Форум

Борьба нотариуса и ИЦ

На №1 - ФУ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

это не ФУ, это БР-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р !!!

Не хватает еще маленькой кучки экскрементов.

вот эта историяСелянин можешь удалить если...«Янус»: коммерсанты из Минюста История накопления первоначального капитала и завоевание киевского рынка недвижимости агентством «Янус» еще более прозаична, чем у «Благовеста». Тут был задействован чисто научный подход в сочетании с административным давлением и прямой заинтересованностью в прибавлении к жалованию чиновников из форпоста законности – Министерства юстиции Украины. Завоевание риэлтерских вершин «Янусом» началось с публикации в апреле 1998 года приказа тогдашней главы Минюста Сюзанны Станик «О внесении изменений и дополнений в положение о едином реестре для регистрации запретов отчуждения объектов недвижимого имущества». До этого справки о запрете выдавались в ручном режиме. Скажем, в Киеве этим занималась первая нотариальная контора, которая вела соответствующий реестр. На определенном этапе между Киевским управлением юстиции, первой нотариальной конторой и агентством недвижимости «Янус» были заключены полуустные - полуписьменные соглашения об автоматизации системы учета. Примерно два-три года нарабатывалось программное и техническое обеспечение. Однако львиная доля вырученных при этом внебюджетных средств шла на доплату определенной категории госслужащих. Так, бывший начальник управления юстиции Киева Дмитрий Сокуренко в 1996 году к своей официальной зарплате в 300 гривен имел ежемесячный довесок около 1500 гривен – огромные на то время деньги. В конечном счете «Янус» разработал вполне приличный программный продукт. И в 1997 году была официально введена компьютеризованная система реестра запретов с центральным сервером у «Януса» и рабочими местами в столичных нотариальных конторах. В итоге был организован «Госинформюст», монополизировавший данный рынок услуг. Во главе этой структуры оказался Владимир Добряков, бывший заместитель директора «Януса» - Олега Охтыня. Таким образом, в руках данного агентства оказался общий реестр недвижимости по всей стране! Справка «УК». Охтень Олег Иванович, профессиональный физик-программист. Родился в Киеве 26 января 1966 года. В 1989 году окончил Московский физико-технический институт. Работал научным сотрудником Института кибернетики АН Украины. В 1991 году основал агентство недвижимости «Янус». Советник главы Госкомитета связи и информатизации Украины.Вскоре монопольная рента заявила о себе во весь голос. Цена за справки о запретах отчуждения объектов недвижимого имущества возросла с 10 до 30 гривен. Началось принудительное подключение к системе частных нотариусов. Естественно, прибыль распределялась между «Янусом», «Госинформюстом» (дочерней структурой того же «Януса») и отдельными покровителями из Министерства юстиции. Кстати, Охтень, Добряков и сотоварищи пошли еще дальше. 6 мая 1998 года вышел приказ министра юстиции №21/5 «Об утверждении положения о Едином реестре доверенностей». Если раньше при оформлении доверенности на вождение автомобиля, продажу недвижимости и т.д. нотариус просто регистрировал в своем журнале этот факт, то теперь полностью повторялась процедура выдачи справки о запрете. То есть, нотариус единоразово платил «Госинформюсту» (а фактически – «Янусу») за весь комплекс услуг по подключению к централизованной компьютерной спецсистеме. А клиенту нужно было платить за каждое обращение к ней (одна справка – 30 гривен). Так обогащался «Янус». Народные депутаты попытались урезонить министерских «беспредельщиков» и дельцов из «Януса» через Генпрокуратуру. Но ГПУ молча закрыла глаза. Видимо, на нее подействовал неотразимый довод Минюста: единый реестр защищает от подделок. И что с того, что во всем мире это элементарно проверяется у нотариуса, выдавшего документ. Но ведь в этом случае ренту за получение бумажки взять попросту неоткуда! На этом Минюст и «Янус» не урезонились. На ровном месте они ввели в действие компьютерную систему ведения единого реестра бланков нотариальных документов. По подсчетам специалистов из Ассоциации риэлтеров Украины, при месячной потребности населения страны в 420 тысяч бланков и задействовании существующих программно-технических комплексов ежемесячная прибыль «Госинформюста» (читай – «Януса») составляла 105 тысяч гривен! Но даже тогда продюсер «ноу-хау» Олег Охтень не захотел остановиться, вынашивая наполеоновские планы. Руководитель «Януса» лоббировал «переподчинение» ему реестра нормативных актов, то есть всей нормативно-правовой базы Украины! Кстати, Охтень и до сегодняшнего пытается делать деньги из воздуха. Один из таких методов – платная рассылка объявлений о продаже недвижимости. Стоимость такого единоразового «удовольствия» – 57 гривен по Киеву и 97 гривен по Украине. Как говорится на сайте «Януса», данную информацию получат практически в руки все риэлтеры. Однако, подобные заверения – не более чем запудревание мозгов. Во-первых, дешевле напечатать объявление, например, в «Авизо». Результат будет аналогичным – газету от корки до корки перечитывают во всех агентствах. Во-вторых, что касается адресатов «Януса», то в основном это фирмы, которые входят в Союз специалистов по недвижимости, который создан в 1995 году с изящной подачи того же Охтеня. По сути, данный Союз – это объединение директоров мелких агентств, которые на рынке недвижимости не имеют ни веса, ни авторитета, ни влияния.

marat, нет слов... Я просто в ШОКЕ... Однако, Ваш рассказ вызвал у меня более брезгливые и отвратительные ощущения, чем картинки селянина...

А зачем удалять?)) Подано конечно тенденциозно (сразу видно писал журналист) без анализа плюсов единого реестра, но финансовая часть подана почти правильно.

не-не, удалять ничего не надо...:)))Пусть будет шок, но зато узнала правду...

ладушки, если ненадо удалять, есче чуток, в этом разделе может не забанят, да? Селянин))[URL=[qoute]http://tema.in.ua/article/1025.html[qoute]]http://tema.in.ua/article/1025.html[/URL]

не смешно разве? красными нитками или белыми шить???)))

Його Блаженству Преосвященнійшому Любомирові Гузару, Патріархові Української Греко-Католицької Церкви та всім священнослужителям і вірянам цієї Церкви в Україні і світі Священнослужителям та вірянам Коптійської Православної Церкви Найдорожчі брати і сестри християни! Звертаємося до Вас із сердечною підтримкою того прохання, яке передали до Патріархії УГКЦ, м. Київ, у листі-зверненні від 9 жовтня 2007 р. Галина Машталір, голова Комітету здоров’я і духовності Міжнародної організації українців «Четверта хвиля», і Юрій Гошко, член Церковного комітету монастиря Пресвятої Богородиці в Оранжвілі, Торонто, Канада, як повноважні представники парафіян цього монастиря та ширшого кола громади вірних УГКЦ в Канаді, коли у жовтні привезли до Києва, до рідної України тривожну і нечувану звістку. Святиню і спільний рідний духовний дім українців-християн Канади, монастир Пресвятої Богородиці, у серпні цього року єпископ УГКЦ Торонто і Східної Канади владика Стефан Хміляр, без згоди вірян, таємно продав Коптійській Церкві у Канаді, про що оголосив 21 вересня 2007 р. отцю-настоятелю монастиря, із попередженням, що 14 січня 2008 року монастир буде передано Коптійській Православній Церкві. Але багато неправедних справ ще можна поправити навіть за два короткі місяці і відвернути цю подію, що насправді може стати для багатьох християн справжньою духовною трагедією! Вражають факти, викладені у згаданому листі-зверненні, і сповнені гіркоти усні пояснення до них. Питання продажу цього монастиря постало ще в червні 2006 р. «Коли група вірних прибула на священичу конференцію, щоби зустрітися з владикою, віце-канцлер Дон Онищук погрожував їм поліцією. На запитання, чому церковна влада не поговорила з вірними, [B]п. Онищук відповів: «Бо ви для нас є ніхто». Люди були шоковані. Вони довший час підтримували монастир, в тому числі і фінансово, на що п. Онищук сказав дослівно: «Ви дали гроші, отримали податкові посвідки — Good bye!» [/B][B]Підкреслимо, що цю позицію єпархії озвучив віце-канцлер Дон Онищук — мирянин-бізнесмен, якому владика доручив приймати найбільш відповідальні рішення, які стосуються всієї єпархії.[/B] Тоді, з Божою допомогою та завдяки молитвам багатьох вірних, включаючи молитви по монастирях в Україні, покупець відмовився від купівлі монастиря». І ось наступило світле свято Різдва Пресвятої Богородиці 2007 року... Але тисячам українців-християн, постійних парафіян і паломників монастиря, цей день затьмарила чорна звістка. «І цього разу владика Стефан не мав наміру говорити з громадою вірних, не запропонував нічого для громади, тільки передав отцеві-настоятелеві, щоби люди шукали собі інші церкви. Чи справді ця громада є «ніхто» для церковної влади? Чи тільки ця громада? Владика Стефан не взяв до уваги, що та громада вірних разом з іншими доброчинцями утримували монастир багато років — $150 000.00 щорічно, організувала фінансову акцію в 2005 році, яка принесла $360 000.00 на сплату монастиря. Але тепер ці вірні є проігноровані церковною владою і викинуті надвір. ...Люди розчаровуються, ідуть у баптистські церкви, з’являються чутки про фінансові махінації в церковній владі — це все веде до дальшого поглиблення кризи, яка неминуче приведе до більших фінансових, а особливо духовних проблем. Нам боляче спостерігати за цими подіями, розуміючи, що ми нічого не можемо зробити, боляче також писати цього листа...» На жаль, за 25 днів перебування в Україні представники вірян монастиря лише змогли передати в Патріархію УГКЦ свій лист-звернення, але зустрітися із Патріархом чи кимось із його заступників, щоб вирішити питання порятунку монастиря, а з ним, очевидно, порятунку багатьох душ християнських, так їм і не вдалося. В останній день перед поверненням до Торонто вони звернулися зі своїм закликом Віри, Надії і Любові до багатьох християн в Україні, незалежно від того, до якої конфесії ми належимо, і, зокрема, до видавництва «Криниця», з яким духовно співпрацюють ще з 2006 року. Дорогі українці, найдорожчі наші брати і сестри християни всіх національностей у всьому світі! Просимо вас підтримати своїми молитвами, своїми громадськими, організаційними чи іншими посильними для кожного зусиллями християн-українців канадського монастиря Пресвятої Богородиці в Оранжвілі! Священнослужителів та вірян Коптійської Православної Церкви просимо виявити терпіння та поступливість у взаємній любові, що матиме свою велику духовну винагороду, а при цьому прихожани монастиря зобов’язуються відшкодувати їхні можливі матеріальні збитки. Щоб і клір, і вірні УГКЦ та Коптської Церкви вчинили благодатну справу християнської любові і згоди за Словом Божим: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть одне одного! Як Я вас полюбив, так любіть одне одного і ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Ів. 13:34-35). По ділах наших судитиме нас Господь. То підтвердимо ж цю Його заповідь нашими ділами, і саме цим нині найближчим і невідкладним ділом — збереженням для вірян і кліру монастиря Пресвятої Богородиці. Це діло укріпить віру багатьох дітей Божих, і так чинять справжні пастирі, рятуючи заблудлих овець. Церкви Христові постійно зазнають ударів і руйнувань з боку багатьох ворожих суспільних сил, сатанинської ідеології всіх відтінків — від яскраво-червоного анархічного та комуністичного, до коричнево-чорного фашистського та ідолопоклонницького. А найдошкульніше, коли самі її служителі роблять необдумані, недалекоглядні кроки, які руйнують Церкви ізсередини! Передаємо від тисяч і мільйонів християн молитовне прохання до священнослужителів обох Церков, що виявилися учасниками справи таємного перепродажу монастиря, юридично зупинити цю необдуману справу. Просимо очільників УГКЦ в Україні і в Канаді втрутитися в перебіг протистояння навколо монастиря Пресвятої Богородиці і відновити мир і злагоду. Нинішній перебіг цих безперечно катастрофічних з духовного погляду подій матиме руйнівні наслідки не лише для УГКЦ в Канаді, але і для збереження віковічних духовних християнських апостольських традицій українського народу, бо українці-християни і в усьому світі, і в самій матері-Україні — то єдине духовне тіло, то справжнє живе і ціле серце Тіла Христового, як вони це засвідчували протягом багатьох віків і нині. Віримо, що збережеться з Божою Поміччю і далі прийматиме всіх потребуючих духовної опори і підтримки цей справжній острів Християнської України в Канаді — монастир Пресвятої Богородиці біля Торонто. Ця справа особливо значима для нас, сучасних українців-християн, незалежно від того, до яких християнських громад ми належимо чи які храми відвідуємо. Ще із часів Київської Русі благовірний князь Ярослав Мудрий, звівши над Золотими воротами церкву Благовіщення, молитовно передав Київ і всі землі, якими управляв, і всіх християн, котрі їх населяли, під Покров Пресвятої Богородиці. Та і ще є знак Божого Промислу, що вказує на особливе значення цього благодатного, засвідченого вже багатьма чудесами монастиря саме для християн-українців: він постав пам’ятного для України 1986-го Чорнобильського року, під знаком Апокаліптичної звізди-полин, коли багатьох християн Мати Божа у снах-з’явленнях закликала до покаяння заради спасіння. Молитвами Матері Божої було відвернено праведний гнів Господній від роду людського, а найперше від народу українського, який дав завести себе в оману комуністичного боговідступництва. Отож заради і мертвих, і живих, і ненарожденних земляків наших в Україні і не в Україні сущих, як звертався до нас пророк-Кобзар, допоможімо зберегти християнські святині, які Божий Промисел доручає нашим українцям-християнам — во Славу Божу, заради життя вічного і заради збереження Землі і всього сущого на ній як Божого створіння. Леонід Андрієвський, директор видавництва «Криниця», народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заступник голови Українського фонду культури, член Національної Спілки журналістів та Національної Спілки художників України Тетяна Майданович, головний редактор видавництва «Криниця», член Національної Спілки письменників України. Интересно, Дон Онищук - однофамилец нашего министра или... :)))

Форум

Інформаційний ресурс

Эволюция отношений Держинформа и нотариата)))

Хто зараз онлайн