чи посвідчують приватні нотаріуси договір довічного утримання

[alena_77]

Доброе утро!В связи с неоднозначностью ситуации я стараюсь воздерживаться от удостоверения договоров довичного утримання, тем более мне больше нравиться вариант спадкового договора как таковой. Но на той неделе женщина всё-таки настаивает на довичном, потому что, в случае, если набувач умирает раньше выдчужувача имущество наследуют наследники набувача, чего в спадковом договоре нет. Поделитесь практикой какая есть, пожилуйста. Кроме того, я слышала (но не читала) разъяснение ГНА, что по довичному - подоходный 30%. 15 - с одной стороны и 15 с другой, правда ли это? Потому что мой моск не понимает такие налоги на договор, который обычно заключается между родственниками и кроме того пожилими людьми. Если есть ссылка на такое розъяснение буду благодарна.

[Vivat]

Я також стараюсь не посвідчувати такі договори, нехочу щоб у людей і у мене були проблеми. А щодо оподаткування, то позиція податкової така, що договори довічного утримання оподатковуються так само як договори купівлі-продажу.

[alena_77]

по оподаткуванню. Раньше позиция ГНА была такой, раз в законе [qoute]Про податок з ФО[qoute] не предусмотренно налогооблажения д-ра довичного, значит не облагается. А потом они передумали, и выдали разъясение, раз законом не предусмотрено, значит рассматриваем как [qoute]інші доходи[qoute] и по ставке стандартно 15% для обоих сторон так получается. Это мне рассказала работник из управы, но пока сама не прочитаю - повериться не могу :-)

[Калина]

Договори довічного утримання не посвідчую, відправляю до держнотконтори. В нашому місті зараз іде розгляд позову про визнання договору довічного утримання недійсним з вищеназваної причини. Рішення ще нема. Клієнтам пропоную укладати спадковий договір.

[slip]

Калина, L +1 - для чого лишній мінінгіт

[alena_77]

Я тоже не буду, конечно, делать. Либо спадковий - либо в идите в ДНК.

[igor]

0

[alena_77]

igor, спасибо большое.Слов нет

[Iren]

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ в липні 2007 року виніс ухвалу, що приватний нотаріус правомірно посвідчує договори довічного утримання.А щодо оподаткування, то ми не податкові агенти, просто необхідно проінформувати клієнтів про позицію ДПА.Хоча звідки податкова дізнається про укладання такого договору?

[мышка - норушка]

налоговой всё [qoute]сливает[qoute] БТИ

[igor]

ні не податкові, це є в розясненнях ДПА

[Iren]

"Увага!Приватний нотаріус за висновками Верховного Суду України правомірно посвідчує договори довічного утриманняВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИУХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ4 липня 2007 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:головуючого Г. А. В. суддів: Б. І. С. , Г. В. І. , Г. Л. І. , Д. В. Г. , –розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Б. К. П. до Б. Т. Г. про визнання недійсним договору довічного утримання, за касаційною скаргою Б. К. П. на рішення Л. районного суду Л. області від 15 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Л. області від 14 квітня 2004 року,встановила:У серпні 2003 року Б. К. П. звернулася до суду з указаним позовом.Зазначала, що 29 лютого 2000 року приватний нотаріус Л. нотаріального округу Ч. Т. І. посвідчила договір довічного утримання між її братом – Б В. П. , від імені якого за дорученням діяв Б. Б. Б. , та Б. Т. Г. , яка є рідною сестрою Б. Б. Б. Відповідно до зазначеного договору Б. В. П. передав свій жилий будинок у власність Б. Т. Г. , яка у свою чергу зобов’язалася довічно утримувати Б. В. П. Посилаючись на те, що згідно з положеннями Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус не мав права посвідчувати вказану категорію угод та відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦК України (1963 року) така категорія угод не може укладатися через представника, Б. К. П. просила суд визнати договір довічного утримання недійсним.Рішенням Л. районного суду Л. області від 15 січня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Л. області від 14 квітня 2004 року, у задоволенні позовних вимог Б. К. П. відмовлено.У касаційній скарзі Б. К. П. , посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення Л. районного суду Л. області від 15 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Л. області від 14 квітня 2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.Згідно зі ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Рішення Л. районного суду Л. області від 15 січня 2004 року та ухвала апеляційного суду Л. області від 14 квітня 2004 року постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для їх скасування немає.Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду Україниухвалила:Касаційну скаргу Б. К. П. відхилити.Рішення Л. районного суду Л. області від 15 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Л. області від 14 квітня 2004 року залишити без зміни.Ухвала оскарженню не підлягає.Головуючий підпис А. В. Г. Судді: підпис І. С. Б. підпис Л. І. Г. підпис В. І. Г. ОПРЕДЕЛЕНИЕименем Украины2004 года апреля «14» дня. Коллегия судей судебной палаты по гражданским делам апелляционного суда Л. областив составе:председательствующего С. В. А. ,судей К. А. Ю. , Г. В. К. при секретаре Т. В. С, рассмотрев в открытом судебном заседании в г. Л. гражданское делопо апелляционной жалобе Б. К. П. на решение местного суда Л. района Л. области от 15.01.2004 года по делу по иску Б. К. П. к Б. Т. Г. о признании договора пожизненного содержания недействительным.УСТАНОВИЛА:В августе 2003 года истица обратилась в суд с настоящим иском.В его обосновании указала, что 29.02.2000 г. частный нотариус Ч. Т. И. удостоверила договор пожизненного содержания, согласно которого ее брат Б. В. П. , в интересах которого действовал по доверенности Б. Б. Б. , передал свой жилой дом в собственность Б. Т. Г. , которая обязалась предоставлять Б. В. П. пожизненно материальное обеспечение.Истица просила суд признать договор недействительным, поскольку ее брат не мог и не желал его заключать, а частный нотариус не имеет полномочий на удостоверение договоров пожизненного содержания.Уточняя свои исковые требования, истица просила признать указанный выше договор пожизненного содержания недействительным лишь по тем основаниям, что частный нотариус не имеет права удостоверять договор пожизненного содержания.Обжалованным решением в удовлетворении исковых требований отказано за необоснованностью.В апелляционной жалобе истица, будучи не согласной с решением суда, просит отменить его, как постановленное с нарушением норм материального и процессуального права и постановить новое решение, которым удовлетворить ее исковые требования. Полагает, что спорный договор должен быть признан недействительным, поскольку удостоверен частным нотариусом и, кроме того, от имени брата договор был заключен иным лицом, действующим по доверенности.Заслушав докладчика, проверив законность и обоснованность обжалуемого решения в пределах доводов апелляционной жалобы, обсудив их, коллегия судей считает, что оснований для удовлетворения апелляционной жалобы и отмены постановленного судом первой инстанции решения не имеется.Суд полно и всесторонне исследовал обстоятельства по делу, правильно пришел к выводу об отсутствии оснований для удовлетворения исковых требований Б. К. П. В соответствии со ст. 30 ГПК Украины каждая сторона должна представить доказательства обоснованности своих требований и возражений. Суд первой инстанции правильно определил, что таких доказательств истицей не представлено.Из материалов дела усматривается, что удостоверенный 29.02.2000 г. частным нотариусом Л. районного нотариального округа Л. области Ч. Т. И. договор пожизненного содержания, по которому Б. В. П. передал в собственность принадлежащий ему жилой дом Б. Т. Г. , которая обязалась содержать пожизненно, предоставлять питание, одежду и обеспечивать необходимую помощь последнему, в полной мере отвечает требованиям закона.В соответствии со ст. ст. 34, 36 Закона «О нотариате» п. 2 Указа Президента Украины «Об урегулировании деятельности нотариата в Украине» частные нотариусы имеют право удостоверять права, а также факты, имеющие юридическое значение и все другие нотариальные действия, которые совершаются государственными нотариусами, за исключением выдачи свидетельства о праве на наследство и принятии мер к охране наследственного имущества.Коллегия судей полагает, что судом первой инстанции сделаны верные выводы о том, что частный нотариус, удостоверяя указанный выше договор пожизненного содержания, действовала в пределах правовых норм и потому оснований для признания этого договора недействительным не имеется.Доводы апеллянта о необоснованности постановленного судом решения по тем основания, что частный нотариус не вправе заключать договора пожизненного содержания являются надуманными и удостоверению не подлежат.Не может быть удовлетворена апелляционная жалоба Б. К. П. и в той части, что договор пожизненного содержания не мог быть заключен от имени ее брата иным лицом, действовавшим по доверенности.Согласно ст. 56 Закона Украины «О нотариате», п. 82 Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины имеются ограничения только в запрещении удостоверения завещаний через представителя.В соответствии с пунктом 55 Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины предусматривается удостоверение договоров пожизненного содержания с соблюдением общих правил удостоверения договоров купли-продажи жилых домов.Поскольку договор пожизненного содержания является одним видов договоров отчуждения возможность его удостоверения через представителя по доверенности не исключается. Действующим законодательством не предусмотрено ограничений в части удостоверения таких договоров через представителя.Суд первой инстанции дал верную юридическую оценку правоотношениям, сложившимся между сторонами.Решением суда в полной мере отвечает требованием закона оснований для его отмены или изменения нет.Руководствуясь ст. ст. 305, 312 ГПК Украины,Коллегия судей судебной палаты по гражданским делам апелляционного суда Л. областиОПРЕДЕЛИЛА:Апелляционную жалобу Б. К. П. отклонить.Решение местного суда Л. района Л. области 15.01.2004 года оставить без изменения.Председательствующий: підписСудьи: підписиЗ оригіналом згідноСудья: підпис, гербова печаткаРІШЕННЯім’ям України15 января 2004 года Суд Л. района Л. областиГоловуючого судді З. В. В. Засідателів – – – – – – – – – – – – –-Секретарі Б. О. В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Л. за позовом Б. К. П. к Б. Т. Г. о признании договора пожизненно содержания недействительным. Установил:Истица обратилась в суд с иском, ссылаясь на то, что 29 февраля 2000 года частный нотариус Ч. Т. И. удостоверила договор пожизненного содержания, согласно которому Б. В. П. передал свой жилой дом в собственность Б. Т. Г. , а последняя обязуется предоставлять отчуждателю пожизненно материальное обеспечение.Уточнив в судебном заседании исковые требования, истица считает, что данный договор является недействительным, поскольку он был удостоверен в нарушение ст. ст. 34, 36 Закона Украины «О нотариате» т. е частный нотариус не имеет права удостоверять договоры пожизненного содержания. Просит признать данный договор недействительным, так как он не соответствует требованиям закона.Истица иск в судебном заседании поддержала, поскольку она считает, что вышеуказанный договор не соответствует требованиям закона.Представитель ответчицы иск не признал, поскольку считает, что частный нотариус договор пожизненного содержания удостоверила правильно.Суд, выслушав пояснения сторон, свидетелей, считает иск не подлежащим удовлетворению.В судебном заседании установлено, что 29 февраля 2000 года частным нотариусом Ч. Т. И. был удостоверен договор пожизненного содержания, зарегистрированный в реестре № ___. Согласно договору, Б. В. П. передал в собственность Б. Т Г. принадлежащий ему дом с хозяйственными и бытовыми помещениями, расположенный в с. П. Л. района Л. области ул. Л. , дом. ___, а последняя обязуется предоставить отчуждателю пожизненно материальное обеспечение.Данный договор был оформлен в соответствии со ст. ст. 34, 36 Закона Украины «О нотариате» от 02.09.1993 года, п. 2 Указа Президента Украины «Об урегулировании деятельности нотариата в Украине», который гласит, что частные нотариусы имеют право удостоверять права, а также факты имеющие юридическое значение и все другие нотариальные действия, которые совершаются госнотариусом за исключением выдачи свидетельства о праве на наследство и принятия мер и охране наследственного имущества.Таким образом, частный нотариус, удостоверяя настоящий договор, действовала в пределах действующего законодательства, а поэтому у суда отсутствуют основания для удовлетворения иска Б К. П. Следовательно в иске истицы необходимо отказать, за необоснованностью.На основании ст. 48 ГК Украины, ст. ст. 34, 36 Закона Украины «О нотариате», п. 2 Указа Президента Украины № 932»«Об урегулировании деятельности нотариата в Украине» от 23.08.1998 г., руководствуясь ст. ст. 15, 15-1, 30, 62 ГПК Украины, судРешил:В иске Б. К. П. о признании договора пожизненного содержания недействительным от 29 февраля 2000 года удостоверенного частным нотариусом Л. территориального округа Ч. Т. И. , зарегистрированный в реестре № ____ отказать, за необоснованностью.Решение может быть обжаловано в апелляционный суд Л. области в течение одного месяца со дня следующего за его провозглашением через суд Л. района.Судья підписЗ оригіналом згідноСудья: підпис, гербова печатка "

[Iren]

[B]Щодо оподаткування:[/B]ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИЛИСТвід 24.05.2007 р. N 2485/К/17-0715Щодо оподаткування доходу, отриманого за договором довічного утримання Відповідно до статей 744 - 758 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов'язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі. Тобто за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого або рухомого майна, що передається у власність другій стороні. При укладанні договору довічного утримання (догляду) набувач одержує дохід у вигляді вартості нерухомого майна (житлового будинку, квартири), а відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі. Згідно із ст. 334 Кодексу право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту державної реєстрації. Оскільки договори відчуження нерухомого майна (в т. ч. довічного утримання) укладаються у письмовій формі і підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 Кодексу), то при укладенні такого договору об'єкт оподаткування виникатиме у набувача у податковому періоді (році), коли такий договір було нотаріально посвідчено. Згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону України [qoute]Про податок з доходів фізичних осіб[qoute] від 22.05.2003 N 889-IV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон) дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного додаткового періоду з різних джерел. Відповідно до п. 19.1 ст. 19 Закону платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію. Платник податку зобов'язаний подавати річну податкову декларацію у випадках, коли протягом року ним отримувалися доходи від фізичних осіб, які не є податковими агентами. Також, якщо згідно з нормами Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону). Тобто дохід, одержаний у вигляді вартості нерухомого майна від відчужувача, платник податку - набувач зобов'язаний включити до річної податкової декларації за відповідний звітний період (рік) та сплатити належну суму податку з доходів фізичних осіб (15 % - з 01.01.2007). Щодо доходів, одержуваних відчужувачем від набувача за договором довічного утримання (догляду) у вигляді вартості утримання (догляду), то вони мають бути включені у річну податкову декларацію такого відчужувача та з них йому слід сплатити податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону. Заступник Голови ДПА України С. Лекарь