічною позовною заявою. Відповідачка та її син мали у приватній власності квартиру АДРЕСА_3, яку продали за 37975 грн. За дані кошти, та за кошти минулого чоловіка ОСОБА_1, який він залишив в якості аліментів, була зроблена реконструкція житлового будинку. Позивач за зустрічною позовною заявою посилається на те, що він продав свою квартиру, а виручені гроші вклав у реконструкцію їх спільного будинку, але це не так, оскільки він отримав гроші не в день купівлі –продажу квартири, а через кілька днів, коли покупець отримав кредит, тобто після 17 вересня 2008 року. Таким чином, уся реконструкція житлового будинку проводилась відповідачкою за зустрічною позовною заявою, а позивач свої кошти витратив на свого рідного сина. Тому, просив відмовити в задоволенні позовної заяви.

Вислухавши думку позивача, з’ясувавши заперечення відповідача, представника відповідача –адвоката ОСОБА_2, вислухавши свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, а зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - частковому задоволенню, у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб 16 серпня 2003 року. Від шлюбу вони дітей не мають. Сторони шлюбно-сімейні відносини не підтримують, шлюб носить формальний характер і збереження його суперечило б інтересам сторін.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У зв’язку з визнанням позову відповідачем ОСОБА_3, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та розірвати шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Павлоградського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом №472, надалі іменуватися сторонам прізвищем –«ОСОБА_1».

Що стосується зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, то вона підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами ст.70 СК України.

У судовому засіданні встановлено, що 16 серпня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Павлоградського міського управління юстиції Дніпропетровської області між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (арк.с.3).

Від зазначеного шлюбу, дітей немає.

Встановлено, що позивач 11 серпня 2000 року, згідно договору міни, придбав квартиру АДРЕСА_1.

Відповідач, разом з її сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.с.73), мали у власності квартиру АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 05 вересня 2006 року НОМЕР_1 Павлоградським жилвідділом, яку 01 грудня 2007 року продали, що підтверджено копією договору купівлі-продажу (арк.с.74). Кошти від продажу зазначеної квартири були витрачені на будівництво житлового будинку АДРЕСА_2.

17 вересня 2008 року, за взаємного згодою та домовленістю подружжя, квартира АДРЕСА_1 була продана, що підтверджено копією договору купівлі-продажу (арк.с.48) та зазначені кошти, так само, за взаємного згодою та домовленістю подружжя, були витрачені на реконструкцію житлового будинку АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_5 (арк.с.61,64-67) –мати відповідача ОСОБА_1, а також були втрачені кошти на купівлю меблів та побутової техніки подружжя.

Зі згоди власника будинку ОСОБА_5 –мати відповідача, а також зі згоди дружини ОСОБА_1, позивач зареєструвався у будинку АДРЕСА_2 (арк.с.30 зворот).

За правилами ч.1 ст.62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішення суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1, була придбана позивачем ОСОБА_3 до укладення шлюбу з ОСОБА_1, а остання, в свою чергу мала у власності разом з її сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, квартиру АДРЕСА_3, які були продані під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, суд дійшов висновку, що зазначені кошти від продажу квартир були витрачені на здійснення ремонтно-будівельних робіт у житловому будинку АДРЕСА_2 та на купівлю меблів та побутової техніки, за взаємного згодою та домовленістю подружжя.

Разом з цим, вартість ремонтно-будівельних робіт у житловому будинку АДРЕСА_2, суд визнає істотною в розумінні ст.62 СК України, а тому, внесок позивача в поліпшення стану та ринкової вартості цього будинку є значним.

Відповідно до ст.61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Здійснення ремонтно-будівельних робіт у житловому будинку АДРЕСА_2 складалось з: каналізації (труби, бетонні кільця, бетонна кришка, доставка вантажу, послуги крана, завантаження та розвантаження) на суму 3785 грн. 94 коп.; гравія на суму 2000 грн.; ліса на суму 4500 грн.; руберойда на суму 320 грн.; гібсокартона на суму 1400 грн.; плівки гідрозахисної на суму на суму 300 грн.; оцинкованих листів на суму 200 грн.; утеплювача на суму 900 грн.; цементу 40 мішків на суму 1600 грн.; проводки електрики по будинку на суму 18800 грн.; саморезів на суму 126 грн.; свердловини на суму 2512 грн.; шлакоблоку на суму 3000 грн.; відсіву на суму 700 грн.; піску білого на суму 1100 грн.; цегли білої на суму 2000 грн.; цегли білої б/у на суму 2000 грн.; кахлю на суму 4112 грн.; кладки веранди на суму 13000 грн.; профнастілу на суму 3497 грн. 52 коп.; уголків, труб, профілю на суму 502 грн.; труб для витяжки та каналізації на суму 597 грн.; металічних уголків на суму 230 грн.; бітонозамішувача на суму 2200 грн.; проведення та підключення газу по будинку, обладнання для опалення на суму 37006 грн. 48 коп.

Також, суд враховує, що користування житловим будинком АДРЕСА_2, а саме позивачем ОСОБА_3, після розірвання шлюбу, не можливе, іншого житла позивач ОСОБА_3 на праві власності не має.

Відповідачем ОСОБА_1, не надано належних доказів на підтвердження доводів щодо її витрат, пов’язаних з ремонтно-будівельними роботами у житловому будинку АДРЕСА_2, зокрема на будівельні матеріали, та про її особисту участь у виконанні будівельних і ремонтних робіт, таких доказів вона не надала суду, чим порушила вимоги ст.10 ЦПК України, та повинна була довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені нею обставини.

Крім того, суд не приймає до уваги та критично відноситься до свідчень свідків ОСОБА_4, який є рідним сином відповідачу, свідка ОСОБА_6, який є другом ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7, який є рідним братом відповідача, допитаних в судовому засіданні щодо участі у ремонтних та будівельних роботах особисто, а також шляхом надання особистих коштів на виконання таких робіт та на придбання будівельних матеріалів, оскільки вказані свідки мають свою заінтересованість в результаті розгляду справи, їх свідчення ставлять під сумнів достовірність і правдивість фактів, які були ними повідомлені в судовому засіданні.

Проте, позивач, відповідно до ст.10 ЦПК України, довів за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст.57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини його особистої участі у виконанні будівельних і ремонтних робіт у житловому будинку АДРЕСА_2, вартість ремонтно-будівельних робіт у спірному житловому будинку та внесок позивача в поліпшення стану та ринкової вартості цього будинку, є значним.

Також, за час проживання разом з дружиною, було придбано меблі та побутову техніку: плита газова 1010 грн.; витяжка на суму 1259 грн.; поверхнева газова плита на суму 1493 грн.; духова шафа на суму 2609 грн.; холодильник на суму 3299 грн.; супутникова антена на суму 2300 грн.; комп’ютерний стіл на стілець на суму 1356 грн.; двері на суму 3395 грн.; двері вхідні на суму 2100 грн.; телевізор з відеомагнітофоном на суму 2100 грн.; пральна машина на суму 2500 грн.; швейна машина на суму 1349 грн., душова кабіна на суму 5000 грн., унитаз та майдодир на суму 1600 грн., яке відповідно до ст. 60 СК України, є майном, набутим на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Договору про поділ спільного сумісного майна подружжя, відповідно до ст.69 СК України, між сторонами, укладено не було.

За таких обставин, суд вважає можливим виділити в натурі ОСОБА_3 плиту газову на суму 1010 грн.; витяжку на суму 1259 грн.; поверхневу газову плиту на суму 1493 грн.; духову шафу на суму 2609 грн.; холодильник на суму 3299 грн.; супутникову антену на суму 2300 грн.; комп’ютерний стіл та стілець на суму 1356 грн.; плиту газову вбудовану на суму 1493 грн.; телевізор з відеомагнітофоном на суму 2100 грн.; швейну машину на суму 1349 грн.; душову кабіну на суму 5000 грн.; газовий котел (мини) на суму 6000 грн.; 8 радіаторів на суму 3757 грн. 26 коп.; станцію подачі води на суму 1060 грн., на загальну суму 34085 грн. 26 коп.

Виділити в натурі ОСОБА_1 пральну машину на суму 2500 грн.; унитаз та майдодир на суму 1600 грн.; двері вхідні на суму 2100 грн.; каналізація (труби, бетонні кільця, бетонна кришка, доставка вантажа, послуги крана, завантаження та розвантаження) на суму 3785 грн. 94 коп.; гравій на суму 2000 грн.; ліс на суму 4500 грн.; руберойд на суму 320 грн.; гібсокартон на суму 1400 грн.; плівку гідрозахисну на суму 300 грн.; оцинковані листи на суму 200 грн.; утеплювач на суму 900 грн.; цемент 40 мішків на суму 1600 грн.; проводку електрики по будинку на суму 18800 грн.; саморези на суму 126 грн.; свердловину на суму 2512 грн.; шлакоблок на суму 3000 грн.; відсів на суму 700 грн.; пісок білий на суму 1100 грн.; цеглу білу на суму 2000 грн.; цеглу білу б/у на суму 2000 грн.; кахель на суму 4112 грн.; кладку веранди на суму 13000 грн.; профнастіл на суму 3497 грн. 52 коп.; уголок, труби, профіль на суму 502 грн.; труби для витяжки та каналізації на суму 597 грн.; металічний уголок на суму 230 грн.; бітонозамішувач на суму 2200 грн.; проведення та підключення газу по будинку на суму 27249 грн. 19 коп., на загальну суму 102831 грн. 65 коп.; стягнувши з ОСОБА_1 на користь позивача грошову компенсацію вартості придбаних речей у сумі 68746 грн. 39 коп. (102831,65 грн. –34085,26 грн. = 68746 грн. 39 коп.).

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача за зустрічною позовною заявою на користь позивача повинно бути стягнено судовий збір у розмірі 684 грн. 58 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 76, 88, 131, 137, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 60, 61, 69, 70, 71, 104, 105, 109, 110, 112, 113 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу –задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Павлоградського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №472 –розірвано.

Надалі іменуватися сторонам прізвищем –«ОСОБА_1»та «ОСОБА_3».

Позовну заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя –задовольнити частково.

Виділити в натурі ОСОБА_3 плиту газову на суму 1010 грн.; витяжку на суму 1259 грн.; поверхневу газову плиту на суму 1493 грн.; духову шафу на суму 2609 грн.; холодильник на суму 3299 грн.; супутникову антену на суму 2300 грн.; комп’ютерний стіл та стілець на суму 1356 грн.; плиту газову вбудовану на суму 1493 грн.; телевізор з відеомагнітофоном на суму 2100 грн.; швейну машину на суму 1349 грн.; душову кабіну на суму 5000 грн.; газовий котел (мини) на суму 6000 грн.; 8 радіаторів на суму 3757 грн. 26 коп.; станцію подачі води на суму 1060 грн.

Виділити в натурі ОСОБА_1 пральну машину на суму 2500 грн.; унитаз та майдодир на суму 1600 грн.; двері вхідні на суму 2100 грн.; каналізація (труби, бетонні кільця, бетонна кришка, доставка вантажа, послуги крана, завантаження та розвантаження) на суму 3785 грн. 94 коп.; гравій на суму 2000 грн.; ліс на суму 4500 грн.; руберойд на суму 320 грн.; гібсокартон на суму 1400 грн.; плівку гідрозахисну на суму 300 грн.; оцинковані листи на суму 200 грн.; утеплювач на суму 900 грн.; цемент 40 мішків на суму 1600 грн.; проводку електрики по будинку на суму 18800 грн.; саморези на суму 126 грн.; свердловину на суму 2512 грн.; шлакоблок на суму 3000 грн.; відсів на суму 700 грн.; пісок білий на суму 1100 грн.; цеглу білу на суму 2000 грн.; цеглу білу б/у на суму 2000 грн.; кахель на суму 4112 грн.; кладку веранди на суму 13000 грн.; профнастіл на суму 3497 грн. 52 коп.; уголок, труби, профіль на суму 502 грн.; труби для витяжки та каналізації на суму 597 грн.; металічний уголок на суму 230 грн.; бітонозамішувач на суму 2200 грн.; проведення та підключення газу по будинку на суму 27249 грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості придбаних речей у сумі 68746 (шістдесят вісім тисяч сімсот сорок шість) грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 58 (п’ятдесят вісім) коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн., а разом –804 (вісімсот чотири) грн. 58 (п’ятдесят вісім) коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.




Суддя:


Н. В. Токар

[кувшинка]

Витаминочка,
спасибо большое, но что Вы этим хотели сказать?

Все то же я выше написала:
- первое решение суда – отдельный предмет спора по расторжению брака, когда спора об имуществе и определении места жительства ребенка нет; обычный стандарт;

-второе –стороны ко времени обращения в суд не создали отдельные семьи, не против были юридически расторгнуть брак одновременно с разделом имущества, зная, что дело рассмотрением надолго не затянется,(даже если и создали семьи с другими лицами), поскольку
в перечень раздела только движимое имущество (оценили они его без экспертизы по соглашению), соответственно экспертизой сроки рассмотрения дела по двум предметам спора существенно не затянутся, что стороны обоюдно устроило, а также их устроил конечный результат:
одно решение об одновременном разводе и юридическом закреплении перечня имущества за каждым из них судом (даже если они с чем - то по предметно не согласны и хотел, например какой-то предмет истец – себе, а ответчик - себе)+ им посчитали в сумме размер компенсации, что также решением суда закреплено. Думаю, они даже его не обжаловали. И что? Это то, что я выше написала. Вы либо невнимательно читаете, либо что-то меня недопонимаете.
В случае с разделом НЕдвижимого имущества, ТО ЖЕ возможно исключительно редко, если стороны согласны в течение трех лет ждать пока судом будет расторгнут их брак юридически (потому как экспертизы по разделу дома и земли менее не длятся)…., но, в таком случае, по-моему люди и разводиться –то особо не хотят – так, поколотиться абы….
У Вас есть и такой пример решения суда + с определением места жительства ребенка, потому как первое – не в тему (оно только по разводу), да и второе, собственно, - то же, что выше я и написала?

[MG]

реестр судебных решений не содержит и тысячной доли того, что должен...

[Rissaline]

Rissaline, давно хочу Вам задать вопрос, да все никак не представится случай, если не хотите, - не отвечайте, право Ваше: Вы по специализации – адвокат, нотариус, или…?

Кувшинка, это простое любопытство или некий интерес? Я думаю, что вполне понятно из моих ответов в темах (хотя возможно кое-какие из них могут ввести в заблуждение), что я не нотариус. Я также не являюсь адвокатом. Ограничимся тем, что я правовед с 10-летним стажем практической работы. К сожалению, сообщить больше мне не позволяет профессиональная этика.

Здавствуйте, меня интересует расторжение брака украинки и иностранца, раздел имущества. Брак зарегестрирован та территории Украины. Новый СК Украины от 04.10.2011 не говорит и слова о иностранцах. Нужна Ваша помощь.

Поскольку брак зарегистрирован на территории Украины, то по нормам международного частного права, его расторжение производится по законодательству Украины. Из Вашего сообщения непонятно, где постоянно проживаете Вы и Ваш муж и где находится совместно нажитое имущество - в Украине или зарубежом. Поэтому дать более-менее вразумительный ответ не представляется возможным.

[net.***!]

2. У позові про розірвання шлюбу позивачем обов'язково зазначається, що за домовленістю між батьками дитина після розлучення буде проживати разом з матір'ю (батьком), що не позбавляє також після розірвання сторонами шлюбу вирішувати це питання окремим позовним провадженням за позовом одного з батьків про визначення місця проживання дитини.
!

даже если и принимает канцелярия такое заявление исковое то потом все равно судья как правило разделяет дела а в позовной про розірвання шлюбу я писала что дитина , малол......., залишаеться з відповідачем потом решите этот вопрос и если ребенку будет с той стороной плохо , то все можно пересмотреть , смотря сколькоо лет сейчас малышу

[Троянда]

1. Це різні провадження, оскільки різний предмет позову, та їх розгляд у одному провадженні неможливий.

Хто Вам сказав, що це неможливо? Ще й як можливо! Єдиний реєстр судових рішень містить купу рішень, які винесені внаслідок розгляду в одному провадженні вимог про розірвання шлюбу та поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. Готуючи позов, варто не забувати про ст. 126 ЦПК України, а також сплатити держмито та ІТЗ по двох вимогах.

Согласна, а еще желательна ссылочка на ч.2 ст.118 ГПК Украины

[S.P.Q.R]

Здавствуйте, меня интересует расторжение брака украинки и иностранца, раздел имущества. Брак зарегестрирован та территории Украины. Новый СК Украины от 04.10.2011 не говорит и слова о иностранцах. Нужна Ваша помощь.

У нас новый Семейный кодекс?

[Rissaline]

Здавствуйте, меня интересует расторжение брака украинки и иностранца, раздел имущества. Брак зарегестрирован та территории Украины. Новый СК Украины от 04.10.2011 не говорит и слова о иностранцах. Нужна Ваша помощь.

У нас новый Семейный кодекс?

Вполне понятно, что человек, задавший вопрос, не юрист, а посему, когда гуглил кодекс, где-то всплыла дата 04.10.2011 г. Вот и подумала девушка, что кодекс новый. Здесь на форуме и юристы иногда такие вопросы задают, что возникают сомнения, юрист ли это вообще. Последние изменения СКУ претерпел не далее, как 14.10.2011 г.

[EspritDuVita]

Як розділиться будинок, при розлученні, між чоловіком, який має у власності цей будинок, дружиною, яка будувала разом з чоловіком цей будинок, їх сином (16 років), який має у власності кімнату в гуртожитку, але прописаний в цьому будинку, їхньою заміжньою дочкою (24 роки), яка має у власності земельний пай та інший будинок,але прописана в цьому ж будинку, та їх внуком, який також прописаний в цьому будинку?

[Rissaline]

Як розділиться будинок, при розлученні, між чоловіком, який має у власності цей будинок, дружиною, яка будувала разом з чоловіком цей будинок, їх сином (16 років), який має у власності кімнату в гуртожитку, але прописаний в цьому будинку, їхньою заміжньою дочкою (24 роки), яка має у власності земельний пай та інший будинок,але прописана в цьому ж будинку, та їх внуком, який також прописаний в цьому будинку?

При розлученні будинок ділитиметься між подружжям, яке його будувало у шлюбі. Діти тут ні до чого. Теоретично поділ буде у рівних частках. Суд може відступити при поділі від принципу рівності, якщо буде встановлено, що хтось із подружжя вклав у будівництво кошти, які належали йому чи їй особисто.