Номер повідомлення:#2
КОС
» 17 квітня 2006, 21:52
"А не треба нервувати і впевнено твердити, що сторонам (крім письмового зазначення в тексті договору) нотаріусом було усно роз""яснено всі наслідки укладення цього правочину.....сторони розуміли значення своїх дій....До речі це підтвердить обовязково одна сторона (ну хтось же зацікавлений в цьому даруванні)Але навіть якщо визнають договір недійсним, теж не біда- буде двостороння реституція, а не стягнення в дохід держави (як було за старим ЦК).В будь-якому випадку нотаріус ЗАВЖДИ ВЧИНЯЄ НОТАРІАЛЬНУ ДІЮ БУДУЧИ ВПЕВНЕНИМ У НАМІРАХ І ВОЛЕВИЯВНЕННІ СТОРІН (це Ваша похзицію на суді однозначно).У мене був досвід такий же самий: в 1999 році (приблизно півроку) мито при даруванні було 5%. Тому працівники БТІ ""навчили"" людей, що потрібно говорити нотаріусу, і було декілька договорів, де замість дарування зробили купівлю-продаж. Звичайно, я пам""ятала, як сторони себе вели. Дійсно, були моменти, коли ""продавець"" називала ""покупця"" сином і можна було засумніватися в цій угоді. Але попробуй доказати, що це мнима чи удавана угода, якщо вони зразу ж біжать скаржитися (дуже навчені!) тому і посвідчила (з попередженням всіх наслідків). А потім синок маму вигнав ну і .... розпочався судовий процес, в результаті якого мама залишилася ні з чим (хоч наспровді угода дійсно була не ""продажу""а ""дарування""). Суд допитав мене як свідка на предмет того, чи сторони розуміли ....чи не вагалися... чи можливо виявляли інші бажання, але не знаючи закону не вчинили так, як потрібно.... і таке інше. Ні в якому разі Ви не повинні показати суду, що угода вчинялася без волі та волевиявлення ну і таке інше. Ви роз""яснили все сторонам і всім бууло все зрозуміло і все таке інше. "