Номер повідомлення:#6
Олена
» 22 червня 2009, 17:59
Це вже обговорювалося на форумі, печаталося в МЕНі, якщо не знайшли дублюю Про третейські суди11.05.2004 року було прийнято ЗУ «Про третейські суди» . Цей закон передбачає, що до третейського суду може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім того, 18.06.2006 року за № 9-23-29 управління юстиції надало відповідь на запит УТБ «Недвижимость Н» по питанню відмов нотаріусів в прийнятті рішень третейського суду. У відповіді йшла мова про те, що існування третейських судів передбачено діючим ЦПК., і тому, якщо нотаріус при розгляді документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, вбачає, що рішення третейського суду не може бути прийняте, то нотаріус не просто відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, а повинен винести мотивовану постанову.Але слід пам`ятати, що постанова про відмову має бути обгрунтованою. Для того, щоб мати можливість правильно, юридично грамотно відмовити у прийнятті рішення третейського суду необхідно проаналізувати нормативну базу з цього питання.Для того, щоб нотаріус міг прийняти рішення третейського суду вони мають відповідати вимогам закону. Оскільки третейські суди можуть виносити рішення з досить широкого кола питань, розглянемо лише ті, які зустрінуться нотаріусу в його практиці, і в яких найбільше зустрічається помилок .Так, найбільш розповсюджено винесення рішень про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного в простій письмовій формі та (або) зареєстрованого товарною біржею дійсним, та визнання права власності за покупцем на придбану нерухомість.[QUOTE]Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди загальної юрисдикції розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод і інтересів. На відміну від загальних судів третейські суди можуть, відповідно до ст. 2 ЗУ «Про третейські суди» розглядати справи про захист порушених чи оспорюваних прав. Тобто визнання права власності не входить до компетенції третейського суду.[/QUOTE]Виходячи з викладеного - якщо в поданному Вам рішенні третейського суду визнано право власності – це рішення прийняте з перевищенням повноважень суду і не може бути прийняте нотаріусом в якості правовстановлювального документа.Що стосується визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним то:- Ст. 209 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченю лише у випадках, встановлених законом- Ст. 210 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, передбачених законом- Ст. 657 Цивільного кодексу України передбачає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації- Стаття 215 Цивільного кодексу України передбачає, що порушення вимоги про нотаріальне посвідчення договору тягне недійсність правочину (нікчемний правочин)- Ст. 220 ч. 2 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі, коли сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним- Ст. 334 ч.4 передбачає, що право власності у набувача майна за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню виникає з моменту такого посвідчення, або набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально дійсним. А якщо договір про відчудження майна підлягає державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.,- Стаття 1 Закону України „Про третейські суди” передбачає, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.Тож , якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, тобто сторони не оспорюють ні одну з умов договору, вважають, що купівля-продаж відбулась, власником на теперішній час є покупець і продавець не оспорює дійсність договору то між сторонами не існує спору, і такий позов не підвідомчий третейським судам. Згідно ст. 1 Закону України „Про третейські суди” Третейський суд не може приймати до розгляду справи у яких відсутній спір. Якщо спір є, тобто, сторони не досягли згоди з будь-якої істотної умови, то згідно Ст. 220 ч. 2 Цивільного кодексу України не можна визнати нікчемний правочин дійсним. У випадку, коли сторонни досягли догмовленості по всім істотним умовам договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення договору, однак згодилась передати цей спір до третейського суду, то суд може винести рішення по суті справи, тобто зобов`язати сторону укласти договір у формі, передбаченій діючим законодавством –тобто – звернутися до нотаріуса. Будь-яке інше рішення за цим спором буде винесене з перевищенням повноважень і не може бути прийняте нотаріусом. Якщо ж рішення винесене у відповідності до закону, нотаріус не може перешкоджати його виконанню і повинен сприяти сторонам у виконанні цього рішення – при наявності всіх необхідних документів – оформити договір нотаріально і зареєструвати його в реєстрі правочинів.Не слід забувати і про вимоги ст..334 ЦКУ про виникнення права власності у покупця. За цією статтею право власності виникає лише з моменту державної реєстрації договору. .До того ж п. 2.1 Тимчасового положення по порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачає, що «Правовстановлювальні документи, які відповідно до закону підлягають обов`язковій державній реєстрації, приймається за умови проведення їх державної реєстрації».Важливо звернути свою увагу ще й на те, що нотаріус, який приймає у якості правовстановлювального документа для вчинення нотаріальної дії винесене з порушенням норм матеріального права рішення третейського суду про визнання дійсним договору, не зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів, вчиненого без згоди другого з подружжя і при наявності у відчуджувача дітей без згоди опікунської ради, бере на себе повну матеріальну відповідальність за порушення інтересів сторін, або третіх осіб, бо шкода заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій приватного нотаріуса, відповідно до ст.. 37 ГУ «Про нотаріат» відшкодовується в повному обсязі.
Зродились ми великої години,
З пожеж війни і полум’я вогнів.
Плекав нас біль за долю України,
Зростив нас гнів і лють на ворогів.