Номер повідомлення:#14
V
» 01 серпня 2009, 04:28
Віртуального права для правочину бути не може. Відповідно, не може вбачатися право на розпорядження невідомо чим, надуманим в припущенні рівності долі. Пасивність на можливість в майбутньому, затверджена законодавцем саме для визначення добровільної диспропорції розділу майна подружжям. Тільки активність бажання іншого з подружжя може породити реальну, не віртуальну власність, якою можна розпоряджатися по праву. Це значить розподіл подружнього майна і набуття права проводити правочини, розпоряджатися уже своєю персональною власністю, як наявною, не формальною, як титульною, документальною…і таке інше, з часу її набуття, а не умовності – десь, колись, якщо … іф. Прочувствуйте різницю. Саме з цього моменту можна продовжувати розмову про правочин.У всіх інших випадках дається тільки заява, в якій довільно вказується про згоду, що ні за яких обставин не називається правочином. Факт незаперечення в заяві говорить про пасивність, повну довіру, цілісність вчинків сім’ї, якщо це для вас не пустий звук. Можна все життя прожити в злагоді та мирі, довірі, повазі і співчутті до ближнього, навіть при розлученні не ставати дикунами. Це не про вас.