Номер повідомлення:#20
sello
» 15 червня 2007, 10:09
"І ще дубль два. На мій погляд, доки існують у теперішній редакції ст.1248 ЦК та ст.15 ЗУ ""Про нотаріат"" будь-які спроби вирішити це питання - заробіток для адвокатів. Скажу чесно, робив де-кілька заповітів від особи, яка не володіє українською з відповідною позначкою у посвідчувальному написі: ""+++ 2007 року цей заповіт посвідчено мною, +++нотаріального округу +++ області.Заповіт записаний мною, приватним нотаріусом, зі слів ПІБ. У зв""язку з тим, що +++ не володіє українською мовою, текст заповіту до підписання прочитаний вголос мною з перекладом на російську мову в усній формі заповідачу - +++ і власноручно підписаний ним (нею) у моїй присутності. Особу заповідача встановлено, дієздатність його (її) перевірено."" В таком випадку заповідач підписує так - ""Подписано мною лично"". В минулому році була перевірка. Хоча як недолік не записали, але сперечалися довго. Мій основний аргумент був таким, що чому переклад дипломованого перекладача має приорітет над перекладом, зробленим мною, нотаріусом - недипломованим перекладачем на російську мову? Адже діючим законодавством до нотаріуса не висувається вимога мати відповідний диплом, а п.п.9 та 265 Інструкції, якою б недосконалою вона б не була, дає мені право робити переклади. Принаймі, в такому випадку заповідач підписує ЗАПОВІТ, а не переклад. А якщо громадянин має сумніви щодо моїх перекладацьких здібностей, то яка в нього гарантія, що дипломований перекладач не припустить помилки? Уявіть ситуацію, у моїй присутності текст заповіту перекладач на російську мову викривляє до нестями. Мені що, робити вигляд, що все добре? І засвідчувати справжність підпису перекладача? На ці питання перевіряючи не надали переконливих контраргументів. "