дайте пораду

[nots]

Чоловік хоче придбати ТЗ в кредит. Дружина заперечує, каже що не хоче приймати в цьому участі. Як ви вважаєте, друзі, якщо вона подасть заяву, що чоловік придбаває ТЗ та сплачуватиме кредит та відсотки особистими власними коштами, а не сумісними коштами подружжя, що вона не претендуватиме на частку в спільному майні стосовно цього авто, то виходячі з обставин, викладених в цій заяві вона не може давати згоду чи заперечувати проти купівлі та передачі в заставу автомобіля.Чи можна на підставі такої заяви посвідчити договір застави?

[V]

Звідки в нього стабільний, особистий, помісячно гарантований дохід на ... цять років?

[Таня]

Може шлюбний контракт на конкретний автомобіль?

[nota]

Согласна с Таней. Брачный договор

[V]

Кредит оплачується за рахунок грошових коштів, які внесено до сімейного бюджету на правах спільної сумісної власності. Шлюбний договір не може встановлювати одноособову приватну власністі на майно, яке набувається сумісно.Шлюбний договір може передбачити право на отримання Свідоцтва на ТЗ на ім’я чоловіка, що не міняє форму сумісної власності. Продовження, або заява про згоду на відчуження, або встановлення частки на авто. Але в даному питанні nots, дружина згоду на придбання не дає і заперечує. З думкою дружини треба рахуватися, інакше легко розведуть нотаріуса і заява не допоможе.

[sello]

"Згоден з V. Шпновний, NOTS, не йдіть на поводу у клієнта. А то буде як у анектоді: ""Здасти, бабушка, приехали!!!"". Так можна дійти і до повної комерціоналізації і на прохання клієнта посвідчувати довіреність на перевезку наркотичних засобів, або на отримання хабаря з одночасним звільненням у майбутньому від карної відповідальності. "

[Таня]

VШлюбний договір не може встановлювати одноособову приватну власністі на майно, яке набувається сумісно. А чому?

[V]

Статус сумісного майна визначається за законом (СК). Шлюбний договір надає можливість для наступної зміни форми власності (на приватну), а не підміняє собою закон, а також йому не перечить. А чому ні?

[Таня]

ТОДІ ВСІ КВАРТИРИ ПРИДБАНІ У СУМІСНУ ВЛАСНІСТЬ МОЖНА ЗРОБИТИ ОСОБИСТОЮ ПРИВАТНОЮ ВЛАСНІСТЮ НА ПІДСТАВІ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРу?

[Таня]

Я вважаю, що не заборонено.

[dvita]

В шлюбному договорі може бути вказано, що майно яке буде придбаватись в майбутньому є особистою власністю того з подружжя, на чиє імя воно зареєстровано

[V]

Питання на питання, непогана аргументація заперечення. Що заборонено, про що розмова в темі? І це все? Непереконливо.ч.2 ст. 97 звучить так – набуто транспортний засіб документально за купівлею-продажем спільно і сумісно (ч.6 ст.7), але ми подружжя вважаємо, що зазначені умови на нас не поширюються. Це вони так вважали, а завтра будуть доганялки.Шлюбний контракт не може погіршувати становище дружини порівняно до законодавства про придбання власності за сімейні кошти. Закріплення домовленістю аморальних принципів нерівності, погіршує матеріальне становище дружини. Де при цьому гарантовані справедливість, добросовісність та розумність, відповідно до моральних засад суспільства. Такий договір розлетиться в пух і прах.

[V]

Уже улыбаюсь, спасибо, так действительно, будет лучше!

[life]

"Согласна с V-можно составить брачный договор, но то что ""договір розлетиться в пух і прах"" при конфликтной ситуации так это точно. "

[Таня]

Якщо договір розлетиться, на тій підставі що шлюбний договір не може погіршувати становища подружжя, передбаченого законом-значить глава СК про шлюбний договір це все одно, що одна рука дає, а друга забирає. Мертва глава.-можна вважати, що її немає.Не законодавство-а мінне поле. А ми бігаємо по ньому як сапери.

[Таня]

Єдине, що можемо використати в шлюбному договорі-1/2 кожному з подружжя в особисту приватну власність?А як же такий термін як свобода договору?- Це все одно що ст.1 Конституції про правову державу? .Вибачте за патетику.

[V]

Мы все научены списывать, подражать Западу и бояться слазить с тепленьких мест общака. Это у них свобода договора, а у нас несправедливость, рутина и утопия законодательства.Частично демократизировать закон никто не может, только мы.

[SAVA]

Считаю, что этот вопрос может быть урегулирован брачным договором.Если супруг (с согласия супруги) запросто может подарить ТЗ или недвижимое имущество и при этом нотариус истребует заявление второго супруга и все коллеги воспринимают это нормально, то почему если вопрос урегулирован брачным договором подобное воспринимают в штыки.Не нотариус решает как урегулировать имущественные отношения супругов, а супруги. Задача нотариуса, правильно оформить их волеизъявление и разъяснить правовые последствия.Привожу пример из конкретного брачного договора.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ1.1. Майно, яке не підлягає державній реєстрації, нажите подружжям під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.1.2. Нерухоме майно (яке підлягає державній реєстрації), нажите подружжям підчас шлюбу, після укладання шлюбного договору, є особистою приватною власністю кожного з подружжя, на чиє ім'я зареєстроване нерухоме майно.1.3. Транспортні засоби придбані подружжям підчас шлюбу, після укладання шлюбного договору є спільною сумісною власністю подружжя.Так решили супруги. И их решение не противоречит СК.Стаття 97. Визначення у шлюбному договорі правового режиму майна 1. У шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу. 2. Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. 3. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу. 4. У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб. 5. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

[V]

Не возражаю против брачного договора, но и не советую по теме, обратившемуся. Практикой суда двоякое толкование закона используется в интересах обратившегося истца о нарушении его прав. Теряется аксиома бесспорности нотариальной сделки.