Форум

Підскажіть,будь-ласка, при посвідченні договору іпотеки чи обов/[qoute]язково вимагати від банку довідку про те, що вони не банкроти.

Довідку незнаю, а Витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб та фіз. осіб підприємців, обовязково. Стали вимагати при кожній угоді після перевірки Управи.

??? в связи с чем вопрос? А витяг з ЄРЮО - желательно.

Виват, у вас договор лично председатель правления подписывает?

Амор, просто я попросила банк надати мені витяг з ЄРЮО, а банк сказав, що ніхто з нотаріусів цього не вимагав у них, ось я і засумнівалась, можливо це не обов[qoute]язково.

Каллеги! Да не надо проверять правоспособность банка, если действует от него представитель по доверенности. Это первый класс, вторая четверть! Учите матчасть, как в армии говорят! :-(((

ЮЛИЧКА , ну на хрена козе баян? Послушайте Ч , ведь умные вещи говорит

Ну вот, боги, вернее магистры, за меня! ЮЛИЧКА - вы же умничка, не робить дурниць.

Не думаю, що лишній папір це дурниця, це просто великий геморой на .... банка, а вони не дуже хотять лишній раз щось принести, їм давай усе зараз по швидкому і скороченій програмі, а їхні юристи виявляється розумніші нотаріусів і взагалі не розуміють навіщо ми туту сидимо.

Ч +1nonna+1А в скором времени, по-моему, действительно придется от банков брать справку, что они не банкроты - судя по тому, что творится в государстве )

а от клиенток тест на беременность, а то скажут, что в состоянии аффекта или исче чиво!

Я з вами згідна, просто сумнівалась.

ЧДумаю, так намного проще, брать от представителя банка доверенность, проверять ее и все...намного меньше волокиты, писанины в реестре и т.д. Но вэтом случае мы полагаемя только на профессионализм и порядочность того нотариуса, который удостоверил такую доверенность...Многие банки в шапке просят указывать данные о юридическом лице (описание свидетельства, лицензий, дозвилов и т.д.), как мы можем это описывать, если имеется у нас только доверенность??????????Может я не права, растолкуйте, пожалуйста!!! Заранее СПАСИБО!!!!!

Договор мы удостоверяем согласно нашей инструкции. Если вы пишите в шапке всю эту лабуду, то пусть предоставят вам [U]оригиналы[/U] всего этого и пусть договор подписывает уставной представитель, а не договорной. Почитайте в науковых высновках есть статья Спасибо-Фатеевой за сентябрь. Наука на моей стороне. и удостоверительную надпись надо брать для удостоверения договора при участии представителя.

Ч, вы конечно правы, но, по привычке беру все документи банка, в том числе и выписку ЭДРПОУ. (оригиналов конечно нет, но дают завереные копии.) Хотя, если вдуматься, конечно, в вашых словах есть смысл.

я вимагаю таку виписку. звичайно завжди дають тільки копію.хоча знаю багато нотаріусів які не беруть. скільки людей стільки думок.як кажуть під вашу відповідальність

каждое действие нотариуса должно подтверждаться либо пунктом инструкции, либо букіой закона. Если мі начнем брать бумажки по слухам или напрозапас, то єто уже знахарство какое-то.

Для чого так вже перевіряти банк - вони дають кредит. Чи може вони самі себе надурять, не маючи права дадуть гроші, підпишуть іпотеку (заставу), типу камікадзе. Провіряти треба клієнта з другої сторони, бо якщо там щось прошляпимо, то відповідаємо всім своїм майном. Тому повністю згідна з тими, хто бере від представника банку тільки довіреність, і посвідчувальний відповідно - за участю представника.

to [Ч], интересно, а на что вы опираетесь, когда не проверяете так сказать: [qoute]Особу громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність, [B][I]а також правоздатність та дієздатність [/I][/B]_______________________________________________________________________ (найменування юридичної особи) і повноваження його (її) представника перевірено.[qoute] И боги не магистры, а те кто дольше работают. И причем доверенность, так сказать....... чтоб не проверять.... (повторяться не буду, читай выше)... И не надо заводить в заблуждение других. Равняйсъ, стройсъ, смирно....? Чё за тон....=(((( А для новичков, при наличии доверенности не проверяются полномочия руководителя юрлица... и только!

Уважаемый столичный коллега, с чувством глубокого уважения к Вашему мнению, хочу спросить Вас и надеюсь на искренний ответ:1. для чего в таком случае юридическое лицо выдает доверенность?2. содержит ли доверенность достаточный объем полномочий, дающих право представителю заключать от имени доверителя сделки, без предоставления дополнительных документов?3. кто подписывает ипотечный договор, который удостоверяете Вы, Председатель правления банка? если нет, то предоставляет ли начальник отделения банка Вам [U]оригинал [/U]устава банка, [U]оригинал [/U]свидетельства о регистрации, [U]оригинал[/U] этой выписки из ЕДРПОУ и т.д. 4. для чего банк в лице Председателя правления выдает доверенность на начальников обласных филиалов и те в свою очередь выдают доверенность в порядке передоверия на начальников отделений банка и как нотариусу в каком нибудь Козятине истребовать от начальника Козятинского отделения вышеперечисленные оригиналы? Ведь, чтобы действительно проверить правоспособность и дееспособность юридического лица нам надо истребовать эти документы. Иначе - лукавство.

а опираюсь я на п. 42 Инструкции (хотя-бы).а вот мнения авторитетных ученых по этому поводу:ІННА СПАСИБО-ФАТЄЄВА,доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права № 1 Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого, м. ХарківВасиль КРАТ,кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивільного права № 1 Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого, м. ХарківНАУКОВИЙ ВИСНОВОКЩОДО ДІЙ НОТАРІУСА ПРИ ПЕРЕВІРЦІ ПРАВОЗДАТНОСТІ ТА ДІЄЗДАТНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ПРИ ПОСВІДЧЕННІ ПРАВОЧИНУЗгідно із Законом України «Про нотаріат» при посвідченні угод з’ясовується дієздатність громадян і перевіряється правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах. У разі укладення угоди представником перевіряються його повноваження (ст. 44).Отже, в цій статті врегульовуються два варіанти поведінки нотаріуса при посвідченні правочинів:1) якщо правочин вчиняється безпосередньо особами (фізичними та/або юридичними)2) якщо правочин вчиняється особами через представника (ів). Стосовно цього можна зазначити наступне.Стаття 44 має назву «Перевірка дієздатності громадян та правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в угодах», з чого слідує її спрямованість на встановлення нотаріусом обсягу правоздатності юридичної особи та дієздатності фізичної особи. Адже останнє впливає на дійсність правочину.Відомо, що всі особи (як фізичні, так і юридичні) мають правоздатність і дієздатність (статті 25–27, 30, 91, 92 ЦК). Однак для нотаріальних дій насамперед має значення правоздатність юридичної особи, оскільки дієздатність у ст. 92 ЦК врегульовується через повноваження органів і засади їх діяльності.Між тим звертає на себе розбіжність між Законом та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в п. 14 якої встановлюється: «При посвідченні правочинів з’ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь в угодах». Очевидно, що це один із недоліків Інструкції.Правоздатність являє собою здатність юридичної особи мати цивільні права та обов’язки. Згідно зі ст. 91 ЦК правоздатність юридичних осіб має такий само обсяг, як і правоздатність фізичних осіб, за певними виключеннями (до складу правоздатності юридичних осіб не може входити можливість мати ті права, які належать лише людині). Тобто з набранням чинності новим ЦК правоздатність юридичних осіб, як і фізичних, має універсальний характер. За ЦК УРСР 1963 р. правоздатність юридичних осіб мала спеціальний характер, що означало: юридична особа може мати лише ті права, які передбачені її установчими документами та/або законом.Правоздатність юридичних осіб виникає з моменту державної реєстрації (ч. 4 ст. 91 ЦК) і припиняється з моменту виключення відомостей про юридичну особу з державного реєстру. Так само, як і фізична особа набуває правоздатності з моменту свого народження і припиняється її правоздатність зі смертю.Отже, момент виникнення правоздатності фізичних та юридичних осіб однаковий, обсяг правоздатності — також. При цьому Закон «Про нотаріат» не містить вказівку про перевірку правоздатності фізичних осіб, а щодо юридичних — навпаки. Тоді постає питання про те, чим це викликано.Відповідь на це питання не складна — це викликане дією законів у часі. Якщо Закон «Про нотаріат», що передбачає таку вимогу, прийнято в 1993 році, і тому ця вимога кореспондувала з ЦК УРСР 1963 р., де містилося правило про спеціальну правоздатність юридичних осіб, то чинний ЦК України, відмовившись від спеціальної правоздатності юридичних осіб, тим самим начебто зробив безглуздим перевірку нотаріусом обсягу правоздатності. Дійсно, це було виправдано, коли в статуті або іншому установчому документі юридичної особи перелічувалися іноді на кількох сторінках ті напрями (або сфера, або предмет) діяльності, яких мала дотримуватися юридична особа. І в такому разі нотаріус мав перевірити, чи не виходить за межі цих напрямів (сфери або предмета) правочин, який укладається юридичною особою.Звичайно, всім стає зрозуміло, що немає сенсу перевіряти правоздатність юридичної особи, якщо їй і так усе дозволено, рівно як і фізичній особі. І якщо не підлягає перевірці нотаріусом правоздатність фізичної особи, то так само не має підлягати перевірці і правоздатність юридичної особи.Однак, на жаль, не все так однозначно, оскільки із загального правила, встановленого в ЦК про універсальну правоздатність юридичних осіб, існують виключення, що містяться в Господарському кодексі (ГК) та у спеціальних законах.У цілому згідно зі ст. 43 ГК підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, що не заборонена законом. Між тим:– згідно з ч. ч. 2 та 4 ст. 57, ч. 2 ст. 82 ГК в установчих документах повинні бути зазначені мета й предмет господарської діяльності юридичної особи– згідно з ч. 5 ст. 79 ГК господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом. Тобто можливість установлення спеціальної правоздатності на рівні спеціальних законів цим Кодексом допускається– спеціальна правоздатність передбачена також ГК для казенних підприємств (ч. 1 ст. 77), не виключається вона також і для комунальних підприємств (ч. 9 ст. 78)– здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади й органам місцевого самоврядування– особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, установлюється винятково законом– обсяг спеціальної правоздатності окремих видів юридичних осіб установлюють закони України, що передбачають численні випадки вказівки на спеціальну правоздатність окремих видів юридичних осіб. Вони стосуються:• фінансових установ, які можуть надавати одну або кілька фінансових послуг, що є винятковим видом їхньої діяльності, і які внесені до відповідного реєстру в порядку, установленому законом (ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг»)• кредитних установ, тобто фінансових установ, що мають також право за рахунок притягнутих засобів надавати фінансові кредити на власний ризик• страховиків, предметом безпосередньої діяльності яких може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, зв’язана з формуванням, розміщенням страхових резервів і їх управлінням, а також кредитування страхувальників, що уклали договори страхування життя. Навіть більше того, у ст. 2 Закону України «Про страхування» указується не тільки на те, що юридичні особи, які не відповідають вимогам цієї статті, не можуть займатися страховою діяльністю, а й що вони не можуть стати страхувальниками шляхом внесення змін в установчі документи за умови, що вони попередньо займалися іншим видом діяльності, навіть у випадку виконання положень цієї статті• банків — юридична особа, що має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у внески коштів фізичних та юридичних осіб і розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). У відповідності до ст. 4 зазначеного Закону може мати місце ще більш вузька спеціалізація банків, що можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Крім цього, ст. 48 цього Закону банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних та інвестиційних монет) і страхування, крім виконання функцій страхового посередника. Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати внески (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку• товарної біржі, що має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту та пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і зв’язаних з ним торговельних операцій (ст. 1 Закону України «Про товарну біржу»)• фондової біржі, що займається винятково організацією укладення угод купівлі й продажу цінних паперів і їхніх похідних і діяльність якої містить певні обмеження, встановлені статтею 26 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», яка навіть має відповідну назву: «Поєднання окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку»• торговців цінними паперами, для яких поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами професійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»)• кредитних спілок, винятковим видом діяльності яких є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки») й ін.Відтак, як то часто буває в українському законодавстві, питання правоздатності юридичних осіб врегульовується спірно та не має однозначної відповіді на її обсяг. Очевидно, нотаріусам варто виходити з приписів спеціальних законів і ГК, в яких містяться правила про спеціальну правоздатність окремих видів юридичних осіб. І якщо до нотаріуса звернеться саме така юридична особа, при посвідченні правочинів з її участю має бути врахований обсяг її правоздатності.Відтак, основне питання, що має бути вирішене: яким чином нотаріус перевірятиме обсяг правоздатності юридичної особи?Згідно з п. 41 Інструкції «При перевірці обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах, нотаріуси зобов’язані ознайомитись з установчими документами (статут, засновницький договір), установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності (витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України), положенням про філію та представництво юридичної особи, наказом юридичної особи про призначення керівника філії або представництва та перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності юридичної особи».Втім, постає питання про те, що нотаріус побачить у цих установчих документах, крім, можливо, загального виразу про те, що юридична особа може набувати всі права та обов’язки, як це зазначається в ст. 91 ЦК?Тобто, за загальним правилом, відсутній сенс у перевірці правоздатності юридичної особи як сторони правочину за допомогою її установчих документів, оскільки обмеження та заборони на їх можливості встановлюються в законі, а не в установчих документах. Виключення становлять казенні підприємства, комунальні підприємства, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також деякі інші юридичні особи (наприклад, державні установи, наукові та навчальні заклади та ін.)Поміж іншим при посвідченні правочину, який укладається юридичною особою, слід враховувати і необхідність ліцензування окремих видів діяльності, що передбачається ч. 3 ст. 91 ЦК та спеціальним законом. Але й це не має відношення до обсягу правоздатності юридичної особи, а є лише додержанням сторонами та нотаріусом законодавства при вчиненні правочинів.У ст. 44 Закону «Про нотаріат» є ще невеличке непорозуміння — це стосується виразу: «У разі укладення угоди представником перевіряються його повноваження». Справа в тому, що коли правочин вчиняється юридичною особою, то в будь-якому разі від її імені діє представник. Інша річ, що ним може бути як орган або посадова особа органу, так і інша особа.Орган, який укладає правочин від імені юридичної особи, може бути лише одноособовий — це директор (або президент, або управляючий тощо). Якщо згідно зі статутом в юридичній особі створюється колегіальний виконавчий орган, то від імені цієї особи у правовідносинах з третіми особами виступає його голова або інші особи, передбачені статутом (наприклад, замісник чи кілька замісників).Якщо правочин від імені юридичної особи укладає інша особа, наприклад, керівник відділу, член правління, то його повноваження мають підтверджуватися довіреністю, виданою керівником або, відповідно, іншою особою, яка має право згідно зі статутом представляти цю юридичну особу (наприклад, замісником).І та, й інша особа виступають представниками юридичної особи. Різняться лише їх повноваження (як правило, у керівника вони вищі) і способи оформлення повноважень. Якщо це керівник, то його право на укладення правочину підтверджується документом про його обрання або призначення, а якщо це інша особа — довіреністю.Для з’ясування особи, яка вправі діяти від імені юридичної особи, нотаріус має ознайомитися з установчими документами юридичної особи. Але це вже буде переконанням у здійсненні дієздатності юридичної особи.І нарешті, останнє. Якщо представник юридичної особи вже має довіреність, що посвідчена нотаріально, то чи зобов’язаний нотаріус при посвідченні правочину, який укладатиметься цим представником, ще раз перевіряти правоздатність і дієздатність юридичної особи, від імені якої діє фізична особа?Оскільки видача довіреності є правочином, то при її посвідченні нотаріус уже переконався в усіх питаннях, які мав з’ясувати, у тому числі щодо правоздатності юридичної особи та компетенції особи на видачу довіреності. Тобто, нотаріус вже на той час здійснив усі дії, що вимагаються законодавством і про які йшлося вище.При вчиненні правочину особою, яка має нотаріально посвідчену довіреність, повтор усіх указаних дій, звичайно, виключається. Згідно з Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при укладенні правочину представником нотаріус повинен встановити особу представника та перевірити його повноваження за довіреністю. За даних умов цим і обмежується функція нотаріуса.Таким чином, на підставі вищевикладеного, можна стверджувати, що нотаріусу не слід перевіряти правоздатність і дієздатність юридичної особи, яка має універсальну правоздатність.Якщо ж правочин укладається юридичною особою зі спеціальною правоздатністю, то нотаріус керується при його посвідченні вимогами закону, бо звуження правоздатності містяться не в установчих документах, а в відповідному законі.Повноваження представника юридичної особи перевіряються згідно з установчими документами юридичної особи або довіреністю, виданою представнику.При посвідченні правочину за участі особи, яка має нотаріально посвідчену довіреність, ще раз перевіряти правоздатність і дієздатність юридичної особи не слід.Повноваження представника фізичної особи містяться в довіреності.Професор кафедри цивільного права № 1НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, д. ю. н.,член-кореспондент АПрНУ І. В. Спасибо-ФатєєваАсистент кафедри цивільного права № 1НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, к. ю. н. В. І. Крат

И в завершении хочу отметить, что дело не в том, кто сколько времени работает. Все дело в элементарных знаниях. Они либо есть, либо их нет.

тоді розглянемо ситуацію: при посвідчені довіреності від ЮО на продаж майна нотаріус перевірив правоздатність і дієздатність ЮО і те чи має повноваження директор на підписання довіреності. Другого дня засновники змінили статут і зазначили що продаж майна лише за згодою засновників, Нотаріус повинен це перевірити (оглянути статут) чи можна без цього (всупереч новій редакції статуту) посвідчити договір купівлі-продажу?

Тогда: 1. отмена доверенности. 2. выдача новой.

Ч, а для чого скасовувати довіреність і видавати нову це ж коштує гроші, тим більше зміна положень статуту не є причиною для її скасування (краще просто взяти протокол зборів засновників про надання згоди на продаж майна). а я веду до того що нотаріус за вашими теоріями може посвідчи цей договір всупереч новій редакції статуту якої він в очі не бачив (а для чого дивитися на цей статут адже нотаріус посвідчивший довіреність вже все подивився) і не маючи згоди засновників (бо не знав що її треба). Хто тоді буде крайнім?

Ч, стосовно повідомлення №20 погоджуюсь з вами що тяжко надати оригінали установчих документів ЮО, але ми повинні перевірити чи вчинювана нотаріальна дія не суперечить положенням ДІЮЧОГО СТАТУТУ ЮО в іншому випадку крайнім буде нотаріус який це не перевірив. Виписка чи Витяг з ЄДРЮО та ФОП не тільки підтверджує особу керівника але містить відомості про останню зареєстровану редакцію Статуту (число реєстрації і номер запису) тому можна брати і нот.копії Статуту якщо дата їх реєстрації і номер співпадає з датою у такій Виписці чи Витягу.

В витяге видна только кто имеет право без доверенности действовать от имени предприятия.По копии устава все равно работать нельзя.Доверенность отменять и выдавать новую, чтобы новая соответствовала положениям устава. Если руководство предприятия этого не делает, значит оно умышленно создает такую ситуацию. Я говорю про ипотечный договор и банки. Зачастую обыкновенный ООО делают сделку и доверенность у одного нотариуса. И посчитайте, сколько у вас сделок с иногородними ООО. Это все частные случаи.

Ч [qoute]Доверенность отменять и выдавать новую, чтобы новая соответствовала положениям устава. Если руководство предприятия этого не делает, значит оно умышленно создает такую ситуацию.[qoute]але ж і нотаріус помагає здійснити цю ситуацію не перевіряючи СТАТУТУ, хоча кожен відповідає за свої вчинки.

555+1

Ч, не совсем понятна Ваша позиция. А кто сторона договора? Банк, а доверенное лицо - лишь представитель, а значит именно право- и дееспособность банка Вы должны проверить при удостоверении договора. А проверка доверенности - это всего лишь проверка полномочий наподписание данного договора, не более...Приятно, конечно, так упростить себе жизнь, но это чревато...тем более в доверенностях банка очень часто оговариваются определенные условия, которые можно проверить лишь при изучении остальных документов Банка. Например, часто пишут [qoute]подписание кредитного договора в соответствии с Положением о филиале...[qoute] так что Вы не станете смотреть это Положение??

Форум

Інформаційний ресурс

Підскажіть,будь-ласка, при посвідченні договору іпотеки чи обов"язково вимагати від банку...

Хто зараз онлайн