Налог по спадщине

[наивная дура]

В каком размере должен уплатить подоходный налог гражданин-нерезидент при оформлении наследства после родителей-резидентов? 0%, 15% или 30%?

[Rysya]

0,3

[резидент]

брати відповідь з податкової на запит, якщо перша ступінь, чи нульова ставка. хоча зараз всім дають 30

[ulia]

сьогодні я спеціально перечитувала закон про податок і там не знайшла, що 30% . Я зробила висновок, що 0%. А може я сліпа?

[Starusha]

написано, що перша ступінь, то 0%, а якщо нерезидент, то 30% і не написано скільки %, якщо перша ступінь та нерезидент в одній особі у нас всі закони такі, щоб можна було трактувати кому як вигідно

[KViN]

згідно з роз[qoute]ясненнями нашої ДПІ- первинним є резиденство А тому буде 30%

[Vatson]

0%, при наследовании идет речь о наследодателе -он резидент, и второе, после родителей все равно 0%.только сегодня сидела в налоговой читала их разьяснения.

[Ex lege]

"ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИЛ И С Т28.08.2008 N 4632/К/17-0717Про розгляд листаДержавна податкова адміністрація України розглянула Ваш лист<...> з питань оподаткування доходів іноземців іповідомляє <...>Оподаткування доходів іноземців (нерезидентів) Перш за все слід визначитися, хто з метою оподаткування вважа¬ ється нерезидентом. Згідно із Законом № 889-IV фізична особа — нерезидент — це фізична особа, яка не є резидентом України. Ціл¬ ком чітке і логічне визначення.А щодо визначення терміна «резидент», то у пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону № 889-IV застосовано такий багатоваріантний підхід, що не допомагає зробити правильне визначення, а заплутує як платників, так і податківців. Хоча наведені в цьому підпункті Закону № 889-IV ознаки резидентства в основному відповідають міжнародним нор¬ мам, закріпленим у міждержавних договорах про уникнення подвій¬ного оподаткування, але який же з наведених варіантів повинен ма¬ти пріоритет чи всі ці критерії мають виконуватися одночасно — не ясно. Оскільки в Законі № 889-IV немає чіткої вказівки на те, що для визначення резидента всі перелічені критерії мають виконуватись од¬ночасно, то достатнім для визнання фізичної особи податковим рези¬дентом України є додержання однієї з наведених умов:фізична особа має місце проживання в Україні якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній дер¬ жаві, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце по¬стійного проживання в Україні (для нерезидентів слід вважати, що та¬кий іноземець одержав посвідку на постійне проживання в Україні) якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. Достат¬ньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного прожи¬вання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької ді¬яльностіу разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інте¬ресів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця по¬стійного проживання у жодній з держав, вона вважається резиден¬том, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична осо¬ ба вважається резидентом, якщо вона є громадянином України якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поши¬рюються вищезазначені умови, то її статус визначається згідно з нор¬мами міжнародного права.Достатньою підставою для визнання особи резидентом є самостій¬не визначення нею основного місця проживання на території України в порядку, встановленому Законом № 889-IV, або її реєстрація як са мозайнятої особи. Проте поря¬ док самостійного визначення особою основного місця прожи¬вання на території України цим Законом не встановлено, і взага¬лі, це не є питанням зазначеного Закону. Отже, оскільки наведених у Законі № 889-IV умов для визна¬чення резидентського статусу іноземцем занадто багато, а це питання є досить важливим як для економіки, так і в цілому для державної безпеки України, то його необхідно вирішувати із за¬стосуванням усього комплексу законодавчих і нормативно-пра¬вових актів України, які тим чи ін¬шим чином регламентують пра¬вовідносини з іноземцями. Тобто іноземець (нерезидент) може бути визнаний податковим резидентом України у таких ви¬падках: при оформленні дозволу на працевлаштування в Україні у порядку, встановленому поста¬новою № 2028, він обов'язково має подати до податкового орга¬ну заяву про самостійне визна¬чення резидентського статусу, а податковий орган повинен пові¬домити працедавця такого іно¬земця про це визначення (наказ №581) іноземець (нерезидент), який перебуває в Україні на легаль¬них підставах (має посвідку на тимчасове перебування в Україні або відповідну відмітку в паспор¬ті тощо) і бажає займатися на те¬риторії України незалежною ді¬яльністю (згідно з термінологією міждержавних договорів про уникнення подвійного оподатку¬вання — наданням незалежних послуг), для одержання статусу податкового резидента і оподат¬кування своїх доходів від провад¬ження такої діяльності за прави¬лами та ставками Закону № 889-IV повинен також самостійно ви¬ значити свій резидентський ста-тус згідно з наказом № 581. При цьому він має довести підстави для його одержання наявністю в нього хоча б однієї обставини з перелічених у пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону № 889-IV. Без пред'¬явлення Повідомлення за фор¬мою, встановленою наказом № 581, будь-який податковий агент повинен утримувати у та¬кого іноземця податок за став¬кою, визначеною п. 7.3 ст. 7 За¬кону № 889-IVфізична особа — нерезидент автоматично набуває статусу по¬даткового резидента України при його державній реєстрації як самозайнятої особи, зокрема як суб'єкта підприємницької діяль¬ності згідно із Законом № 755-IV. Законодавчим актом, який ви¬значає правовий статус, закріп¬ лює основні права, свободи та обов'язки іноземців і осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і встановлює порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом і виїздом з України, є Закон № 3929-ХІІ. Відповідно до ст. 7 цього Закону іноземці, які займаються в Україні підприєм¬ницькою діяльністю, мають такі самі права й обов'язки, що і гро¬мадяни України, якщо інше не випливає з Конституції України та законів України. Щодо одержання та застосу¬вання іноземцями (нерезидента¬ми) ідентифікаційних номерів, то відповідно до Закону № 320/94-ВР ідентифікаційний номер з Дер¬жавного реєстру фізичних осіб — платників податків є обов'язко¬вим для використання підпри¬ємствами, установами, органі¬заціями всіх форм власності, включаючи установи Нацбанку України, комерційні банки та ін¬ші фінансово-кредитні установи в разі: виплати доходів, з яких утри¬муються податки та інші обов'яз- кові платежі згідно з чинним за¬ конодавством України укладання цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких ви¬никають обов'язки сплати плате¬жів відкриття рахунків в установах банків. Таким чином, нерезидент, який прибув на територію України з намірами одержання доходу чи відкриття рахунків в установах банків, повинен одержати іден¬тифікаційний номер з Державно¬го реєстру. Такий самий обо¬в'язок є в нього і в разі, коли він має об'єкти оподаткування, пе¬редбачені чинним законодав¬ством (міжнародним або Укра¬їни), і зобов'язаний сплачувати податки та інші обов'язкові пла¬тежі щодо них.Згідно зі ст. 5 Закону № 320/94-ВР реєстрація фізич¬них осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться органами держав¬ної податкової служби за міс¬цем постійного проживання гро¬мадянина, а для осіб, які не ма¬ють постійного місця проживан¬ня в Україні, — за місцем отри¬мання доходів або за місцезна¬ходженням іншого об'єкта опо¬даткування.Підставою для такої реєстрації є облікова картка фізичної особи — платника податків за формою № 1 ДФ, яка повинна бути підпи¬сана платником податку, тобто нерезидентом. На виконання Закону № 320/94-ВР розроблено Поло¬ження № 43, пп. 2.4 п. 2 якого визначено, що видача картки іноземним громадянам здій¬снюється після виконання вимог Правил в'їзду іноземців в Укра¬їну, їх виїзду з України і транзит¬ного проїзду через її територію, затверджених постановою № 1074.Згідно з пп. 2.5 п. 2 Положення № 43 іноземні громадяни реєс¬труються і одержують картку в державних податкових адмініс¬траціях в АР Крим, областях, міс¬тах Києві та Севастополі при пред'явленні паспорта. Тобто іноземцю для одержання іденти¬фікаційного номера слід зверта¬тись до обласних податкових ор¬ганів, а не до податкових інспек¬цій у районах.Пункт 3.2 ст. З Закону № 320/94-ВР визначає, що об'¬єктом оподаткування у нерези¬дента є лише доходи з джере¬лом походження з України: за¬гальний місячний оподаткову¬ваний дохід загальний річний оподатковуваний дохід доходи, що підлягають кінцевому опо¬даткуванню.Пункт 9.11 ст. 9 Закону № 889-IV є спеціальним розді¬лом, який регулює оподаткуван ня доходів нерезидентів. Згідно з цим пунктом доходи з джере¬ лом їх походження з України, що нараховуються (виплачують¬ся, надаються) на користь нере¬зидентів, підлягають оподатку¬ванню за правилами, встанов¬ леними для резидентів, з ураху¬ванням особливостей, визна¬ чених окремими нормами цього Закону. На цю норму слід звер¬нути особливу увагу, оскільки вищезазначені особливості окремих норм цього Закону що¬до нерезидентів включають і ставки оподаткування, спеці¬ально встановлені для оподат¬кування доходів нерезидентів. Тобто поняття «порядок оподат¬кування» і «ставки оподатку¬ вання» не є тотожними.У таблиці подано види доходів іноземців (нерезидентів) та став¬ки податку, які застосовуються до них.Вид доходу Ставка податку Правова норма 3 01.012007 р. Заробітна плата 15% Пункт 7.1 ст. 7 Закону № 889-IVДоходи нерезидентів з джерелом їх поход- 15% Те самеження з України, прирівняні в цілях оподат- кування до заробітної плати, а саме нере- зидентів, які: працюють на об'єктах, розташованих на тери- 15% -II-торії України, у тому числі в представництвах нерезидентів — юридичних осіб, незалежно від джерел виплати таких доходів є членами керівних органів резидента — 15% -II-юридичної особи чи фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності або їх представництв за кордоном та отримують заробітну плату, інші виплати й винагороди за рахунок такого резидента є суб'єктами підприємницької діяльності 15% -II-або здійснюють незалежну професійну або встановлена Розділ четвертий Де-діяльність на території України, незалежно ставка єдиного крету Кабінету Міністріввід джерел виплати таких доходів чи фіксованого України №13-92, податку Указ №727/98Доходи у вигляді: Підпункт 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 Закону № 889-IVпроцентів 5% (до 2010 р. Пункт 7.2 ст. 7 Закону не оподатковуються) № 889-IVдивідендів та роялті 15% Пункт 7.1 ст. 7 Закону № 889-IVІнші доходи, в т. ч. одержані від продажу 30% Пункт 7.3 ст. 7нерухомого або рухомого майна, Закону № 889-IVотримання подарунка та/або спадщини, цивільно-правових договорів, оренди, виграшів, інвестиційних доходів тощо При цьому якщо доходи ви¬ плачуються нерезиденту рези¬дентом — фізичною або юри¬дичною особою, то такий рези¬дент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладанні з нерезидентом догово¬ру, умови якого передбачають от¬римання таким нерезидентом до¬ходу з джерелом його походження з України, резидент зобов'язаний зазначити в такому договорі став¬ку податку, яка застосовувати¬меться до таких доходів. У разі укладання цивільно- правових договорів (контрактів) з нерезидентами не дозволя¬ється внесення до них податко¬вих застережень, згідно з яки¬ми особи, що виплачують дохо¬ди, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків (п. 21.2 ст. 21 Закону № 889-IV). Щодо застосування до дохо¬дів нерезидентів податкової со¬ ціальної пільги та податкового кредиту, то, як і у резидентів, ці пільги можуть застосовуватися виключно до доходів, одержа¬них у вигляді заробітної плати (у розумінні Закону № 889-IV).Згідно зі ст. 21 зазначеного Закону якщо міжнародним до¬говором, згоду на обов'язко¬вість якого надано Верховною Радою України, встановлено ін¬ші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного до¬говору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію. Обов'язковою умовою засто¬ сування положень таких дого¬ворів є виконання вимог поста¬нови № 470, зокрема щодо по¬дання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки про його резидентський статус в іноземній державі. Розглянемо порядок застосу¬ вання міжнародних договорів на прикладах. Виплата дивідендів нерезиденту — фізичній особі (Польща)Згідно зі ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Рес¬публіки Польща про уникнення подвійного оподаткування до¬ходів і майна та попередження податкових ухилень, яка набу¬ла чинності з 11.03.94 p., диві¬денди, що сплачуються компа¬нією, яка є резидентом Договір¬ної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі, зокрема для фізичних осіб, за ставкою 15%. Тобто громадянин Польщі може надати податковому агенту, який виплачує диві¬денди, довідку згідно з фор¬мою, передбаченою постано¬вою № 470, та не сплачувати податок в Україні. Без надан¬ня такої довідки податковий агент повинен утримати в нього 15% податку з доходів фізичних осіб. У будь-якому випадку про виплачену суму дивідендів і про утримання по¬датку податковий агент пови¬нен повідомити податковий ор¬ган у розрахунку за ф. № 1 ДФ за ознакою доходу 12. Виплата доходу нерезиденту на підставі цивільно-правового договору Згідно з типовими визначен¬ нями, наведеними в міжнарод¬них договорах про уникнення подвійного оподаткування, ро¬ боти, які виконуються за ци¬вільно-правовими договора¬ми, належать, як правило, до незалежних особистих по¬слуг, і при наданні податко¬вому агенту, який виплачує дохід, довідки згідно з фор¬мою, передбаченою постано¬вою № 470, податок з доходуутримуватися не повинен. Водночас дохід нерезидента підлягає оподаткуванню в Україні податковим агентом за ставкою податку, визначе¬ною п. 7.3 ст. 7 Закону № 889-IV (30%), під час його нараху¬вання з відповідним повідом¬ленням про це податкового ор¬гану за ф. № 1ДФ за ознакою доходу 1. Оренда нерухомого майна, що належить нерезиденту і перебуває на території України Правила оподаткування дохо¬дів, одержаних від здавання не¬ рухомості в оренду, встановле¬но п. 9.1 ст. 9 Закону № 889-IV, згідно з пп. 9.1.3 якого надання в оренду нерухомості, що нале¬жить фізичній особі — нерези¬денту, здійснюється виключно через засноване ним постійне представництво на території України або юридичну особу — резидента (уповноважену осо¬бу), що виконує представницькі функції відносно такого нере¬зидента на підставі письмового договору, а якщо нерезидент є фізичною особою, — виступає також його податковим аген¬том відносно таких доходів. По¬датковий агент повинен утри¬мувати 30% виплачуваної орендної плати та відображати цю інформацію в податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ за ознакою доходу 08. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважаєть¬ся таким, що ухиляється від оподаткування. Оплата праці директора підприємства з іноземними інвестиціями, якщо директор є нерезидентом (Російська Федерація)Статті 15 та 16 Угоди між Уря¬дом України та Урядом Росій- ської Федерації про уникнення подвійного оподаткування до¬ходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікованої Верховною Ра¬дою України 06.10.95 p., дає можливість утримання податку або в Росії, або в Україні — все залежатиме від того, як прий¬нято на роботу директора (умови роботи за трудовою угодою чи за контрактом з одержанням заробітної плати розглянуто вище). Якщо йому виплачується ди¬ректорський гонорар (ст. 16 Угоди), то наявність довідки згідно з постановою № 470 є підставою для неутримання з нього податковим агентом по¬датку з доходу. В обох випад¬ках виплачений директору до¬хід має відображатися податко¬вим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ за ознакою доходу 01. Щодо спадщини, яка буде прийнята нерезидентом на території України від резидента у 2007 p., то, як вже зазнача¬лось, доходи нерезидентів під¬лягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами Закону № 889-IV, зокрема із застосу¬ванням до їхніх доходів, отри¬маних внаслідок прийняття спадщини, спеціальної ставки, визначеної п. 7.3 ст. 7 Закону № 889-IV. Таким чином, оскільки у ст. 13 Закону № 889-IV вста¬новлено ставки оподаткування зазначених доходів, зокрема 0%, 5% та 15%, то слід вважа¬ти, що ці ставки встановлено для доходів резидентів. Водно¬час до вартості будь-яких об'єк¬тів спадщини, одержаних нере¬зидентами в Україні від рези¬дентів, а також незалежно від їх ступеня споріднення зі спад¬ кодавцем і того, чи є вони інва¬лідами І групи або дітьми-сиро¬тами, застосовуватиметься ставка 30%.Згідно з нормами ст. 13 Зако¬ну № 889-IV відповідальними за сплату (перерахування) по¬датку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину, в т. ч. фізичні особи — нерезиденти, зобов'язані включити її вар¬тість (суму) до складу загаль¬ного річного оподатковуваного доходу і подати до податкового органу за місцем одержання доходу (розташування об'єкта спадщини) річну податкову де¬кларацію до 1 квітня року, на¬ступного за роком одержання спадщини. Так само оподатковуються доходи нерезидентів, одер¬жані у вигляді подарунків в Україні. ДПА України вважає, що не буде порушенням Закону № 889-IV, якщо нерезидент од¬разу під час одержання свідоцтва про право на спадщину подасть декларацію і сплатить податок з її вартості для того, щоб не витрачати зайвий час і кошти на повторне відвідання України з метою подання річної декларації. Стосовно оподаткування до¬ ходів, одержаних нерезидента¬ми від продажу належної їм на праві власності нерухомо¬сті, розташованої в Україні, слід зазначити, що доходи не¬резидентів підлягають оподат¬куванню за правилами, вста¬новленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими норма¬ми Закону № 889-IV. Стат¬тею 11 цього Закону, яка рег¬ламентує оподаткування опе¬рацій від продажу нерухомості, встановлено загальне прави¬ло, згідно з яким при продажу не частіше одного разу протя¬гом звітного податкового року житлового будинку, квартири або частини квартири, кімна¬ти, садового будинку одержаний від такого продажу дохід не оподатковується, якщо за¬гальна площа такого житлово¬го об'єкта не перевищує 100 м2. У разі перевищення за¬значеної площі нерезидент по¬винен сплатити 30% з частини доходу, пропорційної переви¬щенню.Кожен другий та наступні продажі житлової нерухомості протягом звітного року, а також продаж іншої нерухомості (в т. ч. землі) оподатковувати¬меться у нерезидента за став¬кою 30%. При нотаріальному посвід¬ ченні договорів купівлі-про¬дажу нерезидент самостійно має сплатити податок до бю¬джету, а нотаріус має про¬контролювати факт сплати податку та повідомити про це податковому органу."