Номер повідомлення:#121
Золотая Рыбка
» 11 листопада 2008, 14:01
Стаття 1223. Право на спадкування1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним,неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями зазаповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщиниправо на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.2. Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні дітиспадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батькиспадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яканалежала б кожному з них У РАЗІ СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ(обов'язкова частка).Т.е. статти 1241 нет в статье 1223 , т.к. наследование обяз. доли не относится ни к одному виду наследования,3. Глава 86 Гражданского кодексаСПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ вообще не предусматривает никакого наследника обязательной доли и вообще понятия обязательной доли., так как ст.1241 ЦК расположена в главе СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ.4. Стаття 1274. Право на відмову від прийняття спадщини накористь іншої особи1. Спадкоємець за заповітом має право відмовитися відприйняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.2. Спадкоємець за ЗАКОНОМ має право відмовитися від прийняттяспадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежновід черги. В этой статье вообще не указан порядок отказа от наследства на обязательную долю в чью-либо пользу.ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 30.05.2008 N 7 Про судову практику у справах про спадкування 19. Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК ( 435-15 ), є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.Той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.У разі порушення права спадкоємців на обов'язкову частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов'язкову частку.Суд може зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця.Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК ( 435-15 ) не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК.