ВРУ отменила свидетельства о госрегистрации юр- и физлица-предпринимателя

[Ostryak]

nonna, я писал [QUOTE]автор немного нарушил правила [B]того [/B]форума[/QUOTE]. Имелось ввиду, что грохнуть могут там, по ссылке.Понимаю, что и здесь оно не совсем уместно, но личных сообщений нет, поэтому пришлось выложить на всеобщее обозрение, за что и прошу прощения.

[Nonna]

та я ж пошутила.....)))))))))))

[Per se]

теперь эти же авторы закона хотят відновити відкритий та цілодобовий доступ до відомостей з державного реєстру через мережу Інтернет[URL=[qoute] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=pf3511=40135[qoute]] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=pf3511=40135[/URL]ну что же тоже не плохо..

[Per se]

Я вот это не совсем поняла… Шо це? (взято из проекта этого закона)[QUOTE]2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356 2006 р, № 31, ст. 268 2007 р., № 11, ст. 93):1) у частині третій статті 237 слово [qoute]договору[qoute] замінити словом [qoute]довіреності[qoute], слова [qoute]акта органу юридичної особи[qoute] виключити2) частину третю статті 243 виключити3) статтю 244 викласти у такій редакції:[qoute]Стаття 244. Представництво за довіреністю1. Довіреністю є уповноваження, що надається особою іншій особі для представництва перед третіми особами. 2. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.3. Довіреність може бути оприлюднена довірителем шляхом включення відомостей про представника до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.[qoute]частину другу статті 249 доповнити словами [qoute], а якщо довіреність була оприлюднена – внести до єдиного державного реєстру відповідні відомості[qoute].[/QUOTE]

[Per se]

[B] Из пояснювальной записки[/B][QUOTE]Крім того, необхідним є внесення змін до Цивільного кодексу України (ст. 244, ч.2 ст. 249). При коригуванні норм щодо представництва слід одночасно виправити помічені недоліки та помилки, інакше вони заважатимуть і новому інструменту, що запроваджується. Такою помилкою є уявлення про те, що представництво може ґрунтуватися на договорі. Це не тільки суперечить теорії представництва (за якою правомочність добровільного представництва по відношенню до третіх осіб породжується виключно одностороннім волевиявленням довірителя (яке ним же може бути скасовано в односторонньому порядку), а з договору доручення випливають лише обов’язок довірителя видати довіреність та обов’язок повіреного використовувати надані повноваження), а й негативно впливає на практику. [B]Так, загальнопоширеним став звичай, за яким нотаріуси при посвідченні довіреностей включають до них твердження, ніби довіреність ґрунтується на усному договорі, хоча жодного підтвердження цьому, звичайно, не мають. [U]Це підриває довіру до посвідчених нотаріально актів.[/U] [/B]Більше того, при вирішенні судових спорів виникає питання щодо дійсності довіреності, а відтак і дійсності договорів, укладених представником, якщо немає доказів укладення договору, на якому нібито має [qoute]ґрунтуватися[qoute] довіреність. Це навіть спонукало Вищий господарський суд України у п.22 Інформаційного листа [qoute]Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України[qoute] від 07.04.2008 р. N 01-8/211 роз’яснити, що [qoute]довіреність є чинною незалежно від того, чи ґрунтується вона на договорі, акті органу юридичної особи, чи не ґрунтується[qoute], а також що [qoute]повноваження представника можуть бути підтверджені в договорі, укладеному представником і довірителем у письмовій формі, якщо договір в цій частині відповідає вимогам частин другої, третьої статті 247, частин першої, другої статті 245, статті 246 ЦК України[qoute] (тобто що в одному правочині як документі можуть бути об’єднані різні правочини, зокрема двосторонній договір доручення та одностороння довіреність, якщо вона відповідає вимогам, встановленим ЦКУ до довіреностей). Звичайно, листом ВГСУ проблема до кінця вирішена бути не може, необхідні законодавчі зміни, зокрема і до ч.3 ст. 237 та ч.3 ст. 243 Цивільного кодексу України. При цьому враховано і те, що довіреність може бути і усним уповноваженням, що випливає з ч.1 ст. 245 ЦКУ та досить часто зустрічається у побутових відносинах фізичних осіб між собою та навіть з юридичними особами, і те, що ч.3 ст. 237 ЦКУ містить невичерпний перелік підстав, тому у переліку слід прямо зазначити лише ті підстави, які надалі конкретизуються у ЦКУ (тобто виникнення представництва з закону та довіреності). Зазначені зміни є необхідними для забезпечення нормального функціонування інституту оприлюднення довіреностей, бо інакше він зіткнеться з проблемами, описаними вище.[/QUOTE]

[Per se]

[B][QUOTE]Це підриває довіру до посвідчених нотаріально актів.[/QUOTE][/B]ну почему нотариус всегда [цензура]??????

[Per se]

[QUOTE] 1) у частині третій статті 237 слово [qoute]договору[qoute] замінити словом [qoute]довіреності[qoute], [B]слова [qoute]акта органу юридичної особи[qoute] виключити[/B][/QUOTE]и что это будет?? Директору будут выдавать доверенность? Кто ? общее собрание? Они там белины объелись??