Посатнова Пленуму ВСУ

[zp1229]

В кого є Постанова Пленуму Верховного Суду України /[qoute]Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними/[qoute] та Узагальнення практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, будь-ласка зкиньте.

[Сашенька]

0

[Сашенька]

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Л И С Т 30.10.2008 N 1022-0-1-08-19 Міністерство юстиції розглянуло лист відносно роз'яснення Державної податкової адміністрації від 22 вересня 2008 року N 9071/6/16-1116 про визнання договорів нікчемними та повідомляє таке. Як випливає з листа, Державна податкова адміністрація надала роз'яснення стосовно положень Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року N 266 ( v0266225-08 ) щодо визнання правочинів недійсними. У зв'язку з цим, слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби згідно з Законом України [qoute]Про державну податкову службу в Україні[qoute] ( 509-12 ) є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та надання роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків (стаття 2). Крім того, за загальним правилом орган виконавчої влади, що видає нормативно-правовий акт, надає роз'яснення щодо його застосування. Тим самим Державна податкова адміністрація, яка діяла в межах компетенції, надала роз'яснення відносно нормативно-правового акта, який вона видала. У свою чергу, Одеська міська організація роботодавців зауважує, що позиція Державної податкової адміністрації суперечить, зокрема, нормі, закріпленій у статті 207 Господарського кодексу України ( 436-15 ), яка передбачає лише судовий порядок визначення недійсності господарського зобов'язання, у тому числі, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Тобто, як констатує Одеська міська організація роботодавців, Закон ( 509-12 ) не передбачає можливості визнання таких угод нікчемними, а саме, без звернення з відповідною позовною заявою до суду. У зв'язку з цим, слід звернути увагу, що Вищий господарський суд в інформаційному листі від 7 квітня 2008 року N 01-8/211 ( v_211600-08 ) [qoute]Про деякі питання практики застосування норм Цивільного ( 435-15 ) та Господарського кодексів ( 436-15 ) України у розділі відносно застосування положень Господарського кодексу України ( 436-15 ) (далі - ГК) про недійсність господарських зобов'язань з огляду на положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (далі - ЦК) про недійсність правочинів інформує наступне. ЦК ( 435-15 ) містить загальні правила про недійсні правочини - правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (частина перша статті 216 ЦК ( 435-15 )), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (частина друга статті 215 ЦК ( 435-15 )) та оспорювані (частина третя статті 215 ЦК ( 435-15 )), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі (стаття 236 ЦК ( 435-15 )). ГК зазначеного поділу не передбачає, а натомість у суперечності із ЦК ( 435-15 ) фактично розглядає як оспорювані (частина перша статті 207 ГК ( 436-15 )) всі ті зобов'язання, які виникають з правочинів, які за ЦК ( 435-15 ) є нікчемними. У частині другій статті 207 ГК ( 436-15 ) вживається термін [qoute]нікчемна умова[qoute], але визначення відповідного поняття відсутнє. У частині третій статті 207 ГК ( 436-15 ) встановлюється, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним, припиняється з дня набрання рішенням суду законної сили, та передбачає можливість визнання зобов'язання недійсним на майбутнє, що також суперечить статті 236 ЦК ( 435-15 ). Таким чином, як підсумовує Вищий господарський суд, стаття 207 ГК ( 436-15 ) не містить особливостей регулювання господарських відносин, а містить загальні правила про недійсність господарських зобов'язань, які суперечать ЦК ( 435-15 ) як за термінологією, так і за змістом. Тому стаття 207 ГК ( 436-15 ) відповідно до абзацу першого частини другої статті 4 ЦК ( 435-15 ), абзацу другого частини першої статті 4 ГК ( 436-15 ) застосовуватись не може. Отже, виходячи з цих висновків, правочин, який порушує публічний порядок і був спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, є нікчемним (стаття 228 ЦК ( 435-15 )). У свою чергу частиною другою статті 215 ЦК ( 435-15 ) встановлено, що визнання нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Міністр М.Оніщук

[zp1229]

большое человеческое спасибо!

[Alex]

Із узагальнення ВСУ [qoute]Якщо правочин повністю або частково виконаний однією зі сторін, а інша ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд відповідно до п. 2 ст. 220 ЦК ( 435-15 ) за вимогою сторони, що виконала правочин (або її правонаступника), може визнати його дійсним. Це правило не застосовується, якщо є передбачене законодавчими актами обмеження (заборона) на здійснення такого правочину або сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних його умов. Також слід зазначити, що правила ст. 220 ЦК ( 435-15 ) не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК ( 435-15 ) пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки. [qoute] Я правильно зрозумів, що не може бути рішень суду про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна дійсними.