Номер повідомлення:#7
V
» 24 лютого 2007, 18:12
Шановний Сергій, як на мене дуже серйозна тема. Те, що пишуть всім відомо. Важно то, як воно написано, для чого і чи може все написане реально вписатися в реальність.Тепер чітко. Написано коряво, навіть дуже противорічиво до чинного законодавства. Фактично процентами капіталу застилаються визначені обов’язкові норми, які передбачені для відчуження нерухомості, зброї, наркотичних препаратів ... . Не може норма абстракції підмінити собою конкретну норму. Якщо навіть майна не має, то продається право засновника, або нематеріальне право, яке не має визначеності, осязаємості, предмету... . Тобто нема еквіваленту, передачі чогось, можливості стягнення ... в нашому випадку продається право на роботу, можна сказати, реєстрація виконкому. Не можна продати більше прав ніж ти маєш – червоною лінією проходить така правда по всіх законах комунізму.Країни Азії, для того аби вступити у ВТО повинні привести норми свого права до рівня Європейського. Поміняли закони (2004), не всі і то частково, Росія, за нею – Україна. Тому і маємо таку реготню зі стидом ми сьогодні. У них, дійсно, можна продати право, яке у потенційного його власника ще не існує. Система права і законів різна, треба все міняти в корні. Яка різниця між західними відчуженнями права засновника або статутного капіталу та нашими, українськими?На Заході статутний капітал є сталою величиною, гарантією стабільності, незмінності, впевненості у відшкодуванні кредиторам, зберігається до ліквідації, весь час існування фірми. Капітал можна збільшувати, під гарантію ним можна користуватися, але не знищити, такий притримуючий фактор зобов’язує працювати сумлінно і створює відповідний імідж сили та довіри у суспільстві. У нас, гроші поклав і зняв, капіталу реально нема. Повна гра - дивіться всі, моя фірма має мільйонні капітали, але по вуха в злиднях. Хіба можна продати державну реєстрацію? Чому ні, за таких законів можна! Чого б ще продати чужого?