Номер повідомлення:#35
V
» 21 лютого 2009, 03:22
Слушно зауважено Тетяною[QUOTE]Конструкцію [qoute]за дорученням яких[qoute] ми розглянули, як тоді розуміти – «щодо яких»[/QUOTE]«Щодо яких», думаю, можна вважати осіб, які є стороною договору. Тобто, сприймаються за основу договірні відносини. Якщо виходити із сьогоднішнього помилкового тлумачення довіреності, як правочину, що вчинюється згідно з домовленості (попереднього договору) з повіреним, то ми можемо сприймати повіреного стороною договірних відносин. Звідси, останній має право на отримання дублікату довіреності.Якщо вважати довіреність односторонньою дією, на зразок заяви, то дублікат повинен отримати тільки довіритель. Але сьогодні, на превеликий жаль, законодавцем так довіреність не тлумачиться.Розмірковую далі. Довіреності, сумнівними науковцями, надано статус правочину тільки з умислом МЮ отримання додаткових коштів ІЦом. Інакшим шляхом реєстрація довіреності беззмістовна та явно крикливо незаконна.Особисто, видаю дублікат повіреному не роздумуючи. Судова практика склалася так, що дії повіреного тлумачаться, як усунення перешкод у правильному та ефективному виконанні наданих повноважень. І з яких-таких підстав нотаріус повинен вважати, що йому повіреним заявлено неправдиву інформацію про втрату врученого йому довірителем оригіналу? Єдиним стримуючим фактором може бути незаконний (смішно буде коли з такою думкою вріжу дуба) реєстр, з якого нотаріус побачить відміну довірителем довіреності.Ще. Чому не можна видати дублікат довіреності, якщо термін її дії сплив, особа довіритель померла, або довіреність відмінена … іт.д.? Неможливості технічної реєстрації дублікату в реєстрі МЮ– не причина, це проблеми розробників програми. Дублікатом можна відтворити будь-який документ, на те він і дублет. Чи можливо його застосувати за призначенням та саме як, наступне питання. В основному, згадую, такі дублікати пред’являють при підтвердженні безперервного стажу керування авто.